Рубрика: Промисловість

  • Укрзалізниця реалізувала понад 28 тис. тонн металобрухту після 2-річної паузи

    За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня поточного року, АТ «Укрзалізниця» реалізувала 28,2 тис. тонн металобрухту, повідомив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками підприємств брухтозаготівельної галузі.

    УЗ відновила аукціони з продажу металобрухту в системі Prozorro.Продажі після того як у квітні уряд спростив для компанії процедуру розпорядження майном, дозволивши самостійно продавати його, якщо вартість не перевищує 500 млн грн.

    Перші результативні торги відбулися у червні. Загалом, за три місяці компанія провела 77 успішних аукціонів.

    Наразі до продажу готово ще 95,5 тис. тонн металобрухту, із яких на торги вже виставлено 22,6 тис. тонн. Додатково УЗ готує до продажу ще 131 тис. тонн брухту.

    Серед основних типів сировини, готової до продажу, представлені такі види (за ДСТУ): 3 (брухт сталевий товстий, 47,9 тис. т), 1 (брухт сталевий тонкий, 20,6 тис. т), 9 (брухт негабаритний змішаний для перероблення, 14,35 тис. т). Також пропонуються такі види: 2, 4, 6, 10, 12, 12, 300, 301, 304, 308, 309, 312.

    «Це якісний брухт, і його в наших лотах більша частина», — зазначив Шрамко. За його словами, УЗ буде докладати зусиль, щоб зберігати представлену пропорцію (див. слайд) та пропонувати ринку достатні обсяги якісної сировини.

    «Там буде і більш привабливий і менш привабливий брухт. Коли ми переглянемо ціни навантаження (вартість навантаження товару за тонну; пропонується повернутися до диференційованих цін на відповідну послугу — ред.), менш привабливий може стати більш привабливим, тому що ціна, можливо, буде більш цікава, і він буде більш конкурентним», — зазначив Шрамко.

    За його оцінкою, за умови реалізації запропонованих обсягів металобрухту частка «Укрзалізниці» на ринку заготівлі може скласти 8%.

  • Британія виготовлятиме дрони-перехоплювачі для України

    Велика Британія виготовлятиме та спільно розроблятиме з Україною найсучасніше військове обладнання в рамках нової історичної угоди про обмін технологіями (далее…)

  • АРМА спрямувало 304 млн грн до Фонду ліквідації наслідків агресії від реалізації білоруського калію

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) перерахувало 304 млн грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. (далее…)

  • Сталевий експорт Китаю: що попереду?

    Китайські внутрішні ціни на сталь впливають на світовий ринок. Їх зростання відображає високий споживчий попит, коли місцеві виробники втрачають інтерес до закордонних продажів. І навпаки. Ну а сталевий експорт КНР вже багато років залишається одним із головних факторів, що дестабілізують світову металургію. І зараз у Піднебесній склалася цікава ситуація.

    Передумови зростання експорту

    Ціни на китайському ринку відрізнялися стабільністю з більшості видів продукції. Гарячекатаний рулон на старті року та на початку вересня коштував однаково — $472/т FOT. При цьому спад спостерігався до кінця червня, коли було зафіксовано локальний мінімум $446/т. Після чого почався підйом.

    Невеличке зниження довгомірного прокату відображає сталу кризу в секторі житлового будівництва. У січні котирування арматури перебували на рівні $457/т FOT, на початку вересня – $435/т. Зниження тривало до початку червня, до позначки $417/т. Потім ціна також пішла на підвищення.

    Вочевидь, відносній ціновій стабільності сприяло зменшення виплавки сталі на 3,1%, до 594,5 млн т за підсумками січня-липня. Проте місцеві металотрейдери відзначають млявий попит від споживачів, який і пояснює рекордний (починаючи з 1990 р.) сталевий експорт – 77,5 млн т за січень-серпень. Порівняно з торішнім показником приріст склав 10%.

    Таким чином, надлишок пропозиції на китайському ринку частково нівелювався за рахунок закордонних продажів. Що, у свою чергу, утримувало внутрішні ціни від надмірного падіння. Звертає увагу, що їх зниження відбувалося паралельно зі скороченням сталевого виробництва.

    Але як тільки прокат почав дорожчати, металурги одразу відреагували. За даними Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), за тиждень з 21 по 27 серпня загальний обсяг виробництва 5 основних видів метпродукції на 184 сталеливарних заводах склав 8,8 млн т., на 13,6% більше у річному вимірі. І це не одразу позначилось на цінах.

    За перший тиждень вересня г/к рулон подешевшав на $2,8/т. Арматура, яка особливо чутлива до коливань пропозиції, — відразу на $7/т. Найбільш тривожно, що це відбувається саме зараз, у період традиційно пікового попиту на сталь, який у Китаї називають «золотий вересень». Це означає, що навіть він не здатний повністю «проковтнути» обсяги, що є у виробників. Вони, втім, не зменшують обертів, оскільки негативний вплив ринкової кон’юнктури перекривається сильним державним субсидуванням.

