Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • Податкова вимагає від АМКР сплати 1,35 млрд грн ренти

    Податкова вимагає від «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатити додаткові 1,35 млрд грн рентних платежів за користування надрами за період з 2015 по 2019 рр. Відповідну суму нарахували за результатами перевірки в листопаді минулого року, повідомила пресслужба АМКР.

    Компанія стверджує, що виконання податкового законодавства за цей період перевірялося вже втретє, а результати попередніх перевірок були оскаржені в суді на користь АМКР.

    Зараз компанія оскаржує результати останньої перевірки, яку назвала «неправомірною». В АМКР також додали, що «у колег по галузі аналогічні спори із податковою щодо порядку нарахування рентної плати за аналогічні періоди є вже розглянутими, а рішення судів на користь платників ренти набрали чинності».

    Нагадаємо, АМКР працює однією домною із 4 кварталу 2024 року, що становить близько 30% від потужності металургійного виробництва, і планує запуск другої доменної печі не раніше 2 кварталу 2025-го. Гендиректор АМКР Мауро Лонгобардо зазначав, що підприємство має складнощі з доступністю постачання електроенергії через атаки на енергоінфраструктуру та загалом високу вартість електрики. За підсумками 2024 року компанія очікує отримати збиток у розмірі 100 млн доларів.

  • Ferrexpo минулоріч збільшила виробництво залізорудної сировини на 66%

    За підсумками 2024 року загальний обсяг виробництва на потужностях Ferrexpo у Полтавській області склав 6,89 млн тонн залізорудної сировини, що на 66% більше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться у звіті компанії.

    Зокрема, протягом року Ferrexpo виготовила 6,07 млн тонн залізорудних окаток, що відображає зростання на 58% відносно 2023 року. Із них майже 5 млн тонн продукції – це котуни зі вмістом заліза 65%, і ще майже 0,5 млн тонн DR-окаток.  Також було вироблено 0,82 млн тонн товарного залізорудного концентрату (+167% р/р).

    «Збільшення обсягів виробництва відображає можливість знову отримати доступ до українських чорноморських портів та відновити експорт клієнтам на Близькому Сході та Азії. Загалом у 2024 році було завантажено 37 океанських суден, з них 32 судна з України та п’ять з інших портів, порівняно з лише 19 (з Румунії) у 2023 році. Більш високе виробництво також відображає гнучкість бізнесу, що виробляв більш широкий асортимент продукції», — зазначив тимчасовий виконавчий директор Лучіо Дженовезе.

    Протягом 4 кварталу група експлуатувала дві лінії огрудкування із чотирьох, незважаючи на обмеження постачання електроенергії. У виробництві акцент був зроблений на більш високоякісну продукцію із більшим вмістом заліза. За цей час загальний обсяг виробництва склав 1,77 млн тонн, з них 1,5 млн тонн окаток і 0.27 млн тонн 67% концентрату заліза.

    «Однією з найяскравіших подій 2024 року є новий щорічний рекорд з виробництва DR-окаток. Ці котуни вищої якості генерують вищий дохід для бізнесу, що особливо актуально, оскільки ми продовжуємо стикатися з високими виробничими витратами. У четвертому кварталі також цікаво відзначити, що ми збільшили виробництво високоякісних окатишів і концентрату, що сприяло зниженню нашої фіксованої собівартості в міру зростання рівня виробництва. Це ще один приклад гнучкості, яка коригує наші стратегії виробництва та збуту відповідно до динаміки ринку, що змінюється», — додав Дженовезе.

    Станом на 31 грудня 2024 року чиста грошова позиція Ferrexpo становила приблизно 99 мільйонів доларів США (на 31 грудня 2023 року: 108 мільйонів доларів США). Крім того, компанію повторно включили до індексу FTSE 250 наприкінці грудня.

     

  • ВР відновила обов’язкову звітність щодо викидів парникових газів

    Верховна Рада ухвалила закон №12131 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». (далее…)

  • Knauf побудує завод будматеріалів на Тернопільщині за 150 млн євро

    У місті Борщів на Тернопільщині стартувало будівництво заводу Knauf з виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей, повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Дмитро Кисилевський.

    Проектні потужності нового виробництва — 30 млн. м² гіпсокартону та 320 тисяч тонн сухих сумішей. Інвестиції німецької компанії Knauf у цей проект — 150 мільйонів євро.

    Це буде другий завод Knauf в Україні. Перший розташований у Києві. Потужність київського виробництва складає близько 25 млн. м² гіпсокартону та 200 тисяч тонн сухих сумішей. На київському майданчику задіяно 425 працівників, майже половина з яких переїхали з окупованого Соледару на Донеччині. Там німецький інвестор мав потужне підприємство, але наразі воно повністю знищено росіянами.

