Ellyt, always here

Рубрика: Промисловість

  • Federacciai: Італія має всі шанси стати світовим лідером у виробництві «зеленої» сталі

    Італія має всі шанси стати світовим лідером у виробництві «зеленої» сталі, але їй необхідно вирішити проблему підвищення цін на електроенергію (далее…)

  • CEO Метінвесту очікує на пожвавлення світового споживання сталі у 2025 році

    Зараз металургійна галузь переживає найдовший період спаду активності та споживання на світовому ринку сталі за останні 20 років, однак у 2025 році може відбутися перелом, що призведе до пожвавлення ділової активності, вважає генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

    Він розповів, що пік циклічного за своєю природою ринку сталі припав на кінець 2021 – початок 2022 року. Потім ринок пішов на спад через початок війни в Україні, загострення енергетичної кризи, перебої у ланцюжках постачання та економічну невизначеність в усьому світі. 2022 і 2023 роки були періодом, коли світ намагався впоратися з наслідками війни, що спалахнула в центрі Європи. А тепер до неї додалася ще й війна на Близькому Сході.

    «Думаю, зараз ми переживаємо найдовший спад у сталеливарному циклі за останні 20 років. Адже він вже триває понад три роки. Отже, у 2025 році має відбутися перелом на ринку та пожвавлення споживання», — зазначив керівник компанії під час Siderweb 2024, щорічного форуму, присвяченого стану та майбутньому сталеливарної промисловості Італії та Європи.

    Він уточнив, що попередній спад на ринку сталі на початку 2000 року тривав менш ніж півтора року, а у 2008-2009 роках – декілька місяців.

    Протягом останнього року європейський ринок сталі був найбільш нестабільним: імпорт зараз становить понад 27% видимого споживання сталі в Європі. Ситуацію ускладнюють високі ціни на енергоносії та конфлікти.

    Риженков сподівається, що до перелому ринку призведуть дії уряду США щодо зниження облікової ставки та пакет стимулів, який нещодавно запровадив уряд Китаю.

  • Tosyali Algerie ввела в експлуатацію другий модуль прямого відновлення заліза потужністю 2,5 млн т на рік

    Виробник сталі Tosyalı Algerie, алжирська дочірня компанія турецької Tosyalı Holding, оголосила про введення в експлуатацію та початок комерційного виробництва на установці з виробництва заліза прямого відновлення (далее…)

  • Данія інвестує майже €600 млн в оборонну промисловість України

    Міністр оборони України Рустем Умєров, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін та міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен підписали лист про наміри (далее…)

  • Voestalpine випустив свої перші “зелені” корпоративні облігації на суму €500 млн

    Австрійський виробник сталі Voestalpine випустив свої перші “зелені” корпоративні облігації на суму 500 млн євро (далее…)

  • Emsteel розглядає можливість придбання деяких європейських активів Celsa

    Компанія Emsteel, раніше відома як Emirates Steel, найбільший місцевий виробник сталі в ОАЕ і лідер ринку, зацікавлена в придбанні заводів іспанського виробника сталі Celsa (далее…)

  • На дробильній фабриці ЦГЗК оновили обладнання за понад 2,4 млн грн

    На дробильній фабриці Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), що входить до групи “Метінвест”, замінили подрібнювальний конус дробарки ККД 1500/180. (далее…)

  • Україна має скористатись форс-мажором і просити ЄС про відтермінування CBAM — Укрметалургпром

    Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни, вважає президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі у повному обсязі запрацює механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуться додатковими тарифами. Таким чином ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Із 2026 року CBAM застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

    «Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші (в межах CBAM – ред.). В директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. В ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Всі будуть платити – хто більше, хто менше», — пояснив Каленков.

    Наразі в ЄС діє перехідний період щодо впровадження CBAM, в межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, що стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм ЄС.

  • Уряд буде збільшувати спроможності Експортно-кредитного агентства – Качка

    Уряд планує збільшувати спроможності Експортно-кредитного агентства, яке надає фінансові та страхові інструменти підтримки українського експорту, та заохочувати в цілому фінансовий ринок теж працювати в цьому напрямку, зазначив торговий представник України Тарас Качка.

    «Ми запустили Експортно-кредитне агентство. Це приклад того, що це можливо – надавати фінансові інструменти для розвитку українського експорту. Ми також бачимо зусилля НБУ щодо розвитку фінансових інструментів у приватному секторі, бо нам потрібно, щоб не лише державна інституція працювала, а й приватні страхові компанії, комерційні банки розвивали фінансові продукти. Тут навряд можна говорити про миттєві зміни, але у перспективі 1,5-2 років вони реальні. І динаміка дуже гарна. Ми бачимо, що в ЕКА найбільше ми підтримуємо 84, 85 групу (товарів відповідно до УКТ ЗЕД; це машини і обладнання механічні та електричні  – ред.). Це класична промисловість. Ми будемо збільшувати спроможність ЕКА і заохочувати в цілому фінансовий ринок теж працювати», — зазначив Качка під час конференції «Економічної правди».

    Стратегією уряду, за його словами, також є розвиток української економіки та підтримка внутрішнього виробництва. «Ми зараз акцентуємось на чутливих товарах, наприклад, м’ясо птиці чи продукція металургії, яка є чутливою глобально. Але поза тим у нас є величезна номенклатура продукції – готова харчова продукція, різні промислові вузли, щодо яких ми маємо більше можливостей для експорту, ніж експортуємо. Тож політика з розвитку виробництва в Україні це базовий елемент розвитку експорту». – пояснив він.

    Качка додав, що в останні роки зусилля уряду були спрямовані на те, щоб розміщення технологічно складних виробництв в Україні було комфортним, нагадавши про роботу з наближення українського та європейського законодавства, вирішення питань стандартизації та роботу над угодою про «промисловий безвіз». Він вважає, що ці зусилля та тенденції у світовій торгівлі можуть допомогти Україні посилити виробничу кооперацію із західним світом.

    «Глобальна торгова політика зараз орієнтована на перебудову. Якщо раніше гонка була за ціною – де дешевше виробляти, там ми і розташовуємо виробництво. То зараз ми бачимо що стабільність ланцюгів постачання, карбоновий слід, спільне бачення цінностей щодо захисту прав людини – це все має сенс. І це значить, що у нас шансів на побудову виробничої кооперації з партнерами стає більше. І цим шансом треба користуватися з такою ж наполегливістю, як ми це робимо в ОПК», — вважає торгпред України.

    Схожу думку висловив заступник керівника Нацбанку Сергій Ніколайчук, також присутній на заході. Він вважає, що Україні «дуже важливо скористатися тими перевагами, які зараз дає деглобалізація та процеси френдшорінгу».

    «Ми вважаємо, що потенціал України на використання попиту на френдшорінг з боку європейських країн є досить суттєвим. А особливо в окремих специфічних секторах. Але для цього необхідно забезпечити інституційні передумови», — резюмував він.

  • Saab планує налагодити виробництво в Україні на тлі зростаючого попиту

    Шведська компанія Saab планує налагодити виробництво в Україні, щоб підтримати розвиток незалежного оборонного потенціалу країни. (далее…)