Президент України Володимир Зеленський на засіданні Ставки верховного головнокомандуючого анонсував технологічну Ставку за участі виробників українських ракет, ключових типів дронів та інструментарію ППО.
Автор: goodsite
-
Підприємці від початку року отримали 55,3 млрд грн за держпрограмою «5-7-9%»
З початку 2025 року підприємці залучили 18,6 тис. пільгових кредитів на загальну суму 55,3 млрд грн. Про це йдеться в повідомленні міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
З загального обсягу тільки минулого тижня було залучено 567 кредитів на суму понад 1,3 млрд грн.
Як зазначають у відомстві, найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в переробній промисловості, в агросекторі, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.
Від початку року в межах програми бізнес отримав найбільше кредитів за такими напрямами:
- 15,7 млрд грн — на розвиток переробної промисловості;
- 14,6 млрд грн — інвестиційні кредити;
- 13,2 млрд грн — на кредитування у зоні високого воєнного ризику.
Загалом від старту програми у лютому 2020 року бізнес залучив 123 тис. кредитів на суму близько 421,3 млрд грн. Понад 88 тис. кредитів із них на суму 331,7 млрд грн — від початку воєнного стану.
Найбільші обсяги кредитування за програмою припадають на Київ, Львівську, Дніпропетровську, Київську та Харківську області. У програмі беруть участь 46 уповноважених банків.
-
«Боротися за ринки непросто, але можливо»: великий бізнес розказав, як українська прописка впливає на торгівлю зі світом
Період розуміння українського бізнесу в Європі закінчився, коли ЄС відмовився продовжувати режим преференційної торгівлі для України, і тепер українським експортерам доводиться боротися за присутність на ринках не тільки Європи, а й загалом світу в жорстких конкурентних умовах, зазначив Юрій Мельник, заступник голови правління МХП під час виступу на форумі Радіо НВ «Україна як Бренд».
«Великий період розуміння українського бізнесу ми вже пережили. 5 червня 2022 року ЄС запровадив преференційний режим торгівлі для України. На сьогодні цей режим завершений. Зараз ми вже у жорстких квотах, а поза квотою ти або не везеш, або платиш податки. І за кожну позицію на сьогодні треба боротися, відстоювати її. І тут без симбіозу, коли бізнес ініціює, а держава підтримує, і веде цей напрямок, не обійтися. Особливо це стосується аграрного сектору економіки. Тому боротись за ринки непросто, але можливо. На прикладі МХП — ми постачаємо продукцію до 70 країн. За період війни було відкрито близько 10 країн. Це спільні потуги бізнесу і держави, дипломатів. Ці можливості даються не просто, але цим варто займатися», — зазначив він.
Оцінку представника МХП підтвердив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз, за спостереженнями якого, до присутності українського бізнесу за кордоном можуть ставитись із розуміннями, допоки це не сприймається як загроза місцевому бізнесу.
«Всі сусіди, поки питання не торкається економіки. Тільки но заходить мова про вихід українського продукту на їхній ринок, починаються проблеми. Забувається, що ми працюємо в умовах війни», — зауважив він.
При цьому Водовіз наголосив, що в ЄС, до прикладу, досі немає повної заборони на імпорт сталі з Росії. «Наш основний конкурент в Європі зараз — це Росія. Це нікуди не ділося. Проте європейські чиновники на це просто закривають очі», — зауважив він.
Так само не завжди результативним є діалог бізнесу із владою в Україні, хоча в уряді не відмовляються від комунікації з компаніями, зауважив топ-менеджер МХП. Водночас є питання, пов’язані із діяльністю українського бізнесу за кордоном, які залежать виключно від держави. Зокрема, це відкриття нових ринків, сертифікація виробництв, підтримка позицій на вже доступних ринках. «Це дуже важливо, оскільки це відкриває нові можливості. І ми показали це на прикладі тих ринків, які колись для нас здавалися недосяжними. Приклад Канади, з якою маємо зону вільної торгівлі. Ми там розширюємо присутність попри дорогу логістику і мита, і цей ринок нам забезпечила держава з точки зору міждержавних процедур», — розказав він.
Інший важливий аспект, про який згадав Олександр Водовіз, полягає у вирішенні спірних питань, що виникають у стосунках із основними торговими партнерами. Він нагадав, що із 1 січня 2026 р. в ЄС набере чинності CBAM (carbon border adjustment mechanism), який передбачає необхідність для імпортерів низки товарів, включно зі сталлю, добривами, цементом, електроенергією, тощо, сплачувати додаткові платежі за викиди вуглецю в процесі виробництва. Українські експортери висловлювали сподівання, що Київ та Брюссель досягнуть угоди про відтермінування цього механізму для України через війну, хоча наразі успіх переговорів не очевидний.
