Рубрика: Економіка

  • АРМА передало стратегічно важливий завод в управління «Укренерго»

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у взаємодії з Бюро економічної безпеки (БЕБ) забезпечило передачу Львівського ізоляторного заводу (ЛІЗ) в управління НЕК «Укренерго». (далее…)

  • ЄБРР вийшов з числа співвласників страхових компаній ARX та «Універсальна»

    Європейський банк реконструкції та розвитку вийшов з числа співвласників українських страхових компаній «Універсальна» й ARX, а також ARX Life. (далее…)

  • У 2024 році Інтерпайп сплатив 5,5 млрд грн податків та зборів

    Протягом 2024 року українська промислова компанія Інтерпайп перерахувала до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 5 млрд 501 млн грн. У порівнянні з 2023 роком обсяг податкових відрахувань збільшився на 27%, повідомила компанія.

    Відрахування до державного бюджету становили 4 млрд 171 млн грн (+25%), до місцевих бюджетів – 683 млн грн (+40%). Ще 647 млн грн (+32%) Компанія перерахувала як ЄСВ.

    «Компанія Інтерпайп другий рік поспіль оновлює рекорд зі сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, тим самим підтверджуючи свій статус великого платника податків як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівні. Попри бойові дії на сході України, ми продовжуємо виробляти та експортувати продукцію із великою доданою вартістю. Саме це є запорукою того, що тисячі українців у прифронтовому регіоні забезпечені робочими місцями, країна отримує валютну виручку», — зазначив Сергій Кузьменко, директор з економіки та фінансів Інтерпайп.

     

  • Кредитний портфель бізнесу України за 2024 рік зріс на 65 млрд грн

    Чистий (без урахування сформованих резервів) кредитний портфель бізнесу за 2024 рік, за оперативними даними, зріс на 65 млрд грн, або на 21% (далее…)

  • Держборг України за 2024 рік зріс на майже 1,5 трлн грн

    Протягом 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 1461,30 млрд грн (далее…)

  • ЄС схвалив продовження санкцій проти Росії

    Міністри закордонних справ ЄС схвалили продовження санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну. (далее…)

  • Держагентство відновлення цього року планує завершити будівництво водогонів 

    Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури у 2025 році планує завершити проєкти побудови водогонів в Україні. (далее…)

  • Без прогнозованої податкової та тарифної держполітики інвестиції в Україну не прийдуть – Водовіз

    Залучення іноземних інвестицій вимагає прогнозованих підходів держави у сфері податкової і тарифної політики. Без виконання цих умов Україні буде складно зацікавити великих гравців вкладати в гроші у вітчизняні підприємства, сказав голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування».

    Він зауважив, що бізнес у сфері видобутку і переробки корисних копалин є досить капіталоємним, тож потенційний інвестор має одразу вкласти значну суму коштів у розвиток підприємства. Такими ресурсами можуть послуговуватися лише великі міжнародні гравці, але для них важлива певна стабільність і прогнозованість державних рішень.

    «Україна вся засіяна корисними копалинами. Але цей бізнес не про сотні мільйонів, а про мільярди доларів. Чи прийде в цю сферу інвестор, який є представником середнього чи малого бізнесу. Ні, це мають бути великі корпорації. Оскільки щоб розробити родовище і дістати оцю копалину, треба витратити мільярди доларів. Наприклад, щоб розробити таку шахту, як у Покровську, знадобиться близько 10 млрд дол. Першопочаткові інвестиції у подібні проєкти можуть складати близько 3-4 млрд дол. Це тільки щоб під землю добратись. Чи знайдеться у світі компанія, яка захоче вкласти ці гроші при тому, що постійно змінюються тарифи на перевезення, тарифи на передачу електроенергії, зростають податки? Для того, щоб йшли інвестиції, має бути якась стабільність», — зауважив Водовіз.

    Варто також враховувати, що проєкти у добувній галузі мають дуже великий строк окупності. Він згадав дані із презентації Ernst&Young, яка також демонструвалася під час заходу, згідно з якою шлях інвестора від отримання ліцензії та оформлення дозвільної документації до запуску збагачувального виробництва займає в середньому 18 років.

    «Найкращим критерієм того, чи все в нас добре в країні з точки зору видобувної промисловості є те, скільки в Україні відкрито нових шахт та збагачувальних фабрик за останні 20 років. Так, у нас є окремі проєкти на стадії feasibility. А готових – нуль. Це і відповідь», — зазначив Водовіз.

    Зараз ситуація, за його оцінкою, складається так, що український бізнес радше самостійно інвестує власні кошти у розвиток і підтримку діяльності діючих підприємств. «Ми продаємо за кордон і звідти інвестуємо сюди. У нас в середньому на рік 1 млрд дол. Інвестицій. Чи багато таких бізнесів, які можуть вкладати такі гроші лише в підтримку поточної діяльності?, — запитав Водовіз.

    Крім того, він звернув увагу, що робота в умовах війни додає складнощів бізнесу і просив уряд враховувати це, в тому числі в процесі інтеграції та імплементації європейського законодавства.

    «Позиція Брюсселя є дуже жорсткою. В чому вона полягає: є законодавство ЄС і ви його або приймаєте, або ні. І це не переговори. Турбує позиція наших урядовців, які погоджуються з тим і кажуть бізнесу, що нічого зробити з європейськими вимогами не можуть. Але ж у нас війна, зовсім інша економічна ситуація. Наприклад, металургійним заводам в Європі виділяють гранти на екологічну модернізацію. У нас такого немає. І ми не можемо відповідати європейським нормам. Прохання до урядовців звернути на це увагу», — резюмував він.

  • Запаси критичної сировини можуть стати фактором для економічного зростання України – Кубраков

    Наявність значних запасів CRM (critical raw materials) може стати суттєвим фактором для економічного зростання України. (далее…)

  • Офіс USAID призупиняє фінансування проєктів в Україні

    Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) в Україні отримала наказ призупинити всі проєкти та видатки на них. Це сталось після розпорядження Держдепу США щодо зупинки програм допомоги іншим країнам на 90 днів для аудиту, повідомляє «Суспільне».

    За словами одного з працівників офісу USAID у Києві, детальними вказівками, як планують реалізовувати директиву та чи будуть виключення, працівники наразі не володіють.

    У пресслужбі USAID повідомили, що перенаправили запит «Суспільного» до Держдепу США.

    USAID в Україні підтримує відбудову шкіл, надання медичних послуг, ремонт критичної енергетичної системи.

    Загалом українські організації отримують листи щодо необхідності призупинити активності, що фінансувались коштом USAID або організацій, залежних від американського фінансування.

    Як повідомляв UAprom, Інтерпайп за фінансування USAID розпочав поставки труб до об’єктів енергоінфраструктури України.