    «З керівництвом Knauf в Україні ми обговорили державні програми розвитку промисловості. Це й стимули для придбання та встановлення енергетичного обладнання, спрощена процедура переведення сільськогосподарської землі у промислову, й індустріальні парки. Також розповів про програму підтримки проектів зі значними інвестиціями (понад 12 млн. євро), яка дозволяє компенсувати до 30% капітальних інвестицій. Ці програми є складовими політики розвитку виробників “Зроблено в Україні”», — відзначив Кисилевський.

    У місті Борщів Тернопільської області розташована сировинна база Knauf в Україні — карʼєр гіпсового каменю. Розвіданих запасів вистачить щонайменше на 20 років роботи.

    Нагадаємо, за даними Кисилевського, в індустріальних парках України побудовані та будуються 25 заводів.

  • В Україні запроваджують еко-індустріальні парки

    Кабінет міністрів подає до Верховної Ради законопроєкт про запровадження поняття «еко-індустріальний парк». (далее…)

  • Метінвест запровадив на «Запоріжсталі» ШІ-рішення, які зекономлять компанії до $250 тисяч на рік

    Гірничо-металургійна група Метінвест запровадила на комбінаті «Запоріжсталь» ШІ-рішення для контролю якості виробництва, які, відповідно до розрахунків компанії, можуть принести економію коштів на рівні $250 000 на рік, йдеться у матеріалі українського Forbes.

    Як зазначив керівник R&D-центру Metinvest Digital Максим Баланюк, штучний інтелект виявляє дефекти при виробництві слябів – металургійного напівфабрикату, з якого виготовляється листовий прокат.

    Рішення допомагає працівнику швидше визначати брак під час обрізання слябів. Якщо був зафіксований дефект, то на моніторі у співробітника він підсвічується червоним, розповідає Баланюк. Якщо дефект є, але він не класифікований системою, – жовтим, а за відсутності дефекту – зеленим. Точність моделі – 75-85%.

    Основна економія для Метінвесту – зниження відсотка рекламацій від замовників. «Також заощаджуємо на електроенергії, бо нагрітий метал не простоює через затримку сляба на етапі обрізання», – додає Баланюк.

    Метінвест застосовує штучний інтелект на виробництві з 2021 року. На маріупольському заводі технологія працювала для визначення якості металобрухту, аналізу якості спікання агломерату, моніторингу вагонопотоку та аудиту переміщення рулоновозів територією підприємства. «Досвід маріупольських комбінатів став неоціненним – ми не починали з нуля», – каже Баланюк.

    Він визнав, що масштабувати рішення, запроваджене на «Запоріжсталі», на інші підприємства групи буде важко, оскільки всі вони виробляють різну продукцію. Водночас «пріоритет на наступний рік – зробити та запустити в промислову експлуатацію другу версію ШІ-інструменту», – додав він. Це допоможе знизити відсоток рекламацій на 60%.

  • ФРУ закликає скасувати рішення НКРЕКП про підвищення тарифу на передачу е/е

    Федерація роботодавців України закликала Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, невідкладно скасувати рішення про підвищення тарифу на послуги з передачі електроенергії та організувати повноцінні публічні обговорення цього питання за участю всіх зацікавлених сторін. Відповідний заклик міститься у листі ФРУ до голови НКРЕКП Юрія Власенка.

    19 грудня 2024 року НКРЕКП прийняла рішення, яким встановила тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік на рівні 686,23 грн/МВт.год, що на 30 % більше за попередній тариф.

    «Це рішення не лише економічно необґрунтоване, але й суперечить принципам відкритості та прозорості. Остаточне затвердження постанови щодо підвищення тарифу було заплановано на 10 грудня 2024 року. Однак, під час самого засідання, це питання було знято з розгляду без пояснення причин такого рішення та без конкретизації дати проведення засідання Регулятора, під час якого воно буде розглядатися. Засідання НКРЕКП, на якому було затверджено тариф на послуги з передачі електричної енергії відбулося 19 грудня. Варто наголосити, що інформація про проведення такого засідання була оприлюднена на сайті НКРЕКП лише за кілька годин до початку. Це фактично позбавило громадськість та бізнес можливості належним чином підготуватися. Такий підхід грубо порушує принципи відкритості й прозорості, а також викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності ухваленого рішення», — зазначили в ФРУ.

    На думку Федерації, зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 30 % спричинить падіння виробництва, включно з галузями, стратегічно важливими для оборонного сектору; зниження податкових надходжень, особливо в умовах дефіцитного бюджету; втрату валютних надходжень, що погіршує економічну ситуацію країни; скорочення працівників, що матиме негативні соціально-економічні наслідки; погіршення конкурентоспроможності українських товарів як на внутрішньому, так i на зовнішньому ринках.

