Рубрика: Промисловість

  • Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи, планує постачання сировини з активів в США

    Група Метінвест повідомила про призупинення роботи Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації. Компанія додала, що проводить оцінку повного впливу на групу рішення щодо активу, виробничі майданчики якого залишаються на підконтрольній Україні території.

    «Безпека співробітників є пріоритетом для Метінвесту, тому компанія сприяла евакуації працівників Покровської вугільної групи та їхніх сімей. Усім співробітникам, які не залучені до процесів призупинення роботи, Група надає можливість пройти оплачуване перенавчання та працевлаштуватися на активи Метінвесту в Запоріжжі, Кам’янському та Кривому Розі. Евакуйованим співробітникам надається фінансова допомога (підйомні, компенсація оренди житла), безплатне розміщення в гуртожитках, а також допомога для дітей (влаштування в дитячі садки та школи)», — йдеться у повідомленні компанії.

    Також зазначено, що у зв’язку з призупиненням роботи Покровської вугільної групи керівництво Метінвесту розробило план дій на випадок надзвичайних ситуацій, щоб забезпечити постачання необхідної сировини (вугілля, коксу) для виробництва сталі на металургійних активах Групи («Каметсталі» та спільному підприємстві «Запоріжсталь»). Заходи передбачають заміщення української сировини коксівним вугіллям з американської United Coal Company, що входить до Групи Метінвест, використання нарощених запасів вугілля, а також забезпечення додаткового постачання вугілля та коксу від сторонніх постачальників.

    «Покровська вугільна група – це енергетичне серце української металургії, що забезпечувало велику частину експортних надходжень до бюджету України. Проте в умовах щоденного загострення ситуації ми не можемо ризикувати безпекою багатотисячного колективу, а також життями сімей і дітей співробітників. Тому призупинення роботи підприємства — необхідний крок, який зараз допоможе зберегти людські життя. Ми віримо в перемогу України, віримо в ЗСУ й готові відновлювати роботу Покровської вугільної групи та сам Покровськ після відбиття російської навали», — зазначив генеральний директор Групи Юрій Риженков.

  • Індонезія продовжила антидемпінгові мита на г/к рулон із 7 країн 

    Міністерство фінансів Індонезії оголосило про продовження дії антидемпінгового мита на гарячекатаний рулон (HRC), який імпортується з Китаю, Індії, Росії, Казахстану, Білорусі, Тайваню та Таїланду (далее…)

  • «Каметсталь» та YASNO Energy Efficiency виконали реконструкцію турбоповітродувки №1

    В турбінному цеху ТЕЦ «Каметсталь» виконали капітальний ремонт найпродуктивнішої на станції турбоповітродувки №1 (далее…)

  • Європа має посилити співпрацю з українським ОПК – Пісторіус

    Європа має розглянути можливості для продовження довгострокової військової підтримки України, зокрема шляхом кооперації з її оборонно-промисловим комплексом. (далее…)

  • Філію російського заводу «Транспневматика» виставили на Prozorro

    Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) розпочало відбір управителя в Prozorro для виробничого комплексу ТОВ «Укртранспневматика» (далее…)

  • У 2024 році український ринок металопрокату скоротився на понад 6%

    За підсумками 2024 року ємність внутрішнього ринку металопрокату становила 3,29 млн т, що на 6,3% менше за показник 2023 року в 3,5 млн т. Такі дані наводить об’єднання підприємств «Укрметалургпром».

    Минулоріч на внутрішній ринок надійшло 2,05 млн т сталі українського виробництва, або 68% від загального обсягу споживання. Тоді як частка імпорту склала 32% або ж 1,12 млн т. За рік імпортна складова зросла на 5,6%.

    Структура імпорту за 12 місяців 2024 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,6% та 18,8% відповідно). У 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно,  81% та 18%).

    Серед металургійних імпортерів за 12 місяців 2024 р. перше місце обіймають інші країни Європи (51,8%), на другому ЄС-27 (27,7% ), на третьому – країни Азії (19,2%).

    український ринок металопрокату

  • Jindal Steel купує чеську Vítkovice Steel

    Індійська компанія Jindal Steel International, що входить до складу Jindal Group, придбала 100% акцій чеського виробника товстолистового прокату Vítkovice Steel (далее…)

  • В Україні спостерігається «бум» індустріальних парків – Телюпа

    Зростання кількості індустріальних парків фіксується в західних регіонах України та в Київській області, що свідчить про справжній «бум». (далее…)

  • Китайський експорт сталі досяг дев’ятирічного максимуму

    За підсумками 2024 року китайський експорт сталі сягнув дев’ятирічного максимуму в 110,72 млн т (+22,7% у річному обчисленні). (далее…)

  • У 2025 році мінімальний рівень локалізації в публічних закупівлях зріс до 25%

    Мінімальний рівень локалізації при публічних закупівлях продукції машинобудування в Україні підвищився з 20 до 25%, починаючи із 1 січня 2025 року.

    «Вимоги локалізації розповсюджуються на громадський транспорт, комунальну на спеціальну техніку, залізничний транспорт та енергетичне обладнання. Коли їх закуповують державні установи та компанії, а також громади, не менше чверті у цій техніці має припадати на українську складову. Це дає робочі місця для українців у складних умовах війни і залишає податки в Україні», — нагадав заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    За його даними, рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі в Україні залишається високим — близько 40%. У Європейському Союзі цей показник становить біля 5%.

    «Важливо, щоб, оцінюючи частку українських і іноземних товарів в публічних закупівлях, ми керувались не математичним моделюванням, а об’єктивними даними. Наразі система публічних закупівель і чиновники, які відповідають за публічні закупівлі, не здатні надати об’єктивні дані, скільки коштів платників податків витрачається на українські товари, а скільки на імпорт», — підкреслив нардеп.

    Ще однією проблемою, вирішення якої очікується у 2025 році від Уряду, як зазначив Кисилевський, є «шахраї в державному реєстрі локалізації». Зокрема, деякі імпортери систематично надають неправдиві дані про те, що вони є українськими виробниками, вносять фіктивні дані у реєстр і на цій підставі незаконно беруть участь у публічних тендерах.

    Крім того, за словами нардепа, наразі на фінальній стадії перебувають консультації щодо розширення дії локалізації на ряд нових категорій товарів. Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва, набрав чинності 14 липня 2022 року. Вимога локалізації не поширюється на товари походженням з країн — підписантів угоди GPA, зокрема ЄС, США та ряд інших. Законодавство про локалізацію є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».