Ellyt, always here

Рубрика: Без рубрики

  • Світове виробництво сталі у серпні продемонструвало незначне зростання

    Світове виробництво сталі у серпні склало 145,3 млн тонн, що на 0,3% більше, ніж у серпні 2024 року, повідомили у Всесвітній асоціації сталі із посиланням на дані 70 країн, які звітують перед worldsteel.

    Протягом січня-серпня глобальна виплавка сталі зменшилась на 1,7% у річному обчисленні, до 1,23 млрд тонн.

    У розрізі регіонів серпневе виробництво виглядало наступним чином. Країни Африки виробила 1,8 млн тонн, що на 3,8% менше, ніж у серпні 2024 року. В Азії та Океанії збільшили виробництво на 0,4% р/р, до 107,7 млн тонн.

    ЄС (27) виробив 8,8 млн тонн, що на 2,8% менше від серпня минулого року. Інші країни Європи збільшили виробництво на 2,1%, до 3,7 млн тонн.

    На Близькому Сході виплавка сталі зросла одразу на 21,5% відносно минулого року і склала 3,8 млн тонн. Країни Північної Америки виробили 9,1 М млн тонн, що на 1,6% більше в річному обчисленні.

    Росія та інші країни СНД + Україна виплавили 6,7 млн тонн, що менше на 4,9% р/р. Південна Америка виробила 3,6 млн тонн, скоротивши виплавку на 5% р/р.

    Десятку найбільших країн-виробників сталі традиційно очолив Китай, де виплавили 77,4 млн тонн, на 0,7% менше, ніж у серпні 2024 року.

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Forbes проведе форум про фінанси та інвестиції 

    Forbes Money – це форум про фінанси та інвестиції, який відбудеться у Києві, 30 травня. Подію організовує Forbes Ukraine. 

    На Forbes Money збираються ті, хто формує нові правила гри. Економічна влада, провідні інвестори, архітектори великих угод аналізують сценарії, вибудовують стратегії та показують інструменти, які працюють навіть у часи турбулентності. На учасників форуму чекають панельні дискусії, інтервʼю з лідерами ринку, практичні кейси та нетворкінг.  

    Цьогорічна програма форуму зосередиться на глобальних ризиках і можливостях для українського бізнесу. Серед ключових тем: геоекономічна стратегія українського бізнесу, адаптація компаній, нові інструменти для портфельних та приватних інвесторів та які сектори цікаві інвесторам у 2025-му році. 

    Серед спікерів і учасників форуму: 

    • Василь Даниляк, СЕО групи компаній ОККО; 
    • Сергій Тігіпко, засновник TAS Group;
    • Ігор Мазепа, СЕО інвестиційної компанії Concorde Capital;
    • Зоя Дроншкевич, Директорка з бізнес-розвитку компанії «Київстар», членкиня наглядових рад Helsi.me та Uklon;
    • Володимир Лавренчук, Директор NEQSOL Holding Україна, голова наглядової ради Ощадбанку
    • Олександр Паращій, Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital;
    • Андрій Усенко, СЕО та співзасновник «Твоє Коло», співвласник «КУА «Профіт»

    Не пропустіть можливість розібратися в нових інструментах для інвесторів, дізнатися про великі угоди та обговорити фінансові стратегії для зміцнення власного бізнесу! Квитки можна придбати за посиланням.

  • Споживання сталі в Україні у січні-лютому зросло на понад 50%

    За підсумками січня-лютого 2025 року споживання металопрокату в Україні зросло на 50,47% відносно аналогічного періоду минулого року.

    (далее…)

  • «Ми постійно в пошуку нових ефективних інструментів». Тетяна Петрук — про впровадження змін у Метінвесті в умовах війни та дефіциту кадрів

    Класичні підходи до впровадження змін, якими користуються компанії в стабільних та передбачуваних обставинах, не працюють в умовах війни. Тож бізнесу доводиться бути креативним і постійно шукати нові підходи, що працюватимуть тут і зараз, вважає директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук. Вона поділилася досвідом компанії на зустрічі HRD Club Ukraine 7 березня в Києві, присвяченої управлінню змінами та ролі HR у періоди нестабільності.

    Подія об’єднала провідних спеціалістів, які обговорили головні виклики та ефективні рішення для бізнесу. До дискусіїдолучилися керівники HR-напряму «Укрзалізниці» Лідія Гриценко, Kness — Альона Кавка та CEO Lilo/Helsi Самвел Акобян.

