Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • «Укрзалізниця» пообіцяла провести 15 травня перший аукціон із продажу металобрухту після 2-х річної паузи

    «Укрзалізниця» планує 15 травня 2025 року відновити аукціони із продажу брухту чорних металів після 2-х річної паузи, виставивши на продаж 70 тис. т сировини. Про це бізнес-порталу UAprom повідомило поінформоване джерело на ринку.

    «Сьогодні, 15 квітня представники «Укрзалізниці» провели зустріч із бізнесом, зокрема, великими споживачами брухту – металургійними заводами, брухтопереробними підприємствами та невеличкими заготівельниками, стосовно відновлення реалізації металобрухту через аукціони Prozorro.Продажі. Зокрема, мова йшла про обсяги, умови продажу, ціноутворення, тощо. Під час цієї зустрічі, яка була ініційовано самою УЗ, член правління компанії Євген Шрамко повідомив, що перший аукціон планується провести вже 15 травня. Обсяг, що буде виставлений на продаж, — 70 тис. т», — сказав співрозмовник.

    За його словами, наступний аукціон відбудеться за місяць після першого, теж із обсягами у 70 тис. т.

    «Під час зустрічі Євген Шрамко запевняв бізнес, що усі бюрократичні перепони, що заважали продавати брухт упродовж цих двох років, вже вирішені. Наразі «Укрзалізниця» готова реалізовувати сировину, має на своїх складах більш ніж 200 тис. т металобрухту. При чому, документи на 159 тис. т вже готові», — підкреслило джерело.

    За словами співрозмовника, УЗ заявила, що готова відвантажувати споживачам по 20 тис. т брухту на місяць. «Зараз ремонтів майже немає. Тому це збільшить відвантаження та прискорить подальше різання вагонів на брухт. В УЗ розуміють, що продаж сировини – це додатковий дохід компанії, це робочі місця в «Укрзалізниці» та зменшення дефіциту брухту на внутрішньому ринку України», — підкреслив він.

    Нагадаємо, що на початку квітня Кабінет міністрів спростив процедуру розпорядження майном для АТ «Укрзалізниця». Відтепер компанія може самостійно, без погодження з урядом, ухвалювати рішення про відчуження майна, якщо його балансова вартість не перевищує 500 млн грн. Це дозволить розпочати реалізацію, зокрема, накопиченого металобрухту та щебеневої продукції.

  • Якщо Європа захищатиме свій ринок від мит Трампа, то вона захищатиме і Україну — гендиректор АМКР

    Євросоюз буде змушений реагувати на дії президента США Дональда Трампа, який оголосив тарифну війну світу, і в кінцевому підсумку прийде до запровадження тих чи інших тарифів, щоб захистити своїх виробників від напливу дешевого імпорту, що втратив американських покупців, вважає гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Хоча це не призведе до значних негативних наслідків для України, зауважив він в коментарі UAprom.

    “Я думаю, що ЄС також піде на впровадження мит в тому чи іншому вигляді, щоб захистити свій ринок. Якими будуть ці заходи, багато в чому залежатиме від результатів переговорів між США та ЄС. Однак зрозуміло, що Європа буде намагатися захистити свій ринок. Оскільки мита, які запроваджують США та Китай та, можливо, інші країни, призведуть до зменшення імпорту. Обсяги постачань (на захищені ринки — ред.) в будь-якому разі зменшаться, тож виробники спробують спрямувати їх на інші ринки. Якщо Європа не захистить власну промисловість, весь цей дешевий імпорт спрямують сюди. Тож я очікую, що ЄС запровадить власні обмеження на імпорт з третіх країн та запропонує заходи у відповідь (на тарифну політику Трампа — ред.)”, — зазначив Лонгобардо.

    Говорячи про потенційний вплив політики США на ситуацію в гірничо-металургійному комплексі, він нагадав, що металургійні компанії в Європі вже потерпають від несприятливих ринкових умов, а зростання тарифів, яким погрожують в США, на додачу до вже запровадженого 25% мита, тільки погіршить ситуацію. У цих умовах ЄС може, на його думку, запровадити нові квоти на імпорт металопродукції. Разом з тим гендиректор АМКР не очікує, що такі дії ЄС негативно вплинуть на торгівлю України із Євросоюзом.

    “Для нас це буде перевагою, оскільки Україна знаходиться на шляху інтеграції в ЄС. Єврокомісія вже скасувала мита і квоти для України, і з комерційної точки зору ми вже частина цієї системи. Звичайно режим безмитної торгівлі треба продовжувати, але в поточному моменті ми є його частиною і користуємося його перевагами. Отже, якщо Європа буде захищати свій ринок, вона також захищатиме і Україну”, — зазначив гендиректор АМКР.

