Кабінет міністрів ухвалив рішення про початок підготовки до продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». (далее…)
Автор: goodsite
-
Уряд України має продовжувати діалог з США та ЄС для досягнення кращих умов торгівлі — СЕО «Інтерпайп»
Українська промислова компанія «Інтерпайп» відчуває посилення конкуренції на світових ринках через торгові війни та низку внутрішніх причин, зокрема зростання виробничих витрат, повідомив СЕО компанії Лука Занотті в інтерв’ю українській редакції Форбс.
Він зауважив, що наразі сильну ринкову позицію «Інтерпайпу» забезпечує відносно нижча собівартість виробництва, хоча «ця перевага поступово зменшується», а також гнучкість і здатність діяти набагато швидше за конкурентів.
«Під час війни ми прийняли рішення, у найкоротші строки побудували та запустили нове відділення термічної обробки труб на заводі в Нікополі, витративши на це трохи менше $30 млн. У менш гнучкій компанії такі рішення, такі великі інвестиції зайняли б набагато більше часу та, напевно, ніколи й не були б реалізовані під час війни», — навів приклад Занотті.
Водночас він вважає, що «Інтерпайпу» треба «стати ближче до клієнтів». «Сьогодні конкуренція дуже жорстка, і планка якості дуже висока. А якщо подивитися на наші продажі: 25% — це Україна і 75% — експорт. Ми дуже залежні від експорту», — зазначив він, додавши, що на позиції компанії у світі значний вплив чинить перебудова глобальної системи торгівлі та поступовий відхід держав від принципів відкритого ринку в намаганні захиститись від неринкових механізмів стимулювання виробництва, до яких вдаються великі гравці, такі як Китай.
В цьому контексті він згадав про захисні мита, вперше запроваджені в США у 2018 році, а також поступове запровадження мит в Європі та інших країнах світу. «Глобальна торгівля руйнується. Це проблема для нас, оскільки ми є експортно-орієнтованою компанією», — констатував він.
Занотті наголосив на важливості міжурядового діалогу з цього приводу із США, ЄС та іншими важливими торговельними партнерами України для досягнення кращих умов торгівлі або виключення українських товарів з-під дії мит. Разом з тим він погодився, що бізнес зі свого боку також має докладати зусиль: працювати над скороченням витрат та проникненням на нові ринки.
-
«Нафтогаз» виконав план із накопичення газу до початку опалювального сезону на понад 95%
Група Нафтогаз виконала план із накопичення газу до початку опалювального сезону на 95-97%. (далее…)
-
Бізнес у вересні відновив позитивні оцінки ділової активності – НБУ
Бізнес у вересні відновив позитивні оцінки результатів власної економічної діяльності. (далее…)
-
Український ринок нових авто у вересні зріс на 20%
За вересень 2025 року українці придбали понад 6,8 тис. нових легкових авто (далее…)
-
«Нафтогаз» залучив €300 млн кредиту від ЄІБ на закупівлю газу
Група Нафтогаз підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 млн євро (далее…)
-
Метінвест спрямував 9,72 млрд грн на підтримку України від початку великої війни
Від початку повномасштабного вторгнення Група Метінвест направила 9,72 млрд грн на підтримку держави, з яких 5,2 млрд — на армію в межах ініціативи «Сталевий Фронт», повідомила пресслужба групи.
«В умовах повномасштабної війни Метінвест мобілізував усі свої ресурси, щоб зберегти колектив і захистити державу. Ось уже понад три з половиною роки нашим пріоритетом є допомога війську. Адже саме від обороноздатності армії залежить майбутнє держави, промисловості, українських міст і родин. За цей час у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова Метінвест спрямував на потреби оборонців 5,2 млрд грн. А загалом на допомогу Україні — 9,72 млрд грн. Продовжуємо працювати, вірити в країну та підтримувати її людей на шляху до перемоги»,— зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.
Попри втрату операційного контролю над активами в Маріуполі й Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, Метінвест залишається одним із найбільших експортерів України.
Навіть під час війни Метінвест інвестує в капремонти та модернізацію обладнання. Зокрема, на «Каметсталі» цьогоріч реалізують рекордну програму вартістю понад 2,5 млрд грн.
Метінвест продовжує курс на зелену трансформацію виробництва. Разом із партнерами компанія анонсувала будівництво сучасного металургійного заводу в Італії. Він стане споживачем української залізорудної та металургійної сировини, забезпечуючи синергію України та ЄС.