    За даними Національного бюро статистики КНР, консолідований прибуток сталеливарної галузі за січень-липень становив $9,02 млрд порівняно з $170 млн за той же період 2024 р. Згідно з результатами опитування консалтингового агентства Mysteel, до кінця серпня 64% з 247 доменно-конвертерних комбінатів Китаю повідомили про плани отримати прибуток від продажу продукції. Роком раніше таких було лише 3,9%.

    Важливе уточнення: отримані від держави дотації металургійні компанії КНР зараховують до прибутку у своїй звітності. Таким чином пояснюються високі показники галузі та діловий оптимізм на тлі сталого ринку, що має передумови для нового спаду.

    Також слід зазначити відсутність практичних заходів щодо скорочення виробництва. Нагадаємо, на початку березня Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) оголосила про плани з реструктуризації сталеливарної галузі, без будь-якої конкретики. Вже тоді ми припустили, що таким чином офіційний Пекін лише хотів понизити градус критики на свою адресу – на тлі зростання сталевого експорту.

    Ця версія підтвердилася наприкінці серпня, коли Міністерство промисловості та інформаційних технологій, Міністерство природних ресурсів, Міністерство екології та навколишнього середовища, Міністерство торгівлі та Державне управління регулювання ринку опублікували спільний План роботи зі стабілізації зростання сталеливарної промисловості на 2025–2026 рр.

    У документі йдеться, що Китай суворо регулюватиме заводські потужності та обсяги виробництва. Але жодних цільових орієнтирів знову не встановлюється. З цього випливає, що зниження внутрішніх сталевих цін продовжуватиметься, штовхаючи експорт до нових висот.

    «Сірий» чи «білий»?

    Експортні котирування г/к рулону на початку січня перебували на рівні $490/т FOB China, наприкінці першого тижня вересня – $485/т. Як і внутрішні ціни, вони знижувалися протягом першого півріччя – до локального мінімуму $462/т. Після цього перейшли до відновлення.

    На початку січня запити експортерів катанки були на позначці $477/т FOB China, на початку вересня — $490/т. Локальний мінімум датується 23 травня – $460/т. Потім ціни пішли вгору. І зараз вони вищі за січневі лише для довгомірного прокату – з урахуванням як внутрішніх, так і експортних пропозицій. За перший тиждень вересня приріст становив $2,5/т. Тоді як експортні котирування г/к рулону не змінилися порівняно з кінцем серпня.

    Пояснення того, що відбувається, знаходиться поза ринковою площиною. Нагадаємо, наприкінці березня уряд Китаю видав регламент, який посилює управління експортом та дотримання податкового законодавства. Тоді UAProm припустив, що це здатне зменшити потік китайської метпродукції на зовнішні ринки. Наступні події підтверджують цю тезу.

    На виконання нового регламенту Державне податкове управління КНР 7 липня оприлюднило розпорядження, що вимагає від усіх торгових агентів інформацію про реального експортера та комерційну вартість товару. Одночасно запроваджується передплата ПДВ за експортними операціями. Сплатити його має саме агентська фірма, не виробник.

    Зміни набирають чинності з 1 жовтня. Але вже 22 серпня митниця провела перевірку в порту Фанченг (пров. Гуансі), за підсумками якої конфіскувала партію г/к рулонів обсягом 200 тис. т. Як з’ясувалося, вона відвантажувалася на експорт без сплати ПДВ. Ця показова разова акція справила враження на сталевий ринок. Пропозиції щодо експортних продажів без ПДВ практично зникли. Що відразу відобразилося на котируваннях.

    Цікаво, що у Фанчензі митниця конфіскувала рулонний прокат. Але, за даними трейдерів, переважно без сплати ПДВ відпускалися катанка та арматура. Тому подія більш помітно позначилася на сегменті довгомірного прокату.

    За оцінками, його вартість при «сірому» експорті була на $15-30/т нижчою за «білий» варіант. Здебільшого цим займалися приватні компанії. Державні у ці схеми перестали грати ще раніше. А відтепер і трейдери вважають за краще не ризикувати заради додаткової маржі, уникаючи сумнівних угод.

    Підвищення вартості китайського сталевого експорту покращило умови конкуренції для інших виробників. Ще на початку третьої декади серпня котирування катанки з КНР на Філіппінах були $480–485/т CFR Manila, тоді як індонезійська Dexin Steel запитувала $490/т. На початку вересня китайські піднялися до $495-500/т, Dexin Steel зберегла свої на попередньому рівні. Тому, вочевидь, індонезійська пропозиція зараз має перевагу перед заводами з КНР.

    Аналогічно у В’єтнамі. На момент рейду митної служби у Фенчангу китайські компанії пропонували тут катанку $468/т CFR Hochiminh. На початку вересня – вже $483/т. Запити найбільшого місцевого виробника Hoa Phat залишалися на рівні $500/т EXW. «Якщо додати 6,1%-ве мито (діючий захисний захід на імпорт – авт.), нинішня китайська катанка не зможе конкурувати», — заявив керуючий одного з в’єтнамських метзаводів.

