Рубрика: Промисловість

  • АрселорМіттал Кривий Ріг не зміг вийти на беззбитковість у 2024 – гендиректор

    За підсумками 2024 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» не зміг вийти на беззбитковий рівень виробництва, повідомив гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо. Він пояснив це низкою причин, серед яких дефіцит електропостачання, високі ціни на електрику та необхідність імпортувати значну її частину, кадрова криза, дорога логістика та несприятлива цінова ситуація на ринках металопродукції.

    «Все це негативно позначається на нашій конкурентоспроможності і відповідно на фінансових результатах», — зауважив він.

    У середині року підприємство змогло тимчасово досягти 50% завантаженості виробничих потужностей металургійного виробництва, повідомила пресслужба АМКР, а гірничий департамент працював на близько 70-75% довоєнного виробництва.

    Водночас у 2024 році фіксувалось значне зростання обсягів виробництва порівняно із 2023-м роком по всіх основних категоріях. Так, виробництво чавуну минулоріч збільшилось на 42,7% р/р, до 2,17 млн т, виплавка сталі – майже на 70% р/р, до 1,65 млн т, прокату – на 72%, до 1,53 млн т, коксу – на 48,5%, до 1,25 млн т. Гірничий департамент також продемонстрував позитивну динаміку: видобуток руди зріс на 68% у річному обчисленні, склавши 19,19 млн т, а виробництво залізорудного концентрату додало майже 72%, склавши 7,82 млн т.

    За словами Лонгобардо, ціль АМКР на 2025 рік – це можливість обходитись своїми силами.

    «Наш бізнес-план сфокусований на виживанні підприємства, поки що ми дуже обережні в прогнозах і розуміємо, що наші результаті далекі від довоєнних. Ми продовжуємо інвестувати лише в стратегічно важливий для виробництва проєкт – це будівництво хвостосховища «Третя карта», перший етап якого ми завершили цього року», — додав він.

    Раніше Лонгобардо прогнозував, що АМКР може запустити другу домну не раніше II кварталу 2025 року.

  • Південна Корея рекомендує ввести тимчасові антидемпінгові мита на нержавіючу сталь з КНР

    Торгова комісія міністерства торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї рекомендувала запровадити попереднє антидемпінгове мито в розмірі 21,62% на китайський листовий прокат (далее…)

  • Американська GLGH Steel придбала румунську Artrom Steel Tubes

    GLGH Steel, дочірня компанія чиказької Great Lakes Global Holdings (GLGH), оголосила про придбання Artrom Steel Tubes S.A., (далее…)

  • Канадський залізорудний проєкт Kami отримав $245 млн від японських інвесторів

    Дві японські компанії уклали угоду з Champion Iron Ore, яка передбачає інвестування 245 мільйонів доларів у запропонований проєкт з видобутку залізної руди (далее…)

  • Міністерство сталі Індії просить виділити $1,7 млрд з бюджету на скорочення викидів

    Міністерство сталі Індії попросило виділити з бюджету 150 мільярдів рупій (1,74 мільярда доларів) на стимулювання виробництва низьковуглецевої сталі. (далее…)

  • SAIL і JCIL інвестують $698 млн у будівництво заводу з виробництва електротехнічної сталі

    Індійський державний виробник сталі Steel Authority of India (SAIL) і John Cockerill India інвестують приблизно $698 млн у будівництво заводу (далее…)

  • Мінекономіки у 2025 році планує залучити більше 100 виробників до програми компенсації 15% вартості української техніки та обладнання

    Міністерство економіки України планує залучити понад 100 українських виробників до програми часткової компенсації вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва, повідомив заступник міністра економіки Андрій Телюпа.

    Він нагадав, що відповідна програма почала повноцінно діяти з листопада 2024 року. Вона передбачає відшкодування 15% вартості енергетичного обладнання та спеціальної техніки, що вироблене в Україні. Рівень локалізації має складати не менше 40%. Програма охоплює широкий спектр товарів, включаючи системи накопичення електроенергії, сонячні панелі, вітрові електростанції, автобуси, автоцистерни, будівельну, комунальну техніку тощо.

    Наразі держава стигла компенсувати понад 10 млрд грн за програмою. «Очікуємо, що в 2025 році більше 100 виробників приєднаються до цієї програми і отримають реальні переваги для свого виробництва», — сказав Телюпа під час заходу ЦЕС.

