Україна у січні-квітні 2025 року зберегла 14 позицію серед 40 країн-виробників за обсягами виробництва чавуну. (далее…)
Рубрика: Промисловість
-
Світове виробництво сталі у квітні скоротилось на 0,3%
Світове виробництво сталі у квітні 2025 року становило 155,7 млн тонн, що на 0,3% менше, ніж у квітні 2024 року, повідомила Worldsteel із посиланням на дані від 69 країн, що звітують перед асоціацією. Загалом за 4 місяці з початку року в світі виплавили 624,4 млн тонн сталі, що на 0,4% менше, ніж у січні-квітні минулого року.
У квітні виробництво сталі у країнах Африки зросло на 6,3% в річному обчисленні, до 1,9 млн т. В Азії та Океанії за цей період було вироблено 115 млн тонн, що на 0,1% більше р/р. У країнах ЄС (27) виробництво сталі впало на 2,6% проти квітня-2024, до 11,1 млн т. Інші країни Європи виробили 3,4 млн тонн, або на 0,5% менше за показник минулого року. На Близькому Сході виробництво зросло на 2,2% р/р, до 5,2 млн тонн. Країни Північної Америки виробили 9 млн тонн, наростивши обсяг на 0,2% р/р. Росія, інші країни СНД та Україна виплавили 6,9 млн т, що на 4,4% менше відносно квітня-2024. У Південній Америці виробили 3,3 млн т сталі, що на 2,4% менше в річному обчисленні.
До десятки країн з найбільшими обсягами виробництва сталі у квітні увійшли:
Китай — 86 млн т (як і у квітні-2024)
Індія — 12,9 млн т (+5,6% р/р)
Японія — 6,6 млн т (-6,4% р/р)
США — 6,6 млн т (-0,3% р/р)
Росія — 5,8 млн т (-5,1% р/р)
Південна Корея — 5 млн т (-2,5% р/р)
Туреччина — 3 (+7% р/р)
Німеччина — 3 (-10,1% р/р)
Бразилія — 2,6 млн т (-3,1% р/р)
Іран — 3,3 млн т (+4,6% р/р) -
Україна на п’ять років продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із КНР та РФ
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі на засіданні 21 травня ухвалила низку рішень на захист українських виробників від нечесного імпорту. (далее…)
-
Ініціатива SAFE відкриває Україні шлях до інтеграції в європейський ОПК – Мінстратегпром
Нова оборонна ініціатива Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe) загальним обсягом 150 млрд євро відкриває для України можливість повноцінної інтеграції (далее…)
-
Індія планує створити окремий гірничодобувний підрозділ для SAIL
Міністерство сталі Індії розглядає план створення окремого гірничодобувного підрозділу в межах державної компанії Steel Authority of India Limited (SAIL) (далее…)
-
Об’єднаний ГЗК Метінвесту сплатив 1,1 млрд грн податків за перший квартал
За перший квартал 2025 року Об’єднаний ГЗК Групи Метінвест, який включає Північний, Центральний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати, перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,1 млрд грн, повідомила пресслужба компанії.
«За три роки повномасштабної війни ГЗК Метінвесту адаптувались до нових умов роботи. Ми маємо чіткі цілі та плани дій, які за необхідності корегуємо та продовжуємо відповідально працювати 24/7. Кожен робочий день – це податки, що фінансують медицину, освіту, армію… Ми розуміємо, наскільки важливим сьогодні є вклад в підтримку держави та міст де ми живемо і працюємо», – зазначив генеральний директор ГЗК Метінвесту Ігор Тонєв.
Серед найбільших за обсягом відрахувань ГЗК у першому кварталі 2025 року стали плата за користування надрами, єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб. Також вагома частка відрахувань – плата за землю та військовий збір.
За 2024 рік сума сплачених податків та зборів Об’єднаного ГЗК сягнула 5,7 млрд гривень. Загалом Група Метінвест з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у 2024 році збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн, а за перший квартал 2025 компанія відрахувала 4,4 млрд грн.
-
Китайське скорочення: як рішення Пекіна вплинуть на глобальний ринок сталі
Плани з реструктуризації сталеливарної галузі КНР, які Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) оголосила на початку березня, досі не конкретизовані. Ймовірно, офіційний Пекін хотів таким чином знизити градус критики на свою адресу — на тлі зростання сталевого експорту. Втім, все ж таки влада ухвалила інше важливе рішення. Воно здатне зменшити потік китайської метпродукції на зовнішні ринки. Від його виконання залежатиме багато.
Експортний рекорд
2024 року експорт сталі з Китаю зріс до 110,7 млн т. Це рекорд за останні 9 років. Нинішнього року тенденція збереглася. Постачання прокату з КНР за кордон у квітні збільшилися на 13,4% р/р, до 10,46 млн т. Так багато готової сталі за місяць китайські металурги не експортували із 2015 р. Загалом за 4 міс. показник підвищився на 8,2%, до 37,89 млн т. І це попри додаткове 25%-ве мито на імпорт у США та посилення умов квотування сталевого імпорту в Євросоюзі. Обидва заходи набули чинності на початку квітня.
