Автор: goodsite

  • Інтерпайп планує до 2030 року скоротити питомі викиди СО2 на чверть 

    Українська промислова компанія Інтерпайп планує до 2030 року скоротити питомі викиди СО2 при виробництві 1 тонни безшовної труби на 26%, залізничної продукції – на 25% у порівнянні з 2023 роком, повідомив директор з екології та промислової безпеки Владислав Варнавський. 

    Як зазначив топ-менеджер, компанії вже вдалося суттєво зменшити викиди вуглецю. У 2024 році у порівнянні із 2010 роком вони скоротились для безшовної труби на 61% і тепер складають 1,28 т СО2 на 1 тонну продукції. У випадку залізничної продукції викиди зменшились на 46%, до 1,3 т на 1 тонну продукції. 

    інтерпайп

    Інтерпайп прогнозує, що за наступні 5 років зможе скоротити викиди СО2 ще на чверть від поточних показників за рахунок низки кроків. Мова про реалізацію проєктів модернізації виробничих потужностей, зокрема, із термообробки продукції. “Це матиме великий ефект за рахунок нових типів обладнання — печі, стани, які мають менше енергоспоживання. В принципі, будь яке нове обладнання буде краще [в плані декарбонізації]”,  — пояснив Варнавський. 

    Компанія також планує комплекс заходів для зменшення споживання електроенергії. Як зазначив Варнавський, Інтерпайп вже рухається в межах щорічних цілей та метрик, які встановлені програмою енергоефективності та передбачають заміну обладнання, систем освітлення, тощо. Серед кроків на майбутнє — поступова модернізація компресорного та насосного обладнання. “Ми замінюємо великі установки на маленькі, які працюють в залежності від навантаження. Там, де не потрібно, вони вимикаються”, — розповів він. 

    Ще один важливий крок — перехід на вуглецево нейтральні джерела енергії. Однак у цьому питанні Інтерпайп залежить від стратегії держави та спроможностей постачальників. Компанія не планує будівництво власної генерації і хоче сфокусуватись на покращенні свого енергоміксу в бік “зеленої” енергії. У 2024 році “чисті” джерела, а саме ГЕС та ВДЕ покривали 28% споживання підприємства. Частка атомної генерації була на рівні 36%.  

    Крім того, значну частку викидів Інтерпайп планує скоротити за рахунок зменшення вуглецевого сліду від логістичних операцій і переходу на закупівлю більш “чистих” товарів та сировини. Зокрема, Варнавський згадав про плани компаній зменшити частку чавуну у сталеплавильному виробництві на користь брухту, який планують закуповувати в Укрзалізниці. 

    “[Скорочення викидів] це зобов’язання нашої компанії, так само як і країни щодо декарбонізації в цілому. Крім того, це ринковий механізм, оскільки сьогодні ми конкуруємо з європейськими виробниками, з іншими країнами, які ці показники [рівня викидів] використовують як ключові для прийняття рішень щодо закупівлі”, — пояснив Варнавський мотивацію компанії на шляху декарбонізації. 

    Спроможність Інтерпайпу суттєво скоротити викиди вуглецю вже допомогла компанії отримати контракт із компанією Alstom, світовим лідером з виробництва рухомого складу, хоча пройти оцінку відповідності було досить непросто, зізнався Варнавський. Він додав, що Інтерпайп також співпрацює з Siemens та іншими помітними компаніями. “Це величезні гравці ринку, які дозволили нам постачати їм свої продукти”, — резюмував він.

  • Метінвест СМЦ очікує на щорічне зростання попиту на сталь в Україні на 6-10% у найближчі роки

    Металотрейдингова компанія Метінвест СМЦ прогнозує, що у найближчі два роки попит на сталевий прокат в Україні зростатиме помірними темпами, на 6-10% щороку, зазначив генеральний директор компанії Євген Олексієнко в інтерв’ю ГМК-Центру.

    «На найближчі два роки компанія закладає стриманий прогноз на рівні 6-10% щорічного приросту. У разі продовження бойових дій попит генеруватиме оборонно-промисловий комплекс, а також будівництво оборонних укріплень», — зазначив він.

    Водночас, у разі припинення бойових дій і настання миру фокус зміститься в бік відновлення інфраструктури, зауважив Олексієнко. У такому разі можна очікувати значно більшого зростання попиту, який визначатиметься обсягами інвестицій, що надійдуть в економіку України. Це, своєю чергою, залежатиме від упевненості щодо збереження миру та гарантії безпеки вкладених інвестицій.

    «Зростання попиту й активізація економіки сприятимуть поверненню маржинальності, відновленню регіональних металотрейдерів, а також інвестиціям у розвиток металобаз і сервісів», — зазначив він.

    За попередніми підрахунками компанії, протягом перших 10 років після завершення війни Україні може знадобитися близько 2 млн тонн сталі на відбудову та відновлення житла, інфраструктури, а також будівництво нових проєктів.

    Разом з тим, споживання сталі в Україні досі не відновилося і за підсумками 2024 року залишається на 30% нижчим за рівень 2021 року. За даними об’єднання «Укрметалургпром», минулого року ємність українського ринку становила 3,29 млн т. А за перші 4 місяці 2025 року споживання сталі становить 1,19 млн т.

    Як пояснив Олексієнко, повільне відновлення пов’язане як із втратою територій, де перебували великі споживачі, так і з руйнуванням виробництв. Через невизначеність та високі ризики також стримується інвестиційна активність в Україні.

    Серед галузей, що зараз є найбільшими споживачами металопрокату, він назвав будівельну, метизну та трубну галузі, металообробку та гірничо-металургійний комплекс.

  • В Україні посилять відповідальність за каботажні перевезення

    Кабінет міністрів підтримав законопроєкт міністерства розвитку громад та територій щодо посилення відповідальності для іноземних перевізників вантажів (далее…)

  • КНР запроваджує антидемпінгові мита на пластик зі США, ЄС, Японії та Тайваню

    У неділю, 18 травня, Китай оголосив про введення антидемпінгових мит у розмірі 74,9% на імпорт сополімерів POM (далее…)

  • Україна та Марокко планують підписати угоду про міжнародні автомобільні перевезення

    Кабінет міністрів схвалив проєкт угоди між урядами України та Марокко про міжнародні автомобільні перевезення. (далее…)

  • УЗ виставила на аукціон 12 тисяч тонн металобрухту

    АТ «Укрзалізниця» відновлює продаж металобрухту в системі Prozorro.Продажі (далее…)

  • Reuters: Україна не поспішатиме з реструктуризацією боргу на $3,2 млрд за ВВП-варантами

    Головний переговірник від України щодо боргу заявив інвесторам у Лондоні того тижня, що Київ не поспішає з реструктуризацією боргу за ВВП-варантами. (далее…)

  • Кабмін схвалив законопроєкт про держпідтримку літакобудівної промисловості 

    Кабінет міністрів на засіданні 16 травня схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості». (далее…)

  • Мінекономіки планує відновити роботу газовидобувних компаній Smart Holding

    Міністерство економіки України виступає за відновлення роботи газодобувних підприємств групи Smart Holding на Полтавщині та Харківщині (далее…)

  • На Житомирщині запустили найбільший в Україні завод з переробки промислових конопель

    В індустріальному парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запрацювало найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. (далее…)