    Він також додав, що в Україні продовжує діяти програма «Шкільний автобус», в межах якої минулого року на умовах співфінансування було придбано понад 400 автобусів для різних громад на 1,4 млрд грн. Цього року також планується закупівля 460 автобусів. Крім того, для аграріїв діє програма компенсації 25% вартості української сільгосптехніки. У 2024-му в межах програми 3419 підприємств придбали 5311 одиниць техніки на суму 4,2 млрд грн та отримали відшкодування у розмірі 877 млн грн. Цього року очікується зростання числа виробників с/г техніки, залучених до програми, на 20%. Зараз їх налічується 138.

    Нагадаємо, в Україні в межах співпраці з Японією вироблятимуть по кілька тисяч пікапів на рік.

     

  • В Україні в межах співпраці з Японією вироблятимуть по кілька тисяч пікапів на рік

    В Україні запустять виробництво японських пікапів за технологією великовузлового складання. Наразі мова йде про збірку як мінімум кількох тисяч авто на рік, повідомив, заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.

    Він нагадав, що наприкінці минулого року в Японії була укладена відповідна угода про організацію виробництва в Україні. Вона передбачає довгострокову співпрацю японського і кількох українських виробників, які в планують перейти до дрібновузлового виробництва.

    «Зараз питання йде як мінімум про кілька тисяч авто на рік. Це круповузлова збірка. За нашими підрахунками, це призведе до зменшення вартості самих пікапів», — зазначив представник Мінекономіки під час презентації огляду економіки України у 2024 році від Центру економічної стратегії.

    За його словами, міністерство загалом бачить певні позитивні зміни у секторі виробництва колісної техніки в Україні. «Я вже говорив про виробників шкільних автобусів, але вони працюють на забезпечення всіх потреб. Тобто, у нас є різні українські автобуси», — сказав він.

    Також, як зазначив Телюпа, позитивний вплив на сферу машинобудування має вимога з локалізації виробництва в Україні. «Це ті самі трали для важкої техніки, екскаватори. Це українське виробництво. Є позитивні зміни. Крім того, ми постійно працюємо безпосередньо з виробниками, щоб вони нарощувати виробництво», — резюмував він.

  • У 2025 році в Україні очікується падіння металургійного виробництва та експорту — ЦЕС 

    У 2024 році українська металургійна галузь продемонструвала значне зростання виробництва по основних групах товарів, зокрема, виробництво чавуну склало 7,09 млн т, додавши 18% рік до року, виплавка сталі зросла на 22% р/р, до 7,58 млн т, а прокату — на 16%, до 6,22 млн т. Однак цей результат був досягнутий завдяки зростанню виробництва у період з березня по серпень-вересень 2024 року, зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда. 

    «Завдяки цьому ми маємо приріст за підсумками року. Проте якщо порівняти виробництво останніх місяців, то воно в основному співставне з аналогічними показниками 2023 року. Це означає, що у 2025 році ми, скоріш за все, побачимо зменшення виробництва», — зауважив він.  

    Серед причин, які обумовлюють такий прогноз, він назвав нестачу коксівного вугілля через припинення операцій з видобутку відповідної сировини на шахті Метінвесту в Покровську. «Це спричинить дефіцит коксівного вугілля і коксу для металургійного виробництва. Фактично, це може вилитися в те, що ми будемо експортувати менше металу і більше сировини», — додав він під час заходу ЦЕС, в ході якого відбулося обговорення економічних підсумків 2024 року.

    Він звернув увагу, що вже у грудні 2024 було зафіксоване стрімке зростання експорту залізної руди з України. Обсяг постачань збільшився у 2,15 раза порівняно із груднем 2023 року, склавши 3,45 млн т, що є максимальним значенням з початку широкомасштабної війни. Загалом у 2024 році Україна експортувала 33,7 млн т залізної руди на 2,8 млрд дол. 

    Ризиками для галузі цього року залишаються невисокі ціни на світових ринках, зокрема, через введення в експлуатацію додаткових потужностей. Також очікується посилення заходів торгівельного захисту на європейському ринку. Крім того, на показники галузі впливатиме й потреба в імпорті коксівного вугілля до України. За даними профільних експертів, скорочення виробництва сталі у 2025 році може скласти близько 9%, резюмував Ланда.

    падіння металургійного виробництва

  • Китай у 2024 році скоротив виробництво сталі до п’ятирічного мінімуму 

    Китай у 2024 році скоротив виробництво сталі на 1,7% у річному обчисленні — до 1,005 млрд т, що становить п’ятирічний мінімум. (далее…)