Ellyt, always here

Рубрика: Економіка

  • Держборг України у березні збільшився на $2,64 млрд 

    Протягом березня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 103,48 млрд грн (далее…)

  • Україна запровадила санкції проти низки енергетичних та металургійних компаній РФ

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБОУ) про застосування санкцій (далее…)

  • IT-експорт України у березні зріс на 2%

    У березні 2025 року обсяг ІТ-експорту з України становив $545 млн, що на $10 млн (або майже на 2% більше), ніж у лютому. (далее…)

  • Бізнес України у квітні стриманіше оцінив свою поточну економічну діяльність – НБУ

    Бізнес України у квітні 2025 року дещо послабив оцінки власної економічної діяльності до рівня, близького до нейтрального. (далее…)

  • Китай оприлюднив переліки експортерів ячменю, кукурудзи та сої з України

    Генеральна митна адміністрація Китайської Народної Республіки (КНР) оприлюднила переліки осіб, що планують експорт ячменю, кукурудзи та сої з України до Китаю (далее…)

  • Україна за 9 місяців 2024/25 МР експортувала 35 млн т зерна

    Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) станом на 30 квітня експортувала 35,093 млн тонн зернових і зернобобових культур (далее…)

  • Метінвест у I кварталі 2025 року збільшив сплату податків до 4,4 млрд грн

    Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у I кварталі 2025 року збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 4% проти І кварталу 2024 року — до 4,4 млрд грн.

    Як зазначила пресслужба компанії, у трійці найбільших за обсягом відрахувань — плата за користування надрами, що становить 1,2 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 846 млн грн і 751 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

    Крім того, українські підприємства Метінвесту в січні-березні 2025 року сплатили 365 млн грн податку на прибуток і 166 млн грн екологічного податку. Водночас у І кварталі цього року плата за землю зросла на 9% проти аналогічного показника минулого року, до 339 млн грн, а військовий збір — більше ніж утричі, до 214 млн грн.

    «Коли кожна гривня важлива для фронту й тилу, відповідальний бізнес стає справжньою опорою країни. Податки — це не просто цифри, а реальні ресурси для армії, медицини й соціальних програм. Стабільні відрахування, допомога ЗСУ, сталеве виробництво для фронту та гуманітарні проєкти — це наш внесок у стійкість країни. Ми й надалі працюватимемо, щоб підтримувати державу зараз і разом будувати її майбутнє», — зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Нагадаємо, у 2024 році Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів.

  • В ЄІБ назвали виклики для України в контексті фінансування відновлення

    Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) бачить один із ключових викликів для України в контексті інвестицій та фінансування відновлення (далее…)

  • До загального фонду держбюджету України у квітні надійшло понад 273 млрд грн

    За оперативними даними, у квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 273,5 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. (далее…)

  • Україна та США підписали угоду про корисні копалини

    Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про економічне співробітництво, яка передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови, повідомила напередодні ввечері міністерка економіки України Юлія Свириденко.

    За її словами фонд залучатиме глобальні інвестиції в Україну і працюватиме наступним чином. Україна та США управлятимуть ним спільно (50/50), і жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу. Обидві країни робитимуть свої внески. США, окрім безпосередньо коштів, можуть робити їх і новою допомогою — наприклад, системами ППО для України.

    Україна вноситиме 50% доходів державного бюджету від ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Йдеться про проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до фонду. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне.

    Фонд зможе інвестувати у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що Фонд може інвестувати виключно в Україну, наголосила міністерка.

    За словами Свириденко, фонд буде підтримуватися урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме Україні залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах. «Передача й розвиток технологій — важлива складова Угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації», — пояснила міністерка.

    Вона додала, що перші 10 років прибутки та надходження фонду, як очікується, не розподілятимуться, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково.

    «Ми сформували версію угоди, що передбачає взаємовигідні умови для обох держав. Це Угода в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції», — зазначила Свириденко.

    Вона також окреслила принципи, на яких укладено угоду. Зокрема, у ній закріплено, що надра на суходолі та у територіальних водах належать Україні і держава сама визначає, що і де видобувати. Також не передбачено змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями, які залишатимуться у власності України.

    Важливо, що угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США та враховує національне законодавство і  міжнародні зобов’язання, в тому числі євроінтеграційні.

    Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

    Документ мають ратифікувати парламенти обох сторін.