Ellyt, always here

Автор: goodsite

  • Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до Держбюджету на 2025 рік

    Кабінет міністрів схвалив законопроєкт щодо змін до Державного бюджету України на 2025 рік. (далее…)

  • Hindalco придбає американського виробника спеціалізованого глинозему AluChem

    Індійська компанія Hindalco Industries, що входить до складу Aditya Birla Group, оголосила про придбання 100% акцій американської компанії AluChem (далее…)

  • У Раді пропонують запровадити європейську систему компенсації промислових інвестицій через податки

    В Україні пропонують запровадити європейську систему компенсації промислових інвестицій через податки. Це передбачено законопроектами №13414 і №13415, ініціатором яких став заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Серед авторів також народні депутати Данило Гетьманцев і Андрій Мотовиловець.

    Щоб отримати компенсацію через власні податки підприємства інвестиційні проекти мають бути реалізовані у переробній промисловості. Це стосується витрат на будівництво інженерних мереж, інженерних споруд, об’єктів суміжної інфраструктури; придбання будівель і споруд або витрати на їх будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення; придбання нового обладнання та комплектуючих; придбання земельної ділянки.

    Часткова компенсація витрат на реалізацію інвестиційних проектів у переробній промисловості буде здійснюватись через такі податки: податок на прибуток, імпортний ПДВ та мито на обладнання, податок на майно та земельний податок.

    Зазначається, що частка інвестицій, яку можна компенсувати через податки, залежатиме від обсягу інвестиційного проекту:
    Від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70%;
    Від 1 млн євро до 20 млн євро – 50%;
    Від 20 млн євро до 50 млн євро – 30% інвестицій.

    Також пропонується розповсюдити дію механізму на інвестиції не тільки нових, а й існуючих підприємств.

    “Часткова компенсація інвестицій через податки — це механізм, який давно й успішно працює у Європейському Союзі. Завдяки цьому інструменту країни ЄС переманили до себе чимало українських промислових підприємств, які здійснювали релокацію із зони бойових дій. Настав час впровадити цей стимул і в Україні. Ця ініціатива — продовження реалізації політики “Зроблено в Україні”, спрямованої на те, щоб в Україні було вигідно виробляти, інвестувати й експортувати”,- відзначив ініціатор законопроекту Дмитро Кисилевський.

    В межах політики “Зроблено в Україні” бізнесу пропонують низку програм підтримки з фокусом на переробну промисловість. Зокрема, для сприяння залученню інвестицій реалізуються програми доступних кредитів “5-7-9”, грантів до 8 млн. грн. на переробку, розвиваються індустріальні парки, надається підтримка проектам зі значними інвестиціями (від 12 млн. євро), запроваджено страхування інвестицій від воєнно-політичних ризиків.

  • На Одещині завершено капремонт мосту через канал Кофа 

    В Одеській області завершено капітальний ремонт мосту через канал Кофа. (далее…)

  • НБУ встановив мінімальне значення коефіцієнта левериджу для банків 

    Національний банк здійснив черговий крок до наближення нормативно-правових актів Національного банку у сфері банківського регулювання  до стандартів ЄС (далее…)

  • Нідерланди профінансують виробництво 600 тисяч українських дронів

    Нідерланди підписали контракти на виробництво 600 тисяч українських дронів для України (далее…)

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Переможцем конкурсу на голову БЕБ став Олександр Цивінський

    Детектив НАБУ та один з керівників операції «Чисте місто» Олександр Цивінський переміг у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки. (далее…)

  • Україна та Японія обговорили подальші кроки співпраці в межах JUPITeR

    23 червня відбулася онлайн-зустріч в рамках японсько-української платформи з інфраструктурних технологій для відновлення та реконструкції (JUPITeR). (далее…)

  • Інтерпайп відвантажив труби преміального сегменту для газовидобутку в Румунії

    Українська промислова компанія Інтерпайп поставила насосно-компресорні труби із преміальним з’єднанням UPJ-M для оновлення 39 свердловин газового родовища Білчурешті на півдні Румунії, повідомила пресслужба компанії.

    Зазначається, що проект має на меті збільшити обсяг щоденного видобутку з 14 млн до 20 млн куб. м газу.

    «Це перший значний обсяг труб з різьбленням UPJ-M, який нам вдалося поставити не лише в Румунію, а й на європейський ринок в цілому, – підкреслив Іван Мазанка, директор Інтерпайп з продажу труб на ринок Європи. – Конструкція преміального з’єднання UPJ-M ідеально підходить для газовидобутку завдяки високій герметичності та спротиву внутрішньому та зовнішньому тиску. Ми сподіваємося, що вдалий досвід спуску відкриє для нашої продукції дорогу і до інших нафтогазових проєктів регіону».

    Протягом останнього десятиліття Румунія послідовно збільшує видобуток природного газу. Окрім розробки нових родовищ як на суходолі, так і на шельфі, країна ініціює модернізацію свердловин та газогонів і для порівняно старих проєктів. Зокрема, згадане раніше родовище Білчурешті було відкрито ще у 1962 році.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії.