Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 серпня 2025 року скоротилася до рівня, який спостерігався востаннє близько десятиліття тому (далее…)
Рубрика: Економіка
-
Команда Мінцифри презентувала президенту нові проєкти у сфері цифрових послуг
Президент Володимир Зеленський 1 вересня зустрівся з командою «Дії» та взяв участь у презентації ШІ-асистента «Дія.АІ» (далее…)
-
Кабмін затвердив склад українських менеджерів Керівної ради інвестфонду відбудови
Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про призначення українських менеджерів до Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови (далее…)
-
Підприємці від початку року отримали 55,3 млрд грн за держпрограмою «5-7-9%»
З початку 2025 року підприємці залучили 18,6 тис. пільгових кредитів на загальну суму 55,3 млрд грн. Про це йдеться в повідомленні міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
З загального обсягу тільки минулого тижня було залучено 567 кредитів на суму понад 1,3 млрд грн.
Як зазначають у відомстві, найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в переробній промисловості, в агросекторі, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.
Від початку року в межах програми бізнес отримав найбільше кредитів за такими напрямами:
- 15,7 млрд грн — на розвиток переробної промисловості;
- 14,6 млрд грн — інвестиційні кредити;
- 13,2 млрд грн — на кредитування у зоні високого воєнного ризику.
Загалом від старту програми у лютому 2020 року бізнес залучив 123 тис. кредитів на суму близько 421,3 млрд грн. Понад 88 тис. кредитів із них на суму 331,7 млрд грн — від початку воєнного стану.
Найбільші обсяги кредитування за програмою припадають на Київ, Львівську, Дніпропетровську, Київську та Харківську області. У програмі беруть участь 46 уповноважених банків.
-
«Боротися за ринки непросто, але можливо»: великий бізнес розказав, як українська прописка впливає на торгівлю зі світом
Період розуміння українського бізнесу в Європі закінчився, коли ЄС відмовився продовжувати режим преференційної торгівлі для України, і тепер українським експортерам доводиться боротися за присутність на ринках не тільки Європи, а й загалом світу в жорстких конкурентних умовах, зазначив Юрій Мельник, заступник голови правління МХП під час виступу на форумі Радіо НВ «Україна як Бренд».
«Великий період розуміння українського бізнесу ми вже пережили. 5 червня 2022 року ЄС запровадив преференційний режим торгівлі для України. На сьогодні цей режим завершений. Зараз ми вже у жорстких квотах, а поза квотою ти або не везеш, або платиш податки. І за кожну позицію на сьогодні треба боротися, відстоювати її. І тут без симбіозу, коли бізнес ініціює, а держава підтримує, і веде цей напрямок, не обійтися. Особливо це стосується аграрного сектору економіки. Тому боротись за ринки непросто, але можливо. На прикладі МХП — ми постачаємо продукцію до 70 країн. За період війни було відкрито близько 10 країн. Це спільні потуги бізнесу і держави, дипломатів. Ці можливості даються не просто, але цим варто займатися», — зазначив він.
Оцінку представника МХП підтвердив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз, за спостереженнями якого, до присутності українського бізнесу за кордоном можуть ставитись із розуміннями, допоки це не сприймається як загроза місцевому бізнесу.
«Всі сусіди, поки питання не торкається економіки. Тільки но заходить мова про вихід українського продукту на їхній ринок, починаються проблеми. Забувається, що ми працюємо в умовах війни», — зауважив він.
При цьому Водовіз наголосив, що в ЄС, до прикладу, досі немає повної заборони на імпорт сталі з Росії. «Наш основний конкурент в Європі зараз — це Росія. Це нікуди не ділося. Проте європейські чиновники на це просто закривають очі», — зауважив він.
Так само не завжди результативним є діалог бізнесу із владою в Україні, хоча в уряді не відмовляються від комунікації з компаніями, зауважив топ-менеджер МХП. Водночас є питання, пов’язані із діяльністю українського бізнесу за кордоном, які залежать виключно від держави. Зокрема, це відкриття нових ринків, сертифікація виробництв, підтримка позицій на вже доступних ринках. «Це дуже важливо, оскільки це відкриває нові можливості. І ми показали це на прикладі тих ринків, які колись для нас здавалися недосяжними. Приклад Канади, з якою маємо зону вільної торгівлі. Ми там розширюємо присутність попри дорогу логістику і мита, і цей ринок нам забезпечила держава з точки зору міждержавних процедур», — розказав він.
Інший важливий аспект, про який згадав Олександр Водовіз, полягає у вирішенні спірних питань, що виникають у стосунках із основними торговими партнерами. Він нагадав, що із 1 січня 2026 р. в ЄС набере чинності CBAM (carbon border adjustment mechanism), який передбачає необхідність для імпортерів низки товарів, включно зі сталлю, добривами, цементом, електроенергією, тощо, сплачувати додаткові платежі за викиди вуглецю в процесі виробництва. Українські експортери висловлювали сподівання, що Київ та Брюссель досягнуть угоди про відтермінування цього механізму для України через війну, хоча наразі успіх переговорів не очевидний.
«Чи працює тут влада? Так, працює. Є (віце-прем`єр із європейської та євроатлантичної інтеграції — ред.) Тарас Качка, який цим інтенсивно займається, його сприймають і слухають європейці. Але чи вони встигнуть за півроку щось зробити, щоб ми не платили додатковий податок. Це велике питання, і ми не розуміємо, як цей процес відбувається», — резюмував Водовіз.
-
Бізнес у серпні поліпшив стримані оцінки ділової активності – НБУ
Український бізнес у серпні зберіг стримані оцінки результатів власної економічної діяльності, проте поліпшив їх як порівняно з липнем. так і у річному вимірі. Про це свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України.
-
Китай спрямує $275 млн на гранти та $1,4 млрд на кредити для членів ШОС
У 2025 році Китай надасть 2 млрд юанів ($275 млн) грантів державам-членам Шанхайської організації співробітництва, заявив на саміті ШОС лідер Китаю Сі Цзіньпін, пише Silk Bridge.
Крім того, Китай спрямує додаткові 10 млрд юанів (близько $1,4 млрд) у вигляді кредитів кредиторам міжбанківського консорціуму ШОС протягом наступних трьох років.
«Ми повинні розширити сферу співпраці та повною мірою використовувати потенціал кожної країни для виконання нашої відповідальності за мир, стабільність, розвиток і процвітання в регіоні», — сказав Сі.
Не називаючи жодної країни, Сі закликав групу «протистояти менталітету холодної війни, конфронтації блоків і практиці залякування».
Лідер КНР також зазначив, що Банк розвитку ШОС, створенню якого Пекін сприяє з 2010 року, має бути створений «якнайшвидше». Крім того, він оголосив про плани реалізувати 100 «маленьких і красивих» проектів із забезпечення засобів до існування в країнах-членах і розширити освітні можливості, включаючи подвоєння кількості стипендій, виділених ШОС.
-
Держстат зафіксував сповільнення капінвестицій у І півріччі-2025
Зростання капітальних інвестицій в Україні в січні-червні 2025 року сповільнилося до 30,6% р/р, тоді як у першому кварталі поточного року цей показник був на рівні 32,5%.
За інформацією Держстату, за перше півріччя цього року освоєно 280,18 млрд. грн. капінвестицій. Головним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 73,7% загального обсягу. Частка держбюджету становила 5,4%.
Серед інших джерел:
- кошти населення на будівництво житла – 5,9%,
- місцевих бюджетів – 3,8%,
- банківське та інше позикове фінансування – 4,8%,
- кошти іноземних інвесторів – лише 0,2%.
Вагому частку капітальних інвестицій спрямовано на машини, обладнання – 35,5%, інженерні споруди – 23%, нежитлові будівлі – 12,3%, транспортні засоби – 9,9%, житлові будинки – 6,7%.
