Ellyt, always here

Рубрика: Економіка

  • СЕО Smart Holding закликав владу поставити крапку в справі Новинського, щоб відновити видобуток газу

    Генеральний директор Smart Holding Іван Герасимович закликав владу та правоохоронні органи поставити крапку у справі підсанкційного засновника компанії Вадима Новинського, щоб відновити повноцінну роботу бізнесу, зокрема, запустити видобуток газу за діючими ліцензіями.

    Під час форуму Forbes Money 30 травня він наголосив, що компанія знаходиться у підвішеному стані з 2022 року, коли на Новинського були накладені санкції, що суттєво обмежили операційну діяльність бізнесу, зокрема, умови користування ліцензіями на видобуток природного газу. Наразі Smart Holding знаходить можливості продовжувати роботу, хоча й у значно менших масштабах, додав Герасимович. Якщо у 2021 році компанія видобувала близько 1 млн кубометрів газу на добу, то зараз цей показник впав до 60 тис. кубометрів.

    За словами Герасимовича, у 2022 році Новинський передав свої права у траст і тепер не має стосунку до діяльності бізнесу в Україні, не є бенефіціаром та особою, яка ухвалює рішень. Водночас він залишається засновником компанії, і це суттєво впливає на її операційну діяльність. Тож Герасимович закликав довести справу до кінця і в разі необхідності ухвалити відповідні рішення щодо власності.

    «Ця історія тягнеться вже 3 роки. Це певним чином неефективність правоохоронців. Якщо є питання, то треба швидко розслідувати, збирати докази, в законний спосіб, якщо людина винна, заберіть ці активи, знайдіть нового власника і нехай бізнес працює. Звичайним працівникам байдуже, хто власник. Але бізнес буде працювати. Поставте крапки над і», — закликав він.

    За словами Герасимовича, у 2024 році у компанії вже була змога відновити повноцінний видобуток газу за рахунок коригування санкцій, однак нові санкційні обмеження заблокували цю роботу, тож компанія потребує сталого рішення. На 2025 рік Smart Holding планував 3,2 млрд грн інвестицій у нові свердловини, але наразі «не можемо рухатись через санкції». Він додав :»Подивіться на нас як на український бізнес. Не дивіться на нас як на бізнес Новинського. Маєте до нього питання — будь ласка, маєте питання до нас — ми теж готові на них відповісти».

     

  • Уряд схвалив підписання ще двох інвестдоговорів за проєктами зі значними інвестиціями

    Уряд схвалив укладення ще двох спеціальних інвестиційних договорів із компаніями «Славскі» та «Рожанка Парк» (далее…)

  • Валютні обмеження стримують відновлення та розвиток бізнесу в Україні – Метінвест

    Валютні обмеження, встановлені Національним банком України відчутно гальмують залучення закордонного фінансування на проєкти з відновлення та розвитку українського бізнесу. На цьому під час форуму Forbes Money 30 травня наголосив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Він зауважив, що діючий на сьогодні ліміт на перекази валюти за кордон на рівні 1 млн євро на місяць може покрити потреби дрібних компаній, однак не враховує масштаб проєктів, які потрібно реалізовувати великому бізнесу. За таких умов реалізація проєктів, що потребують значних фінансових вкладень, стає практично неможливою.

    «Коли ми говоримо з міжнародними кредиторами, які в принципі готові інвестувати, все завжди зупиняться на питанні грошей. Наприклад, ми хочемо зараз побудувати сонячну генерацію на наших підприємствах, близько 50 МВт. Ми знайшли фінансову інституцію, яка готова надавати якісь кошти. Ми підходимо до питання виплат за позикою, і вони кажуть: «хлопці, у вас же обмеження в один мільйон на місяць. Якщо ця вся історія обійдеться в 50 млн, це значить, що у нас виплата тільки через два роки буде?». Тобто за діючих умов ми не зможемо повернути позику. Чому Нацбанк при резервах 46 млрд чи 48 млрд дол. тримає це обмеження? Для малого і середнього бізнесу мільйон євро вистачає на місяць. А для великого бізнесу? При нашому кредитному портфелі 2,5 млрд євро цього замало», — зауважив Водовіз.

    Він також звернув увагу на те, що через війну обсяг української економіки зменшився в рази. До прикладу, якщо у 2021 році в Україну надійшло 7,8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, то у 2024 – 3,3 млрд дол., з яких, за словами Водовіза 2,8 млрд дол припадає на реінвестиції. Значно зменшилися можливості бізнесу, велика кількість підприємств зазнала збитків через руйнування й окупацію, а частина зовсім не відновилась від таких втрат.

    «Давайте подивимось по нашим колегам по бізнесу, я зараз говорю про великі компанії, в кого кредитний портфель близько мільярда, двох-трьох мільярдів доларів. Ми до великої війни говорили, наприклад, про залучення кредиту на 1 млрд євро, реалізацію проєктів на 500 млн євро. А зараз говоримо про потребу в 5-10 млн євро, щоб десь перекрити. Ми зменшилися в десятки разів», — наголосив Водовіз.

