Ellyt, always here

Автор: goodsite

  • Група ТАС Тігіпка у 2025 році запланувала інвестиції на рівні $180 млн

    Група ТАС бізнесмена Сергія Тігіпка, що об’єднує активи у банківському та фінансовому секторі, промисловості та сільському господарстві, планує у 2025 році спрямувати на реалізацію інвестиційних проєктів 180 млн доларів. Минулого року обсяг інвестицій склав 140 млн доларів.

    Як повідомив Тігіпко під час форуму Forbes Money, група продовжуватиме інвестувати у проєкти у фінансовій сфері, зокрема у розвиток Монобанку. Також розглядається можливість купівлі страхових компаній та нових банківських проєктів після того, як «акуратно зіллємо Таскомбанк та Ідеябанк».

    В аграрній сфері група ТАС планує збільшувати земельний банк та розвивати напрям переробки. «У листопаді запустимо завод по переробці яблук, овочів та фруктів у концентрати», — зазначив Тігіпко. Йдеться про завод в Сокирянах Чернівецької області, що має замінити завод із переробки яблук у Марганці на Дніпропетровщині, який група була змушена закрити через постійні обстріли з боку російської армії. «Цей завод переробляв за добу 350 тонн яблук, а в Сокирянах буде вже 1300 тонн, на самому сучасному обладнанні», — додав Тігіпко.

    Як зазначив бізнесмен, ТАС не розглядає інвестиції у стартапи, а надає перевагу діючим бізнесам. «На ринку підприємств, які продаються, дуже багато. Тож я вважаю, що сьогодні більш ефективно підхопити працюючий бізнес, доінвестувати і вийти у кешфлоу. Ми купуємо те, що розуміємо. У нас керуюча компанія, яка може контролювати і допомагати бізнесам і в машинобудуванні, і в сільському господарстві, і в фінсекторі», — зауважив він.

    Серед важливих параметрів, на які у ТАС звертають увагу при підборі об’єктів для інвестицій, він також вказав на кешфлоу, можливості продажів, а якщо це промисловість, то можливості експорту і доходність на інвестований капітал.

    Тігіпко також згадав про актуальну для України проблему нестачі кваліфікованих працівників, зазначивши, що у ТАС намагаються пом’якшити вплив дефіциту за рахунок високих зарплат. Також тестують впровадження технологій штучного інтелекту і роботизації: «Там де потрібні слюсарі, зварювальники, будуть роботи». З іншого боку біфзнесмен переконаний, що тривале зростання української економіки після завершення війни на рівні не нижче 7% ВВП на рік допоможе повернути значну частку українців, що виїхали за кордон.

  • Україна може покрити до 40% своїх потреб у зброї за рахунок внутрішнього виробництва – Зеленський

    Україна може покрити до 40% своїх потреб у зброї за рахунок внутрішнього виробництва, але для цього необхідне стабільне фінансування. (далее…)

  • «Нафтогаз» отримає €36,4 млн кредиту ЄБРР на оновлення бурового обладнання

    АТ «Укргазвидобування», що є частиною Групи Нафтогаз, отримає кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму €36,4 млн. (далее…)

  • Між Україною та Німеччиною відновлюють контрейлерні перевезення

    З 1 липня між терміналом Мостиська в Україні та терміналом Форст у Німеччині відновлюють контрейлерні перевезення. (далее…)

  • Moody’s підтвердило рейтинг України на одному з найнижчих рівнів

    Рейтингове агентство Moody’s 30 травня підтвердило довгострокові рейтинги емітента уряду України в іноземній та національній валюті на рівні Ca (далее…)

  • СЕО Smart Holding закликав владу поставити крапку в справі Новинського, щоб відновити видобуток газу

    Генеральний директор Smart Holding Іван Герасимович закликав владу та правоохоронні органи поставити крапку у справі підсанкційного засновника компанії Вадима Новинського, щоб відновити повноцінну роботу бізнесу, зокрема, запустити видобуток газу за діючими ліцензіями.

    Під час форуму Forbes Money 30 травня він наголосив, що компанія знаходиться у підвішеному стані з 2022 року, коли на Новинського були накладені санкції, що суттєво обмежили операційну діяльність бізнесу, зокрема, умови користування ліцензіями на видобуток природного газу. Наразі Smart Holding знаходить можливості продовжувати роботу, хоча й у значно менших масштабах, додав Герасимович. Якщо у 2021 році компанія видобувала близько 1 млн кубометрів газу на добу, то зараз цей показник впав до 60 тис. кубометрів.

    За словами Герасимовича, у 2022 році Новинський передав свої права у траст і тепер не має стосунку до діяльності бізнесу в Україні, не є бенефіціаром та особою, яка ухвалює рішень. Водночас він залишається засновником компанії, і це суттєво впливає на її операційну діяльність. Тож Герасимович закликав довести справу до кінця і в разі необхідності ухвалити відповідні рішення щодо власності.

    «Ця історія тягнеться вже 3 роки. Це певним чином неефективність правоохоронців. Якщо є питання, то треба швидко розслідувати, збирати докази, в законний спосіб, якщо людина винна, заберіть ці активи, знайдіть нового власника і нехай бізнес працює. Звичайним працівникам байдуже, хто власник. Але бізнес буде працювати. Поставте крапки над і», — закликав він.

