Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • Філіппінський завод Panhua Group розпочав виробництво фарбованої сталі

    Китайська компанія Panhua Group випустила перший фарбований рулон (далее…)

  • АМКУ дозволив азербайджанському інвестору приватизувати ОГКХ

    Антимонопольний комітет дозволив компанії «Цемін Україна», яка належить азербайджанському бізнесмену Насібу Хасанову, приватизувати акціонерне товариство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (далее…)

  • Турецька Habaş розширює виробничі потужності за допомогою нових ліній SMS Group

    Турецький виробник сталі Habaş A.S. значно збільшує свої потужності з виробництва холодного прокату на 1,65 млн тонн на рік завдяки співпраці з німецькою SMS Group (далее…)

  • Вартість будівництва Миколаївського водогону знижено на понад 2,5 млрд грн

    Вартість будівництва Миколаївського водогону складе 6,2 мільярда гривень. (далее…)

  • АРМА оголосило конкурс на пошук управителя для частки у КВБЗ

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило конкурс на пошук управителя для частки у статутному капіталі ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (далее…)

  • На Запоріжсталі наголосили на необхідності відтермінування СВАМ для України

    Керівник комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко акцентував увагу на необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) для України під час зустрічі із віцепрем’єркою Юлією Свириденко, яка здійснила робочий візит до Запоріжжя.

    Він зауважив, що національні виробники, на відміну від своїх європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації, тож це ставить їх у неконкурентне становище.

    «Запровадження в 2026 році СВАМ проти України зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8% або 8,7 млрд доларів тільки у 2026-му. З цієї ж причини українська економіка може втратити до 2,8 млрд доларів податкових надходжень та більше 73 тисяч робочих місць на підприємствах переробної промисловості», — навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. генерального директора Запоріжсталі.

    Він також озвучив низку інших питань, вирішення яких допомогло б стабільній роботі металургійних підприємств. Зокрема, він вказав на нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС, потребу у встановленні мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень та запровадження заборони на експорт металобрухту.

     

  • Дефіцит металобрухту змушує металургів реалізовувати немаржинальний напівфабрикат — гендиректор Запоріжсталі

    Дефіцит металобрухту в Україні змушує металургійні підприємства розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат замість продажу готової сталевої продукції, для виробництва якої необхідні значні обсяги брухту. На цьому наголосив в.о. генерального директора комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко під час візиту до Запоріжжя першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко.

    Як зазначили на підприємстві за підсумками візиту, керівник «Запоріжсталі» звернув увагу віцепрем’єрки на масовий експорт українського металобрухту за кордон, що, за його словами, і спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини в Україні. На його переконання, металобрухт може і буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в Україні. Зокрема, тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як одна тонна сталі з металобрухту приносить в скарбницю 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.

    Металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. А через його нестачу металурги змушені виробляти чавун замість більш маржинально продукції. Зазначається, що у чотиримісячному горизонті тільки одна «Запоріжсталь» замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

    «Для української економіки загальний від’ємний ефект складе приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки. Бюджет не отримає додаткових надходжень від сплати більш значних сум податкових та інших видів нарахувань, які можуть та повинні йти на укріплення обороноздатності держави, соціальну допомогу та підтримку ЗСУ», — підкреслив Тарас Шевченко.

    У спілкуванні з віцепрем’єркою він також звернув увагу на нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідність відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, потребу у встановленні мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень та інших питаннях, які мають важливе значення для збереження металургійного виробництва в Україні.

  • ЄС запускає оборонний фонд SAFE на €150 млрд

    27 травня Рада ЄС ухвалила регламент про створення нового фінансового інструменту SAFE (далее…)

  • Ціни на залізну руду залишатимуться на низькому рівні через плани світових гравців розширювати виробництво

    Світові ціни на залізну руду залишаються під тиском через зниження вартості готової сталі в Китаї та амбітні плани ключових гравців добувного сектору розширювати виробництво ЗРС. За останні півтора року вартість руди знизилася на третину, а цьогоріч вона тримається на рівні $100/т і подальші прогнози для галузі залишаються невтішними, йдеться у статті UAprom «Ціни на залізну руду: нові виклики«.

    Найбільш масштабні плани зі збільшення виробництва має Індія. Компанія Lloyds Metals & Energy Ltd (LMEL) отримала ліцензії на нові ділянки родовища Surjagarh, що дозволить збільшити видобуток з 10 до 25 млн т на рік. Tata Steel Ltd (TSL) інвестує $1,18 млрд у розширення видобутку на рудниках Noamundi, Joda та Katamati, доводячи їхню потужність до 55 млн т. Державна Steel Authority of India Ltd (SAIL) також планує нарощувати видобуток, створюючи окрему гірничодобувну структуру.

    Однак, важливіше звернути увагу на заяву голови ради директорів Vedanta Group. Аніл Агарвал наприкінці квітня наголосив на можливості річного виробництва в Індії близько 700 млн т. залізної руди. Вочевидь, йдеться не просто про задоволення внутрішнього попиту, зазначається у статті, а про масштабну експансію на зовнішні ринки. Потенціал залізорудного експорту в Індії насправді великий, а індійські виробники, що продають переважно низькосортну руду Fe 57, можуть “відкусити” частку продажів у виробників Fe 62, серед яких і українські компанії.

    Крім того, відомов про плани бразильської Vale інвестувати $12,26 млрд у родовище Carajas, що дозволить збільшити видобуток до 200 млн т за п’ять років. А також — про плани нарешті завершити реалізацію гвінейського проекту Simandou (перебуває в операційному управлінні британсько-австралійської гірничорудної корпорації Rio Tinto Ltd).

    При цьому місткість залізорудного ринку в КНР, що є найбільшим споживачем залізної руди у світі, останніми роками звужується на тлі зменшення сталевого виробництва. У 2020-2024 роках виплавка сталі знизилася з 1,065 млрд до 1,005 млрд т. Цьогоріч агентство S&P Global прогнозує подальше скорочення до 996 млн т. Тобто попит на ЗРС з боку китайської металургії стабільно падає, а великі видобувачі намагаються ще збільшити пропозицію. Ось чому “епоха низьких цін” на залізну руду скоріше за все буде довгостроковою.

  • Британія спрямує кошти з ініціативи ERA на озброєння та ремонт техніки для України

    Міністерство оборони України, міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та міністерство оборони Великої Британії підписали проєктну домовленість щодо використання надприбутків (далее…)