Блог

  • Україна може отримати новий транш за програмою ERA вже в жовтні

    Міністр оборони Денис Шмигаль 24 вересня провів розмову з Валдісом Домбровскісом, Комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності. (далее…)

  • Уряд схвалив підписання додаткових угод з ЄС у межах програм техспівробітництва

    22 вересня Кабінет міністрів погодив підписання двох додаткових угод між Україною та Європейською Комісією (далее…)

  • Зеленський та президент Анголи обговорили партнерство в аграрній сфері

    Президент України Володимир Зеленський 24 вересня провів зустріч із президентом Анголи Жуаном Лоренсу. (далее…)

  • Бізнес і держава посилюють співпрацю щодо впровадження екологічних стандартів в економіку

    23 вересня заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович та президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков підписали Меморандум (далее…)

  • Реалістична ціна на електроенергію є ключовою передумовою для розвитку ГМК — гендиректор АМКР

    Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.

    Як зазначив Лонгобардо під час конференції United by mining, в останні роки в Україні спостерігалося суттєве зростання вартості електроенергії, а в першій половині 2025 року вона була найдорожчою в Європі. Внаслідок цього частка електроенергії у собівартості продукції АМКР зросла в три рази.

    «Наразі регуляторне середовище в Україні не сприяє розвитку металургійної та гірничодобувної промисловості. Ми оточені природними монополіями, які перекладають свої збитки на бізнес, підвищуючи тарифи. Ми не можемо перекласти їх далі на наших клієнтів, оскільки продаємо товари, ціни на які регулюються світовим ринком. В результаті наше виробництво є збитковим уже четвертий рік поспіль», — наголосив Лонгобардо.

    Водночас завод продовжує працювати завдяки фінансовій підтримці материнської компанії, яка вже інвестувала понад 1 мільярд доларів. Він переконаний, що така ситуація не може продовжуватися далі.

    «Загальний чистий збиток у 2022–2024 роках склав майже 2,1 млрд дол.. Головною причиною цих збитків в останні роки є різке підвищення тарифів на електроенергію, встановлених державною генеруючою компанію, що займає монопольне становище на українському ринку», — зауважив гендиректор АМКР.

    Лонгобардо закликав уряд запровадити механізми підтримки бізнесу, зокрема застосувати систему прайс кепів для енергоємних підприємств, створити конкурентне середовище на українському ринку для державних генеруючих компаній та створити умови для укладання довгострокових контрактів.

    «Реалістична ціна на електроенергію — ключова передумова для сталого розвитку галузі, яка, у свою чергу, забезпечує роботу економіки, що своєю чергою посилює обороноздатність України», — підсумував він.

    Нагадаємо, раніше президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголошував, що високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною.

  • Імпорт легковиків за 7 місяців коштував Україні понад $3 млрд 

    З січня по липень 2025 року в Україну було імпортовано 224,5 тис. легкових авто (далее…)

  • Канада припинила перегляд антидемпінгових мит на гарячекатаний прокат з України

    Канадський трибунал з міжнародної торгівлі (CBSA) 19 вересня припинив перегляд дії антидемпінгових мит на гарячекатаний листовий прокат з вуглецевої сталі (далее…)

  • На порталі Дія запрацювала онлайн-сертифікація операторів протимінної діяльності

    Уряд запускає онлайн-сертифікацію операторів протимінної діяльності в «Дії». (далее…)

  • Підприємці у серпні отримали 498 кредитів на близько 2 млрд грн 

    У межах підтримки мікро, малого та середнього бізнесу в Україні з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року видано 49 787  кредитів (далее…)

  • Світове виробництво сталі у серпні продемонструвало незначне зростання

    Світове виробництво сталі у серпні склало 145,3 млн тонн, що на 0,3% більше, ніж у серпні 2024 року, повідомили у Всесвітній асоціації сталі із посиланням на дані 70 країн, які звітують перед worldsteel.

    Протягом січня-серпня глобальна виплавка сталі зменшилась на 1,7% у річному обчисленні, до 1,23 млрд тонн.

    У розрізі регіонів серпневе виробництво виглядало наступним чином. Країни Африки виробила 1,8 млн тонн, що на 3,8% менше, ніж у серпні 2024 року. В Азії та Океанії збільшили виробництво на 0,4% р/р, до 107,7 млн тонн.

    ЄС (27) виробив 8,8 млн тонн, що на 2,8% менше від серпня минулого року. Інші країни Європи збільшили виробництво на 2,1%, до 3,7 млн тонн.

    На Близькому Сході виплавка сталі зросла одразу на 21,5% відносно минулого року і склала 3,8 млн тонн. Країни Північної Америки виробили 9,1 М млн тонн, що на 1,6% більше в річному обчисленні.

    Росія та інші країни СНД + Україна виплавили 6,7 млн тонн, що менше на 4,9% р/р. Південна Америка виробила 3,6 млн тонн, скоротивши виплавку на 5% р/р.

    Десятку найбільших країн-виробників сталі традиційно очолив Китай, де виплавили 77,4 млн тонн, на 0,7% менше, ніж у серпні 2024 року.