Індійська компанія Hindalco Industries, що входить до складу Aditya Birla Group, оголосила про придбання 100% акцій американської компанії AluChem (далее…)
Рубрика: Промисловість
-
У Раді пропонують запровадити європейську систему компенсації промислових інвестицій через податки
В Україні пропонують запровадити європейську систему компенсації промислових інвестицій через податки. Це передбачено законопроектами №13414 і №13415, ініціатором яких став заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Серед авторів також народні депутати Данило Гетьманцев і Андрій Мотовиловець.
Щоб отримати компенсацію через власні податки підприємства інвестиційні проекти мають бути реалізовані у переробній промисловості. Це стосується витрат на будівництво інженерних мереж, інженерних споруд, об’єктів суміжної інфраструктури; придбання будівель і споруд або витрати на їх будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення; придбання нового обладнання та комплектуючих; придбання земельної ділянки.
Часткова компенсація витрат на реалізацію інвестиційних проектів у переробній промисловості буде здійснюватись через такі податки: податок на прибуток, імпортний ПДВ та мито на обладнання, податок на майно та земельний податок.
Зазначається, що частка інвестицій, яку можна компенсувати через податки, залежатиме від обсягу інвестиційного проекту:
Від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70%;
Від 1 млн євро до 20 млн євро – 50%;
Від 20 млн євро до 50 млн євро – 30% інвестицій.Також пропонується розповсюдити дію механізму на інвестиції не тільки нових, а й існуючих підприємств.
“Часткова компенсація інвестицій через податки — це механізм, який давно й успішно працює у Європейському Союзі. Завдяки цьому інструменту країни ЄС переманили до себе чимало українських промислових підприємств, які здійснювали релокацію із зони бойових дій. Настав час впровадити цей стимул і в Україні. Ця ініціатива — продовження реалізації політики “Зроблено в Україні”, спрямованої на те, щоб в Україні було вигідно виробляти, інвестувати й експортувати”,- відзначив ініціатор законопроекту Дмитро Кисилевський.
В межах політики “Зроблено в Україні” бізнесу пропонують низку програм підтримки з фокусом на переробну промисловість. Зокрема, для сприяння залученню інвестицій реалізуються програми доступних кредитів “5-7-9”, грантів до 8 млн. грн. на переробку, розвиваються індустріальні парки, надається підтримка проектам зі значними інвестиціями (від 12 млн. євро), запроваджено страхування інвестицій від воєнно-політичних ризиків.
-
Нідерланди профінансують виробництво 600 тисяч українських дронів
Нідерланди підписали контракти на виробництво 600 тисяч українських дронів для України (далее…)
-
Інтерпайп відвантажив труби преміального сегменту для газовидобутку в Румунії
Українська промислова компанія Інтерпайп поставила насосно-компресорні труби із преміальним з’єднанням UPJ-M для оновлення 39 свердловин газового родовища Білчурешті на півдні Румунії, повідомила пресслужба компанії.
Зазначається, що проект має на меті збільшити обсяг щоденного видобутку з 14 млн до 20 млн куб. м газу.
«Це перший значний обсяг труб з різьбленням UPJ-M, який нам вдалося поставити не лише в Румунію, а й на європейський ринок в цілому, – підкреслив Іван Мазанка, директор Інтерпайп з продажу труб на ринок Європи. – Конструкція преміального з’єднання UPJ-M ідеально підходить для газовидобутку завдяки високій герметичності та спротиву внутрішньому та зовнішньому тиску. Ми сподіваємося, що вдалий досвід спуску відкриє для нашої продукції дорогу і до інших нафтогазових проєктів регіону».
Протягом останнього десятиліття Румунія послідовно збільшує видобуток природного газу. Окрім розробки нових родовищ як на суходолі, так і на шельфі, країна ініціює модернізацію свердловин та газогонів і для порівняно старих проєктів. Зокрема, згадане раніше родовище Білчурешті було відкрито ще у 1962 році.
Раніше Інтерпайп вперше поставив труби для офшорних робіт в Туреччині. Також компанія налагодила постачання трубної продукції для соляних шахт в Італії.
-
Падіння цін у промисловості сповільнилося до 2,4% – Держстат
Ціни виробників промислової продукції в Україні у травні знизилися на 2,4% (далее…)
-
Україна та Данія підписали угоду щодо спільного виробництва зброї
Міністр оборони України Рустем Умєров та міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен підписали Лист про наміри, який відкриває шлях до спільного виробництва (далее…)
-
Україна та Британія запускають спільне виробництво дронів
Україна та Велика Британія запускають нову ініціативу зі спільного виробництва дронів. (далее…)
-
ЄС має остаточно обмежити імпорт російської сталі, бо це підриває зелений перехід — Метінвест
Імпорт з Росії дешевої металургійної сировини та сталевих напівфабрикатів шкодить європейським металургам, створюючи неконкурентні умови для частини компаній, що відмовилися від російської продукції, та підриваючи стимули для переходу на більш екологічне виробництво.
Таку думку висловила комплаєнс-офіцер Групи Метінвест Ангеліна Чачуна, закликавши ЄС остаточно заборонити ввезення російських слябів та залізорудної сировини в ЄС.
За її словами, попри дію обмежень щодо імпорту металу з Росії, у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на €2,9 млрд, а у 2024 році – на €2,6 млрд. Крім того, за три роки широкомасштабної війни Європа витратила понад €5 млрд на закупівлю російських слябів. Основними покупцями виступили Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція, де розташовані заводи, що належать до великих російських металургійних груп.
«Санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період, тож зараз їх можна купувати. Загальна директива ЄС цього не забороняє — це питання внутрішньої позиції окремих країн або бізнесів», — пояснила Чачуна, зазначивши, що вартість російських сталевих слябів в середньому на 80 євро нижча за ціни інших постачальників через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.
Водночас деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив — з ЄС, Туреччини чи Китаю. Отже, допускаючи російські сталеві сляби на свій ринок, Європа створює нерівні умови для компаній, які принципово їх не використовують, наголосила вона.
«Така ситуація вже сьогодні шкодить європейським металургам і матиме ще серйозніші наслідки в майбутньому. Адже до 2030 року ЄС планує перейти на зелену металургію, що потребує мільярдних інвестицій у модернізацію підприємств. Компанії, які цього не зроблять, змушені будуть сплачувати високі надбавки, що зробить їхню продукцію неконкурентною навіть на внутрішньому ринку. У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС», — наголосила представния Метінвесту.
Вона вважає за доцільне посилити європейські санкції проти російської металургії, зокрема, скоротивши перехідний період для імпорту російських слябів та запровадити додаткові мита на всю російську металопродукцію до вступу в силу остаточної заборони.
«Паралельно варто обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора— це значно вплине на фінансування війни», — додала вона.
-
Посли ЄС погодилися з пропозицією щодо €300 млн для ВПК України
Комітет постійних представників ЄС на рівні послів (Coreper) ухвалив мандат на переговори з Європарламентом щодо затвердження Європейської програми оборонної промисловості (далее…)