Українська промислова компанія «Інтерпайп» у 2024 році скоротила питомі викиди СО2 при виробництві 1 тонни безшовної труби на 61%, залізничної продукції – на 46% у порівнянні із 2010 роком. (далее…)
Рубрика: Промисловість
-
Малайзійська Masteel планує впровадити технологію низьковуглецевого виробництва
Для того, щоб досягти своєї мети з нульовими викидами до 2050 року, малайзійська компанія Masteel оголосила 6 травня про підписання меморандуму (далее…)
-
Український виробник глини з Донеччини вийшов на третину довоєнних продажів у 2024 році
2024 року український підрозділ групи Vesco наростив обсяги відвантаження керамічної сировини до понад 1,2 млн тонн, ще 1,1 млн тонн сировини на кінець звітного року накопичено на складах. Про це повідомила пресслужба групи, що об’єднує глиновидобувні підприємства ПрАТ «Веско», ПрАТ «Дружківське рудоуправління», ПрАТ «Огнеупорнеруд», АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» та розробляє родовища глини, каоліну та польового шпату в Україні.
Як раніше повідомляв гендиректор компанії Євгеній Цимарман, до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Vesco виробляла близько 3 млн т керамічної сировини й майже все реалізовувала. У 2022 році цей обсяг впав до 800 тис. т, а у 2023 році було продано всього 500 тис. т.
Покращення динаміки продажів у 2024 році пов’язане насамперед із відновленням роботи українських глибоководних портів та розширенням логістичних можливостей, зазначив Цимарман.
Минулого року компанія постачала сировину, зокрема, українським споживачам, серед яких виробники керамічної плитки, цегли та підприємства металургійної галузі. Зазначається, що валова виручка від реалізації порівняно з 2023 роком збільшилась на 293 %.
Крім того, у 2024 році група підприємств Vesco в Україні інвестувала 37,8 млн грн у розвиток бізнесу. Із цієї суми 8,3 млн грн було спрямовано на відновлення можливостей вимірювальної лабораторії, зокрема через встановлення нового сучасного обладнання. Ще 17,5 млн грн було спрямовано на оновлення та ремонт технологічного обладнання.
Також група інвестувала 12 млн грн у R&D діяльність. ТОВ «ЮМДЖИ Каолін», одне з підприємств групи, отримало п’ятирічний спеціальний дозвіл на геологорозвідку каолінового родовища з дослідно-промисловою розробкою ділянки Іванківецька (Житомирська область). Тут група планує запустити виробництво з прогнозованою потужністю 50 тисяч тонн на рік, що забезпечить створення близько 16 робочих місць. Інвестиції в проєкт оцінюються на рівні 2 млн доларів США.
Для забезпечення зростання обсягів виробництва у 2024 році чисельність персоналу було збільшено на 8 %. У 2025 році група планує розширити команду ще на 75 працівників. Поступово зростає й чисельність жінок на виробничих посадах: за підсумками 2024 року їхня частка зросла з 5 % до 10 %.
-
Інтерпайп призначив новим СЕО колишнього президента американського підрозділу Tenaris
Українська промислова компанія Інтерпайп призначила новим генеральним директором Луку Занотті, який раніше був президентом компанії Tenaris в США.
«Ми раді вітати Луку Занотті на посаді генерального директора компанії Інтерпайп. Його великий досвід роботи в трубній промисловості та глибокі знання ключових міжнародних ринків стануть суттєвою перевагою. Ми впевнені, що під його керівництвом Інтерпайп продовжить змінювати свої позиції в галузі та прискорить своє зростання», — зазначив Фаді Храйбе, голова ради директорів Інтерпайп.
Як повідомила пресслужба компанії, Андрій Коротков, який до цього обіймав посаду гендиректора, продовжить свою діяльність в Україні на посаді операційного директора компанії.