Згідно з даними Держстату, у першому півріччі 2025 року найбільше капінвестиції зросли у сільському господарстві – на 46,6%, до 29,55 млрд грн, промисловості – на 32,1%, до 110,45 млрд грн, у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 12,3%, до 31,59 млрд грн.
В оптовій та роздрібній торгівлі обсяг капітальних інвестицій зріс на 34% – до 25,32 млрд грн, будівництві – на 15,9%, до 21,91 млрд грн, у сфері інформації та телекомунікацій – на 35,2%, до 12,43 млрд грн, в операціях із нерухомим майном у 2,5 рази – до 7,88 млрд грн.
Відомство вказує, що у сфері професійної, наукової та технічної діяльності зростання становило 42,5% – до 3,76 млрд грн, у фінансовій і страховій діяльності – 53,9%, до 9,63 млрд грн, освіті – в 2,6 раза, до 1,1 млрд грн, охороні здоров’я – 25,3%, до 5,68 млрд грн, у сфері права та бухгалтерського обліку – на 33,9%, до 2,15 млрд грн.
При цьому капінвестиції у держуправлінні та обороні скоротились на 39,5% — до 16,42 млрд грн, у сфері мистецтва, спорту, розваги та відпочинку – на 48,9%, до 0,76 млрд грн.
Нагадаємо, в Україні схвалили портфель державних інвестицій на 2026 рік
-
В Україні намолотили понад 31 млн тонн зерна
Станом на 29 серпня в Україні обмолотили 6,9 млн га, що становить понад 61% усіх площ під ранніми зерновими та зернобобовими культурами. Із цієї площі намолочено 28,37 млн тонн збіжжя, зазначили у Мінекономіки. Також на площі понад 1,3 млн га зібрано більше 3,2 млн т. олійних.
Основна частка зібраного врожаю припадає на:
пшеницю – обмолочено з 5 млн га, з яких зібрали майже 22 млн тонн;
ячмінь дав 5,16 млн тонн із понад 1,34 млн га;
гороху зібрали 585 тис. тонн при обмолоті 262 тис. га;
решту 746 тис. тонн сформували інші зернові та бобові.
Найвищі показники збору зерна традиційно демонструє південь: Одеська область зібрала майже 3,45 млн тонн, обмолотивши 1,1 млн га.На Вінниччині намолочено майже 2,4 млн тонн зерна, з 424 тис. га. Кіровоградщина звітує про 2,2 млн тонн зі 534 тис. га, а Хмельницька – зібрано 2,1 млн тонн з площі 300 тис. га.
Також майже завершилася кампанія зі збирання ріпаку, якого зібрано майже 3,2 млн тонн із майже 1,3 млн га. Крім того, почався збір соняшнику з площі 15,4 тис. га та урожаєм 13,2 тис. тонн, та сої – 10,4 тис. тонн (7,3 тис. га).
Для порівняння, торік станом на 29 серпня українські аграрії намолотили понад 33 мільйона тонн зернових та олійних культур. Зокрема, пшениці було намолочено майже 21,76 млн тонн, ячменю – 5,5 млн тонн, гороху – 459 тис. тонн.
Серед олійних ріпаку було зібрано 3,4 млн тонн, соняшнику – 419 тис. тонн та сої – 382 тис. тонн.
-
У липні середня зарплата в Україні сягнула 26,5 тис. грн
Середня зарплата штатних працівників у липні 2025 року, за даними Державної служби статистики, склала 26 499 грн, пише Інтерфакс-Україна.
Минулого місяця найвищий рівень середньої зарплати зафіксовано у Києві – 40 546 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 19 202 грн.
За сферами діяльності найвищий заробіток спостерігався у секторі інформації та телекомунікацій — 67 222 грн, а також фінансової та страхової діяльності – 55 994 грн.
Середня зарплата працівників професійної, наукової та технічної діяльності становила 34 068 грн, у державному управлінні й обороні – 33 896 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – 31 424 грн, у промисловості – 29 063 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб – 26 612 грн, у сфері операцій з нерухомістю – 22 6987 грн, у будівництві – 22 775 грн.