    Він також зазначив, що є певні товари та сировина, як от залізорудний концентрат та окатки, яких Європа потребує і вона купуватиме їх так чи інакше. “Отже це, можливо, є додатковою перевагою для нашого бізнесу”, — резюмував він.

    Мауро Лонгобардо також зазначив, що клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

     

  • Через мита Трампа споживачі в США штовхають нас до зменшення цін на чавун — гендиректор АМКР 

    Справжній ефект від введення універсального 10% мита в США можна буде оцінити лише через деякий час, оскільки нові умови торгівлі тільки почали діяти, і ніхто достеменно не знає, як складеться ринкова ситуація, зазначив генеральний директор “АрселоМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо в коментарі UAprom.

    Водночас клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.

    “Через мита наші споживачі в США будуть змушені платити на 10% більше, тож вони підштовхують нас до того, щоб ми зменшили ціну на чавун, який постачаємо. Водночас США не мають достатньо сировини всередині країни, тож вони так чи інакше будуть змушені закуповувати її в інших країнах і сплачувати додаткове 10% мито”, — зазначив Лонгобардо, додавши, що наслідки дій Трампа виробники відчують лише через деякий час.

    Як зазначив топ-менеджер, наразі АМКР експортує до США тільки чавун, оскільки на інші товарні позиції, які виробляють на підприємстві, такі як арматура та катанка, в США діє додаткове антидемпінгове мито у понад 40%. “Це робить ринок США недоступним для нас по цих позиціях”, — пояснив він.

    Раніше в українській промисловій компанія “Інтерпайп” зазначали, що стурбовані поверненням 25%-ого мита на сталь в США. Там вважають, що це не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    Нагадаємо, 2 квітня Дональд Трамп оголосив про запровадження 10% тарифів на весь імпорт до США, а також підвищених тарифів на товари для низки країн, що мають незбалансовану торгівлю з США. Зокрема, щодо Китаю першопочатково застосовувалося мито у 34%, а до Європейського Союзу — 20%.

    Однак уже 9 квітня Трамп залишив у дії лише універсальне мито і відтермінував запровадження підвищених тарифів на 90 днів для тих країн, які не вводили заходу у відповідь на дії США. В цю категорію не включили Китай, який висловив готовність «боротися до кінця» і почав дзеркально підвищувати мита на американські товари. В результаті обміну кількома раундами підвищень США та КНР довели мита на товари одне одного до рівня у 125%. Вони додаються до інших мит, які діяли на момент початку тарифної війни.

  • JBIC надав кредит JFE Steel для придбання частки у Blackwater

    Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC) оголосив, що разом з місцевими фінансовими установами Mizuho Bank, Ltd., Sumitomo Mitsui Banking Corporation та MUFG Bank, Ltd., він надав кредит (далее…)

  • Україна та Німеччина співпрацюватимуть у сфері оборонних технологій

    Представники української компанії Frontline та німецької Quantum Systems підписали Меморандум про взаєморозуміння (далее…)

  • Hoa Phat планує запустити завод з лиття та прокатки сталі потужністю 500 тис. т на рік

    В’єтнамська компанія Hoa Phat планує запустити завод з лиття та прокатки сталі потужністю 500 тис. т на рік (далее…)

  • «Не чекаємо завершення війни». У Метінвесті розповіли про пріоритетні інвестпроєкти

    Попри виклики воєнного часу і об’єктивні обмеження, які на бізнес накладає війна, Метінвест не чекає її завершення, а намагається інвестувати у розвиток і модернізацію своїх підприємств, наскільки це можливо, зазначив операційний директор групи Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    Він заважив, що вже у квітні на металургійному комбінаті Каметсталь зупинять доменну піч на капітальний ремонт, що дозволить довести агрегат до сучасних вимог у галузі. Крім того, у Кривому Розі компанія почали перший етап масштабної перебудови Північного гірничо-збагачувального комбінату. Йдеться про будівництво установки згущення, що є підготовчим етапом для впровадження технології флотації. В майбутньому також планується встановлення нової обпалювальної машини. Разом ці нові технології та обладнання дозволять виробляти на ПівнГЗК окатки більш високої якості для європейських споживачів.

    «Це буде продукт з високою доданою вартістю і це буде «зелений» продукт, який ми зможемо експортувати як на наш майбутній завод в Італії, так і для інших споживачів в Європі»,- сказав Мироненко і додав, що Метінвест також має програму розвитку металургійних активів.