Як зазначив Лука Занотті, Інтерпайп демонструє стійкість, конкурентоспроможність та потужний потенціал, а його співробітники продовжують розвивати компанію попри виклики війни. «Я очікую тісної співпраці з командою для подальшого зростання на благо компанії, її співробітників та місцевих громад», — додав він.
До приходу в Інтерпайп Лука Занотті з 2018 року обіймав посаду президента компанії Tenaris в США, в якій з 2015 року працював віце-президентом. Він приєднався до компанії Tenaris у 2011 році на посаді президента в Європі. До цього Лука Занотті займався закупівлями, управлінським консалтингом та розвитком бізнесу в Європі, Південній Америці та Південно-Східній Азії. Він розпочав свій професійний шлях як офіцер італійської армії. Громадянин Італії, Лука Занотті отримав ступінь магістра в галузі електронної інженерії в Міланському політехнічному інституті та ступінь MBA в SDA Bocconi.
-
Україна у січні-квітні наростила експорт феросплавів у 34 рази
Україна у січні-квітні 2025 року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 34 рази (далее…)
-
На ДМЗ стартує екологічна трансформація підприємства
Дніпровський металургійний завод (ДМЗ), що входить до складу DCH Steel, презентував комплексну стратегію модернізації в рамках європейського «зеленого курсу». (далее…)
-
Споживання сталі в Україні за 4 місяці зросло на 19%
У січні-квітні 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1,19 млн т металопрокату, що на 19,1% більше за січень-квітень минулого року, повідомило об’єднання підприємств «Укрметалургпром».
За цей час на український ринок надійшло 748 тис. т прокату власного виробництва, що складає 62,4% від загального обсягу споживання сталі. Частка імпортної металопродукції за 4 місяці становить 37,61%, або 450,9 тис. т. Відносно січня-квітня минулого року вона зросла на 2,7%.
Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,86% та 19,12% відповідно). В січні-квітні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,88% та 15,27%).
Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (57,9%), на другому ЄС-27 (24,3% ), на третьому – країни Азії (17,3%).
-
ІнГЗК залишається в простої через неконкурентну собівартість продукції на експортних ринках
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, що є частиною Групи Метінвест, продовжує перебувати у простої через неможливість забезпечити конкурентоспроможну собівартість продукції підприємства на цільових експортних ринках, повідомила пресслужба групи у коментарі «Інтерфакс-Україна».
Серед чинників, які призвели до цієї ситуації, компанія вказала на високу вартість електроенергії та її доставки, високі залізничні тарифи на доставку продукції у порт (якщо рахувати в доларах США, то вартість у 1,5 раза вища, ніж у 2019-2021 роках), високі портові збори (більш як удвічі вищі, ніж в аналогічних портах Європи), значний акциз у ціні дизеля, що становить майже чверть вартості пального, хоча карʼєрні самоскиди не використовують автошляхи, на ремонт яких має спрямовуватися цей акциз.
«Також зазначимо, що поки Інгулецький ГЗК працював, він сплачував значні суми податків (близько 1,1 млрд грн у першому півріччі 2024 року), забезпечував надходження в Україну сотень мільйонів доларів валютного виторгу, створював робочі місця для десятків тисяч українців (як на самому підприємстві, так і в суміжних галузях)», — цитує агенція відповідь компанії, на думку якої для відновлення виробництва підприємства держава повинна проводити виважену тарифну та фіскальну політику.
«Адже кожне підприємство має кілька меж: після першої воно припиняє модернізацію та розвиток, після другої — просто припиняє діяльність. І тоді втрачають і місцеві громади, й державні монополії, і сама держава», — зазначили у Метінвесті.
ІнГЗК зупинив роботу влітку 2024 року. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства — 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
За підсумками діяльності в 2023 році комбінат скоротив чистий збиток уп’ятеро — до 167,235 млн грн із 851,259 млн грн у 2022-му році. -
Україна за 4 місяці зменшила експорт ЗРС на 10%
Гірничорудні підприємства України в січні-квітні 2025 року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 10,2% (далее…)