    У цих умовах уряд, на його думку, має сконцентрувати зусилля на пошукові інструментів, які дозволять зменшити негативний вплив російської агресії та якщо не пришвидшити, то втримати темпи розвитку. Зокрема, він наголосив на важливості дієвих інструментів страхування воєнних ризиків та більш широкому залученні донорської допомоги на економічні цілі.

    «Чому зараз не інвестують? От, скажімо, «Дойче банк» не може прийти в Україну через війну. Давайте тоді подумаємо, як його застрахувати. Давайте проведемо переговори між банком і партнерами. Можливо Міністерство економіки може запропонувати якусь страховку, якісь гарантії державні надати? Є також Ukraine Facility. Класний інструмент, який викликає цікавість у бізнесу. Ми також подаємо свої проекти, доводимо, що вони дадуть поштовх економіці. Але із 8 млрд євро, які в межах Ukraine Facility виділені на проєкти підтримки бізнесу, використано десь до 50 млн євро. Чому держава його не використовує, не зрозуміло», — зауважив Водовіз.

     

  • Мінфін не планує підвищення податків, хоче покращувати їх адміністрування

    Ідея чергового підвищення податків не знаходить підтримки в українському керівництві, тож Міністерство фінансів не планує найближчим часом пропонувати збільшення податкових ставок для залучення додаткових коштів на фінансування оборонних витрат. Про це повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко під час конференції Forbes Money 30 травня.

    Міністр підтвердив потребу збільшувати видатки бюджету цього року на 400-500 млрд грн. Водночас у міністерстві бачать ресурси для залучення коштів за рахунок заходів з покращення адміністрування, зокрема посилення спроможностей Державної митної служби та Державної податкової служби. Він також звернув увагу на можливість економії на видатках з обслуговування боргу.

    Марченко також повідомив, що на останній зустрічі G7 Україна поставила питання про необхідність розробки механізму довгострокового фінансування потреб сектору безпеки і оборони із залученням міжнародних ресурсів.

    «Йде мова про те, що крім зброї ми отримаємо системне рішення для фінансування Сил оборони», — зазначив він.

    Крім того, Україна узгоджує з міжнародним партнерами можливість планувати витрати, пов’язані з безпекою і обороною, на повний рік, а не на окремі періоди.

  • Нові умови торгівлі з ЄС на роки наперед стануть зрозумілі вже у червні — Качка

    Цього тижня український уряд починає переговори щодо нових умов торгівлі з ЄС. Київ та Брюссель планують переглянути умови Угоди про асоціацію та встановити нові правила гри, які діятимуть до моменту вступу України в ЄС. Очікується, що конкретні умови, на яких будуватимуться двосторонні торгові відносини, стануть відомі вже у червні, повідомив під час форуму Forbes Money 30 травня заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.

    Кабмін знаходиться в діалозі із Єврокомісією, оскільки 5 червня завершується дія режиму автономних торгових заходів, який ЄС запровадив у червні 2022 року. Він передбачав скасування всіх мит, тарних вот та захисних заходів щодо українських товарів. Як зазначив Качка, із 6 червня почнуть діяти перехідні умови: «Це відбуватиметься плавно. З точки зору доступу (до ринку ЄС — ред.) нічого не зміниться. Не зʼявиться жодних нових ліцензій».

    Водночас почнуться переговори про нові довгострокові умови торгівлі. «Певні модальності в нас є, вони влаштують і європейських фермерів, і наших. Це так званий перехід на повну інтеграцію до умов ЄС. До української продукції раніше було упередження, що вона не відповідає умовам європейської. З’ясувалося, що більшості вимог ми відповідаємо і тому можемо юридично це обґрунтувати. І я думаю, що у червні ми зможемо представити цю модель спільно з ЄК», — сказав Качка.

    «Угода поки на початковому етапі, але думаю, що в червні у нас будуть нормальні новини щодо того, як відбуватиметься торгівля між ЄС та Україною на роки до вступу в ЄС вже в рамках Угоди про вільну торгівлю», — додав він.

    Найбільш чутливим до змін в умовах торгівлі сектором української економіки є аграрне виробництво. Тож головна дискусія ведеться стосовно перегляду квот на таку продукцію як пшениця, кукурудза, мясо птиці, мед, цукор.

  • До загального фонду держбюджету України у травні надійшло понад 204 млрд грн

    За оперативними даними, у травні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 204,1 млрд грн податків (далее…)

  • Українські аграрії засіяли вже 5,5 млн га ярих зернових та зернобобових культур

    Станом на 30 травня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 5,5 млн га ярих зернових та зернобобових культур. (далее…)

  • Уряд схвалив рішення про залучення $3 млрд від Японії в межах механізму ЕRA

    Уряд ухвалив рішення про залучення фінансування від Японії в межах механізму ERA (далее…)

  • Понад 200 підприємств Фінляндії планують вийти на український ринок протягом двох років

    Фінський бізнес розглядає український ринок як перспективний для розширення та нових інвестицій. (далее…)

  • Обсяг непрацюючих кредитів у банках України скоротився до 28,3%

    Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 травня 2025 року скоротилася до 28,3% (далее…)