Пояснення такої динаміки просте і єдине. Захисні заходи не дають очікуваного ефекту. Бар’єри на шляху імпорту призводять до подорожчання сталі, оскільки місцеві виробники більше не конкурують із закордонними та збільшують відпускні ціни. Коло замикається. Постачання для імпортерів знов стає привабливим – всупереч митам.
Для порівняння. У першій половині травня експортні котирування на гарячекатаний рулонний прокат в КНР були на рівні $475/т FOB, у Туреччині — $550/т FOB, в Індії — $607/т FOB. Тоді як пропозиції місцевих виробників у США становили $925/т EXW, у Євросоюзі (Італія) – €602/т EXW. З цього випливає, що сталева експансія з КНР б’є по всіх.
Метпідприємства в країнах нетто-імпортерах втрачають або маржинальність, або частку на внутрішньому ринку через дешевшу китайську пропозицію. Те саме і з нетто-експортерами – такими, як Україна, чиїм виробникам важко конкурувати з китайцями на закордонних майданчиках. Знову виходить мінус: або за рентабельністю, або за обсягами продажу.
Змагатися із металургами з КНР у ціновому ралі нереально: ніхто більше не має такої потужної держпідтримки. Про її масштаби можна судити за такими даними. У березні внутрішні ціни на г/к рулон у Китаї знизилися на $6/т, до $467/т FOT, на арматуру – на $13/т, до $433/т FOT. При цьому частка метпідприємств, які працювали з прибутком, зросла до 53% порівняно з 25% у березні 2024р.
Як в умовах падіння сталевих цін китайські металурги змогли покращити фінпоказники? Дуже просто. У своїй фінансовій звітності вони вказують субсидії від центральної та місцевої влади як прибуток. Тож у них все добре, збитки від виробництва перекриваються дотаціями. За таких умов легко тримати відпускні ціни нижчі, ніж у інших виробників.
Це і є той самий ґрунт для звинувачень Китаю в недобросовісній конкуренції, які лунають не лише з Вашингтона та Брюсселя. За звинуваченнями йдуть захисні заходи. За даними Китайської асоціації виробників заліза та сталі (CISA), з початку 2024 року до лютого 2025 року щодо сталевого імпорту з КНР розпочато 29 великих торгових розслідувань у різних країнах. Для порівняння: у 2020–2023 роках було відкрито 15 розслідувань. Тобто показник подвоївся.
Вже в січні-лютому цього року В’єтнам, Південна Корея, Колумбія, Євросоюз та Малайзія запровадили антидемпінгові мита на китайську метпродукцію сумарним обсягом постачання 5 млн т на рік. У рамках ще 19 розслідувань, які зараз проводяться у 14 країнах, під додаткові мита підпадає ще 9,44 млн т сталевого експорту з КНР, за даними S&P Global.
Реакція влади
Офіційному Пекіну доводиться реагувати на погіршення торгових умов. Тому на початку березня NDRC оголосила про плани реструктуризації сталеливарної промисловості шляхом скорочення виробництва. При цьому не було наведено жодної конкретики.
Насамперед не зазначений механізм. Чи це закриття неефективних потужностей чи адміністративне регулювання обсягів виробництва? По-друге, не заявлений цільовий орієнтир. Світові ЗМІ повідомляли, що під час реструктуризації сталева виплавка у КНР може скоротитися на 50 млн т на рік, посилаючись на «очікування учасників ринку». Це дуже туманне формулювання.
Те, що уряд в особі NDRC поки не йде далі обіцянок, стало зрозуміло у першій половині травня на брифінгу CISA. Її представник Вань Бін озвучив низку програмних тез щодо реформи. За його словами, треба створити нову систему управління потужностями, яка б поєднала держнагляд, галузеве саморегулювання та ринкові принципи.
З цього випливає, що анонсована реструктуризація все ще у паперовій стадії. Зокрема обговорюється новий план принципів обміну потужностями для металургії. Старий план міністерство промисловості та інформаційних технологій призупинило у серпні 2024 р. Вань Бін назвав його неефективним, оскільки компанії мали можливість спекулятивно торгувати квотами на потужності.
CISA пропонує заборонити обмін квотами між різними металургійними групами. Залишити таку опцію лише в рамках злиття та поглинань. Але поки що це лише ініціатива «знизу». Чи підтримає її уряд, та найголовніше, коли вона набуде чинності – зараз ніхто не може сказати. Тим часом дешевий китайський прокат продовжує заповнювати зовнішні ринки.
Залишається відкритим питання ефективності нових заходів регулювання. Варто нагадати, що у 2016 р. NDRC вже затверджувала програму промислової реструктуризації. Вона передбачала закриття застарілих та збиткових виробництв протягом 4 років. У металургії на 260 млн т, у вуглепромі – на 800 млн т. Але це не призвело до зниження обсягів сталевої виплавки. Вона лише збільшилася: із 808 млн т 2016 р. до рекордних 1,065 млрд т у 2020 р.