    «Інструменти, якими ми користувалися до війни, в яких ми були впевнені та які давали гарні результати, нині перестали працювати. Тепер ми маємо знаходити нові інструменти, що будуть ефективними в наш час», — зазначила Тетяна Петрук.

    За її словами, Метінвест до великої війни мав черги з охочих працювати на підприємствах компанії, а центри комплектації могли відбирати кандидатів навіть на некваліфіковані посади. Тепер через війну, міграцію українців до безпечніших регіонів України, виїзд значної кількості громадян за кордон та мобілізацію компанія стикається з гострим браком персоналу. Наразі вакантними залишається близько 3,7 тисячі позицій. Тож Метінвесту довелося переглянути підходи до підбору та навчання персоналу, а також змінити низку внутрішніх процедур, які забезпечують ці процеси.

    «Ситуація кардинально змінилася. Ми не просто не можемо дозволити собі конкурс — ми готові брати більшість охочих працювати. Така сама ситуація і з навчанням. Ми розуміємо, що на наших підприємствах важливіше зосередитися на критично необхідних у нинішніх умовах навичках, таких як надання першої медичної допомоги, ніж на навчанні ефективних презентацій», —наголосила Тетяна Петрук.

    З огляду на ці зміни Метінвесту довелося переглянути навчальні програми, скоригувати роботу тренерів і скоротити терміни навчання.

    «Якщо раніше спеціаліста на посаду підручного сталевара ми навчали за шість місяців, зараз маємо навчити за два. Тобто, нам доводиться переглядати всі програми та навіть перенавчати інструкторів відповідно до нових вимог. Переглядаємо й зміст навчання, щоб воно не було загальним, а охоплювало лише найнеобхідніші навички для конкретної посади. Завершивши таку програму, людина зможе швидко стати до роботи й працювати самостійно», — пояснила директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Метінвесту.

    Учасники зустрічі також обговорили особливості впровадження змін і трансформацій, поділилися інструментами та підходами для уникнення невдач, роботи з опором у колективі та адаптації компаній до нових умов.

  • Трамп подвоїв мита на товари з Китаю

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким подвоїв мита на товари з Китаю з 10% до 20%. (далее…)

  • Зі спецрахунка НБУ на оборону у січні спрямували понад 5,4 млрд грн

    Станом на 1 лютого 2025 року залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 18,3 млрд грн. (далее…)

  • Український ринок металопрокату скоротився на 8% з початку року

    У січні-листопаді ємність внутрішнього ринку металопрокату скоротилась до 2,99 млн т. Це на 7,95% менше за результат січня-листопада 2023 року, коли споживання сталі було на рівні 3,25 млн т, повідомило об’єднання «Укрметалургпром».

    З початку року частка прокату українського виробництва, що надійшла на внутрішній ринок, склала 62% або 1,86 млн т. Ще 38% або 1,13 млн т припадає на імпорт. Частка імпортної складової відносно результату за 11 місяців минулого року зросла на понад 6%.

    Структура імпорту, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% та 19,52% відповідно); в січні-листопаді 2023 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно,  75,23% та 23,98%).

    Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (50,6%), на другому ЄС-27 (28,0% ), на третьому – країни Азії (20,0%).

    Нагадаємо, споживання сталі в Україні за 10 місяців впало на 10%.

  • Україна за 9 місяців збільшила виробництво сталі на 28%

    У січні-вересні 2024 року українські металургійні підприємства виплавили 5,88 млн т сталі, що на 28,2% більше за результат, отриманий протягом аналогічного періоду 2023 року. При цьому щомісячні обсяги виробництва продовжили знижуватися третій місяць поспіль: у вересні виплавка сталі склала 610 тис. т, тоді як у серпні – 690,7 тис. т, а у липні – 708,9 тис. т.

    За даними об’єднання підприємств «Укрметалургпром», з початку року меткомбінати також збільшили виробництво чавуну на 21,9% відносно січня-вересня 2023 року, до 5,36 млн т. У вересні виробництво чавуну дещо скоротилось порівняно із попереднім місяцем, до 624,1 тис. т проти 643,6 у серпні, однак загалом відповідало середньомісячній динаміці принаймні з травня (620-650 тис. т).

    Виробництво прокату за 9 місяців зросло на 22,7% порівняно з минулорічним та склало 4,82 млн т. Результат вересня у 503,9 тис. т продемонстрував значне скорочення у порівнянні з попереднім місяцем, коли виробництво прокату склало 589,3 тис. т. Минулого місяця виробництво прокату також впало відносно вересня-2023 (-3%).