Група Метінвест за підсумками 2024 року отримала 1,152 млрд доларів збитку, тоді як у 2023 році завершила рік зі збитком у 194 млн доларів, йдеться у річному фінансовому звіті групи.
Рубрика: Промисловість
-
Китай у січні-лютому знизив виробництво сталі на 1,5%
Обсяг виробництва сталі в Китаї за перші два місяці 2025 року знизився на 1,5% (далее…)
-
«Каметсталь» завершила капремонт котла №6 ТЕЦ
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», завершив капітальний ремонт котла №6 теплоелектроцентралі. (далее…)
-
Китайський бізнес цікавився українським титаном у 2022 році — СЕО Велта
Китайські компанії проявляли цікавість до закупівлі титанової сировини з України, однак до реальних постачань не дійшло через відмову українських контролюючих органів. Про це розповів Андрій Бродський, генеральний директор компанії «Велта», що займається видобутком та переробкою титанових руд, пише Silk Bridge.
«Ми з китайського ринку пішли ще до початку великої війни. У 2022 році у нас був невеликий запит з КНР. Ми подали документи до Держекспортконтролю, отримали відмову і більше не намагаємося це робити. Це був запит на 500 тонн продукції, це дрібниця», — пояснив він під час дискусії на Саміті експортерів.
Наразі основні споживачі компанії знаходяться в США та ЄС. Керівництво «Велти» також веде перемовини з чотирма потенційними інвесторами з США щодо спільних проектів у видобутку і переробці титану, які можуть бути реалізовані як у форматі участі в капіталі, так і через створення спільних підприємств. «Американці хочуть отримати прямий контроль або участь у проєктах, а не просто бути покупцями сировини», – говорив раніше Бродський виданню Форбс Україна.
За його словами, наразі компанія розвивається у кількох напрямках. Перш за все це розширення видобутку і більш комплексного освоєння існуючих родовищ. Також «Велта» займається поглибленням переробки видобутої сировини. «Найближчим часом сподіваємося отримати близько 4 видів CRM (critical raw materials). Я думаю, це буде десь за 2 роки, а за рік ми сподіваємося розпочати будівництво», — зазначив Бродський.
«Крім того, ми ведемо роботи на основі розробок і тих патентів, які ми отримали в нашому R&D центрі. У нас чудові результати, але вони потребують дуже великих інвестицій, які ми якраз намагаємось залучити», — додав він.
-
Інтерпайп планує закріпитися на ринку пасажирських коліс в Європі
Українська промислова компанія «Інтерпайп» активно розширює свою присутність на європейському ринку залізничної продукції. Якщо зараз ринок вантажних коліс Європи вже є «домашнім» для компанії, то наступний амбітний крок – вихід у сегмент пасажирських коліс. Про це розповів директор дивізіону залізничної продукції Олександр Гарькавий під час Саміту експортерів, організованого Forbes Ukraine.
За словами Гарькавого, компанія постачає залізничну продукцію в усі країни Європи, і наразі на двох із трьох вантажних вагонів ЄС встановлені колеса українського виробництва. Однак «Інтерпайп» у рамках стратегії розвитку до 2032 року планує активно заходити у сегмент пасажирських коліс, що є значно складнішим і технологічнішим, ніж вантажний.
«Кожен пасажирський поїзд має унікальну конструкцію колеса, а кожен національний оператор залізниць у Європі – власні стандарти, що доповнюють загальноєвропейські. До того ж, сертифікація у світових вагонобудівних корпораціях, таких як Siemens, Alstom та Stadler, – це складний і тривалий процес», – пояснив Олександр Гарькавий.
Проте у «Інтерпайпу» є суттєва перевага. Компанія вже має успішний досвід постачання пасажирських коліс для швидкісних поїздів Deutsche Bahn. Крім того, компанія володіє власним виробництвом сталі, що дозволяє їй контролювати якість продукції. За рівнем зниження викидів CO2 та карбонового сліду український виробник випереджає конкурентів, що робить його продукцію ще більш привабливою для європейських замовників.
