Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • ФДМУ оголосив аукціон з приватизації пакета акцій «Сумихімпрому»

    Фонд держмайна оголосив онлайн-аукціон з великої приватизації державного пакета акцій розміром 99,9952% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Сумихімпром». (далее…)

  • Парламент звільнив від ввізного мита і ПДВ оптоволокно для дронів

    Верховна Рада підтримала два законопроєкти про запровадження податкових та митних пільг для виробників дронів (далее…)

  • Інтерпайп розпочав постачання труб для соляних шахт в Італії

    Українська промислова компанія Інтерпайп розпочала постачання обсадних труб діаметром 127 мм, виготовлених відповідно до стандарту API 5CT для клієнта в Італії (провінція Піза, регіон Тоскана). Продукція буде використовуватися в місцевій соляній промисловості, зазначила пресслужба компанії.

    Там пояснили, що видобуток солі з родовищ у Тоскані має тисячолітню історію, понад 100 останніх років здійснюється у промислових масштабах. Процес видобутку починається з буріння відносно неглибоких свердловин, які проектуються з використанням безшовних обсадних труб та насосно-компресорних труб, виготовлених зі сталі, що має необхідну міцність та корозійну стійкість для використання у високоагресивних умовах навколишнього середовища.

    «В останні роки європейський ринок став по справжньому домашнім для компанії. Інтерпайп опанував та поставив понад 250 нових видів трубної продукції, які здебільшого є нішевими, щоб задовольнити специфічні потреби клієнтів з ЄС. Отже, Інтерпайп демонструє, що здатен пропонувати індивідуальні рішення для найвимогливіших замовлень, зокрема, для буріння у висококорозійних та агресивних середовищах, наприклад, соляних шахт в Італії при виробництві та отриманні надчистої солі для фармацевтичної та агрохарчової галузі», — зазначили у компанії.

    Раніше компанія освоїла виробництво надважких труб вагою більше 3 тонн та довжиною до 7 метрів для машинобудування та будівельних проєктів.

  • Трамп подвоїв мита на імпорт алюмінію і сталі до 50%

    Президент США Дональд Трамп видав указ про підвищення з 4 червня 2025 року тарифів (далее…)

  • Український ринок сталі: обережний оптимізм

    Зростання металоспоживання за перші 4 міс. 2025 р. вказує на адаптацію економіки України до умов війни. При цьому ємність ринку збільшується не лише завдяки оборонним держзамовленням. Будівельна галузь, агросектор, сільгоспмаш та вагонобудування також роблять свій внесок. Позитивну динаміку вдасться зберегти, якщо уряд продовжить політику локалізації, яка давно діє в інших країнах.

    Резерви для зростання металовиробництва

    Сталевий ринок України за січень-квітень зріс на 19,1%, до 1,2 млн т., за даними асоціації «Укрметалургпром». При цьому внутрішні постачання метпродукції підвищилися на 14,2%, до 748 тис. т. Тоді як імпорт збільшився одразу на 28,2%, до 450,9 тис. т. Внаслідок цього частка місцевих виробників знизилася з 65,1% до 62,4% у загальному обсязі продажів. Це свідчить про необхідність посилення тарифного захисту українського сталевого ринку.

    Нагадаємо, адміністрація США з квітня встановила додаткове мито 25% на весь сталевий імпорт, а Євросоюз посилив його квотування. У цих умовах виробники з Південної та Південно-Східної Азії, регіонів MENA та GCC а також сусідньої Туреччини активно шукають нові майданчики збуту. І Україна стає одним з них, на шкоду власним економічним інтересам.

    Від того, скільки прокату українські метзаводи зможуть продати місцевим покупцям, залежить їх виробниче завантаження. Отже, і податкові відрахування до держбюджету. Безумовно, влада це розуміє. І робить певні кроки.

    Так, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 21 травня продовжила на 5 років захисні мита проти оцинкованого прокату та прокату з полімерним покриттям із КНР та РФ. Але, мабуть, цього недостатньо.

    Теза підтверджується митною статистикою за січень-квітень. За цей період частка довгого прокату в загальному обсязі сталевого імпорту зросла з торішніх 15,3% до 19,1%.

    Але якщо у плоскому сегменті виробничий сортамент обмежений (тобто окремі види прокату в Україні не випускаються, їх можна лише імпортувати) – у сегменті довгої продукції такої проблеми немає. Місцеві метзаводи здатні повністю закривати внутрішній попит на арматуру та профіль.

