Рубрика: Промисловість

  • Інтерпайп закликає повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, а не лише в частині прайс-кепів

    Українська промислова компанія Інтерпайп закликала Міністерство енергетики та НКРЕКП повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, запровадивши усі інструменти вільного ринку: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Оскільки лише підвищення прайс-кепів призводить не до зниження ризиків, а до перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни.

    Про це повідомив Василь Гончарук, директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго», енергопостачальника в структурі компанії Інтерпайп під час круглого столу «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК», організованому GMK Center.

    «Якщо ми справді рухаємося в бік європейської лібералізації ринку, потрібно запускати всі її механізми: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Якщо ж працює лише підвищення прайс-кепів, це не зниження ризиків, а перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни», — сказав він.

    За його словами, для Інтерпайпу доступна і конкурентна електроенергія — критично важливий фактор собівартості й конкурентоспроможності на світових ринках. «За нашими моделюваннями, після впровадження нових прайс-кепів вартість електроенергії для наших промислових активів зросте більш ніж на 26%. Це прямий удар по виробництву з високою доданою вартістю, експорту та, зрештою, надходженнях до бюджетів», — підкреслив Василь Гончарук.

    Він нагадав, що під час обговорення підняття граничних цін у липні, було озвучено два основні аргументи на користь цього рішення: інтеграція в європейський ринок та залучення додаткового імпорту.

    «Проте інтеграція в ринок ЄС — це не лише скасування цінових обмежень. У Європі працюють і довгострокові контракти — квартальні, піврічні, річні — які дозволяють планувати витрати й згладжувати ринкові коливання. В Україні таких інструментів поки що немає, і ми змушені працювати виключно на основі спотових цін», — підкреслив директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго».

    Другий момент, за його словами, це відсутність відкритої інформації про баланс енергосистеми. «У європейських країнах учасники ринку мають доступ до прогнозів генерації, дефіцитів, профіцитів. У нас ці дані недоступні, що унеможливлює розуміння цінової логіки. Постачальники і трейдери фактично працюють у темряві, не знаючи, коли система в дефіциті, а коли — у профіциті», — сказав Василь Гончарук.

    «Щодо імпорту. Без довгострокового доступу до міждержавного перетину імпорт залишається короткостроковим, непередбачуваним і, відповідно, дорогим. Ми не можемо укласти контракт із європейським постачальником хоча б на квартал — через відсутність довгострокового доступу до перетину. Це обмежує можливості для реального, не трейдерського, а кінцевого постачання е/е від імпорту», — констатував директор.

  • Метінвест у 2024 році вклав в екопроекти понад $170 млн

    Витрати Групи Метінвест на реалізацію екологічних проектів у 2024 році становили $170,5 млн, з яких $39,8 млн — капітальні інвестиції, $129,1 млн — поточні витрати та $1,5 млн — інші. Це на 2% більше, ніж у 2023 році, та на 5% більше, ніж у 2022 році, йдеться у публікації НВ Бізнес.

    Як зазначили у Метінвесті, окремі підприємства групи оптимізують енергоспоживання та поступово переходять на альтернативні джерела енергії. «Наприклад, на Північному та Центральному ГЗК здійснено часткове заміщення природного газу біопаливом (лушпиння соняшника), що вже сприяє зниженню викидів CO₂», — зазначила пресслужба компанії.

    Група також впроваджує системи адміністрування викидів CO₂, такі як MRV (моніторинг, звітність і верифікація), CBAM (механізм транскордонного вуглецевого коригування), ESRS (стандарти звітності сталого розвитку) та ETS (система торгівлі викидами).

    «Ці системи дають змогу не лише відповідати європейським стандартам, а й оптимізувати виробничі процеси, знижуючи витрати на пальне та енергію», — коментують в компанії.

    Там додають, що екологічні ініціативи дають підприємствам змогу не лише зменшувати вплив на довкілля, а й економити. Використання альтернативних джерел енергії, як-от біопаливо, скорочує витрати на енергоресурси, а системи моніторингу, такі як MRV чи ETS, надають інструменти для аналізу ефективності та прийняття управлінських рішень.

     

  • Метінвесту вдалося збільшити завантаження українських підприємств у 2024 році — Риженков

    У 2024 році Група Метінвест змогла підвищити рівень завантаження виробничих потужностей на основних підприємствах в Україні. Як зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков, слова якого наведені у річному звіті Метінвесту, це стало важливим досягненням групи, зважаючи на тривалий вплив війни на працівників, громади та бізнес.

    «Вирішальну роль у нашій роботі відіграло відновлення судноплавства в Чорному морі. Це забезпечило надійний експортний шлях і дозволило збільшити обсяги поставок на віддалені ринки. Крім того, це сприяло поступовому нарощуванню обсягів виробництва», — зауважив він.

    Зазначається, що Чорноморський коридор, створений у другій половині 2023 року, посилив доступ Метінвесту до віддалених ринків і підвищив рівень завантаження виробничих потужностей. Залізорудні підприємства досягли рівня завантаженості, що склав в середньому 50% від довоєнного рівня, продемонструвавши зростання на 15 % проти 2023 року. Виробництво залізорудного концентрату в 2024 році зросло на 42% у річному обчисленні і склало 15,73 млн тонн.

    Каметсталь та СП Запоріжсталь показали стабільний рівень виробництва у експлуатації були дві з трьох і три з чотирьох доменних печей відповідно. За підсумками 2024 року виробництво сталі зросло на 4%, до 2,09 млн тонн.

    Попри вихід на операційну стабільність компанія продовжувала стикатися зі значними викликами, серед яких безпекові ризики, проблеми з постачанням електроенергії, кадровий голод, логістичні обмеження, тощо.

