Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • У Львові запустили завод із виробництва сендвіч-панелей

    У Львові в муніципальному індустріальному парку «Формація» почав роботу завод USP Panels, який виробляє сендвіч-панелі, повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський

    Потужність підприємства — 200 000 кв. м. сендвіч-панелей на місяць. Завод займає площу 7200 кв. м. На ній, крім виробничих корпусів, розташовані склади сировини та готової продукції. Всю енергетичну, транспорту та іншу інфраструктуру для нового заводу забезпечив індустріальний парк, який розвиває девелоперська компанія Alterra Group.

    Зазначається, що індустріальний парк «Формація», крім заводу USP Panels, вже має кілька інших резидентів, які будують нові виробництва та логістику. Зокрема, це «Пожмашина» — виробник пожежної та спеціальної техніки, Family Gold Masters — ювелірна компанія, Dodo Socks — бренд шкарпеток та інші.

    Перша черга індустріального парку, що охоплює 22 тис. кв. м виробничих площ, була введена в експлуатацію у вересні 2025 року. До кінця року планується запустити ще 11 тис. кв. м. Завершення всіх етапів будівництва очікується до 2028 року.

    Індустріальні парки є одним з інструментів, які були запроваджені для стимулювання розвитку виробництва в Україні. Про цей та інші інструменти, а також майбутні ініціативи більш детально читайте в інтерв’ю Бізнес-проталу UAprom із Дмитром Кисилевським.

     

  • У Києві провели аукціон з приватизації заводу «Квант»

    Команда ФДМУ провела успішний аукціон з приватизації державного пакета акцій розміром 73,2784% у статутному капіталі АТ «Завод «Квант». (далее…)

  • До переліку агротехніки та обладнання з компенсацією 25% додано понад 200 нових найменувань 

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства вшосте у 2025 році оновило перелік вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далее…)

  • Для розвитку добувної галузі потрібна екосистема, що включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику — Скорбун

    Добувна галузь є великим сектором, який відіграє важливу роль у підтримці економіки та оборонного потенціалу України і може стати фундаментом для відновлення країни після настання миру. Однак для повної реалізації цього потенціалу потрібен комплексний підхід до розвитку галузі від видобутку сировини до виробництва продукції високого ступеню переробки, що дозволить перетворити природні ресурси на реальне джерело економічного зростання. Про це заявив начальник управління зовнішніх проєктів Офісу СЕО групи «Метінвест» Сергій Скорбун під час конференції United by mining.

    «Корисна копалина сама по собі не має цінності, поки її не добули, не довели до товарної кондиції і не продали тому, хто готовий заплатити найбільше», — наголосив Скорбун. Він підкреслив, що для цього необхідно створити екосистему, яка включатиме прогнозовану тарифну та податкову політику, доступ до довгострокового фінансування, сильну торгову дипломатію, що забезпечуватиме українській продукції доступ до світових ринків, а також кваліфіковані кадри.

    «Багато хто думає, що видобуток руди відбувається таким чином: взяв лопату, пішов накопав, накидав у вагон, відправив на експорт, отримав валюту і сидиш з великими прибутками. Але так це не працює. Руда, яку ми отримуємо в кар’єрі має 25% заліза. В такому вигляди з нею зробити нічого неможливо. Спочатку її треба довести до товарної кондицій. Для цього необхідно вкластися переробку: побудувати збагачувальні потужності, обладнати їх флотаційними машинами. Далі наступний етап — виробництво окатків, для якого потрібні потужні випалювальні машини. Тобто, ми говоримо про інвестиції на сотні мільйонів доларів», — пояснив він.

    Тож для того, щоб переробна галузь розвивалась і масштабувалась та переходила від виробництва сировинної продукції до більш складних товарів з більшою доданою вартістю, потрібно створити умови, щоб бізнес міг накопичувати капітал для подальшого інвестування за рахунок власної діяльності, забезпечити можливості для залучення кредитного капіталу під адекватні відсотки. Важливим також є прогнозоване бізнес-середовище, що також включає прогнозовану податкову та тарифну політику. Проблемою для бізнесу також є дефіцит кадрів, обумовлений війною та мобілізацією, а також міграцією.

    «Зрозуміло, що армія потребує мобілізації, але з іншого боку має працювати і економіка, яка забезпечує існування армії через податки. І цей баланс урядовці мають відчувати. Зрозуміло, що для того, щоб галузь працювала, треба створювати цю екосистему», — резюмував він.

  • Україна у січні-серпні зберегла 13 місце у світовому рейтингу виробників чавуну

    Україна у січні-серпні 2025 року зберегла 13 позицію серед 40 країн-виробників за обсягами виробництва чавуну. (далее…)

  • Україна може отримати новий транш за програмою ERA вже в жовтні

    Міністр оборони Денис Шмигаль 24 вересня провів розмову з Валдісом Домбровскісом, Комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності. (далее…)

  • Реалістична ціна на електроенергію є ключовою передумовою для розвитку ГМК — гендиректор АМКР

    Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

    Як зазначив Лонгобардо під час конференції United by mining, в останні роки в Україні спостерігалося суттєве зростання вартості електроенергії, а в першій половині 2025 року вона була найдорожчою в Європі. Внаслідок цього частка електроенергії у собівартості продукції АМКР зросла в три рази.