    У разі покращення тарифного захисту частка місцевих виробників на українському сталевому ринку збільшиться. Загалом зростання обсягів ринку у 2025 р. може становити 6%, до 3,2 млн т. (без урахування оцинковки та п/п прокату), за прогнозами найбільшого металотрейдера Метінвест-СМЦ. Підсумки 4 міс. показують реалістичність такого сценарію. Але як буде далі? Залежить від ситуації в основних галузях металоспоживання.

    Оптимізм споживачів

    Будівельна галузь займає 3 місце із закупівель металопрокату у заводів. У 2024 р. вартість виконаних будівельних робіт в Україні зросла на 6%, до 170 млрд грн. За прогнозами забудовників, цього року показник досягне 180 млрд грн. Враховуючи підвищення цін (головним чином на будматеріали та електроенергію), це означає збереження минулорічних обсягів будівництва у натуральному вимірі.

    Доступність іпотечного кредитування (поза «єОселею»), основного драйвера попиту на нове житло, залишається низькою через високу облікову ставку НБУ. На початку березня регулятор підвищив її на 1% до 15,5%. І поки що немає передумов для зниження, на тлі високих інфляційних ризиків.

    Тому у житловому секторі головним чинником можна вважати держпрограму «єОселя». У 2024 р. через неї було видано іпотечних кредитів на 14,6 млрд грн. На поточний рік фінансування становитиме 18 млрд грн.

    Введення в експлуатацію промислових та складських площ за 2024 р. зросло на 16%, до 987 тис. м2. Нинішнього року прогнозується збереження динаміки. Оскільки у західних та центральних областях промислова інфраструктура продовжує розвиватися. Тут активно будують логістичні хаби, складські комплекси та виробничі підприємства.

    Незважаючи на продовження бойових дій, ведеться відновлення зруйнованої інфраструктури у прифронтових областях. На ці проекти у поточному році Кабмін уже виділив 10 млрд грн.

    Трубна галузь посідає 2 місце із закупівель прокату у заводів. Замовлення українських трубників залежать від ситуації у світовій нафтогазовій галузі. І зараз вона не найсприятливіша. Низькі ціни на енергоносії знижують інвестиційну активність компаній видобувачів.

    З початку року котирування нафти Brent впали із $81,5 до $64/барель, це 4-річний мінімум. Передумов для її подорожчання немає. Оскільки на початку травня країни-члени ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток у червні на 411 тис. барелів на день. Надлишок пропозиції сприятиме подальшому зниженню цін на нафту.

    Незважаючи на несприятливу кон’юнктуру, українські трубники у І кв. збільшили експорт на 12,8% р/р, до 136,2 тис. т. Але далі можна говорити про волатильність. Втім, внутрішній попит на труби нафтогазового сортаменту обіцяє бути стабільним.

    Держкомпанія АТ «Укргазвидобування» цього року планує пробурити 90 нових свердловин. У 2024 році було 87. Держкомпанія ПАТ «Укрнафта» має намір пробурити близько 30 нових свердловин. Це відповідає минулорічному показнику.

    Разом з тим, варто відзначити різке зростання трубного імпорту в I кв., одразу на 67,3%, до 20,9 тис. т. В основному ці труби надійшли з Китаю. Така тенденція вочевидь не на користь українських виробників.

    Представники вагонобудівної галузі на поточний рік сформували непогані (як для сучасних реалій) портфелі замовлень. Зокрема, «Дніпровагонмаш» відправить до Литви 450 вантажних вагонів. На адресу ПАТ «Укрзалізниця» має надійти 252 залізничні платформи.

    Безперечно, це не дуже багато для заводу з номінальною потужністю 9 тис. вагонів на рік. Але якщо врахувати, що у 2023 р. «Дніпровагонмаші» зібрав лише 378 вагонів – є певний прогрес. Знов таки, в умовах повномасштабної війни.

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) у 2025 р. має побудувати та передати «Укрзалізниці» 100 пасажирських вагонів. На ці цілі із держбюджету виділяється 3,4 млрд грн. Ще 1 млрд. грн. завод отримає на завершення попереднього контракту. Він був підписаний у 2023 р. та передбачає постачання 66 пасажирських вагонів.

    Перспективним напрямом залишається будівництво вагонів-зерновозів. Попит на них є як із боку державного залізничного оператора, так і від великих агрохолдингів.

    Зокрема, «Укрзалізниця» у 2024 р. придбала 120 нових зерновозів. А в березні цього року агрохолдинг «ІМК» повідомив про покупку 150 зерновозів. Також у березні КВБЗ передав 200 нових зерновозів литовській залізничній вантажній компанії LTG Cargo.

    Із цього випливає, що металоспоживання в українській економіці зросло насамперед за рахунок державних стимулів. Але це не лише пряме фінансування закупівель.

