Автор: goodsite

  • У Китаї заявили про зростання іноземних інвестицій, які вже досягли $2,87 трлн

    Дані китайського уряду вказують на те, що КНР залишається одним із найпривабливіших місць для іноземних інвесторів (далее…)

  • CBAM є одним з найбільших ризиків для української промисловості — керівник Метінвесту

    Європейська екологічна політика, зокрема й CBAM, є одним із найбільших зовнішніх викликів для української промисловості, тож уряд та бізнес мають разом працювати над тим, щоб пом’якшити вплив європейських регуляцій на роботу підприємств в Україні. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.

    «У нас є низка зовнішніх ризиків. Для металургії це, перш за все, екологічні питання, це CBAM. Тут багато робить наше Міністерство економіки в перемовинах з ЄС. Є багато завдань, над якими треба працювати з Європою і владі, і бізнесу, щоб отримати відтермінування (по запровадженню механізму CBAM для України — ред.), отримати доступ для українських компаній до фондів модернізації, щоб ми могли нормально інтегрувати українську промисловість в екологічний рух в ЄС», — зазначив Риженков. 

    Він також вказав на низку внутрішніх ризиків, які впливають на експортні можливості компанії. Це, зокрема, питання, пов’язані з війною та забезпеченням безпеки виробництва, логістикою, вартістю та доступністю електроенергії, зростання тарифів на послуги природних монополій.   

    «Це стосується тарифу Укренерго, де на 30% підняли тариф. Тариф на транспортування газу теж зріс в 4 рази. Укрзалізниця хоче підвищити тариф на вантажні перевезення десь на 30%. Тут проблема в тому, що неефективність або дотування населення перекладаються на плечі промисловості. А це створює нерівні умови роботи порівняно з нашими конкурентами в інших країнах», — пояснив Риженков. 

    Додатковим викликом для бізнесу також є питання нестачі кваліфікованого персоналу. За словами Риженкова, за час великої війни до війська було мобілізовано більше 20% персоналу Метінвесту, і підготувати їм заміну досить важко з огляду на необхідний час та ресурси. Досвід Метінвесту говорить про те що цей процес займає в середньому від 5 до 7 років. «Тому потрібен прозорий, зрозумілий механізм бронювання, який би дозволив і економіці працювати, і отримувати те поповнення, яке потрібне державі», — завершив гендиректор компанії.

  • АРМА отримало в управління активи «Агротермінал Логістік»

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) отримало в управління об’єкти нерухомого майна ТОВ «Агротермінал Логістік» (далее…)

  • Викиди від війни в Україні зросли на 30% у 2024 році – глава Міндовкілля

    Викиди парникових газів значно збільшилися у 2024 році в порівнянні з іншими роками після початку широкомасштабного вторгнення. (далее…)

  • Після простою «Каметсталь» відновила роботу прокатного обладнання

    Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», після тижневого простою перезапустив обладнання з прокату (далее…)

  • Швеція надасть Україні понад $138 млн на реконструкцію та розвиток

    Швеція виділить Україні понад 1,4 мільярда шведських крон (137,7 мільйона доларів) для допомоги у відбудові (далее…)

  • Метінвест замінив російських постачальників сталі на ринках Центральної та Східної Європи — гендиректор

    Група Метінвест змогла замінити російських постачальників сталі на цільових ринках компанії у країнах Центральної та Східної Європи. Такого результату вдалося досягти в тому числі завдяки спільній роботі з Міністерством економіки України, зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.

    Він звернув вагу, що попри значні втрати, яких зазнала компанія за три роки широкомасштабної війни з Росією, зокрема, втрату контролю над активами в Маріуполі та Авдіївці та зупинку Покровської вугільної групи, Метінвест зміг забезпечити значні обсяги експорту. Так, за підсумками 2024 року Метінвест із врахуванням спільного підприємства Запоріжсталь експортував продукції майже на 4 млрд доларів.

    «За три роки війни ми набагато краще сфокусувалися на наших цільових ринках — це Євросоюз і Великобританія. І відкинули балансові ринки, наприклад, американський. Ми змогли побудувати такі відносини з клієнтами, що дозволили нашу частку експорту на цих ринках збільшити. Ми змогли знайти нові ринки, такі як Фінляндія, Швеція, Норвегія. Завдяки допомозі Міністерства економіки ми змогли замінити російських постачальників на цільових ринках Центральної та Східної Європи. Саме це дає нам можливість дивитись у майбутнє і планувати розвиток», — зазначив він.

    Разом з тим, за цей час експортна стратегія Метінвесту не зазнала значних змін, визнав Риженков. Серед її ключових елементів він вказав фокусування на внутрішній ефективності, яка дозволяє мати найнижчу собівартість виробництва. Компанія також докладала зусиль для пошуку нових клієнтів на ключових ринках, перш за все, європейському. «Нам вдалось розвинути традиційні ринки — ми пішли в Північну Європу, а також знайшли нових клієнтів. Тобто ми започаткували нові взаємовигідні стосунки, які дозволяють дещо змінити наші внутрішні процеси і запропонувати нові продукти», — пояснив керівник Метінвесту.

    Крім того, значну увагу приділяли інноваціям, зокрема, за три останніх роки освоїли виробництво більш ніж 100 нових продуктів, які мають більшу додану вартістю як у металургійному, так і гірничодобувному сегменті. «Тобто загалом наша стратегія кардинально не змінилася, але разом з тим ми стали більш гнучкими і більше дослухаємося до клієнта», — резюмував керівник Метінвесту.

  • Питання можливого переходу в торгівлі України з ЄС на ст.29 DCFTA є більше політичним – Качка

    Україна наразі в переговорах з ЄС про торгівлю шукає рішення щодо можливого повернення з 5 червня 2025 року (далее…)

  • Україна та Туреччина розширюють співпрацю в аграрній сфері

    Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль та міністр сільського господарства та лісництва Туреччини Ібрагім Юмакли підписали протокол (далее…)

  • Президент підписав закон про закупівлю обладнання для ХАЕС

    Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС (далее…)