«Чи працює тут влада? Так, працює. Є (віце-прем`єр із європейської та євроатлантичної інтеграції — ред.) Тарас Качка, який цим інтенсивно займається, його сприймають і слухають європейці. Але чи вони встигнуть за півроку щось зробити, щоб ми не платили додатковий податок. Це велике питання, і ми не розуміємо, як цей процес відбувається», — резюмував Водовіз.
-
ДМЗ почав виконувати замовлення для підприємств машинобудування
Дніпровський металургійний завод, що входить до DCH Steel Олександра Ярославського, почав виконувати замовлення з виготовлення, ремонту та обробки деталей обладнання.
Як зазначили у корпоративному виданні, з грудня 2024 року спеціалізований цех ремонту металургійного устаткування виконує роботи з виготовлення нестандартних металоконструкцій для сторонніх організацій. Тепер цех розширив сферу діяльності і бере також замовлення з ремонту та виготовлення деталей обладнання.
У серпні ДМЗ став переможцем тендеру та отримав замовлення на виготовлення п’яти конічних шестерень від української машинобудівної компанії. В межах замовлення необхідно проточити зуби конічних шестерень.
Минулого місяця в СЦРМУ також виконали замовлення компанії, яка займається ремонтом енергоустаткування. На роторі діаметром 1250 мм проточили та наплавили посадкові місця під підшипники ковзання. Провели також механічну обробку якоря двигуна та шліфування колектора. А для компанії, що займається видобутком корисних копалин, в цеху відновили вал дробарки: наплавили та проточили посадкові місяця під підшипники, виконали ремонт букси.
Лабораторія механічних випробувань також отримала замовлення на підготовку зразків трубної заготовки від компанії з Дніпра, з якою вже співпрацювала у червні-липні.
У травні ДМЗ представив стратегію екологічної модернізації, яка передбачає будівництво електросталеплавильного комплексу та перехід до використання відновлюваних джерел енергії.
-
Бізнес у серпні поліпшив стримані оцінки ділової активності – НБУ
Український бізнес у серпні зберіг стримані оцінки результатів власної економічної діяльності, проте поліпшив їх як порівняно з липнем. так і у річному вимірі. Про це свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України.
-
ArcelorMittal підвищив ціни на довгий прокат на ринку Європи
ArcelorMittal, один із провідних виробників сталі в Європі, оголосив про підвищення цін на всі види довгого прокату на європейському ринку на €30/т ($34/т), пише Kallanish. Рішення поширюється на основні категорії довгого прокату, включаючи балки, катанку та арматуру.
За інформацією учасників ринку, дії компанії зумовлені неможливістю утримувати нинішній рівень цін через високі витрати на виробництво та сировину, включаючи металобрухт, а також через знижену завантаженість потужностей. Цього року компанія, як і інші виробники на півдні та півночі Європи, вже була змушена скоротити виробництво на кількох підприємствах через складні ринкові умови. Ці заходи частково допомогли збалансувати ринок, де попит залишається слабким.
Джерела на заводах підтверджують, що ціни на довгий прокат перебувають на рівні, який не покриває витрат виробників. Очікується, що майбутнє впровадження механізму CBAM підтримає подальше зростання цін. Деякі інші європейські виробники також розглядають можливість підвищення вартості продукції, тоді як італійські постачальники арматури ще на початку серпня анонсували підвищення перед плановими зупинками на ремонт.
У північній Європі відзначається поступове відновлення активності після літніх канікул: продавці повідомляють про зростання кількості запитів на довгий прокат. При цьому ціни на імпортний турецький брухт утримуються на рівні близько $340/т CFR – це відповідає січневим показникам. Водночас вартість довгого прокату все ще приблизно на €40/т нижча за рівень січня, що суттєво тисне на рентабельність заводів.
-
Китай спрямує $275 млн на гранти та $1,4 млрд на кредити для членів ШОС
У 2025 році Китай надасть 2 млрд юанів ($275 млн) грантів державам-членам Шанхайської організації співробітництва, заявив на саміті ШОС лідер Китаю Сі Цзіньпін, пише Silk Bridge.
Крім того, Китай спрямує додаткові 10 млрд юанів (близько $1,4 млрд) у вигляді кредитів кредиторам міжбанківського консорціуму ШОС протягом наступних трьох років.
«Ми повинні розширити сферу співпраці та повною мірою використовувати потенціал кожної країни для виконання нашої відповідальності за мир, стабільність, розвиток і процвітання в регіоні», — сказав Сі.
Не називаючи жодної країни, Сі закликав групу «протистояти менталітету холодної війни, конфронтації блоків і практиці залякування».
Лідер КНР також зазначив, що Банк розвитку ШОС, створенню якого Пекін сприяє з 2010 року, має бути створений «якнайшвидше». Крім того, він оголосив про плани реалізувати 100 «маленьких і красивих» проектів із забезпечення засобів до існування в країнах-членах і розширити освітні можливості, включаючи подвоєння кількості стипендій, виділених ШОС.
