Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • Мінекономіки невдовзі запровадить нульову квоту на експорт металобрухту з України — ЗМІ

    Міністерство економіки України найближчим часом запровадить нульову квоту на експорт металобрухту з країни та поверне ліцензування брухтарів на фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку, йдеться у статті UAprom.

    «Ми бачимо, що дуже істотно зростає експорт металобрухту з України. Враховуючи поточну безпекову ситуацію у вітчизняній металургії, брухт нам важливий тут, всередині. Це в наших інтересах обмежити експорт цієї сировини в цілому. Тобто, Мінекономіки може адміністративно запровадити на якийсь час експортну квоту «0», щоб зупинити експорт, а також запровадити щорічне ліцензування експорту брухту», — зазначив Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України.

    За його словами, нульова квота на експорт металобрухту може бути запроваджена тимчасово, до 31 грудня 2025 року, доки не буде знайдене системне рішення щодо реекспорту брухту, який відбувається з України транзитом через країни ЄС до Туреччини та Індії.

    У статі зазначається, що Україна вже другий рік поспіль швидко збільшує обсяги експорту металобрухту. За підсумками 1 кварталу 2025 року вивезення сировини порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло на 32%, до 81 тис. т. Згідно даних Державної митної служби, у березні цього року було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому — 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні — 15,696 тис. т. За підсумками 2024 року брухтозаготівельні підприємства України наростили експорт на 60,7% порівняно з 2023 роком, до 293,2 тис. т. «Весь обсяг металобрухту був поставлений до країн Євросоюзу», — говориться у матеріалі.

    Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», говорить, що пропозиція Мінекономіки абсолютно доречна. «Потрібно запровадити ліцензування, встановити нульову квоту на експорт брухту на 2025 рік та подивитися, до чого це призведе. Весь минулорічний експорт брухту обсягом 300 тис. т можна було і потрібно було переробляти у 1,5 млн. т металопродукції всередині країни, які можна було б експортувати та отримати додатково 2 млрд. грн. Проте, український бюджет навіть мито не отримав із цих експортованих 300 тис. т брухту», — підкреслив він.

    За його словами, керівництво європейської сталевої асоціації Eurofer дуже здивоване тим, що український брухт йде транзитом через Польщу, Румунію та Болгарію до інших країн, які не цураються купляти дуже дешеві енергоресурси у Росії. Тому воно зацікавлене якось обмежити цей потік реекспорту шляхом встановлення будь-якої плати (fee) на кордоні.

    Тим часом, на українських металургійних підприємствах кажуть, що нестача металобрухту на внутрішньому ринку вже має системний характер. Із жовтня 2024 року по березень 2025 року галузь не змогла виробити металопродукції в обсязі майже 200 тис т. через дефіцит сировини. «Метзаводи працюють «майже з коліс», оскільки мають запас металобрухту на 2-4 доби роботи», — підкреслюється у статті.

  • Виробництво сталі в Україні зросло на 2,7% у І кварталі 2025 року

    У січні-березні 2025 року металургійні підприємства України виготовили 1,73 млн т сталі, що на 2,7% більше за показник аналогічного періоду минулого року, повідомили в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром».

    З початку року також зросло виробництво чавуну. За три місяці було виготовлено 1,7 млн т чавуну, що на 7,2% більше в річному обчисленні.

    Виробництво металопрокату у січні-березні додало 3,3% порівняно з першим кварталом 2024 року і сягнуло 1,44 млн т.

    виробництво сталі

  • Нульова квота: Україна запроваджує тимчасові обмеження на експорт металобрухту

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів. (далее…)

  • Україна та UNIDO розпочали другу фазу програми розвитку екоіндустріальних парків

    Міністерство економіки України разом з UNIDO та за підтримки уряду Швейцарії дали старт другій фазі програми екоіндустріальних парків (далее…)

  • В Україну прибув перший корабель із коксівним вугіллям зі США для Метінвесту

    В Україну прибуло перше в цьому році судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване Групою Метінвест, повідомила пресслужба компанії. Балкер Bison привіз 80 тисяч тонн вугілля з власного підприємства групи в США — United Coal Company (UCC), яке допоможе забезпечити сталу роботу українських металургійних комбінатів компанії після призупинення роботи Покровської вугільної групи. Метінвест надалі очікує отримувати по одному кораблю з 80 тисячами тонн американського коксівного вугілля щомісяця, що дасть змогу закрити частину потреб «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

    «Попри надскладні умови в українській металургії через продовження вторгнення агресора, ми мобілізували увесь наявний ресурс для забезпечення роботи галузі. Постачання американського вугілля не лише підтримує виробництво сталі на наших підприємствах у Кам’янському й Запоріжжі, а й забезпечують роботою десятки тисяч співробітників і підрядників, сферу логістики, залізницю, податкові надходження до бюджету України й значну частину українського валютного експорту. Попри те, що імпортне коксівне вугілля дорожче за українське через логістику, це важливий крок, щоб допомогти економіці України», — зазначив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації для співробітників. Покровська вугільна група є єдиним виробником коксівного вугілля в Україні, потрібного для роботи металургійних підприємств. Вугільне підприємство забезпечувало значну частку коксівного вугілля для власного споживання Метінвесту, а також постачало значні обсяги споживачам як в Україні, так і за її межами.

