Рубрика: Промисловість

  • Шмигаль: Україна пропонує ЄС створити СП з видобутку корисних копалин 

    Україна готова створювати спільні підприємства з видобутку критичних для Євросоюзу корисних копалин, зокрема літію, титану та урану. (далее…)

  • ФДМУ продав на аукціоні завод «Оризон» 

    Фонд державного майна 13 лютого провів аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Машинобудівний завод «Оризон» у Черкаській області. (далее…)

  • Метінвест у 2024 році збільшив виробництво сталі на 4%

    Підприємства Групи Метінвест у 2024 році наростили виробництво чавуну на 3%, до 1,81 млн т завдяки ефективній роботі двох доменних печей на комбінаті Каметсталь. Відтак виробництво сталі збільшилось на 4% проти попереднього року і склало 2,09 млн т, йдеться у звіті компанії щодо виробничих результатів за 4 квартал та 12 місяців 2024 року.

    Виробництво товарних напівфабрикатів минулого року також збільшилось на 3% порівняно з 2023 роком, до 861 тис. т, у зв’язку із збільшенням замовлень на товарний чавун. Водночас виробництво готової продукції знизилось на 6% у річному обчисленні, до 2,15 млн т.

    Так, виробництво плоского прокату скоротилось на 16%, до 922 тис. т через несприятливі умови на європейському ринку, зокрема через доступність дешевших російських слябів, зауважили в Метінвесті.

    «Це призвело до відсутності маржинальних замовлень на гарячекатаний рулон та зменшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист», — додали в компанії.

    При цьому, виробництво оцинкованого холоднокатаного рулону збільшилось на 42%, до 112 тис. т, внаслідок відновлення роботи 4-го індуктора на Юністіл в Україні після його зупинки на капітальний ремонт у 2-му кварталі 2023 року.

    Виробництво довгого прокату збільшилось на 4%, до 1,23 млн т, головним чином через збільшення портфелю замовлень на продукцію Каметсталі.

    Крім того, за даними компанії у 2024 році виробництво коксу впало на 10% у порівнянні з попереднім роком, до 1,12 млн т, внаслідок зупинки коксової батареї №1 на Каметсталі.

  • «Суха балка» планує ввести СЕС в експлуатацію у червні 2025 року

    На шахті імені Фрунзе, що входить до рудника «Суха балка» DCH компанії Steel, розпочали будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт. Завершити роботи та ввести СЕС в експлуатацію планують у червні цього року, повідомив заступник генерального директора-головний інженер рудника Ігор Пільтек.

    Звести власні потужності з генерації електричної енергії вирішили через постійний брак генерувальних електричних потужностей та обмеження норм споживання електричної енергії, пояснило керівництво рудника.

    Наразі тривають роботи з проєктування станції та придбання обладнання. Тим часом на шахті розпочали підготовчі роботи: працівники дільниці № 23 шахтобудівельного управління підготували майданчик для монтажу сонячних панелей. Для цього необхідно було розчистити від застарілих та непотрібних споруд, конструкцій ділянку площею близько двох гектарів, спланувати поверхню.

    «Ці споруди давно не залучені у виробничому процесі, тому було прийнято рішення демонтувати конструкції й звільнити місце для встановлення необхідного, сучасного обладнання», — додав Пільтек.

    Очікується, що будівництво СЕС окупиться за 4 роки.

  • DCH Steel ввела новий блок на шахті «Ювілейна» із запасами 135 тис. т руди

    На шахті «Ювілейна», що входить до рудника «Суха балка» групи DCH Steel, підготували нову виробничу одиницю, яка забезпечить виконання планових показників з видобутку залізної руди протягом наступних п’яти місяців.

    Загальні запаси блоку становлять 135 тисяч тонн сирої руди із вмістом заліза 58,4 %. Блок 28-34 розташований на п’ятому підповерсі у покладі «Головний» на горизонті -1420 м.

    «Підготовкою виробки до експлуатації займалися гірники дільниці № 19, під керівництвом В’ячеслава Тимошенка. Проходку забезпечили працівники дільниці № 18, яку очолює В’ячеслав Бодров. Людей, звісно, бракує, але завдання виконали в заплановані строки»¸ – зазначив головний інженер шахти «Ювілейна» Микола Пунтус.

