Рубрика: Промисловість

  • Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт

    Минулого тижня Укрзалізниця презентувала промисловим колам перші підсумки відновлення аукціонів із продажу брухту чорних металів. Результати травня-серпня поточного року виявилися, м’яко кажучи, слабкими. Причина – ігнорування будь-яких слушних закликів покупців щодо зміни умов торгів. Судячи за все, УЗ й надалі буде демонструвати відсутність гнучкості, що врешті-решт призведе до чергового фіаско компанії отримати додатковий дохід.

    Під час робочої наради Євген Шрамко, член правління Укрзалізниці, що відповідає за напрям «Ремонт і виробництво», повідомив, що протягом 4 місяців компанія змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту, провівши 77 аукціонів.

    Вочевидь, аби згладити негатив, він повідомив, що на торги виставлено 22,6 тис. т брухту на 200 млн грн. А усього УЗ підготувала до продажу 95,5 тис. т металобрухту, додатково готується ще 131 тис. т сировини. І взагалі Укрзалізниця планує зайняти 8% ринку брухту за підсумками поточного року.

    Більш того, щоб продемонструвати клієнтоорієнтованість та збільшити зацікавленість покупців, Євген Шрамко пообіцяв запровадити строкові контракти на продаж брухту. «Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю», — рекламував сервіс УЗ її топ-менеджер.

    Проте бізнес не випромінював стільки оптимізму. «Ті лоти, які все ж вдалося реалізувати Укрзалізниці, — це високомаржинальний брухт: осі, колеса, деталі кузовів. Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», — повідомив Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    Дійсно, під час зустрічі бізнес озвучив наполегливий запит щодо зміни умов відвантаження у типовому контракті із переможцем «брухтового» аукціону. Наразі у документах УЗ у односторонньому порядку прописала умови EXW (Франко завод). Тобто, це означає, що Укрзалізниця передає брухт у розпорядження покупця на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе.

    Водночас, увесь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах поставки FCA (Франко-перевізник), тобто, продавець відповідає за доставку товару до вказаного покупцем місця. І, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    Проте вже на першому гострому питанні уся клієнтоорієнтованість Укрзалізниці скінчилася. Євген Шрамко пообіцяв бізнесу вивчити цю проблему та повернутися із рішенням у жовтні, а поки що запропонував потенційним покупцям диференційовані ціни на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/т, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою.

    В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «Є різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», – пояснив Євген Шрамко.

    Ще більш непохитним член правління Укрзалізниці виявився, коли справа дійшла до цін на брухт під час аукціонів. Саме їх неринковість бізнес називав головної перепоною для успішного проведення торгів. Виявилося, що УЗ й досі користується довідкою щодо цін, яку вона взяла в ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ще у квітні цього року. Хоча з того часу вартість брухту на ринку зменшилася на біля 2000 грн./т.

    Цікаво, що присутній начальник відділу кон’юнктурно-цінових досліджень УПЗЕ Іван Богданов підкреслював поточну неактуальність своєї квітневої довідки та пропонував різні варіанти надання УЗ актуальних довідок щодо цінової ситуації на ринку металобрухту. Натомість Євген Шрамко не проявив велику зацікавленість у цих пропозиціях – вочевидь, УЗ має намір й надалі продавати брухт орієнтуючись на ціни, які були у квітні.

    «Судячи за все, Укрзалізниця має намір використовувати дефіцит металобрухту в Україні, як зброю проти металургів, аби змусити їх приходити на аукціони та купляти сировину за невигідною ціною та умовами. Звісно, прямим текстом під час наради цього не було сказано, проте уся поведінка топ-менеджера УЗ та його відмова дослухатися до закликів бізнесу свідчить саме про це. В результаті, скоріш за все, компанія недоотримає запланований на це рік додатковий дохід від продажу брухту, попри отримання такої можливості ще на початку 2 кварталу цього року», — каже Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу.

    До речі, рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%. На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіці, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості.

  • Укрзалізниця передасть в оренду 10 проммайданчиків, щоб зменшити збитки вагоноремонтного напряму

    «Укрзалізниця» планує передати в оренду 10 промислових майданчиків, щоб оптимізувати витрати та скоротити прогнозовані збитки вагоноремонтного напряму, які цього року можуть сягнути 600 млн грн. Про це повідомив член правління компанії Євген Шрамко.

    За його словами, після створення філії «УЗ Вагон-Сервіс», яка об’єднала понад 50 ремонтних підприємств, компанія отримала чітке уявлення про масштаби проблеми: кількість ремонтів зменшилась удвічі на фоні падіння обсягів перевезень на 40% та зменшення використання вагонів — на 60%.

