Китайські внутрішні ціни на сталь впливають на світовий ринок. Їх зростання відображає високий споживчий попит, коли місцеві виробники втрачають інтерес до закордонних продажів. І навпаки. Ну а сталевий експорт КНР вже багато років залишається одним із головних факторів, що дестабілізують світову металургію. І зараз у Піднебесній склалася цікава ситуація.
Передумови зростання експорту
Ціни на китайському ринку відрізнялися стабільністю з більшості видів продукції. Гарячекатаний рулон на старті року та на початку вересня коштував однаково — $472/т FOT. При цьому спад спостерігався до кінця червня, коли було зафіксовано локальний мінімум $446/т. Після чого почався підйом.
Невеличке зниження довгомірного прокату відображає сталу кризу в секторі житлового будівництва. У січні котирування арматури перебували на рівні $457/т FOT, на початку вересня – $435/т. Зниження тривало до початку червня, до позначки $417/т. Потім ціна також пішла на підвищення.
Вочевидь, відносній ціновій стабільності сприяло зменшення виплавки сталі на 3,1%, до 594,5 млн т за підсумками січня-липня. Проте місцеві металотрейдери відзначають млявий попит від споживачів, який і пояснює рекордний (починаючи з 1990 р.) сталевий експорт – 77,5 млн т за січень-серпень. Порівняно з торішнім показником приріст склав 10%.
Таким чином, надлишок пропозиції на китайському ринку частково нівелювався за рахунок закордонних продажів. Що, у свою чергу, утримувало внутрішні ціни від надмірного падіння. Звертає увагу, що їх зниження відбувалося паралельно зі скороченням сталевого виробництва.
Але як тільки прокат почав дорожчати, металурги одразу відреагували. За даними Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), за тиждень з 21 по 27 серпня загальний обсяг виробництва 5 основних видів метпродукції на 184 сталеливарних заводах склав 8,8 млн т., на 13,6% більше у річному вимірі. І це не одразу позначилось на цінах.
За перший тиждень вересня г/к рулон подешевшав на $2,8/т. Арматура, яка особливо чутлива до коливань пропозиції, — відразу на $7/т. Найбільш тривожно, що це відбувається саме зараз, у період традиційно пікового попиту на сталь, який у Китаї називають «золотий вересень». Це означає, що навіть він не здатний повністю «проковтнути» обсяги, що є у виробників. Вони, втім, не зменшують обертів, оскільки негативний вплив ринкової кон’юнктури перекривається сильним державним субсидуванням.
За даними Національного бюро статистики КНР, консолідований прибуток сталеливарної галузі за січень-липень становив $9,02 млрд порівняно з $170 млн за той же період 2024 р. Згідно з результатами опитування консалтингового агентства Mysteel, до кінця серпня 64% з 247 доменно-конвертерних комбінатів Китаю повідомили про плани отримати прибуток від продажу продукції. Роком раніше таких було лише 3,9%.
Важливе уточнення: отримані від держави дотації металургійні компанії КНР зараховують до прибутку у своїй звітності. Таким чином пояснюються високі показники галузі та діловий оптимізм на тлі сталого ринку, що має передумови для нового спаду.
Також слід зазначити відсутність практичних заходів щодо скорочення виробництва. Нагадаємо, на початку березня Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) оголосила про плани з реструктуризації сталеливарної галузі, без будь-якої конкретики. Вже тоді ми припустили, що таким чином офіційний Пекін лише хотів понизити градус критики на свою адресу – на тлі зростання сталевого експорту.
Ця версія підтвердилася наприкінці серпня, коли Міністерство промисловості та інформаційних технологій, Міністерство природних ресурсів, Міністерство екології та навколишнього середовища, Міністерство торгівлі та Державне управління регулювання ринку опублікували спільний План роботи зі стабілізації зростання сталеливарної промисловості на 2025–2026 рр.
У документі йдеться, що Китай суворо регулюватиме заводські потужності та обсяги виробництва. Але жодних цільових орієнтирів знову не встановлюється. З цього випливає, що зниження внутрішніх сталевих цін продовжуватиметься, штовхаючи експорт до нових висот.
