Японський металургійний гігант Nippon Steel має намір подвоїти виробництво сталі в США протягом трьох-п’яти років (далее…)
Рубрика: Промисловість
-
Україна за пів року наростила експорт феросплавів у 2,3 раза
Україна в січні-червні 2025 року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 2,3 раза (далее…)
-
Україна та США спільно вироблятимуть порох
У рамках Міжнародної конференції з відновлення України 11 липня в Римі було підписано низку меморандумів щодо співпраці в галузі ОПК (далее…)
-
Мінекономіки України представило концепцію розвитку промисловості після війни
Міністерство економіки України під час Міжнародної конференції з відновлення України URC 2025 у Римі презентувало концепцію промислової стратегії. (далее…)
-
Україна посилює авіаційну галузь разом з італійськими зброярами
АТ «Українська оборонна промисловість» уклало меморандум про співпрацю з федерацією італійських компаній авіаційної, оборонної та безпекової галузей (далее…)
-
Споживання сталі в Україні за півроку зросло на 11,6%
У січні-червні 2025 року споживання сталі в Україні становило 1,94 млн тонн. Ємність ринку зросла на 11,65% порівняно з аналогічним періодом торік, коли споживання сталі було на рівні 1,73 млн тонн, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».
За 6 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,22 млн тонн металопрокату українського виробництва проти 1,14 млн тонн у першому півріччі 2024 р. Це становить 63% від загального обсягу споживання. Частка імпортного прокату за півроку склала 37% або 716 тис. тонн проти 592 тис. тонн у січні-червні 2024-го. Імпортна складова зросла на 2,85% у річному обчисленні.
Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно). Серед металургійних імпортерів у першому півріччі домінують країни Європи (57,4%), на другому місці — ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).
Нагадаємо, у січні–травні 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату в Україні становила 1,55 млн тонн, що на 14,5% більше за аналогічний період 2024 року.
-
Три європейські компанії допоможуть у запуску склозаводу в Україні
Компанія NovaSklo, яка реалізує проєкт з будівництва заводу з виробництва флотованого скла в Київській області, домовилася про співпрацю з трьома провідними європейськими виробниками обладнання (далее…)
-
Американська White Star Real Estate інвестує €200 млн в індустріальний парк у Бучі
Американська компанія White Star Real Estate оголосила про старт масштабного інвестиційного проєкту в Бучанській громаді. (далее…)
-
Метінвест і Держагентство відновлення представили модульні укриття для шкіл на URC 2025 у Римі
На Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі Державне агентство відновлення України разом з Групою Метінвест презентувало проєкт «Цитадель» — модульні сталеві підземні укриття, які встановлюватимуться в українських школах для захисту дітей під час повітряних тривог. Композицію з двох модулів-«криївок», обладнаних як шкільні укриття, під час конференції мали змогу оглянути всі відвідувачі конференції, повідомила пресслужба компанії.
«Ми вже маємо значний досвід у виробництві й застосуванні сталевих підземних укриттів — «криївок» для поясів оборони та операторів дронів, перший в історії України підземний шпиталь, командні центри бригад, які довели свою ефективність у бойових умовах. Тепер ми готові масштабувати ці рішення для шкіл. Це шлях до збереження нашого майбутнього, наших дітей. Ми інвестуємо в безпеку, у відновлення, бо це наша відповідальність як Групи Метінвест. Це принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова, і вона є основою нашого бізнесу», — зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.
Проєкт «Цитадель» створено Групою Метінвест у партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за підтримки Міністерства розвитку громад і територій. Укриття спроєктовано з урахуванням особливостей освітнього середовища. Це циліндричні конструкції діаметром 2,4 м, які монтуються в землю на глибину до 5 м на шкільних подвір’ях або поруч із будівлями. Модуль для шкіл у межах проєкту «Цитадель» розрахований на 48 людей, а кілька модулів можна об’єднувати в складні конфігурації.
