Рубрика: Промисловість

  • Україна може споживати до 600 кг сталі на людину під час повоєнної відбудови – комерційний директор Метінвесту

    Україна має значний потенціал для розвитку внутрішнього ринку сталевої продукції під час повоєнної відбудови, вважає комерційний директор Групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко в інтерв’ю для проєкту FAQ talks.

    За його оцінкою, Україна, як розвинута економіка, може споживати від 300 до 600 кг сталі на душу населення. «Це залежить від темпів відбудови інфраструктури та житла. Основний попит буде на сталь у будівництві, але також важливими галузями буде промислове виробництво — автомобілі, біла й жовта техніка та машини», — пояснив топ-менеджер.

    Водночас розвиток ринку та зростання споживання залежатиме від безпекової ситуації у країні. «Інвестори шукають гарантій для відновлення виробництва в Україні», — додав Ніколаєнко.

    Він нагадав, що зараз в Україні виробляється обмежена кількість продукції, зокрема балок, швелерів та товстого листа. А для насичення ринку потрібно відновити виробництво на наявних підприємствах, таких як «Каметсталь» і «Запоріжсталь», або придбати підприємства на європейському ринку.

    «Також перспективними є технології виробництва порожнистих профілів (Hollow Sections), які швидші та гнучкіші для різних архітектурних форм. Проте для цього потрібно розвивати заводи, що вироблятимуть металоконструкції», — зазначив він.

    Та українські виробники мають розуміти, що будуть конкурувати із іноземними за місцевого споживача. Зокрема, сильні позиції в Україні вже має сталь з Туреччини, Європи та Китаю.

     

  • Сталь Метінвесту стала основним матеріалом для фортифікацій та оборонних споруд – топ-менеджер групи

    Від початку війни українська сталь стала основним матеріалом для оборонних та фортифікаційних конструкцій, зазначив комерційний директор Групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко в інтерв’ю для проєкту FAQ talks.

    За його словами, більшість цих споруд, зокрема бліндажі, командні центри, госпіталі, виготовлені зі сталі Метіневсту, виробленої на комбінатах «Запоріжсталь» та «Каметсталь».

    Сталева продукція української компанії також широко представлена в Європі. Так, британський завод групи Spartan виробляє товстий лист, що зокрема використовується для випуску сталевих конструкцій.

    «Також постачаємо продукцію з Trametal, яка раніше виготовлялася з української сталі, але тепер переважно – з китайської або європейської. Проте частину продукції все ще виробляють із нашої сталі. Крім того, ми залишаємося одним з основних постачальників для Fincantieri, великого європейського виробника круїзних лайнерів», — додав Ніколаєнко.

    Він також відзначив значний потенціал українського ринку у післявоєнний період. Основний попит буде на сталь у будівництві, але також важливим споживачем буде промислове виробництво — автомобілі, біла й жовта техніка та машини.

    Проте для залучення інвестицій потрібна стабільність і гарантії безпеки. «Інвестори шукають гарантій для відновлення виробництва в Україні», — пояснив він.

  • Danieli поставить новий стан для таїландської компанії G Steel

    Італійський виробник обладнання Danieli підписав контракт на поставку нового дресирувального стану для виробництва високоякісних смуг з таїландським виробником гарячекатаного рулону G Steel (далее…)

  • «Запоріжсталь» підтвердила відповідність продукції європейським стандартам

    Комбінат «Запоріжсталь» Групи Метінвест успішно пройшов аудит на відповідність гарячекатаного і холоднокатаного прокату (далее…)

  • «Дніпроспецсталь» зазнала чистого збитку у 2024 році 

    ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя) за підсумками роботи 2024 року отримало чистий збиток і має розглянути рішення про ліквідацію (далее…)

  • Данія надасть €130 млн гарантій для своїх компаній, які готові інвестувати в ОПК України

    Уряд Данії анонсував запровадження нової державної гарантії, за якою держава через Данський експортно-інвестиційний фонд (Danmarks Eksport- og Investeringsfond) покриває загалом 1 млрд д. кр. (далее…)

  • Метінвест почав виробництво захисних екранів для БТР Stryker

    Група Метінвест в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова розпочала серійне виробництво захисних екранів для бронетранспортерів Stryker (далее…)

  • Кабмін затвердив ціну та умови приватизації «Укрбуд» та «Сумихімпром»

    Пакет акцій Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»  виставлять на приватизацію зі стартовою ціною 262 646 000 грн. (далее…)

  • Глобальне виробництво сталі у лютому скоротилось на 3,4%

    Світове виробництво сталі за підсумками у лютому поточного року скоротилось на 3,4% у річному обчисленні — до 144,7 млн т. Про це свідчить інформація Всесвітньої асоціації виробників сталі (worldsteel), зібрана на основі даних від 69 країн-членів асоціації.

    У розрізі регіонів минулого місяця спостерігалася наступна динаміка. Країни Африки у зазначений період виробили 1,9 млн т сталі (+7,6% р/р), Азія та Океанія — 107,3 ​​млн т (-2,6% у порівнянні з лютим 2024-го), ЄС-27 — 10,1 млн т (-7,1%), інша Європа — 3,3 млн т (-9,7%).

    Виробництво сталі на Близькому Сході минулого місяця впало на 11,5%, склавши 3,7 млн ​​т, у Північній Африці — на 6,3%, до 8,2 млн т.

    РФ та інші країни СНД + Україна у лютому 2025-го виробили 6,7 млн ​​т сталі, що на 1,9% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Випуск сталі у Південній Америці минулого місяця склав 3,4 млн т (-3,2% р/р).

    Топ-10 країн-виробників сталі у лютому виглядав наступним чином:

    1. Китай — 78,9 млн т (-3,3% у річному обчисленні),
    2. Індія — 12, 7 млн (+6.3%),
    3. Японія — 6.4 млн т (-8,5%),
    4. США — 6 млн т (-7%),
    5. РФ — 5,8 млн т (-3,4%),
    6. Південна Корея — 5.2 млн т (+0,7%),
    7. Туреччина — 2.9 млн т (-5,6%),
    8. Бразилія — 2,7 млн т (-1,6%),
    9. Німеччина — 2.7 млн т (-13,5%),
    10. Іран — 1,7 млн т (-21.8%).
  • Метпромисловість Китаю планує компенсацію фірмам за закриття старих заводів

    Металургійна промисловість Китаю розглядає можливість виплати фірмам компенсацій за закриття застарілих сталеливарних заводів (далее…)