    Після призупинення роботи активу Метінвест перейшов на альтернативні джерела коксівного вугілля. Серед запроваджених заходів — використання накопичених запасів, додаткове постачання коксівного вугілля та коксу зі сторони, а також збільшення постачання з UCC.

    «Виробництво металургійного вугілля вже відіграє важливу роль у сприянні економічному зростанню та розвитку інфраструктури в самих Сполучених Штатах. З огляду на нещодавні події, українські підприємства Групи Метінвест потребують стабільного й надійного постачання коксівного вугілля для підтримання безперервного виробництва сталі. Ми повністю підтримуємо Метінвест і прагнемо зробити внесок у забезпечення економічної стабільності та стійкості України шляхом регулярного постачання вугілля, що дасть змогу зберегти безперебійне виробництво сталі в країні», — зазначив генеральний директор United Coal Company Джон Шродер.

    United Coal Company — виробник металургійного вугілля, що працює в Аппалачському регіоні США. Компанію, засновану у 2004 році, Група Метінвест придбала у квітні 2009 року.

  • США зберегли дію мит на круглі зварні труби з Китаю

    Міністерство торгівлі США оголосило остаточні результати перегляду антидемпінгових (AD) і компенсаційних (CVD) мит (далее…)

  • «Каметсталь» провела капремонт з модернізацією однієї з коксових печей

    Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», провів капітальний ремонт з модернізацією печі вогневого підігріву вбирного масла (далее…)

  • «Інтерпайп» розглядає оренду другого судна для відвантажень на Близький Схід

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» розглядає варіанти оренди (тайм-чартеру) другого судна за маршрутом Одеса – порти Перської затоки, повідомив директор із забезпечення закупівель і логістики компанії Олексій Яновський.

    «Позитивний результат та накопичений нами досвід свідчать про те, що тайм-чартер – вірний напрямок для оптимізації морських постачань. Наразі компанія має певні обсяги відвантажень на Близький Схід, тож готуємося взяти друге судно в оренду для роботи на маршруті Одеса – порти Перської затоки. Наразі йде робота з формування та стабілізації постійного вантажопотоку і підбір потенційних суден-кандидатів для довгострокової оренди», — зазначив він у колонці на ГМК-Центр.

    Торік «Інтерпайп» вперше у своїй історії почав оперувати судном, яке взяв в тайм-чартер. Цей кейс виявився позитивним для компанії не тільки з точки зору економіки перевезень, але і керованості логістики.

    «Напочатку ми його використовували як фідер, доставляючи труби за маршрутом Одеса-Варна. Проте згодом балкер здійснив декілька разів рейси до Батумі, тобто ми диверсифікували маршрути. Таким чином, потенційно, орендоване судно могло б працювати у всьому басейні Чорного моря», — йдеться у колонці.

    За словами Олексія Яновського, головним аргументом для ухвалення рішення про оренду стала вартість перевезення тони вантажу. «За час роботи орендованого судна економія для «Інтерпайпу» на плечі Одеса-Варна склала майже 30%. Тайм-чартер дозволив стабілізувати ритмічність постачань, знизив витрати на оперативну діяльність (у людиногодинах)», — пише він.

    Водночас директор із забезпечення закупівель і логістики повідомив, що у близькій перспективі «Інтерпайп» не буде створювати власний вантажний флот. «Такий варіант обрахований, і за певних умов це рішення є більш ефективним, ніж тайм-чартер. Проте у близькій перспективі компанія його не розглядатиме. Проблема цього кейсу – підвищені зобов’язання та вищі ризики. Окрім того, така серйозна інвестиція має бути абсолютно виправданою. Компанія поки не бачить для себе настільки сталих потоків морського експорту, які окупили б витрати на купівлю власного флоту», — підкреслив Олексій Яновський.

  • Ferrexpo збільшила квартальне виробництво залізорудної продукції на 3%

    Група Ferrexpo за підсумками роботи у першому кварталі 2025 року виготовила 2,125 млн тонн залізорудної продукції, що на 3% більше за показник січня-березня 2024-го. Згідно зі звітом компанії, це найвищий показник квартального виробництва з початку широкомасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року.

    Зокрема, за перші три місяці року на гірничо-збагачувальних комбінатах групи виготовили 1,347 млн тонн окаток, в тому числі 81,7 тис. тонн DR-окаток, що використовуються для виробництва «зеленої» сталі, та 0,777 млн товарного залізорудного концентрату, попит на який продемонстрували клієнти в Азії. У січня-березні 2024 року виробництво котунів суттєво переважало, а пропорція виглядала наступним чином: 1,81 млн тонн окатишів та 0,24 млн тонн концентрату.