«Колесо під певний пасажирський поїзд – це розвиток окремого продукту. Для цього потрібна сильна технічна експертиза, більше кваліфікованих інженерів. Ми із оптимізмом приймаємо цей виклик», – підкреслив директор дивізіону залізничної продукції «Інтерпайп».
У 2024 році «Інтерпайп» реалізував на європейському ринку понад 80 тис. т залізничної продукції. Наразі потужності залізничного дивізіону завантажені на 100%.
-
НВВ 3.0 визначить ціль України зі скорочення викидів парникових газів до 2035 року – Гринчук
Цього року Україна має схвалити свій третій Національно визначений внесок (далее…)
-
Метінвест у 2025 році побудує дві газові та одну сонячну електростанцію на криворізьких ГЗК за 1,4 млрд грн
Інвестиційна програма Групи Метінвст цього року передбачає будівництво власної резервної генерації на гірничо-збагачувальних комбінатах в Кривому Розі, повідомив керівник Об’єднаного ГЗК Ігор Тонєв. Зокрема, планується зведення двох газових електростанцій загальною потужністю 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проекти сумарно буде спрямовано 1,4 млрд грн.
«Цього року програма наших інвестицій буде трохи відрізнятись від минулорічних, тому що будуть передбачені гроші на нашу енергетичну незалежність. Це 1,4 млрд грн на газові електростанції на Центральному та Північному ГЗК та сонячну електростанцію на ЦГЗК», — пояснив Тонєв під час Саміту експортерів Forbes Україна.
Загалом інвестиційна програма ГЗК на 2025 рік становить 5,7 млрд грн. Більше половини із цієї суми піде на підтримання виробництва і капітальні ремонти. Гроші на відповідні цілі залучатимуть від операційної діяльності.
«Також є великий стратегічний проект, який починаємо цього року і плануємо завершити у 2026 році. Це згущення відходів збагачення. Загальні інвестиції в цей проект оцінюємо в 9 млрд грн, із них в цьому році буде витрачено 1,5 млрд грн. Це безальтернативний для нас проект, бо це умова роботи ПівнГЗК після 2027 року», — зазначив Тонєв, пояснивши, що Метінвест планує залучити для цього фінансування від європейських кредитних агенцій.
Проекти власної генерації фінансуватимуть за рахунок кредитів в українських банках. «Домовленості вже на фінальній стадії», — додав він.
Керівник Об’єднаного ГЗК Метінвесту також розповів про очікувані інвестиції, які необхідно реалізувати в добувному сегменті бізнесу в контексті планів групи з будівництва прокатного заводу в Італії.
«Великий споживач залізорудної продукції в Європі це добре для ГЗК, це краще ніж реалізовувати продукцію в Китай. Але я нагадаю, що майбутній завод в Італії — це зелений завод, який буде працювати на брухті та DRI (залізо прямого відновлення — ред.). Для цього нам треба ще зробити продукт, якого на сьогодні ми поки не маємо — DR-окатки. Тобто це потребує додаткових інвестицій у розвиток флотаційного комплексу, що дозволить збільшити вміст заліза в нашому концентраті, і модернізація цеху виробництва окатків. Загалом мова йде про потребу в інвестиціях на рівні близько 600 млн дол.», — резюмував він. -
Індійська JSL інвестує $80 млн, щоб досягти нульових викидів до 2030 року
Індійська компанія Jindal Stainless Limited (JSL) інвестує приблизно 80 млн доларів в різні проєкти з декарбонізації для досягнення нульового рівня викидів (далее…)
-
Метінвесту вдалося зменшити собівартість виробництва залізорудної сировини завдяки реформі управління ГЗК — Тонєв
Створення об’єднаного гірничо-збагачувального комбінату в межах Групи Метінвест дозволило компанії підвищити ефективність роботи добувного сегменту бізнесу, зазначив керівник об’єднаної структури Ігор Тонєв під час дискусії на Саміті експортерів, який організувало видання Forbes Україна.