    «Наразі регуляторне середовище в Україні не сприяє розвитку металургійної та гірничодобувної промисловості. Ми оточені природними монополіями, які перекладають свої збитки на бізнес, підвищуючи тарифи. Ми не можемо перекласти їх далі на наших клієнтів, оскільки продаємо товари, ціни на які регулюються світовим ринком. В результаті наше виробництво є збитковим уже четвертий рік поспіль», — наголосив Лонгобардо.

    Водночас завод продовжує працювати завдяки фінансовій підтримці материнської компанії, яка вже інвестувала понад 1 мільярд доларів. Він переконаний, що така ситуація не може продовжуватися далі.

    «Загальний чистий збиток у 2022–2024 роках склав майже 2,1 млрд дол.. Головною причиною цих збитків в останні роки є різке підвищення тарифів на електроенергію, встановлених державною генеруючою компанію, що займає монопольне становище на українському ринку», — зауважив гендиректор АМКР.

    Лонгобардо закликав уряд запровадити механізми підтримки бізнесу, зокрема застосувати систему прайс кепів для енергоємних підприємств, створити конкурентне середовище на українському ринку для державних генеруючих компаній та створити умови для укладання довгострокових контрактів.

    «Реалістична ціна на електроенергію — ключова передумова для сталого розвитку галузі, яка, у свою чергу, забезпечує роботу економіки, що своєю чергою посилює обороноздатність України», — підсумував він.

    Нагадаємо, раніше президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголошував, що високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною.

  • Канада припинила перегляд антидемпінгових мит на гарячекатаний прокат з України

    Канадський трибунал з міжнародної торгівлі (CBSA) 19 вересня припинив перегляд дії антидемпінгових мит на гарячекатаний листовий прокат з вуглецевої сталі (далее…)

  • Ініціатива щодо компенсації капінвестицій викликає жваве зацікавлення українських промисловців — нардеп

    Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що законодавча ініціатива, яка передбачає запровадження механізму часткової компенсації капітальних інвестицій у створення промислових підприємств через податки, викликає жвавий інтерес та підтримку серед представників індустріального бізнесу.

    Кисилевський разом із більш як 50 народними депутатами зареєстрував два законопроєкти — №13414 та №13415 — які маю на меті імплементацію європейської практики стимулювання промислового розвитку. «Ми пропонуємо, щоб частину податків підприємство залишало собі і таким чином компенсувало інвестиції. Мова про податок на прибуток, імпортне мито, імпортне ПДВ на виробниче обладнання і місцеві податки — земля і нерухомість», — пояснив Кисилевський в інтерв’ю Бізнес-порталу UAprom.

    Компенсація залежатиме від обсягу вкладених коштів: до 70% для інвестицій до 1 млн євро, 50% — до 20 млн євро, і 30% — понад цю суму. Під капітальні інвестиції підпадають витрати на обладнання, будівництво, інфраструктуру та землю.

    «Жодна інша ініціатива за всі роки моєї парламентської діяльності не викликала такої уваги промисловців, як ця», — наголосив депутат, додавши, що механізм дозволить вирівняти умови для бізнесу в Україні та Євросоюзі в частині здійснення капітальних інвестицій та сприятиме економічному відновленню країни.

     

  • Доступ до страхування від DFC вирішить більшість питань щодо інвестицій в Україну під час війни — Бродський

    Доступ до механізмів страхування воєнних ризиків, які українському бізнесу може запропонувати Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) як один із засновників Інвестиційного фонду відбудови України, може стати відчутним фактором для активізації інвестиційної діяльності в Україні в умовах війни. Таку думку висловив Андрій Бродський, керівник компанії «Велта», що спеціалізується на видобутку та переробці титанових руд.

    «На мій погляд, механізми страхування — це вирішення більшої частини питань інвестування в Україну зараз під час війни. DFC — це фактична державна гарантія Сполучених Штатів на інвестиції. До війни тут такого не було, не кажу вже про те, щоби під час війни», — зазначив Бродський, розповідаючи журналістам про підсумки візиту американської делегації на потужності компанії на Кіровоградщині.

    За його словами, для реалізації страхових програм необхідно мати конкретні об’єкти інвестування — майно, обладнання або фінансові активи, які можна застрахувати. «Ми дуже розраховуємо на те, що зможемо застосувати механізми страхування воєнних ризиків на наше майбутнє спільне майно (мається на увазі потенційна участь Інвестфонду відбудови у видобувному проєкті Велти — ред.), власність і грошові кошти», — додав він.

    Бродський також висловив переконання, що завдяки діяльності DFC та інших міжнародних партнерів в Україні буде створено ефективну систему захисту інвестицій, яка стимулюватиме розвиток промисловості навіть у складних умовах.

    Раніше він повідомив, що «Велта» розраховує на входження американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови України у капітал компанії та подальшу допомогу із залученням зовнішнього фінансування для розширення потужностей з видобутку та переробки титановмісних руд. Зокрема, мова йде про розвиток CRM-кластеру на базі Бирзулівського та Лікарівського родовищ. Він передбачає організацію розробки та видобутку титанових руд, а також створення нових потужностей із переробки ільменіту. Крім того, Велта планує розвивати видобуток та переробку цирконієвих та гафнієвих руд. Загалом, проєкт передбачає отримання близько 1,5 млн тонн товарної продукції на рік, із яких близько 1.2 млн тонн каоліну та глин, 280 тис. тонн ільменіту та близько 30 тонн готових титанових виробів, по 10 тонн металевого циркону та металевого гафнію.