    Протягом першого кварталу Ferrexpo експлуатувала дві лінії огрудкування з чотирьох наявних на додаток до виробництва комерційного концентрату, однак, як зазначили в компанії, через нещодавно оголошене призупинення відшкодування ПДВ, в роботі залишилась одна лінія огрудкування.

    «Збільшення виробництва, однак, не призвело до покращення доходів через стабільно високі витрати на виробництво, зокрема імпортну електроенергію та погіршення цін на залізорудні окатиші. Середовище, в якому ми працюємо, стає дедалі складнішим. У березні українські податкові органи повідомили наші дві основні операційні дочірні компанії, Ferrexpo Poltava Mining і Ferrexpo Yeristovo Mining, про своє рішення призупинити відшкодування ПДВ за січень 2025 року на загальну суму 512,9 млн грн (приблизно 12,5 млн доларів США). Це призупинення відшкодування ПДВ, яке є значним, призвело до зниження доступної ліквідності для фінансування операційної діяльності. Це змусило нас негайно скоротити виробництво до однієї лінії огрудкування і запровадити значні заходи щодо скорочення витрат у всьому бізнесі, що вплинуло на робочу силу, видобуток і переробку, ремонт і технічне обслуговування, капітальні витрати, гуманітарне та соціальне фінансування», — зазначив тимчасовий виконавчий директор Ferrexpo Лучіо Дженовезе.

    Ferrexpo завершила 2024 рік зі збитком у 50 млн доларів, що пов’язано зі списанням активів на суму 72 млн доларів внаслідок зменшення балансової вартості активів групи та зменшення грошового потоку через війну.

    4 березня 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило, що Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу 49,5% корпоративних прав Ferrexpo Poltava Mining (FPM), а також корпоративних прав у інших, не названих компаніях, до Агентства з розшуку та управління активами України (АРМА).

  • Перенавчання, робота з ветеранами, формування резерву. HR-директор Метінвесту розповіла про подолання кадрового голоду

    В умовах нестачі кваліфікованих працівників, яка виникла в Україні через війну та міграцію населення, Метінвест сфокусував зусилля на кількох напрямках, які дозволяють залучати людей на підприємства та підтримувати робочі процеси, розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук в інтерв’ю виданню «Ділова столиця».

    Вона зазначила, що до широкомасштабної війни в компанії працювали майже 111 тис. людей. Після втрати активів залишилося понад 50 тис. працівників, з яких майже 10 тис. пройшли через ЗСУ. Зараз в армії служать понад 8 тис. співробітників, а тисяча людей повернулися з війни й стали до роботи в компанії. Наразі на промислових підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тис. вакансій.

    Тож у цій ситуації компанія приділяє увагу перенавчанню працівників. Співробітники коштом компанії здобувають додаткові професії, що дають їм змогу виконувати різні завдання та компенсувати брак персоналу. Також Метінвест залучає нові кадри: «шукаємо працівників, пропонуючи вакансії як для чоловіків, так і для жінок, із досвідом роботи та без нього». «Також ми працюємо з ветеранами війни. Пропонуємо навчання та працевлаштування для колишніх військових, допомагаючи їм адаптуватися до мирного життя та інтегруватися в робочі процеси», — розповіла вона.

    За словами Петрук, Метінвест також зосередився на формуванні кадрового резерву на основні посади для українських підприємств, а на іноземних активах реалізував проєкт із розвитку талантів.

    Крім того, компанія, попри втрату контролю над низкою активів щороку проводить індексацію зарплат вище за прогнозований рівень інфляції. У травні 2024 р. компанія підвищила оклади працівникам виробничих і ремонтних підприємств в Україні в середньому на 15%. А за окремими дефіцитними професіями — до 30%. Тож середня заробітна плата виробничого персоналу зросла майже на 30% проти довоєнного періоду. «У вересні 2024 р. ми на 15% підвищили оклади адміністративно-управлінського персоналу та співробітників сервісних активів. Зараз середня зарплата в компанії становить майже 28 тис. грн, а за основними технологічними професіями — приблизно 35 тис. грн», — додала вона.

    На промислових підприємствах групи також діють два види премій, зазначила Петрук. «Це виробнича премія, що формує колективну відповідальність за результати роботи — виконання оперативного плану та підтримання якості продукції. Вона сприяє згуртованості колективу для досягнення виробничих показників в умовах воєнного стану та дефіциту кадрів. Друга — командна премія за ефективність, спрямована на досягнення операційних ефектів. Отже, весь виробничий та ремонтний персонал Групи зосереджений на виробництві та відвантаженні продукції належної якості з оптимальними місячними витратами», — розповіла вона.

    Водночас на торгівельних активах, у сфері логістики, ІТ, сервісного обслуговування та на іноземних підприємствах групи впроваджено систему мотивації за KPI, де показники адаптовані до специфіки кожного напряму діяльності. А керівна компанія та вищий менеджмент підприємств преміюються залежно від виконання щорічних цілей — як командних, так і функціональних.

    Раніше голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз розповідав, що нестача кваліфікованих працівників є значною проблемою для Метінвесту, і компанія «вже конкурує за людей з європейським ринком».