    За словами Герасимовича, у 2024 році у компанії вже була змога відновити повноцінний видобуток газу за рахунок коригування санкцій, однак нові санкційні обмеження заблокували цю роботу, тож компанія потребує сталого рішення. На 2025 рік Smart Holding планував 3,2 млрд грн інвестицій у нові свердловини, але наразі «не можемо рухатись через санкції». Він додав :»Подивіться на нас як на український бізнес. Не дивіться на нас як на бізнес Новинського. Маєте до нього питання — будь ласка, маєте питання до нас — ми теж готові на них відповісти».

     

  • Уряд схвалив підписання ще двох інвестдоговорів за проєктами зі значними інвестиціями

    Уряд схвалив укладення ще двох спеціальних інвестиційних договорів із компаніями «Славскі» та «Рожанка Парк» (далее…)

  • Кабмін затвердив ціну та умови продажу «Вінницяпобутхіму»

    Кабінет міністрів на засіданні 30 травня затвердив стартову ціну та умови продажу на приватизаційному аукціоні державного пакета акцій приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім». (далее…)

  • Валютні обмеження стримують відновлення та розвиток бізнесу в Україні – Метінвест

    Валютні обмеження, встановлені Національним банком України відчутно гальмують залучення закордонного фінансування на проєкти з відновлення та розвитку українського бізнесу. На цьому під час форуму Forbes Money 30 травня наголосив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Він зауважив, що діючий на сьогодні ліміт на перекази валюти за кордон на рівні 1 млн євро на місяць може покрити потреби дрібних компаній, однак не враховує масштаб проєктів, які потрібно реалізовувати великому бізнесу. За таких умов реалізація проєктів, що потребують значних фінансових вкладень, стає практично неможливою.

    «Коли ми говоримо з міжнародними кредиторами, які в принципі готові інвестувати, все завжди зупиняться на питанні грошей. Наприклад, ми хочемо зараз побудувати сонячну генерацію на наших підприємствах, близько 50 МВт. Ми знайшли фінансову інституцію, яка готова надавати якісь кошти. Ми підходимо до питання виплат за позикою, і вони кажуть: «хлопці, у вас же обмеження в один мільйон на місяць. Якщо ця вся історія обійдеться в 50 млн, це значить, що у нас виплата тільки через два роки буде?». Тобто за діючих умов ми не зможемо повернути позику. Чому Нацбанк при резервах 46 млрд чи 48 млрд дол. тримає це обмеження? Для малого і середнього бізнесу мільйон євро вистачає на місяць. А для великого бізнесу? При нашому кредитному портфелі 2,5 млрд євро цього замало», — зауважив Водовіз.

    Він також звернув увагу на те, що через війну обсяг української економіки зменшився в рази. До прикладу, якщо у 2021 році в Україну надійшло 7,8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, то у 2024 – 3,3 млрд дол., з яких, за словами Водовіза 2,8 млрд дол припадає на реінвестиції. Значно зменшилися можливості бізнесу, велика кількість підприємств зазнала збитків через руйнування й окупацію, а частина зовсім не відновилась від таких втрат.

    «Давайте подивимось по нашим колегам по бізнесу, я зараз говорю про великі компанії, в кого кредитний портфель близько мільярда, двох-трьох мільярдів доларів. Ми до великої війни говорили, наприклад, про залучення кредиту на 1 млрд євро, реалізацію проєктів на 500 млн євро. А зараз говоримо про потребу в 5-10 млн євро, щоб десь перекрити. Ми зменшилися в десятки разів», — наголосив Водовіз.

    У цих умовах уряд, на його думку, має сконцентрувати зусилля на пошукові інструментів, які дозволять зменшити негативний вплив російської агресії та якщо не пришвидшити, то втримати темпи розвитку. Зокрема, він наголосив на важливості дієвих інструментів страхування воєнних ризиків та більш широкому залученні донорської допомоги на економічні цілі.

    «Чому зараз не інвестують? От, скажімо, «Дойче банк» не може прийти в Україну через війну. Давайте тоді подумаємо, як його застрахувати. Давайте проведемо переговори між банком і партнерами. Можливо Міністерство економіки може запропонувати якусь страховку, якісь гарантії державні надати? Є також Ukraine Facility. Класний інструмент, який викликає цікавість у бізнесу. Ми також подаємо свої проекти, доводимо, що вони дадуть поштовх економіці. Але із 8 млрд євро, які в межах Ukraine Facility виділені на проєкти підтримки бізнесу, використано десь до 50 млн євро. Чому держава його не використовує, не зрозуміло», — зауважив Водовіз.

     

  • Мінфін не планує підвищення податків, хоче покращувати їх адміністрування

    Ідея чергового підвищення податків не знаходить підтримки в українському керівництві, тож Міністерство фінансів не планує найближчим часом пропонувати збільшення податкових ставок для залучення додаткових коштів на фінансування оборонних витрат. Про це повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко під час конференції Forbes Money 30 травня.

    Міністр підтвердив потребу збільшувати видатки бюджету цього року на 400-500 млрд грн. Водночас у міністерстві бачать ресурси для залучення коштів за рахунок заходів з покращення адміністрування, зокрема посилення спроможностей Державної митної служби та Державної податкової служби. Він також звернув увагу на можливість економії на видатках з обслуговування боргу.

    Марченко також повідомив, що на останній зустрічі G7 Україна поставила питання про необхідність розробки механізму довгострокового фінансування потреб сектору безпеки і оборони із залученням міжнародних ресурсів.

    «Йде мова про те, що крім зброї ми отримаємо системне рішення для фінансування Сил оборони», — зазначив він.

    Крім того, Україна узгоджує з міжнародним партнерами можливість планувати витрати, пов’язані з безпекою і обороною, на повний рік, а не на окремі періоди.