    «Упродовж минулого року перебої з енергопостачанням негативно впливали на прибутковість, а дефіцит персоналу посилював навантаження на бізнес. Крім того, попри неймовірну стійкість упродовж більшої частини року, наближення лінії фронту змусило нас поступово призупинити роботу Покровської вугільної групи», — резюмував Риженков.

  • Метінвест погасив близько $670 млн боргу з початку російського вторгнення

    З початку 2022 року Група Метінвест погасила борг на суму близько 670 млн доларів в умовах суттєвого впливу повномасштабної війни на її бізнес-модель, зокрема втрату операційного контролю над деякими активами в Україні або призупинення діяльності та виклики поточного операційного середовища.

    Згідно з річним звітом компанії, загальний борг станом на 31 грудня 2024 року становив близько 1,7 млрд доларів, а на 30 червня 2025 року за попередніми підрахунками скоротився до 1,57 млрд доларів.

    Протягом 2024 року Метінвест посилив роботу над зниженням боргових зобов’язань. Зокрема, було викуплено близько 144 млн євро облігацій із терміном погашенням у 2025 році та приблизно 56 млн доларів облігацій із терміном погашення у 2026 році. Група також зменшила використання короткострокових інструментів торговельного фінансування.

    У червні 2025 року, після звітного періоду, Метінвест повністю погасив облігації 2025 року. Таким чином, з моменту повномасштабного вторгнення компанії вдалося виплатити дві серії облігацій.

    Упродовж 2024 року Група також диверсифікувала варіанти фінансування робочого капіталу. У травні 2024 року було залучено новий кредит на суму EUR10 млн від Чорноморського банку торгівлі та розвитку. У липні 2024 року Метінвест запустив нову програму сек’юритизації дебіторської заборгованості для італійських перекатних заводів, структурованих Banca Akros S.p.A, для фінансування пулу дебіторської заборгованості на суму до EUR50 млн.

    Минулоріч кредитні рейтингові агентства зберегли свої оцінки результатів діяльності Метінвесту. Так, S&P зберегла довгостроковий кредитний рейтинг компанії на рівні «CCC+/негативний», що на п’ять рівнів вище суверенного рейтингу України. Fitch підтвердила довгостроковий рейтинг групи в іноземній валюті на рівні «CCC» (на три рівні вище суверенного рейтингу України), а Moody’s підтвердила
    довгостроковий корпоративний рейтинг (CFR) на рівні «Caa3» зі «стабільним» прогнозом (на один рівень вище суверенного рейтингу України).

  • Бюджет отримав понад 43 млн грн, які намагалося приховати хімпідприємство підсанкційного бізнесмена

    Завдяки ОГП, БЕБ і СБУ до бюджету сплачено понад 43 млн гривень, які хімічне підприємство відомого підсанкційного бізнесмена намагалося приховати від держави. (далее…)

  • ОГХК отримала нового СЕО та нову команду управління 

    NEQSOL Holding офіційно представив оновлену управлінську команду «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» (UMCC) (далее…)

  • ХТЗ увійшов у превентивну реструктуризацію

    Господарський суд Харківської області 23 липня відкрив процедуру превентивної реструктуризації приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» (далее…)

  • Польська JSW запускає проєкт перетворення метану на водень за підтримки ЄС

    Польський виробник коксівного вугілля Jastrzębska Spółka Węglowa (JSW) запустив проєкт METH2GEN вартістю 25,6 млн євро (далее…)

  • Інтерпайп постачає труби для надскладного високогірного проєкту в Альпах

    Компанія Інтерпайп відвантажила безшовні труби для складного інженерного проєкту, що реалізується на висоті 3 000 метрів. Як повідомила компанія, проєкт має на меті повну реконструкцію існуючої оглядової вежі на гірськолижному курорті Тітліс, в громаді Енгельберг. До 2026 року вежу планують перетворити на місцевий туристичний об’єкт з ресторанами, барами та виставковим простором.

    Поставка включає лінійні труби, виготовлені зі сталі марки S355J2H, відповідно до стандарту EN 10210-1/2. Такий продукт забезпечує високу конструкційну міцність, необхідну для будівництва в скельних породах, що схильні до ерозії під впливом вітру, снігу й води, низьких температур.

    У будівництві таким трубам надають перевагу через високе співвідношення міцності до маси, що дозволяє створювати легкі, «повітряні» архітектурні конструкції. Завдяки своїм властивостям ця продукція також використовується у будівництві офшорних платформ і мостів, суднобудуванні, а також у машино- та верстатобудуванні для забезпечення надійності при динамічних навантаженнях.

    «Протягом останніх кількох років ми постачали труби для численних будівельних проєктів, тож частинка Інтерпайп є чи не в кожному куточку Європи, – каже Марсель Шмітц, менеджер з продажу труб на європейський ринок. – Але цей проєкт, безумовно, один із найвизначніших. Якісна сталь Інтерпайп забезпечить цілісність і міцність конструкції, тобто максимальну безпеку в гірських умовах».

    У компанії нагадали, що приділяють неабияке значення поєднанню промисловості та сучасного мистецтва. Зокрема, частиною заводу ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ у Дніпрі є п’ять масштабних арт-інсталяцій відомого данського художника Олафура Еліассона. «Тож цього разу ми пишаємося можливістю зробити свій внесок в унікальний об’єкт у самому серці Швейцарських Альп», — додали в Інтерпайпі.

    Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії. Компанія також виступила постачальником труб преміального сегменту для газовидобутку в Румунії

  • Китайська HBIS постачатиме «зелену» сталь до Італії

    Китайський державний виробник сталі HBIS Group Co., Ltd. (HBIS) нещодавно оголосив про укладення угоди з італійським кінцевим споживачем на постачання «зеленої» сталі (далее…)