    З березня 2024 року Кабмін поновив програму компенсації 25% вартості с/г техніки українського виробництва. За цей період українські аграрії придбали 5311 од. техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала 877 млн грн. Цього року програма продовжує діяти. Виплати за нею у березні становили 126,6 млн грн.

    Завдяки цьому інструменту більш привабливою для фермерів та агрокомпаній стає продукція українських підприємств сільгоспмашу. Отже, зростає їх завантаження. І внутрішнє металоспоживання. А імпорт с/г техніки скорочується.

    АТ «Ельворті» (колишня «Червона зірка»), лідер українського сільгоспмашу, має намір у 2025 р. наростити виробництво на 25% у грошах, до 712 млн грн. Це реально з урахуванням продовження держпрограми компенсацій 25% вартості с/г техніки місцевого виробництва. А також через заявлені інвестпрограми великих гравців. Наприклад, агрохолдинг «Астарта» цього року планує витратити понад $21 млн на оновлення парку с/г техніки.

    Таким чином, огляд ситуації в основних металоспоживаючих галузях дозволяє прогнозувати подальше збільшення ємності внутрішнього сталевого ринку у 2025 році.

  • ОПК України має спроможності для виробництва 10 млн різних дронів на рік

    Український ОПК має спроможності для виробництва 10 мільйонів різних дронів на рік. (далее…)

  • Група ТАС Тігіпка у 2025 році запланувала інвестиції на рівні $180 млн

    Група ТАС бізнесмена Сергія Тігіпка, що об’єднує активи у банківському та фінансовому секторі, промисловості та сільському господарстві, планує у 2025 році спрямувати на реалізацію інвестиційних проєктів 180 млн доларів. Минулого року обсяг інвестицій склав 140 млн доларів.

    Як повідомив Тігіпко під час форуму Forbes Money, група продовжуватиме інвестувати у проєкти у фінансовій сфері, зокрема у розвиток Монобанку. Також розглядається можливість купівлі страхових компаній та нових банківських проєктів після того, як «акуратно зіллємо Таскомбанк та Ідеябанк».

    В аграрній сфері група ТАС планує збільшувати земельний банк та розвивати напрям переробки. «У листопаді запустимо завод по переробці яблук, овочів та фруктів у концентрати», — зазначив Тігіпко. Йдеться про завод в Сокирянах Чернівецької області, що має замінити завод із переробки яблук у Марганці на Дніпропетровщині, який група була змушена закрити через постійні обстріли з боку російської армії. «Цей завод переробляв за добу 350 тонн яблук, а в Сокирянах буде вже 1300 тонн, на самому сучасному обладнанні», — додав Тігіпко.

    Як зазначив бізнесмен, ТАС не розглядає інвестиції у стартапи, а надає перевагу діючим бізнесам. «На ринку підприємств, які продаються, дуже багато. Тож я вважаю, що сьогодні більш ефективно підхопити працюючий бізнес, доінвестувати і вийти у кешфлоу. Ми купуємо те, що розуміємо. У нас керуюча компанія, яка може контролювати і допомагати бізнесам і в машинобудуванні, і в сільському господарстві, і в фінсекторі», — зауважив він.

    Серед важливих параметрів, на які у ТАС звертають увагу при підборі об’єктів для інвестицій, він також вказав на кешфлоу, можливості продажів, а якщо це промисловість, то можливості експорту і доходність на інвестований капітал.

    Тігіпко також згадав про актуальну для України проблему нестачі кваліфікованих працівників, зазначивши, що у ТАС намагаються пом’якшити вплив дефіциту за рахунок високих зарплат. Також тестують впровадження технологій штучного інтелекту і роботизації: «Там де потрібні слюсарі, зварювальники, будуть роботи». З іншого боку біфзнесмен переконаний, що тривале зростання української економіки після завершення війни на рівні не нижче 7% ВВП на рік допоможе повернути значну частку українців, що виїхали за кордон.

  • Україна може покрити до 40% своїх потреб у зброї за рахунок внутрішнього виробництва – Зеленський

    Україна може покрити до 40% своїх потреб у зброї за рахунок внутрішнього виробництва, але для цього необхідне стабільне фінансування. (далее…)

  • Кабмін затвердив ціну та умови продажу «Вінницяпобутхіму»

    Кабінет міністрів на засіданні 30 травня затвердив стартову ціну та умови продажу на приватизаційному аукціоні державного пакета акцій приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім». (далее…)

  • Філіппінський завод Panhua Group розпочав виробництво фарбованої сталі

    Китайська компанія Panhua Group випустила перший фарбований рулон (далее…)