    Представники Державної служби України з питань праці проконтролювали підготовку блоку до експлуатації, дотримання вимог законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці та законодавства про надра.

  • Саудівська East Pipes збільшить обсяги виробництва труб завдяки новій лінії HSAW

    Виробник труб з Саудівської Аравії East Pipes Integrated Company for Industry оголосив, що побудує нову виробничу лінію з виробництва гвинтоподібних електрозварювальних труб (HSAW) в Даммамі (далее…)

  • ДМЗ у січні зменшив виробництво прокату на 64%, коксу – на 16%

    У січні 2025 року на Дніпровському металургійному заводі виготовили 487 тонн металопрокату та 18,9 тис. тонн металургійного коксу, зазначило корпоративне видання DCH Steel. Порівняно із січнем минулого року виробництво прокатної продукції скоротилось на 64,2 %, виробництво коксу – на 16,6 %.

    Як зазначили в компанії, минулого місяця завод відвантажив споживачам 948 тонн металопрокату, враховуючи обсяги прокатного цеху № 1, та весь вироблений кокс

    У грудні на підприємстві не виготовляли металопродукцію, а прокатна кампанія розпочалась 31 січня. Її завершення очікується до кінця тижня. Випуск металургійного коксу у грудні становив 23 тис. тонн.

    Протягом 2024 року на ДМЗ скоротив виробництво прокату майже на 60%, коксу – на 1%.

     

  • Сталь українського походження, зокрема перероблена в ЄС, не загрожує сталеливарній промисловості США – Укрметалургпром

    Загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024році, напряму чи через переробку в країнах Євросоюзу, склала $258млн. Це відповідає 0,81% від загального імпорту сталі в США, що становить $31 млрд 639 млн. Це свідчить про те, що сталь українського походження, яка постачалась як напряму з українських заводів, так і через переробку української заготовки в ЄС, не може загрожувати  сталеливарній промисловості США.

    Такого висновку дійшли в об’єднанні підприємств «Укрметалургпром», у заяві якого висловлюється стурбованість рішенням Адміністрації Президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-но мита на імпорт української сталевої металопродукції.

    Зокрема, 11 лютого Трамп підписав відповідний указ, яким повернув 25% мито на імпорт сталевої продукції з усіх країн, скасувавши таким чином низку виключень та квот, які діяли для Євросоюзу, Бразилії, Канади, Великобританії та інших країн-постачальників. Також було підвищено до 25% мито на імпорт алюмінію в США. Очікується, що ці нововведення вступлять в дію 12 березня.

    «Укрметалургпром» звернув увагу на формулювання в указі Трампа, згідно з яким США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

    В той же час, певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до Групи Метінвест), отриманої з української заготовки виробництва Каметсталь. Хоча, як зазначили в об’єднанні, загальна вартість постачань української сталі, що надійшла в ЄС як напряму, так і через ЄС, все ще є незначною порівняно загальними обсягами імпорту до США, тож не може становити загрози для місцевих виробників.

    «Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії РФ, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України», — наголосили в «Укрметалургпромі».

    У разі повернення мит для України, по Групі Метінвест скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на Каметсталі на 120 тис. т, виробництва залізної руди на 180 тис. т, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. т, обсягів перевалки в портах на 200 тис. т, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

    Крім того, суттєвих втрат можуть зазнати як постачальники трубної продукціх з України, так і споживачі а США, де місцеве виробництво не в змозі покрити внутрішній попит. Частка імпорту становить 30% від загального споживання труб у США.

    Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини – на трубному заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%.

    «Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України», — пояснила профільна асоціація.

    «Укрметалургпром» наголосив на необхідності вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення для України щодо мит на сталеву продукцію, вироблену в Україні та вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої («melted and poured») в Україні.

  • Акції Ferrexpo зросли на понад 18%, попри введення санкцій проти Жеваго

    13 лютого курс акцій Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі зросли на 18,06% на новинах попереднього вечора щодо початку президентом США Дональдом Трампом переговорів про мир (далее…)

  • UNIDO планує відкрити офіс в Україні

    Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) планує відкрити офіс в Україні. (далее…)