Рубрика: Промисловість

  • Метінвест за півроку сплатив 9,3 млрд грн податків до бюджету України

    Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств сплатила у I півріччі 2025 року 9,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.

    Як зазначили у компанії, серед найбільших за обсягом відрахувань плата за користування надрами, що становить 2,5 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 1,7 млрд грн і 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.

    Крім того, українські підприємства Метінвесту в січні-червні 2025 року перерахували 670 млн грн податку на прибуток та 328 млн грн екологічного податку. Військовий збір за І півріччя цього року зріс більш ніж утричі проти аналогічного періоду 2024 року до 472 млн грн, а плата за землю на 5%, до 659 млн грн.

    «У час війни сплата податків наш прямий внесок у захист і відновлення країни. Адже фінансова відповідальність бізнесу джерело сили для армії, медицини, освіти та мільйонів українських родин. Ми навчилися рухатися вперед навіть у найтяжчі часи працювати попри загрози, підтримувати економіку, допомагати фронту. Тримаємо темп, бо знаємо: наша стійкість це частина спільної перемоги», сказав генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    У I кварталі 2025 року Метінвест збільшив сплату податків до бюджету країни на 4% до 4,4 млрд грн. У 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів.

  • Україна співпрацюватиме з Axon та  Dedrone для розвитку оборонних технологій

    Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров провів зустріч із СЕО Axon (далее…)

  • «Інститут титану» виставили на продаж за майже 100 млн грн 

    Фонд державного майна України оголосив онлайн-аукціон з приватизації державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу АТ «Інститут титану». (далее…)

  • В Австрії прокладено першу у світі сталеву рейку на основі водню

    На центральному вокзалі Лінца було прокладено першу у світі колію, виготовлену з водневої сталі. (далее…)

  • АРМА виставило на продаж метал у вагонах

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило аукціон із продажу товарно-матеріальних цінностей (далее…)

  • ФДМУ оголосив  аукціон з приватизації «Мотордеталь-Конотоп»

    Фонд державного майна оголосив онлайн-аукціон з приватизації державної частки розміром 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп». (далее…)

  • Дві компанії із Китаю зацікавилися видобутком залізної та мідної руд в Узбекистані

    28 липня заступник міністра інвестицій, промисловості й торгівлі Узбекистану Ільзат Касимов зустрівся з генеральним директором китайської компанії Limaomaoli Metal Company Сонг Ліпіном (далее…)

  • Інтерпайп за 1 півріччя 2025 року сплатив 2,6 млрд грн податків

    Протягом 1 півріччя 2025 року українська промислова компанія Інтерпайп перерахувала до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 2 млрд. 621 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг податкових відрахувань збільшився на 9%, повідомила пресслужба компанії.

    Зокрема, відрахування до державного бюджету становили близько 1 млрд. 818 млн. грн. (+1%), до місцевих бюджетів – 406 млн. грн. (+33%). Ще 397 млн. грн. (+32%) Компанія перерахувала як ЄСВ.

    Інтерпайп забезпечує роботою 9,5 тис людей на п’яти виробничих підприємствах у Дніпропетровській області, що є прифронтовим регіоном. Корпоративна Патронатна служба системно допомагає та забезпечує усім необхідним більш ніж 1 тис. працівників, які служать у лавах ЗСУ чи інших силових структур. Крім того, цей окремий структурний підрозділ Компанії опікується на постійній основі ветеранами, родинами загиблих, зниклих безвісти і полонених воїнів.

  • У Миколаївський водогін почали подавати воду для технічного заповнення системи

    У магістральний водогін, що подаватиме воду до Миколаєва, розпочато подачу води для технічного заповнення системи. (далее…)

  • Інтерпайп закликає повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, а не лише в частині прайс-кепів

    Українська промислова компанія Інтерпайп закликала Міністерство енергетики та НКРЕКП повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, запровадивши усі інструменти вільного ринку: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Оскільки лише підвищення прайс-кепів призводить не до зниження ризиків, а до перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни.

    Про це повідомив Василь Гончарук, директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго», енергопостачальника в структурі компанії Інтерпайп під час круглого столу «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК», організованому GMK Center.

    «Якщо ми справді рухаємося в бік європейської лібералізації ринку, потрібно запускати всі її механізми: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Якщо ж працює лише підвищення прайс-кепів, це не зниження ризиків, а перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни», — сказав він.

    За його словами, для Інтерпайпу доступна і конкурентна електроенергія — критично важливий фактор собівартості й конкурентоспроможності на світових ринках. «За нашими моделюваннями, після впровадження нових прайс-кепів вартість електроенергії для наших промислових активів зросте більш ніж на 26%. Це прямий удар по виробництву з високою доданою вартістю, експорту та, зрештою, надходженнях до бюджетів», — підкреслив Василь Гончарук.

    Він нагадав, що під час обговорення підняття граничних цін у липні, було озвучено два основні аргументи на користь цього рішення: інтеграція в європейський ринок та залучення додаткового імпорту.

    «Проте інтеграція в ринок ЄС — це не лише скасування цінових обмежень. У Європі працюють і довгострокові контракти — квартальні, піврічні, річні — які дозволяють планувати витрати й згладжувати ринкові коливання. В Україні таких інструментів поки що немає, і ми змушені працювати виключно на основі спотових цін», — підкреслив директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго».

    Другий момент, за його словами, це відсутність відкритої інформації про баланс енергосистеми. «У європейських країнах учасники ринку мають доступ до прогнозів генерації, дефіцитів, профіцитів. У нас ці дані недоступні, що унеможливлює розуміння цінової логіки. Постачальники і трейдери фактично працюють у темряві, не знаючи, коли система в дефіциті, а коли — у профіциті», — сказав Василь Гончарук.

    «Щодо імпорту. Без довгострокового доступу до міждержавного перетину імпорт залишається короткостроковим, непередбачуваним і, відповідно, дорогим. Ми не можемо укласти контракт із європейським постачальником хоча б на квартал — через відсутність довгострокового доступу до перетину. Це обмежує можливості для реального, не трейдерського, а кінцевого постачання е/е від імпорту», — констатував директор.