Рубрика: Промисловість

  • Мито Трампа посилить конкуренцію та напругу на решті світових ринків сталі

    Запроваджене адміністрацією Дональда Трампа 25% мито на імпорт сталі на алюмінію може викликати ланцюгову реакцію і спонукати інші країни запровадити власні захисні заходи у відповідь, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: китайська відповідь Трампу».

    Зазначається, що мита, встановлені Вашингтоном проти імпорту з будь-яких країн, спрямовані передусім проти дешевого металу з Китаю. Вони ставлять «огорожу» на шляху китайського прокату до США. Але в такому випадку ці обсяги просто «перетечуть» на інші ринки і, зокрема, європейський.

    «Можливо, що китайські гравці, які постачали до США і тепер зіткнуться з вищими тарифами, можуть спробувати постачати більше до Європи», – попередив фінансовий директор концерну Thyssenkrupp Й. Шульте.

    За даними Reuters, зараз це вже відбувається на турецькому ринку сталевих напівфабрикатів, звідки китайці видавлюють російських постачальників. Так, у лютому інформагентство зафіксувало кілька великих контрактів турецьких прокатників із виробниками з КНР, що «є серйозною проблемою для російських компаній».

    «У такому разі запровадження додаткових мит на сталевий імпорт із боку Євросоюзу – питання найближчого часу. І, як показує досвід 2018 року, загороджувальні заходи, швидше за все, поширюватимуться не лише на продукцію з КНР, а й із третіх країн», — йдеться у статті.

    Тоді під їхню дію потрапили й українські виробники. Зараз, коли Єврокомісія тимчасово скасувала всі мита на імпорт більшості українських товарів (виняток зроблено за низкою позицій в агросекторі, там встановлені квоти), повторення сценарію 7-річної давності начебто не загрожує вітчизняним металургам.

    Проте закриття європейського ринку слідом за американським створить додаткову напругу на решті майданчиків збуту, включаючи важливий для України близькосхідний регіон. Це спричинить посилення конкуренції, обвал сталевих цін та наростаючі збитки. Таким чином, найбільші негативні наслідки загрожують металургам із третіх країн, а не китайцям, які є головною метою мит ​​Трампа, резюмує автор публікації.

  • На шахті «Ювілейна» оновили обладнання скіпової підіймальної машини

    На шахті «Ювілейна», що входить до рудника «Суха балка» групи DCH Steel, замінили 8 канатів скіпової підіймальної машини, виконали ремонти дозаторного пристрою, дробарки, двигуна скіпової машини. (далее…)

  • ЄС пропонує зменшити виплати по CBAM для імпортерів з країн, де вже діє податок на CO2

    Європейська комісія пропонує низку послаблень в межах механізму CBAM, який почне діяти повною мірою в 2026 році, пише Reuters із посиланням на чернетку відповідного документа ЄК.

    Carbon border adjustment mechanism передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які завозять в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.

    Згідно з інформацією, що міститься в чернетці документа, ЄС готовий спростити деякі правила застосування CBAM для компаній із країн, де вже діють схожі механізми. Зокрема, бізнесу буде легше отримати дозвіл на зменшення платежів по CBAM у випадку, якщо компанія вже сплачує вуглецевий податок в країні, де відбувається виробництво товару. За даними агенції, для цього Єврокомісія планує з 2027 року почати публікувати середньорічні ціни на викиди CO2 в інших країнах.

    Також ЄК хоче спростити регулювання, виключивши з-під дії CBAM низку малих імпортерів. Йдеться про запровадження порогового значення для обсягу імпорту на рівні 50 тонн. Тобто підприємства, які продають в ЄС менше 50 тонн продукції на рік, не підпадатимуть під дію CBAM. Однак у разі перевищення цієї позначки почне стягуватися вуглецевий податок.

    Ця модель має замінити існуючі правила CBAM, згідно з якими всі фізичні особи або компанії, які імпортують товари, на які поширюється CBAM, вартістю понад 150 євро, повинні будуть сплачувати збір з наступного року.

    У документі зазначається, що зміни допоможуть зменшити бюрократичну тяганину для бізнесу і різко скоротять число імпортерів, на яких поширюється вуглецевий збір. Наразі їх налічується близько 200 тис.

    Комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра заявив цього місяця, що аналіз ЄК показав, що 20% компаній, на які поширюється CBAM, виробляють 97% всіх викидів, на які ЄС встановлює податок.

  • Сталеві мита: китайська відповідь Трампу

    Найбільший китайський виробник Baoshan Iron&Steel на початку лютого підвищив внутрішні ціни на більшість видів продукції на 100 юанів ($13,79) за тонну. Хоча, за логікою, мав якщо не знизити, то хоча б тримати на колишньому рівні – з урахуванням 25% тарифів на імпорт сталі, запроваджених адміністрацією Д. Трампа, що загрожують експортним постачанням. Це наочно показує реакцію в галузі на заходи, вжиті офіційним Вашингтоном: металурги КНР вважають, що це не позначиться на загальних обсягах продажу та виробництва. (далее…)

  • Китайська Delong Steel і бельгійська Steelinvest створили СП в ОАЕ

    Бельгійський торговий дім Steelinvest Group і китайський виробник сталі Delong Steel Group оголосили про створення нового спільного підприємства Ziming SG Global. (далее…)