Також Метінвест інвестує в енергонезалежність. У липні 2025 року на Північному ГЗК запрацювали два нові газові генератори електроенергії. За два місяці експлуатації установки виробили 1040 МВт·год електроенергії, що принесло економічний ефект у 2,3 млн грн. Загалом на Північному ГЗК планується встановити чотири таких агрегати.
Щоб підтримати колектив, із 1 квітня 2025 року Метінвест підвищив зарплати на виробничих і сервісних підприємствах в Україні до 20% залежно від категорії. Найбільше підвищення отримали фахівці гостродефіцитних професій.
Метінвест залишається одним із найбільших платників податків в Україні: у 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 19,8 млрд грн. У першому півріччі 2025 року до бюджету сплачено ще 9,3 млрд грн.
Крім того, за понад три з половиною роки компанія спрямувала 5,2 млрд грн на потреби української армії. Допомога надходить у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Пріоритетний напрям роботи — власне сталеве виробництво для фронту. Однією з найважливіших розробок фахівців Метінвесту є «криївки» — спеціальні металеві споруди, які закопують під землю. Вони слугують бійцям і укриттям, і польовим житлом, а віднедавна використовуються для обладнання підземних госпіталів та стабілізаційних пунктів.
Метінвест також виготовив 300 металевих екранів для захисту техніки, яка слугує українським воїнам: Abrams, Bradley, Т-64, Т-72, МТ-ЛБ. Цього року фахівці компанії виробили та змонтували тритонний панцир для укриття основних елементів Patriot, що модифікується залежно від моделі техніки для максимального захисту воїнів від FPV-дронів.
Разом із військовими Метінвест працює над створенням ліній оборони. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій. А для розмінування територій на фронт відправлено 30 протимінних тралів виробництва Метінвесту.
Метінвест також реалізує низку програм із підтримки та адаптації ветеранів, допомагає місцевим громадам.
-
Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості — СЕО Інтерпайп Лука Занотті
Китай є першопричиною багатьох проблем у сталевій промисловості, оскільки має значні надлишкові потужності, робота яких часто регулюється неринковими механізмами, і це викривлює пропозицію сталі на світових ринках. Таку думку висловив СЕО Інтерпайп Лука Занотті в інтерв’ю українській редакції Форбс.
«За деякими оцінками, профіцит становить приблизно 50–70 млн тонн. За перші 8 місяців 2025 року Китай експортував понад 75 млн тонн. Щоб мати уявлення про масштаби цього експорту, врахуйте, що США, один з найбільших споживачів сталі, споживають близько 80 млн т. Ці надлишки при зниженні попиту роками переповнювали ринки. Проблема ще й у тому, що Китай — не ринкова економіка, вони не грають на рівних умовах», — пояснив він.
На думку Занотті, США першими усвідомили загрозу такого перевиробництва та «потенційні болісні наслідки» не лише для сталеливарної галузі, а й для обробної промисловості, яка важливим фактором національної безпеки будь-якої незалежної економіки. Це спонукало США у 2028 р. визнати сталь питанням національної безпеки, запровадивши 25% мита.
«Що відбулось далі? Китайська сталь залила інші ринки. Зараз Європа теж починає захищатись. Це ланцюгова реакція. Глобальна торгівля руйнується. Це проблема для нас, оскільки ми є експортно-орієнтованою компанією», — зауважив він.
Україна, на його думку, також має прийняти нові обставини та встановити дієві механізми захисту національного ринку, щоб зберегти галузь, яка матиме вирішальне значення для майбутнього країни. «Остання країна, яка захистить свою промисловість, першою її втратить», — наголосив він.
Водночас уряд України має працювати з торговими партнерами, зокрема США та ЄС, пояснюючи необхідність преференційного режиму, скасування імпортних мит для української продукції та додаткових регуляцій, таких як CBAM.
«Враховуючи війну, було б правильно відкласти запровадження CBAM для України. Як я вже говорив, у нас є проблеми з витратами на енергоносії, дефіцитом кадрів. Ми не конкуруємо на рівних умовах із рештою світу», — зазначив він, додавши, що має сподівання на досягнення позитивного результату для України в цьому питанні з огляду на активний євроінтеграційний процес.
У випадку США Занотті не сподівається на швидке досягнення угоди щодо скасування додаткових мит на металопродукцію з України: «Можливо, це станеться після мирної угоди або після реалізації угоди про надра».
-
Bloomberg: Китай призупиняє нові закупівлі залізної руди у BHP
Китайська державна компанія China Mineral Resources Group (CMRG), створена Пекіном для централізації закупівель залізної руди (далее…)
-
До держбюджету надійшло €4 млрд від ЄС за рахунок російських заморожених активів
Україна отримала транш від ЄС обсягом 4 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (далее…)