Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин, наявних в Україні, дозволить інтегрувати нашу країну у світові ланцюжки створення доданої вартості, зазначили в Центрі економічної стратегії, коментуючи нещодавню заяву Дональда Трампа.
Він повідомив журналістам, що США прагнуть отримати доступ до рідкоземельних елементів в Україні у якості умови подальшої підтримки у війні проти Росії. Ідея про спільне видобування рідкоземів також фігурувала в «плані перемоги» президента України Володимира Зеленського. Такий варіант можливий, якщо партнери погодяться захистити наявні в Україні ресурси.
До рідкоземельних зараховують 17 хімічних елементів, включно з скандієм, ітрієм, лантаном та елементами-лантаноїдами. Їх використовують в сучасних електронних приладах, запалювальних сумішах, ядерній техніці, а також як каталізатори.
«Світове виробництво рідкоземельних елементів (скандій, ітрій, лантан та елементи-лантаноїди), складає лише 354 тис. т, з яких 68% припадає на Китай, 12% – на США та 5% – на Австралію. Запаси цих елементів оцінюються в 110 млн т, з них на Китай припадає 44 млн т, на В’єтнам – 22 млн т, на Бразилію – 21 млн т, на Індію – 7 млн т, на Австралію – 6 млн т, на інші країни – 10 млн т», 一 зазначив старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.
Україна має дуже обмежені поклади лише окремих рідкоземельних елементів. До того ж частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях, а точні дані про ці елементи становлять державну таємницю. Тож реальний інтерес для закордонних інвесторів становлять інші стратегічні копалини, також відомі як Critical Raw Materials, запаси яких має Україна. Це передусім титан, літій та нікель, зауважили в ЦЕС.
«Ці метали вважаються критичною сировиною і становлять великий інтерес для промисловості як США, так і ЄС. Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин дозволить інтегрувати Україну у виробничі ланцюжки», — зауважує аналітичний центр.
Зокрема, Україна має близько 1% світових запасів (8 млн т) титану та до повномасштабного вторгнення забезпечувала 6-7% світового видобування титанових руд та виробництва титанових концентратів. У 2024 році виробництво титану впало до 120 тис. т ільменітового та 10 тис. т рутилового концентрату. Найбільшим виробником є Об’єднана гірничо-хімічна компанія (UMCC-Titanuim), яку приватизував у 2024 році азербайджанський холдинг Neqsol.
Запаси літію становлять державну таємницю, хоча є неофіційні оцінки у близько 500 тис. т. «Це менше 2% світових резервів, але значні поклади за мірками європейських країн. Українські запаси найчастіше вважаються другими в Європі за обсягом після Німеччини», — пояснили в ЦЕС. Родовище Крута Балка знаходиться в окупації, Шевченківське – на лінії фронту, інші родовища розташовані у відносно безпечній Кіровоградській області. Видобутку літію в Україні поки немає.
Ще один елемент – нікель, запаси якого оцінюються у 215 тис. т (у світі — 58 млн т). Крім того нікелеві руди містять кобальт, якого в Україні за різними оцінками до 100 тис т, або трохи менше 1% світових запасів.