  • Уряд виключив чотири непрацюючі індустріальні парки з реєстру

    Кабінет міністрів ухвалив рішення про виключення чотирьох індустріальних парків із реєстру індустріальних парків України. (далее…)

  • ПівнГЗК у 2025 році спрямує 62,5 млн грн на оновлення техніки ГТЦ-1 

    Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівнГЗК) групи «Метінвест», у 2025 році спрямує на відновлення та підтримку техніки Гірничотранспортного цеху №1 (ГТЦ-1) понад 62,5 млн грн. (далее…)

  • Метінвест та Danieli уклали акціонерну угоду щодо будівництва заводу в Італії

    Групи Метінвест і Danieli підписали акціонерну угоду щодо партнерства в межах компанії Metinvest Adria S.p.A, що є важливим складником проєкту будівництва сучасного металургійного заводу в італійському місті Пйомбіно, повідомила пресслужба української компанії.

    Угоду підписали 19 лютого в Міністерстві підприємств і виробництва Італії в Римі. Вона закріплює основні домовленості Груп Метінвест та Danieli щодо спільного управління, ухвалення рішень і фінансування, що сприятимуть будівництву нового заводу, який має стати сталевим мостом, що з’єднає металургію двох країн — України та Італії.

    «Ми знову виконали свої обіцянки. Підписання акціонерної угоди є вирішальним кроком на шляху до перезапуску металургійного хабу в Пйомбіно з використанням зелених технологій, що стане передовим у Європі. Водночас це зміцнює стратегічну співпрацю між Італією та Україною, створюючи міцний міст між нашими металургійними галузями, що набуває особливого значення в контексті відбудови України», — зазначив міністр підприємств і виробництва Італії Адольфо Урсо.

    Зазначається, що підписання акціонерної угоди стало важливим кроком у зміцненні стратегічної співпраці між двома групами. Вона забезпечить збалансоване та ефективне управління компанією Metinvest Adria S.p.A., спрямоване на реалізацію проєкту та довгострокові стратегічні цілі обох груп. Очікується, що акціонерна угода набуде повної чинності в другій половині 2025 року, після виконання всіх відкладальних умов, зокрема отримання необхідних регуляторних дозволів.

    «З огляду на світову нестабільність і війну в Україні, підписання такої угоди є головним кроком для забезпечення сталого розвитку й майбутнього як української, так і італійської металургії. Це наш шанс на об’єднання та пришвидшення інтеграції країни в ЄС. Шанс отримати сферу, на базі якої можливо як будувати майбутнє Європи, так і відновлювати Україну після війни», — заявив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков під час підписання угоди.

    Metinvest Adria стане проєктною компанією для спільного будівництва та експлуатації екологічного заводу з виробництва сталевого прокату. Завод, розташований у Пйомбіно, (Тоскана, провінція Ліворно), відіграватиме провідну роль у модернізації та збільшенні виробництва сталі в регіоні. Завод використовуватиме технології на основі електродугових печей та вторинної сировини, зокрема брухту, чавуну й заліза прямого відновлення, що постачатимуть українські підприємства Групи Метінвест.

    Окрім акціонерної угоди, під час зустрічі підписали контракт між Metinvest Adria та Danieli про розроблення базового інжинірингу заводу в Пйомбіно, що стане одним із найтехнологічніших виробництв зеленої сталі у світі. Проєкт має стати прикладом для майбутньої модернізації заводів Метінвесту в Запоріжжі та Кам’янському.

    «Цей проєкт — не лише інвестиція в інновації та конкурентоспроможність, а й міст між італійською та українською металургійними галузями. Danieli прагне розробляти технологічні рішення, які здатні змінити майбутнє сталі, а партнерство з Метінвестом є яскравим прикладом того, як міжнародна співпраця може створювати цінність для усієї галузі. Цей завод стане не лише символом промислового прогресу, а й головним елементом модернізації сталеливарного виробництва в Італії та Європі», — сказав генеральний директор Danieli Group Джакомо Марескі Даніелі.

    Контракт охоплює базовий інжиніринг для електродугових печей, сталеплавильного переділу, розливання та прокатки на модулі Danieli QSP-DUE. Крім того, передбачено створення холодної обробки сталі та сервісного центру, а також допоміжних установок і обладнання. Використання передових технологій забезпечить високу продуктивність та екологічну безпеку заводу.

    Нагадаємо, що 20 листопада 2024 року Групи Метінвест та Danieli підписали декларацію щодо будівництва великого заводу з виробництва зеленої сталі під час зустрічі урядів Італії та України в Римі. Проєкт передбачає створення заводу з виробництва сталі потужністю 2,7 млн тонн на рік. Фінансування будівництва заводу планується переважно за рахунок залучених коштів міжнародних фінансово-кредитних інституцій і власних коштів акціонерів.

  • ДБР ініціює націоналізацію активів та корпоративних прав Полтавського ГЗК

    Державне бюро розслідувань спільно з міністерством юстиції України готує звернення до Вищого антикорупційного суду з адміністративним позовом (далее…)

  • Mitsui придбає частку в залізорудному проєкті Rio Tinto за $5,3 млрд

    Японський торговий дім Mitsui & Co придбає 40% акцій залізорудного проєкту Rhodes Ridgе, яким керує Rio Tinto, в Західній Австралії за $5,34 млрд (далее…)