-
Обсяг вантажних перевезень в Україні за 7 місяців скоротився на понад 12%
Обсяг вантажних перевезень за 7 місяців 2025 року впав на 12,6% порівняно із аналогічним періодом минулого року, до 181,2 млн тонн, повідомив Держстат. Водночас вантажообіг за січень-липень скоротився сильніше – на 13,5%, до 94,37 млрд тонн/км.
Лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт, на який припадає 92,5 млн тонн. Це на 11% гірше за показник семи місяців минулого року. Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 59,66 млрд тонн/км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року. В «Укрзалізниці» швидше зменшення вантажообігу пояснюють більшою часткою більш коротких перевезень у порти.
Автомобільний транспорт за 7 місяців цього року перевіз 66,7 млн тон вантажів, що на 11% гірше за показник минулого року, хоча відставання у вантажообігу менше – всього 4%, що свідчить про зростання дальності автоперевезень.
Показник трубопроводного транспорту становив 21,5 млн тонн, що відображає падіння на 21,6% р/р, а його вантажообіг впав на 29,2%.
Невеликий обсяг за звітний період припав на водний транспорт – 0,5 млн тонн, або всього 45,3% від обсягу січня-липня 2024 року, тоді як показник авіаційного транспорту залишається мізерним через закриття неба – 0,02 млн тонн, що на 19,8% менше за той же період минулого року.
У 2024 році обсяг вантажних перевезень зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонн/км.
-
Держстат зафіксував сповільнення капінвестицій у І півріччі-2025
Зростання капітальних інвестицій в Україні в січні-червні 2025 року сповільнилося до 30,6% р/р, тоді як у першому кварталі поточного року цей показник був на рівні 32,5%.
За інформацією Держстату, за перше півріччя цього року освоєно 280,18 млрд. грн. капінвестицій. Головним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 73,7% загального обсягу. Частка держбюджету становила 5,4%.
Серед інших джерел:
- кошти населення на будівництво житла – 5,9%,
- місцевих бюджетів – 3,8%,
- банківське та інше позикове фінансування – 4,8%,
- кошти іноземних інвесторів – лише 0,2%.
Вагому частку капітальних інвестицій спрямовано на машини, обладнання – 35,5%, інженерні споруди – 23%, нежитлові будівлі – 12,3%, транспортні засоби – 9,9%, житлові будинки – 6,7%.
Згідно з даними Держстату, у першому півріччі 2025 року найбільше капінвестиції зросли у сільському господарстві – на 46,6%, до 29,55 млрд грн, промисловості – на 32,1%, до 110,45 млрд грн, у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 12,3%, до 31,59 млрд грн.
В оптовій та роздрібній торгівлі обсяг капітальних інвестицій зріс на 34% – до 25,32 млрд грн, будівництві – на 15,9%, до 21,91 млрд грн, у сфері інформації та телекомунікацій – на 35,2%, до 12,43 млрд грн, в операціях із нерухомим майном у 2,5 рази – до 7,88 млрд грн.
Відомство вказує, що у сфері професійної, наукової та технічної діяльності зростання становило 42,5% – до 3,76 млрд грн, у фінансовій і страховій діяльності – 53,9%, до 9,63 млрд грн, освіті – в 2,6 раза, до 1,1 млрд грн, охороні здоров’я – 25,3%, до 5,68 млрд грн, у сфері права та бухгалтерського обліку – на 33,9%, до 2,15 млрд грн.
При цьому капінвестиції у держуправлінні та обороні скоротились на 39,5% — до 16,42 млрд грн, у сфері мистецтва, спорту, розваги та відпочинку – на 48,9%, до 0,76 млрд грн.
Нагадаємо, в Україні схвалили портфель державних інвестицій на 2026 рік
-
Каметсталь модернізує водоводи підвищеного та середнього тиску
Завод Каметсталь реалізує інвестиційний проект з модернізації водоводів підвищеного та середнього тиску для забезпечення технологічних процесів конвертерного (КЦ) та вапняно-випалювального цехів (ВВЦ).
Як зазначили на підприємстві, спорудження надземних водоводів для забезпечення технологічних потреб є одним із ключових проектів інвестиційної програми 2024-2025 років. Наразі завершений черговий етап проєкту. Зокрема, трубопровід ДУ-800 – а це 1100 м сталевої магістралі діаметром 800 мм – повністю прокладено та змонтовано, водопостачання для технологічних процесів конвертерного цеху вже здійснюється по правій нитці водоводу.
У свою чергу фахівці-підрядники розпочали монтаж 1,5 км трубопроводу ДУ-300 у напрямку ВВЦ. Виконано врізання в діючі трубопроводи, змонтовано перші 240 м 300 мм труби. Як підкреслив начальник відділу організації робіт на об’єктах капітального будівництва заводу Олександр Постольник, стабільне та надійне водопостачання для технологічних потреб виробничих підрозділів підприємства та зменшення непродуктивних втрат води – головні цілі, на які спрямований інвестпроект із модернізації водоводів.
У серпні на Каметсталі також розпочали ремонт газопроводу коксового газу.