Проте ситуація може змінитися. Наприкінці березня 5 урядових відомств Китаю спільно видали новий регламент, що посилює управління експортом та дотримання податкового законодавства. За шахрайську експортну діяльність передбачено суворе покарання, включаючи кримінальну відповідальність.
Документ також посилює державний контроль за закриттям компаній. Раніше швидка реєстрація та закриття використовувалися як лазівка. Після скасування податкових пільг на експорт сталі у 2021 р. багато виробників у КНР вдалися до так званого «проксі-експорту» – зовнішні продажі через одноденні фірми-«прокладки». Це призвело до зниження не лише експортних цін, а й надходжень до держбюджету.
Відтепер під час оформлення митної декларації відправника обов’язково перевірятиметься його податкова реєстрація. Тому цей регламент насамперед має фіскальний характер. Він має запобігти мінімізації податкових зобов’язань меткомпаніями. Але як побічний ефект це може припинити експорт сталі за заниженими цінами – якщо владі вдасться домогтися виконання цих заходів.
-
У Держмитслужбі розповіли, як китайські імпортери металургійної продукції обходять антидемпінгові мита
Китайські виробники металевих дротів, кріплень та прокату з полімерним покриттям уникали сплати антидемпінгового мита, встановленого на відповідну продукцію в Україні, вдаючись до маніпуляцій із країною походження товару, розповів заступник голови Державної митної служби України Владислав Суворов під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».
Зокрема, у 2024 році, коли антидемпінгові заходи щодо низки відповідні металургійних товарів китайського виробництва набули чинності, ДМС зафіксувала суттєве зниження імпорту з КНР із одночасним стрімким зростанням постачань в Україну аналогічної продукції виробництва Малайзії.
«До прикладу, прокату (з полімерним покриттям — ред.) з Малайзії минулого року було завезено 22 тис. тонн, дротів — 1,5 тис. тонн. Причому до введення рішення Міжвідомчою комісією імпорту цих товарів з Малайзії не було взагалі (у 2023 році — ред.). Тобто ми бачимо, що є маніпуляція з країною походження», — зазначив Суворов.
Він визнав, що ДМС на етапі митного контролю і оформлення товарів, щодо яких імпортери можуть вдаватися до маніпуляцій, має обмежений інструментарій для реагування. Під час контролю митники можуть лише перевірити наявність сертифікату походження товару, виданого торгово-промословою палатою відповідної країни.
«Такі сертифікати надавалися, ми завершували оформлення. А вже в рамках повноважень по перевірці сертифікатів про походження ми направляємо відповідні запити до Малайзії. Серед сотень запитів, які ми направили, ми отримали тільки 26 відповідей, які підтвердили, що ті сертифікати, які нам подавалися під час митного оформлення, є сфальсифікованими. Вони не надавалися ТПП Малайзії, і тут є чітка маніпуляція з країною походження», — розказав він.
При цьому спроби ДМС стягнути антидемпінгове мито з таких імпортерів частіше за все є не надто успішними: «Виявляється, що компанія-імпортер має 1000 грн статутного капіталу, директорів нерезидентів, і стягнути з неї кошти майже неможливо», — пояснив Суворов.
Він також зазначив, що постачальними можуть вдаватися до заниження митної вартості товарів на величину антидемпінгового мита та використовують інші товарні коди, які не підпадають під антидемпінг, як, наприклад, це було із постачанням в Україну морозильного обладнання з Китаю у 2008 році.
Нагадаємо, що у квітні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки України порушила три антидемпінгові розслідування, що стосуються фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита при імпорті в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям, дротів та сталевих кріплень, вироблених в Китаї. Для цього, як зазначається, використовувались схеми обходу, такі як постачання через треті країни, зокрема, Малайзію, та штучне заниження митної вартості.
-
Мінекономіки готує офіційне звернення до ЄС щодо відтермінування CBAM
Міністерство економіки готує офіційне звернення до Європейської комісії щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України, повідомив торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту».
За його словами, Україна планує подати до ЄС заяву як по загальному винятку для країни, так і окреме, яке стосується електроенергії.
«Звернення зараз готується. Наступні місяці будемо активно працювати. До цього ми довго вели роботу з Єврокомісією щодо цього питання, і в нас є розуміння процесу. Тепер ми переходимо до активної фази роботи», — повідомив Качка.
CBAM (Carbon border adjustment mechanism) передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які імпортують в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.
Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму, яке передбачає необхідність для імпортерів купувати CBAM-сертифікати, щоб продовжувати постачання в країни ЄС.
-
Італійська Pittini побудує новий арматурний прокатний стан у Вероні
Pittini, провідний виробник сортового прокату в Італії, оголосив про плани інвестувати в новий арматурний прокатний стан (далее…)