    Ймовірно, нова кон’юнктура може повною мірою позначитися на показниках експорту сталі з КНР ближче до кінця IV кв., коли там набудуть чинності нові правила митного оформлення.

    Таким чином, динаміка зарубіжного продажу китайських металургів до кінця року залежить від двох протилежних факторів. По-перше, надлишкове виробництво тягне за собою зниження внутрішніх цін, стимулюючи експорт. По-друге, посилення фіскального контролю над зовнішньоторговельними операціями має ліквідувати «сірі» схеми з поставками за ціною, нижчою від ринкової. Китайські гравці втрачають нагоду демпінгувати на закордонних майданчиках. І це утримуватиме сталевий експорт із КНР від подальшого нарощування.

  • «Укроборонпром» посів 49 місце у рейтингу 100 найбільших оборонних компаній світу

    АТ «Українська оборонна промисловість» посіло 49 місце в щорічному рейтингу найбільших оборонних компаній світу видання Defense News за абсолютним оборонним доходом. (далее…)

  • Метінвест спрямує майже пів мільярда гривень на розбудову газової генерації на Північном ГЗК

    З липня на Північному ГЗК Групи Метінвест уведені в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн. Загалом на ПівнГЗК планується встановити чотири таких агрегати в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств Метінвесту, повідомила пресслужба групи.

    Упровадження газової генерації – один з основних інвестпроєктів 2024–2025 років, в реалізації якого задіяні різнопрофільні служби об’єднаного ГЗК. Ідея зробити підприємства компанії енергетично незалежними остаточно сформувалася у серпні минулого року. Тоді вищим керівництвом Метінвесту було поставлене завдання перед енергетиками знайти технічне рішення, яке б забезпечувало безаварійну зупинку підприємств під час блекаутів з наступним швидким відновленням виробництва після подачі живлення. Після ретельного опрацювання поставленого завдання фахівці запропонували запровадити газову генерацію.

    У листопаді минулого року був укладений контракт на придбання та встановлення газових генераторів на Північному ГЗК, а вже за пів року перші дві установки номінальною потужністю 2,8 МВт кожна були підключені до мереж головної понижувальної підстанції №2 та запущені в роботу. Під час впровадження проєкту фахівці служби енергоменеджменту аналізували збільшення вартості електроенергії та довели доцільність використання газових генераторів не лише для безаварійних зупинок, а й для отримання додаткового економічного ефекту. Наразі їх задіюють у часи максимального навантаження на енергетичні системи України.

    «Незважаючи на те, що на перших двох газових генераторах ще тривають пусконалагоджувальні роботи, ми маємо позитивний економічний ефект від їх застосування. Ми регулярно прораховуємо собівартість вироблення 1кВт, виходячи із основних витрат на експлуатацію генераторів. Ключовими з них є: природний газ, мастило для забезпечення роботи двигунів внутрішнього згоряння і власні потреби генераторів. З урахуванням цього кожного дня формуємо собівартість 1кВт електроенергії та порівнюємо з вартістю на ринку на добу вперед. В ті години, коли це вигідно, ми здійснюємо запуск обладнання. В середньому на добу це 6–8 годин», – пояснив начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.

    Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок. Вони будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції №4.

    «Для того щоб гірничо-збагачувальні підприємства Метінвесту мали змогу й надалі забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 мільйона гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації. Це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електричної енергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, а також дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Це значні чинники, які підсилюватимуть життєстійкість ГЗК», – додав генеральний директор ГЗК Метінвесту Ігор Тонєв.

  • Україна запропонує США не лише родовища, а й промислові відходи

    Україна в межах угоди про корисні копалини запропонує США не лише класичні greenfield-родовища, але й альтернативні джерела сировини (далее…)

  • Споживання сталі в Україні за 8 місяців зросло на 23%

    Споживання сталі в Україні у січні-серпні поточного року зросло до 2,81 млн тонн, що на 22,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (2,29 млн тонн). Такі дані наводить «Укрметалургпром».

    За 8 місяців на внутрішній ринок надійшло 1,77 млн тонн металопрокату українського виробництва, що становить 63% від загального обсягу споживання. Ще 37% або 1,04 млн тонн припадає на імпорт.

    Частка імпортної складової відносно минулого року зросла на 0,75%.

    Серед основних постачальників прокату в Україну перше місце обіймають інші країни Європи (53%), на другому — ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18%).

  • Бізнес отримає компенсацію 15% вартості української промтехніки за липневими заявками 

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило новий розподіл коштів за програмою компенсації 15% вартості (далее…)

  • Виплавка сталі в Україні за 8 місяців скоротилась на 7%

    Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року зменшили виробництво сталі на 6,8% відносно аналогічного періоду минулого року. За цей період було виплавлено 4,91 млн тонн сталі, тоді як торік цей показник становив 5,27 млн тонн. Про це свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».

    За 8 місяців з початку року в Україні також було виготовлено 5,11 млн тонн чавуну, що на 8% більше за січень-серпень 2024 року (4,73 млн тонн).

    Виробництво прокату за цей період заменилось на 1,4% у річному обчисленні до 4,26 млн тонн проти 4,31 млн тонн торік.