    «Ми почали працювати з надлишковими виробничими майданчиками. Почали діалог з ринком, залучили фінансові інституції, міжнародних консультантів і вже отримали від ринку 13 заявок (на оренду майданчиків — ред.). Це і аграрії, і будівельники, і оборонка», — зазначив Шрамко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Серед запропонованих об’єктів — Дарницький вагоноремонтний завод (50 га землі, 60 000 м² виробничих приміщень, 30 км колії) та Подільське депо на Одещині (6 га землі, 7 000 м² приміщень, вантажопідйомні крани до 10 т).

    Шрамко підкреслив, що така модель дозволить УЗ знизити собівартість ремонтів і вантажних перевезень, створити нові можливості для бізнесу.

  • Уряд у жовтні запустить програму компенсації витрат на страхування воєнних ризиків для промисловості

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України готує до запуску державну програму компенсації витрат на страхування воєнних ризиків для промислових підприємств. Концепція програми вже погоджена з прем’єр-міністром та Верховною Радою, тож механізм може запрацювати досить швидко — вже у жовтні, повідомив заступник керівника Мінекономіки Андрій Телюпа під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    «Пропонуємо вже із жовтня запускати багатокомпонентну програму страхування воєнних ризиків, щоб дати змогу українським виробникам максимально покрити свої ризики і таким чином розвивати виробництво і мати змогу інвестувати», — зазначив Телюпа.

    Програма передбачає дві складові. Це страхування ризиків для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, де приватні страховики не працюють.

    «Можна буде подати заявку через Експортно-кредитне агентство, і у разі настання страхового випадку, якщо вже прилетить, то ми компенсуємо суму збитків. Зараз визначається максимальне значення (суми компенсації — ред.)», — пояснив Телюпа.

    Другий компонент — програма компенсацій для підприємств у всіх регіонах країни. У цьому випадку держава покриватиме частину витрат промислових підприємств на виплату страхових премій, знижуючи їх до 1%.

    «Майже всі великі компанії страхують (на решті територій України — ред.), але є проблема у великих преміях. Середня ставка від 1% до 5%. За оцінкою експертів, для бізнесу максимально прийнятним є 1% від вартості. Тому ми плануємо запустити компенсаційну модель страхування, коли держава по аналогії з програмою «5-7-9» буде компенсувати витрати на страхування до 1%. Тобто, якщо виробництво у Запоріжжі застрахувати коштує 5-7%, то держава буде компенсувати різницю в 4%», — пояснив урядовець.

    Він додав, що новий механізм дозволить бізнесу почуватися захищеним і активніше розвивати виробництво навіть в умовах воєнної загрози.

  • Китай скорочує виробництво сталі третій місяць поспіль 

    Обсяг виробництва сталі в Китаї у серпні знизився на 0,7% у річному вимірі та на 2,9% порівняно з липнем — до  77,37 млн т. (далее…)

  • Доступ до зовнішнього фінансуванні допоможе Метінвесту відновити та повністю завантажити металургійне виробництво — топ-менеджер

    Група Метінвест потребує повноцінного доступу до іноземних ринків капіталу для реалізації ключових проєктів з відновлення виробничих потужностей. За словами операційного директора компанії Олександра Мироненка, це дозволить збільшити завантаження металургійних комбінатів в Україні на 25% і таким чином вийти на довоєнні обсяги виробництва.

    «Ми чітко розуміємо, що зможемо наростити металургійне виробництво на ті 25%, на які ми зараз недозавантажені. Для цього нам потрібно відновити дві домені печі. А щоб їх відновити, потрібні кошти. Ми чекаємо, поки в нас з’явиться доступ до зовнішніх ринків фінансування, тому що мова йде про сотні мільйонів доларів», — зазначив Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    У гірничо-збагачувальному сегменті три з чотирьох ГЗК вже працюють на повну потужність. Водночас Інгулецький ГЗК залишається зупиненим, як зауважив представник Метінвесту, через високі тарифи на електроенергію, що робить його продукцію неконкурентною. За словами Мироненка, це питання потребує додаткового обговорення із урядовцями.

    «В нас є чіткий план, як відновити це виробництво, але нам потрібно подивитися разом (із державою — ред.), як ми можемо створити передумови для його запуску. Це додасть, як мінімум, ще 12 млн тонн залізорудної сировини на експорт, з якої держава зможе залучати кошти у вигляді податків, і створить близько 2 тис. робочих місць у Кривому Розі», — сказав Мироненко.