«Сірий» чи «білий»?
Експортні котирування г/к рулону на початку січня перебували на рівні $490/т FOB China, наприкінці першого тижня вересня – $485/т. Як і внутрішні ціни, вони знижувалися протягом першого півріччя – до локального мінімуму $462/т. Після цього перейшли до відновлення.
На початку січня запити експортерів катанки були на позначці $477/т FOB China, на початку вересня — $490/т. Локальний мінімум датується 23 травня – $460/т. Потім ціни пішли вгору. І зараз вони вищі за січневі лише для довгомірного прокату – з урахуванням як внутрішніх, так і експортних пропозицій. За перший тиждень вересня приріст становив $2,5/т. Тоді як експортні котирування г/к рулону не змінилися порівняно з кінцем серпня.
Пояснення того, що відбувається, знаходиться поза ринковою площиною. Нагадаємо, наприкінці березня уряд Китаю видав регламент, який посилює управління експортом та дотримання податкового законодавства. Тоді UAProm припустив, що це здатне зменшити потік китайської метпродукції на зовнішні ринки. Наступні події підтверджують цю тезу.
На виконання нового регламенту Державне податкове управління КНР 7 липня оприлюднило розпорядження, що вимагає від усіх торгових агентів інформацію про реального експортера та комерційну вартість товару. Одночасно запроваджується передплата ПДВ за експортними операціями. Сплатити його має саме агентська фірма, не виробник.
Зміни набирають чинності з 1 жовтня. Але вже 22 серпня митниця провела перевірку в порту Фанченг (пров. Гуансі), за підсумками якої конфіскувала партію г/к рулонів обсягом 200 тис. т. Як з’ясувалося, вона відвантажувалася на експорт без сплати ПДВ. Ця показова разова акція справила враження на сталевий ринок. Пропозиції щодо експортних продажів без ПДВ практично зникли. Що відразу відобразилося на котируваннях.
Цікаво, що у Фанчензі митниця конфіскувала рулонний прокат. Але, за даними трейдерів, переважно без сплати ПДВ відпускалися катанка та арматура. Тому подія більш помітно позначилася на сегменті довгомірного прокату.
За оцінками, його вартість при «сірому» експорті була на $15-30/т нижчою за «білий» варіант. Здебільшого цим займалися приватні компанії. Державні у ці схеми перестали грати ще раніше. А відтепер і трейдери вважають за краще не ризикувати заради додаткової маржі, уникаючи сумнівних угод.
Підвищення вартості китайського сталевого експорту покращило умови конкуренції для інших виробників. Ще на початку третьої декади серпня котирування катанки з КНР на Філіппінах були $480–485/т CFR Manila, тоді як індонезійська Dexin Steel запитувала $490/т. На початку вересня китайські піднялися до $495-500/т, Dexin Steel зберегла свої на попередньому рівні. Тому, вочевидь, індонезійська пропозиція зараз має перевагу перед заводами з КНР.
Аналогічно у В’єтнамі. На момент рейду митної служби у Фенчангу китайські компанії пропонували тут катанку $468/т CFR Hochiminh. На початку вересня – вже $483/т. Запити найбільшого місцевого виробника Hoa Phat залишалися на рівні $500/т EXW. «Якщо додати 6,1%-ве мито (діючий захисний захід на імпорт – авт.), нинішня китайська катанка не зможе конкурувати», — заявив керуючий одного з в’єтнамських метзаводів.
Ймовірно, нова кон’юнктура може повною мірою позначитися на показниках експорту сталі з КНР ближче до кінця IV кв., коли там набудуть чинності нові правила митного оформлення.
Таким чином, динаміка зарубіжного продажу китайських металургів до кінця року залежить від двох протилежних факторів. По-перше, надлишкове виробництво тягне за собою зниження внутрішніх цін, стимулюючи експорт. По-друге, посилення фіскального контролю над зовнішньоторговельними операціями має ліквідувати «сірі» схеми з поставками за ціною, нижчою від ринкової. Китайські гравці втрачають нагоду демпінгувати на закордонних майданчиках. І це утримуватиме сталевий експорт із КНР від подальшого нарощування.