«Безпечні укриття в українських школах — життєва необхідність. Усі діти мають отримати надійний захист. «Цитадель» — саме таке рішення: швидке, ефективне, відповідає сучасним стандартам безпеки. Його можна застосовувати по всій країні», — підкреслив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.
Модульність і універсальність конструкції дає змогу адаптувати її до різних умов і об’єктів — шкіл, лікарень, промислових підприємств, житлових районів і прифронтових територій. Герметичні сталеві секції легко поєднуються в блоки, а монтаж займає лише кілька днів. Укриття можуть слугувати як тимчасовим, так і довготривалим рішенням. Всередині укриття передбачено місця для сидіння, за потреби — для сну, санвузол, освітлення, вентиляцію. Укриття автономне — витримує обстріли й не потребує підключення до зовнішніх джерел живлення та водопостачання.
-
Заготівля металобрухту в Україні за роки незалежності впала в 6 разів — GMK-Center
Обсяги заготівлі брухту чорних металів в Україні за роки незалежності скоротилися у 6 разів — до мінімальних показників під час широкомасштабної війни. При цьому, перспективи повернення до більш-менш суттєвого зростання галузі достатньо сумні. Про це пише аналітичний центр GMK-Center у статті «Зникаючий ресурс: виклики для української брухтозаготівлі».
«Деіндустріалізація економіки стала головним фактором, що визначає стан ринку брухту в Україні. Це незворотний процес. Розрахунки аналітиків показують: колишні обсяги брухтозаготівлі залишилися в минулому, швидше за все, назавжди», — йдеться у статті.
За даними GMK-Center, ріст брухтозаготівлі в Україні припав на другу половину 1990-х, у 2000 р. галузь досягла історичного максимуму в 11 млн т за рахунок утилізації радянської промислової спадщини, а потім, з 2001 р. спостерігався стійкий спад через низький рівень інвестицій в оновлення металофонду та фактичне зникнення цілих секторів українського машинобудування.
«Головним джерелом брухту в Україні в останні роки був амортизаційний брухт, на частку якого припадало до 75%. Іншими словами, ця галузь працювала і продовжує працювати на накопиченому ресурсі радянських часів. Цей ресурс не поповнюється належним чином через занижене споживання сталі в Україні», — підкреслюють у GMK-Center.
Війна поглибила проблематику ресурсів і заготівлі брухту. Частина української території виявилася окупованою або ареною активних бойових дій. Зараз обсяг брухту в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, частково в Харківській і Сумській обл. близький до нуля. Раніше ці регіони забезпечували близько 1 млн т брухту на рік. Компенсувати втрачені обсяги підвищенням заготівлі в інших регіонах неможливо, оскільки потенціал генерації брухту на інших територіях обмежений. Радянська індустріальна спадщина здебільшого була зосереджена саме в промислових областях Сходу України.
Активні бойові дії, падіння економіки, падіння і стагнація промислового виробництва, еміграція з країни і нестача персоналу, мобілізаційні процеси – впливають на брухтозаготівельну галузь негативно. Як результат, кількість учасників ринку скорочується. У 2009 р. в Україні налічувалося близько 1700 брухтозаготівельних компаній. Зараз, за експертними оцінками, їх залишилося не більше 100-120 з активною кількістю майданчиків для збору брухту від 250 до 300.
«Тому, очевидно, українська брухтозаготівля буде і надалі перебувати на плюс-мінус нинішньому рівні», — зазначають у GMK-Center. І додають, що у гравців, що залишилися в галузі, немає доступного брухту через деіндустріалізацію та падіння економіки за 3,5 роки повномасштабної війни; немає перспектив утворення машинобудівного брухту, оскільки галузь скорочувалася 20 років, а через війну і геополітичні ризики має дуже слабкі перспективи; немає можливості активно працювати з військовим брухтом через законодавчі обмеження; немає потенціалу для збільшення збору брухту через обмеження потужностей самої галузі, яка сильно скоротилася і зменшилася під час війни.