    Попри труднощі воєнного часу Метінвест зміг адаптуватися до нових умов, що дозволило компанії відновити поточні інвестиції в українські активи, які дозволяють підтрмувати їх роботу.

    «Цього року ми інвестували 20 млн дол. у відновлення доменної печі на Кематсталі. Будуємо установку згущення відходів на Північному гірничозбагачувальному комбінаті, яка забезпечить роботу комбінату на десятки років наперед. Наступного року також плануємо досить суттєву інвестиційну програму по відновленню українських фондів», — сказав топ-менеджер.

    Водночас у компанії наголосили, що згадані вище кроки можуть бути реалізовані у короткостроковій перспективі, тоді як масштабна модернізація металургійних потужностей під зелене виробництво запланована на етап післявоєнного відновлення України.

     

  • Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає $400–500 додаткової вартості — операційний директор Метінвесту

    Експорт металобрухту з України набув безконтрольного характеру і потребує уваги уряду, оскільки продаж сировини за кордон обмежує виробництво готової продукції та позбавляє країну додаткових надходжень. Таку думку висловив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він звернув увагу, що обсяги вивезення металургійної сировини зросли з 2–3 тис. тонн на рік до початку широкомасштабної війни до десятків тисяч тонн брухту щомісяця, що завдає суттєвих втрат українській економіці.

    «Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає 400–500 доларів додаткової вартості, які могла б заробити, якщо б цей металобрухт був перероблений на українських підприємствах і надійшов на внутрішній ринок або на експорт у вигляді готової продукції», — наголосив Мироненко.

    Він підкреслив, що це питання потребує термінового вирішення у співпраці з державою, оскільки переробка металобрухту всередині країни дозволила б створювати більше доданої вартості та підтримувати національну економіку в умовах війни.

  • Метінвест назвав CBAM однією з основних проблем для української металургії

    Ключовим викликом для металургійних компаній України є впровадження механізму CBAM (carbon border adjustment mechanism) з січня наступного року, що може призвести до запровадження додаткових мит на українську металопродукцію та зробить її менш конкурентною на європейському ринку, повідомив операційний директор компанії Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він позитивно оцінив поточну взаємодію компанії з урядом України, зокрема у вирішенні критичних питань для промислового сектору, таких як нові європейські регуляції у сфері екології.

    «Ми спільно з урядом працюємо над тим, щоби відтермінувати введення програми CBAM для українського виробника і дати нам можливість після війни відновитися, зробити інвестиції, перебудувати наші заводи і відповідати всім нормам, які від нас буде вимагати європейська співдружність з точки зору екологічності та зеленого виробництва сталі», — зазначив Мироненко.

    Водночас запровадження CBAM матиме вплив не тільки на експортні спроможності українських виробників, а й на внутрішній ринок, зауважив Мироненко. Очікується, що після впровадження CBAM частина виробників втратить доступ до ринку ЄС через додаткові екологічні мита. Це своєю чергою може спричинити значний наплив такої продукції на вільні від екологічних регуляцій ринки, зокрема і на український, особливу цікавість до якого мають турецькі виробники прокату.

    «Це призведе до суттєвого напливу турецької продукції до України», — зауважив Мироненко. Це, за його словами, суттєво обмежить можливості українських компаній працювати на домашньому ринку.

    «Ми повинні захищати власного виробника і ті робочі місця, які він створює», — наголосив операційний директор Метінвесту, додавши, що діалог з урядом з цього питання також триває.

     

  • Метінвест закінчив I півріччя зі збитком в $58 млн

    Група Метінвест завершила перше півріччя 2025 року з чистим збитком 58 млн дол., тоді як у першому півріччі 2024 року отримала чистий прибуток у 179 млн дол., свідчить звіт компанії.

    У січні-червні виручка Метінвесту скоротилась на 13%, до 3,55 млрд дол. Скоригований показник EBITDA за відповідний період впав на 49% у річному обчисленні, до 339 млн дол.. При цьому EBITDA сегменту гірничодобувної промисловості знизився на 69%, до 169 млн дол., тоді як EBITDA металургійного сегменту зріс на 22%, до 213 млн дол..

    Серед основних причин, які вплинули на зниження показника EBITDA, вказані призупинка діяльності «Метінвест Покровськвугілля«, зниженням цін продажу на весь асортимент продукції і зниження обсягів продажів, включаючи зменшення продажів залізорудного концентрату, готової сталевої продукції власного виробництва та заготовок.