    Важливим проєктом з огляду на ситуацію останніх років також є будівництво власної генерації. Цього року компанія інвестує у цей напрям 20 млн дол.

    «Загалом плануємо будувати власну генерацію на 20 МВт, 10 з них вже запустили на Каметсталі, і ці установки вже фактично працюють. Ще 10 плануємо побудувати в Кривому Розі. Цей проект маємо завершити до кінця травня, і таким чином матимемо суттєву економію та можливість маневру під час відключень чи пікових значень на тарифи на електроенергію. Так ми зможемо бути більш конкурентними і знижувати нашу собівартість», — зазначив операційний директор групи.

    Він також звернув увагу на те, що українські виробники потребують державної підтримки, зокрема, в тому, що стосується забезпечення сприятливих умов торгівлі на зовнішніх ринках, включно з оптимальними митними ставками та виключеннями із екологічного оподаткуання, такого як CBAM В Європі.

    За словами Мироненко постійне зростання тарифів, до якого вдаються державні монополії, також суттєво послаблює позиції українських виробників у світі.

  • Металобрухт потрібен в Україні — операційний директор Метінвесту

    Стрімке зростання експорту металобрухту викликає занепокоєння, оскільки він є стратегічною сировиною і міг би використовуватися для збільшення виробництва сталі всередині країни, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    За підсумками 2024 року Україна експортувала 293,2 тис. тонн брухту чорних металів, що на 60,7% більше за показник 2023 року. Зростання продовжилось і в 2025 році. За даними Державної митної служби, у березні було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. т.

    «Ми бачимо, що відбувається збільшення експорту. Тобто ми робимо те, чого робити не маємо — стратегічну сировину задешево продаємо на експорт замість того, щоб використовувати її всередині країни і збільшувати власні обсяги виробництва сталі. Це проблема, оскільки експорт кожного місяця тільки зростає», — зазначив Мироненко.

    Він звернув увагу, що метою держави має бути збільшення частки продукції вищих переділів в загальному експорті і зазначив, що продаж однієї тонни брухту приносить 250 доларів, тоді як тонну сталі можна продати вже за 550-600 доларів.

    «Це стратегічне питання, яке треба вирішувати, обмежувати експорт стратегічної сировини, яка потрібна для власної металургійної галузі», — резюмував він.

    Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства стикаються з системною нестачею металобрухту на внутрішньому ринку, що негативно впливає на їхні виробничі плани.

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки України повідомило, що розглядає можливість повернення ліцензування брухтарів та введення нульової квоти на експорт.

     

  • Повернення Трампом 25% мита на сталь б’є по «Інтерпайпу» і клієнтах в США через дефіцит труб на ринку – топ-менеджер

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» стурбована поверненням президентом США Дональдом Трампом 25%-ого мита на сталь, що не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    «Наші різьбові з’єднання дуже популярні на ринку США, зараз наша команда R&D закінчує розробку нового з’єднання саме під потреби наших клієнтів, кількість яких постійно зростає. Тому тарифи — це негативна для нас історія», — зазначив перший заступник генерального директора «Інтерпайпу» Денис «Морозов під час конференції Business Wisdom Summit 2025, пише Інтерфакс-Україна.

    За його словами, запроваджені США мита ставлять під загрозу обсяги виробництва на трубному заводу «Інтерпайп Ніко Тьюб» у місті Нікополь, яке офіційно визнане зоною бойових дій. Наразі він опинився наче у лещатах: з одного боку рашисти нещадно обстрілюють місто щодня, з іншого – мито Трампа. «Але люди працюють та виробляють продукцію, зокрема, для США та ЄС. Стійкість українців дійсно вражає», — підкреслив Морозов.

    І додав, що незважаючи на загрозу мит та квот, в «Інтерпайпі» є можливості для збереження та зростання на американському та європейському ринку. По-перше, ключовий фактор – це R&D компанії: розробка, освоєння та виробництво нових видів трубної продукції. За три роки, поки була безмитна торгівля із ЄС, група зробила багато інвестицій, опанувала приблизно 250 нових видів продукції. «Інтерпайп» має розробляти та пропонувати таку продукцію, яку не виробляють конкуренти.

    По-друге, «Інтерпайп» планує продовжувати інвестиції. «Наприклад, у Нікополі побудований новий термовідділ вартістю $40 млн, який дозволяє пропонувати клієнтам у США нові продукти із ще більшою доданою вартістю», — сказав Морозов.

  • «Каметсталь» у другій половині квітня розпочне капремонти основних виробничих агрегатів

    Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», у другій половині квітня 2025 року розпочне капітальні ремонти основних виробничих агрегатів. (далее…)