    ФРУ також висловила сумніви стосовно коректності розрахунків, що лягли в основу нового тарифу. «Цілком невиправданим є включення до тарифу витрат у розмірі 4,2 млрд грн на погашення боргів НЕК «Укренерго» у 2025 році. Такі витрати не є нагальними в умовах війни і лише підвищують фінансовий тиск на промисловість», — зазначили в ФРУ. Крім того, незрозумілим для ФРУ є те, чому НКРЕКП обрало показник обсягу споживання на 2025 рік у розмірі 98 652 ГВт.год, що є нижчим за рівень 2024 року на 1 % (99 392 ГВт.год). Враховуючи очікуване економічне зростання, обсяг передачі мав би становити щонайменше 103 368 ГВт.год, зазначається в листі.

    У зв’язку з цим Федерація роботодавців України наполягає на необхідності скасувати рішення НКРЕКП, опублікувати детальну калькуляцію основних статей витрат НЕК «Укренерго», які зумовили зростання тарифу, зокрема, витрати ПСО домогосподарств, витрати на купівлею електроенергії для компенсації технологічних втрат, витрати за Договором ІТС. Також пропонується провести реструктуризацію тіла кредитів Укренерго для відтермінування платежів на період після закінчення воєнного стану. Крім того, ФРУ вимагає забезпечити роботу механізмів, що унеможливлять не публічне прийняття рішень НКРЕКП у майбутньому. Засідання щодо прийняття нового рівня тарифів повинні проводитись не раніше, ніж через тиждень після публікації порядку денного та відповідного проекту постанови. ФРУ також наполягає на перегляді тарифу на послуги з передачі електроенергії на 2025 рік, враховуючи пропозиції надані Федерацією.

  • Джо Байден заблокував придбання U.S. Steel компанією Nippon Steel

    Президент США Джо Байден офіційно заблокував поглинання U.S. Steel японською компанією Nippon Steel вартістю 14,9 мільярда доларів. (далее…)

  • Український ОПК у 2025 році передбачає збільшення виробничих спроможностей до $30 млрд – Сметанін

    Проєкт виробничих планів українських підприємств ОПК у 2025 році  передбачає нарощування існуючих виробничих спроможностей до 30 млрд доларів. (далее…)

  • Метінвест налагодив виробництво захисних панцирів для ЗРК Patriot

    Група Метінвест виробила броньований захист для модуля управління комплексом MIM-104 Patriot, який захищає українське небо від ворожих атак. Інженери Метінвесту вже змонтували першу броню на робочий модуль управління системою ППО.

    Метінвест у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова продовжує активно розширювати лінійку захисних виробів для української армії, яка підвищує рівень безпеки та захищає життя оборонців і військову техніку. Компанія освоїла виробництво сталевих екранів для основних вітчизняних танків Т-64 та Т-72, американських танків M1 Abrams і БМП Bradley, а також готується інтегрувати їх на різні модифікації Leopard 2. Наразі бійці отримали понад 300 екранів.

    «Захисники неба теж потребують надійного захисту. Оскільки це один із головних напрямів ініціативи Сталевий Фронт, в якому ми маємо великий досвід, недивно, що саме нам довірили таку відповідальну місію. За півтора місяця ми з нуля створили проєкт і за кресленнями виготовили з української бронесталі Метінвесту щит для екіпажу ЗРК Patriot, який гарантує захист від уламкових уражень як оборонцям, так і комплексу керування системою ППО. Шеф-монтаж броні також здійснювали наші досвідчені інженери», — відзначив керівник напряму сталевого виробництва Метінвесту для потреб української армії, операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.

    Інженери Метінвесту налагодили виробництво унікального бронепанцира для мозкового центру ЗРК Patriot, що управляє цією системою протиповітряної оборони. Захист екіпажу від уламкових уражень виготовлено зі сталі марки 30ХН2МА, що відзначається підвищеними властивостями зносостійкості, міцності, в’язкості та опору до механічних навантажень.

    Панцир складається з майже 200 елементів — пластин броньованої сталі завтовшки до 8 мм, які захищають центр управління комплексом ППО. Загальна вага панцира перевищує 2,6 тонни, проте жодним чином не впливає на функціональність чи мобільність комплексу. Над створенням панцира для ЗРК Patriot працювала команда проєктних інженерів, які курували роботу токарів, слюсарів, механозбірників та електрогазозварювальників.

    В умовах повномасштабного вторгнення, окрім виживання бізнесу та безпеки співробітників, пріоритетом Метінвесту є посилення обороноздатності української армії. Для цього в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова компанія спрямувала на потреби захисників 4,4 млрд грн.