У квітні 2024 року Метінвест оголосив про створення єдиного адміністративно-управлінського центру, який керуватиме Центральним, Інгулецьким та Північним ГЗК. Відповідний гірничодобувний департамент в структурі операційної дирекції групи очолив Ігор Тонєв. Його також призначили на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК.
«Усвідомлення того, що стара модель трьох окремих ГЗК з трьома управлінськими апаратами вже не дієва, прийшло у 2023 році через низку обмежень. У нас не всі родовища рентабельні, у нас є дефіцит ресурсів, технічно ми не були готові працювати на повну потужність, є логістичні обмеження. Тому було ухвалено таке рішення, коли три ГЗК об’єднали в один технологічний ланцюжок», — зазначив він.
За словами Тонєва, нова структура управління дозволила компанії швидше ухвалювати рішення в умовах обмежень. Зокрема, в межах нової системи стало можливим заміщення одних потужностей іншими, використання залізної руди з одного ГЗК для переробки на іншому, проведення ротацій персоналу та товарно-матеріальних цінностей.
«Зараз ми шукаємо кожен цент собівартості. Тому це про ефективність, яку ми суттєво підвищили. Також оптимізували управлінський апарат. Зараз у нас в 2 рази менше управлінського персоналу, ніж було. Водночас ми ще не розкрили синергетичний ефект цього рішення на повну. Але той факт, що навіть в умовах падіння цін ми збільшили виробництво і знизили собівартість, говорить про те, що це було правильне рішення», — зазначив Ігор Тонєв.
За його словами цього року Метінвест планує інвестувати в роботу криворізьких комбінатів близько 5,7 млрд грн, вклавши частину з них в тому числі у проєкти з підвищення ефективності. Близько половини передбаченої суми спрямують на підтримання виробництва. Ще 1,3 млрд грн — на підвищення енергетичної незалежності, зокрема, будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. Крім того, 1,4 млр грн спрямують на проєкт згущення відходів збагачення на Південном ГЗК.
-
CBAM є одним з найбільших ризиків для української промисловості — керівник Метінвесту
Європейська екологічна політика, зокрема й CBAM, є одним із найбільших зовнішніх викликів для української промисловості, тож уряд та бізнес мають разом працювати над тим, щоб пом’якшити вплив європейських регуляцій на роботу підприємств в Україні. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час Саміту експортерів, організованого Forbes Україна.
«У нас є низка зовнішніх ризиків. Для металургії це, перш за все, екологічні питання, це CBAM. Тут багато робить наше Міністерство економіки в перемовинах з ЄС. Є багато завдань, над якими треба працювати з Європою і владі, і бізнесу, щоб отримати відтермінування (по запровадженню механізму CBAM для України — ред.), отримати доступ для українських компаній до фондів модернізації, щоб ми могли нормально інтегрувати українську промисловість в екологічний рух в ЄС», — зазначив Риженков.
Він також вказав на низку внутрішніх ризиків, які впливають на експортні можливості компанії. Це, зокрема, питання, пов’язані з війною та забезпеченням безпеки виробництва, логістикою, вартістю та доступністю електроенергії, зростання тарифів на послуги природних монополій.
«Це стосується тарифу Укренерго, де на 30% підняли тариф. Тариф на транспортування газу теж зріс в 4 рази. Укрзалізниця хоче підвищити тариф на вантажні перевезення десь на 30%. Тут проблема в тому, що неефективність або дотування населення перекладаються на плечі промисловості. А це створює нерівні умови роботи порівняно з нашими конкурентами в інших країнах», — пояснив Риженков.
Додатковим викликом для бізнесу також є питання нестачі кваліфікованого персоналу. За словами Риженкова, за час великої війни до війська було мобілізовано більше 20% персоналу Метінвесту, і підготувати їм заміну досить важко з огляду на необхідний час та ресурси. Досвід Метінвесту говорить про те що цей процес займає в середньому від 5 до 7 років. «Тому потрібен прозорий, зрозумілий механізм бронювання, який би дозволив і економіці працювати, і отримувати те поповнення, яке потрібне державі», — завершив гендиректор компанії.