Автор: goodsite

  • Велика Британія ввела санкції проти низки компаній-перевізників СПГ РФ

    Велика Британія запровадила санкції проти 5 суден та 2 повʼязаних з ними компаній, які беруть участь у транспортуванні російського скрапленого природного газу (далее…)

  • НКРЕКП готується до перегляду прайс-кепів на ринку е/е

    НКРЕКП готується розпочати регуляторну процедуру щодо перегляду граничних цін на оптовому ринку електроенергії. (далее…)

  • Кабмін затвердив умови залучення кредиту від Південної Кореї та Канади

    Кабінет міністрів затвердив основі умови здійснення державних зовнішніх запозичень шляхом залучення кредиту від Експортно-імпортного банку Кореї та уряду Канади. (далее…)

  • На дробильній фабриці ЦГЗК оновили обладнання за понад 2,4 млн грн

    На дробильній фабриці Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), що входить до групи “Метінвест”, замінили подрібнювальний конус дробарки ККД 1500/180. (далее…)

  • Українці витратили на нові авто у серпні майже 15 млрд грн

    У серпні 2024 року на придбання нових легкових авто українці витратили майже 15 млрд грн (далее…)

  • ЄБРР знизив прогноз зростання ВВП України у 2025 році до 4,7%

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) зберіг прогноз зростання ВВП України у 2024 році на 3% (далее…)

  • Україна має скористатись форс-мажором і просити ЄС про відтермінування CBAM — Укрметалургпром

    Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни, вважає президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі у повному обсязі запрацює механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуться додатковими тарифами. Таким чином ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Із 2026 року CBAM застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші (в межах CBAM – ред.). В директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. В ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Всі будуть платити – хто більше, хто менше», — пояснив Каленков.

    Наразі в ЄС діє перехідний період щодо впровадження CBAM, в межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, що стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм ЄС.

  • Аграрії втратять близько 2 млрд грн за сезон через чергове підвищення тарифів УЗ – УКАБ 

    Аграрії виступають проти чергового підвищення тарифів на вантажні перевезення, яке ініціювала АТ «Укрзалізниця». (далее…)

  • Уряд буде збільшувати спроможності Експортно-кредитного агентства – Качка

    Уряд планує збільшувати спроможності Експортно-кредитного агентства, яке надає фінансові та страхові інструменти підтримки українського експорту, та заохочувати в цілому фінансовий ринок теж працювати в цьому напрямку, зазначив торговий представник України Тарас Качка.

    «Ми запустили Експортно-кредитне агентство. Це приклад того, що це можливо – надавати фінансові інструменти для розвитку українського експорту. Ми також бачимо зусилля НБУ щодо розвитку фінансових інструментів у приватному секторі, бо нам потрібно, щоб не лише державна інституція працювала, а й приватні страхові компанії, комерційні банки розвивали фінансові продукти. Тут навряд можна говорити про миттєві зміни, але у перспективі 1,5-2 років вони реальні. І динаміка дуже гарна. Ми бачимо, що в ЕКА найбільше ми підтримуємо 84, 85 групу (товарів відповідно до УКТ ЗЕД; це машини і обладнання механічні та електричні  – ред.). Це класична промисловість. Ми будемо збільшувати спроможність ЕКА і заохочувати в цілому фінансовий ринок теж працювати», — зазначив Качка під час конференції «Економічної правди».

    Стратегією уряду, за його словами, також є розвиток української економіки та підтримка внутрішнього виробництва. «Ми зараз акцентуємось на чутливих товарах, наприклад, м’ясо птиці чи продукція металургії, яка є чутливою глобально. Але поза тим у нас є величезна номенклатура продукції – готова харчова продукція, різні промислові вузли, щодо яких ми маємо більше можливостей для експорту, ніж експортуємо. Тож політика з розвитку виробництва в Україні це базовий елемент розвитку експорту». – пояснив він.

    Качка додав, що в останні роки зусилля уряду були спрямовані на те, щоб розміщення технологічно складних виробництв в Україні було комфортним, нагадавши про роботу з наближення українського та європейського законодавства, вирішення питань стандартизації та роботу над угодою про «промисловий безвіз». Він вважає, що ці зусилля та тенденції у світовій торгівлі можуть допомогти Україні посилити виробничу кооперацію із західним світом.

    «Глобальна торгова політика зараз орієнтована на перебудову. Якщо раніше гонка була за ціною – де дешевше виробляти, там ми і розташовуємо виробництво. То зараз ми бачимо що стабільність ланцюгів постачання, карбоновий слід, спільне бачення цінностей щодо захисту прав людини – це все має сенс. І це значить, що у нас шансів на побудову виробничої кооперації з партнерами стає більше. І цим шансом треба користуватися з такою ж наполегливістю, як ми це робимо в ОПК», — вважає торгпред України.

    Схожу думку висловив заступник керівника Нацбанку Сергій Ніколайчук, також присутній на заході. Він вважає, що Україні «дуже важливо скористатися тими перевагами, які зараз дає деглобалізація та процеси френдшорінгу».

    «Ми вважаємо, що потенціал України на використання попиту на френдшорінг з боку європейських країн є досить суттєвим. А особливо в окремих специфічних секторах. Але для цього необхідно забезпечити інституційні передумови», — резюмував він.

  • “Нафтогаз” в I півріччі отримав 24,4 млрд грн чистого прибутку

    Чистий консолідований прибуток Групи Нафтогаз у першому півріччі 2024 року становить 24,4 млрд грн (далее…)