    Ці фактори були частково компенсовані збільшенням обсягів перепродажу, зменшенням транспортних витрат, головним чином через зменшення обсягів відвантаження (що призвело до зменшення витрат на вантажні перевезення та залізничні перевезення), а також тарифів. Також заходами з підвищення операційної ефективності, включаючи ініціативи з енергозбереження та ефективніше використання сировини (зокрема, коксу), зниженням витрат на сировину, головним чином завдяки зниженню цін на сляби, вугілля та кокс, покращенням результатів спільних підприємств і зменшенням інших витрат, включаючи позитивний вплив девальвації гривні відносно долара США.

    «Цей період став для нас серйозним випробуванням, оскільки ми почали працювати без українського коксівного вугілля. Коригування процесів закупівель для виробництва сталі вимагало від наших команд значного часу, енергії та відданості. Незважаючи на всі труднощі, ми досягли успіху, хоча шлях був складним. Актив групи з виробництва коксівного вугілля в США, United Coal, відіграв у цьому відношенні вирішальну роль. Наші американські колеги відновили поставки вугілля до України, як і до вторгнення», — зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.

    Додатковий тиск виник через спадний ринковий цикл, додав він. Тому вкрай важливо зосередитися на ефективності, особливо враховуючи, що бізнес-модель зазнала чергового удару від Росії. Постійні зусилля всієї групи щодо ретельного вивчення кожної дії в цьому динамічному середовищі принесли близько 15% прибутковості у звітному періоді: «Це чіткий доказ того, що ми не можемо дозволити собі зупинитися, чи то на висококонкурентному ринку, чи то під час воєнного часу».

    «Протягом тривалого періоду нам довелося призупинити більшість стратегічних інвестицій. Однак ми визнаємо, що прогрес неможливий без них. У 2025 році ми оцінили наші потенційні траєкторії розвитку. Серед інших результатів, це підтвердило кроки з модернізації нашого флагманського залізорудного активу, Північного ГЗК, починаючи з ініціативи з згущення відходів. Це також зміцнило нашу віру в зелений сталеливарний завод в Італії, який ми спільно досліджуємо з нашим партнером Danieli«, — відзначив гендиректор групи.

  • Укрзалізниця пропонує продавати частину металобрухту за довгостроковими контрактами

    АТ «Укрзалізниця» пропонує брухтозаготівельним підприємствам укладати довгострокові договори на реалізацію металобрухту, щоб мати прогнозовані обсяги продажів вторсировини, зазначив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками галузі.

    Зокрема, УЗ пропонує покупцям контракти строком від 6 до 12 місяців із обсягом постачань від 30 тис. тонн металобрухту. Серед інших умов — проведення авансових платежів на рівні близько 40% від вартості закупівлі.

    Низка присутніх на нараді учасників ринку висловила цікавість до пропозиції УЗ, однак зазначалося що річні контракти є надто довгими. Лунала пропозиція скоротити їх строки, а також запропонувати варіанти на кілька місяців.

    «Реалізація (в межах довгострокових контрактів — ред.) і далі відбуватиметься на Prozorro.Продажі. Ми плануємо виставляти лоти, які будуть відвантажуватися у майбутніх періодах», — зазначив Шрамко в коментарі UAprom.

    Запровадження механізму довгострокових контрактів «дасть прогнозований обсяг для покупця, і прогнозований прибуток для УЗ», додав він. Наразі ініціатива знаходиться на етапі обговорення: залізничний оператор чекає від бізнесу оцінки щодо загальної потреби та обсягів брухту, які заготівельні підприємства готові купувати в УЗ.

    Серед інших питань, які виносились на обговорення під час наради, також було впровадження нових умов продажу сировини відповідно до договору поставки FCA, що, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    «Ми беремо на себе зобов’язання сказати, це ефективно чи ні. Тобто проведемо аналітику з урахуванням диференційованих цін на навантаження, змін кон’юнктури ринку та інших факторів», — зазначив Шрамко, додавши, що попередні результати такої оцінки планують обговорити із бізнесом у жовтні.

    Поки триватиме оцінка доцільності переходу до продажів на умовах FCA, УЗ також запропонувала представникам бізнесу повернутись до диференційованих цін на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/тонну товару, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою. В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «(Є) різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», — пояснив Шрамко. УЗ планує представити попередні пропозиції з цього питання за 2 тижні.

    Нагадаємо, у травні цього року УЗ відновила продаж брухту після дворічної перерви. За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня компанія реалізувала 28,2 тис. тонн сировини.

  • Україна за 8 місяців збільшила експорт феросплавів майже на 40%

    Україна в січні-серпні 2025 року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 39,7% (далее…)