Блог

  • Україна та Швеція підписали меморандум про розширення співпраці в аграрній та продовольчій сферах

    Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль та міністр сільських справ Швеції Петер Куллгрен підписали меморандум про співробітництво (далее…)

  • Ціни на залізну руду залишатимуться на низькому рівні через плани світових гравців розширювати виробництво

    Світові ціни на залізну руду залишаються під тиском через зниження вартості готової сталі в Китаї та амбітні плани ключових гравців добувного сектору розширювати виробництво ЗРС. За останні півтора року вартість руди знизилася на третину, а цьогоріч вона тримається на рівні $100/т і подальші прогнози для галузі залишаються невтішними, йдеться у статті UAprom «Ціни на залізну руду: нові виклики«.

    Найбільш масштабні плани зі збільшення виробництва має Індія. Компанія Lloyds Metals & Energy Ltd (LMEL) отримала ліцензії на нові ділянки родовища Surjagarh, що дозволить збільшити видобуток з 10 до 25 млн т на рік. Tata Steel Ltd (TSL) інвестує $1,18 млрд у розширення видобутку на рудниках Noamundi, Joda та Katamati, доводячи їхню потужність до 55 млн т. Державна Steel Authority of India Ltd (SAIL) також планує нарощувати видобуток, створюючи окрему гірничодобувну структуру.

    Однак, важливіше звернути увагу на заяву голови ради директорів Vedanta Group. Аніл Агарвал наприкінці квітня наголосив на можливості річного виробництва в Індії близько 700 млн т. залізної руди. Вочевидь, йдеться не просто про задоволення внутрішнього попиту, зазначається у статті, а про масштабну експансію на зовнішні ринки. Потенціал залізорудного експорту в Індії насправді великий, а індійські виробники, що продають переважно низькосортну руду Fe 57, можуть “відкусити” частку продажів у виробників Fe 62, серед яких і українські компанії.

    Крім того, відомов про плани бразильської Vale інвестувати $12,26 млрд у родовище Carajas, що дозволить збільшити видобуток до 200 млн т за п’ять років. А також — про плани нарешті завершити реалізацію гвінейського проекту Simandou (перебуває в операційному управлінні британсько-австралійської гірничорудної корпорації Rio Tinto Ltd).

    При цьому місткість залізорудного ринку в КНР, що є найбільшим споживачем залізної руди у світі, останніми роками звужується на тлі зменшення сталевого виробництва. У 2020-2024 роках виплавка сталі знизилася з 1,065 млрд до 1,005 млрд т. Цьогоріч агентство S&P Global прогнозує подальше скорочення до 996 млн т. Тобто попит на ЗРС з боку китайської металургії стабільно падає, а великі видобувачі намагаються ще збільшити пропозицію. Ось чому “епоха низьких цін” на залізну руду скоріше за все буде довгостроковою.

  • НКРЕКП спростила транспортування газу до України через Трансбалканський коридор

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про погодження надання Оператором ГТС України спільного продукту (далее…)

  • Bloomberg: Китай розглядає впровадження оновленого плану «Зроблено в Китаї»

    Уряд лідера Китаю Сі Цзіньпіна розглядає нову версію свого масштабного плану зі збільшення виробництва високотехнологічних товарів (далее…)

  • Бізнес має тісно співпрацювати зі школами та університетами, щоб мати фахових спеціалістів — Метінвест Політехніка

    Бізнес має активно налагоджувати контакти зі школами та університетами, спільно модернізуючи освіту, щоб отримувати фахових спеціалістів зі знаннями та навиками, які відповідають економічним потребам. Таку думку висловив керівник департаменту управління якістю освіти та акредитації університету «Метінвест Політехніка» Костянтин Мойсеєнко під час конференції «Освіта нової України».

    Зокрема, функція бізнесу в такому випадку, на думку представника вишу, полягає у передачі знань і технологій, які дозволять сформувати у школярів та студентів уявлення про професію та озброять їх практичними знаннями, завдяки яким вони зможуть вийти на ринок праці та розпочати роботу з першого дня після випуску.

    Крім того, бізнес також може долучатися до фінансування наукових розробок, які матимуть практичне втілення у роботі конкретних компаній. Як зазначив Мойсеєнко, «Метінвест Політехніка» уже має такий досвід, в межах якого підприємства звертаються до вишу із проханням знайти наукове вирішення певних виробничих проблем.

    Нарешті, важливим є долучення бізнесу до осучаснення освітніх просторів та формування сучасної матеріальної бази для освіти, інвестиції у нові лабораторії, STEM-зразки, навчальне обладнання, тощо. «Наша практика — це навчання на підприємстві. Є також окремі пілотні проєкти, коли ми кооперуємося із державними вишами. Наприклад, наші студенти разом зі студентами з Дніпровської політехніки навчаються разом в рамках лабораторно-тренінгових сесій, майстер-класів, тощо», — додав Мойсеєнко.

  • Британія спрямує кошти з ініціативи ERA на озброєння та ремонт техніки для України

    Міністерство оборони України, міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та міністерство оборони Великої Британії підписали проєктну домовленість щодо використання надприбутків (далее…)

  • У Єдиному державному реєстрі адрес вже верифіковано понад 1,5 млн записів

    Від початку реалізації проєкту по створенню та наповненню Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА) вже верифіковано 1,5 млн номерів адрес (далее…)

  • Уряд планує запровадити режим Science City для стимулювання інвестицій в науку

    Уряд пропонує запровадити режим Science City, що допоможе активізувати інноваційну діяльність наукових інституцій та стимулюватиме залучення інвестицій у розвиток наукових проєктів, повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій-міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час конференції «Освіта нової України».

    Наразі вже розроблений відповідний законопроєкт, який знаходиться на стадії обговорення. Документ передбачає створення умов для розвитку науково-дослідницької інфраструктури, спрощення адміністрування проєктів і стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема через можливість отримання резидентства Дія.City, запровадження податкових й митних пільг, для підвищення конкурентоспроможності українських наукових парків, університетів та НДІ.

    «Працюємо над законом про Science City, щоб наука розвивалася, створювалися наукові парки, були податкові стимули шукати людей, шукати рішення для нашої країни, реінвестувати і розвивати науку», — зазначив Федоров.

    Загалом уряд працює над реалізацією комплексу заходів, які допоможуть осучаснити освітню та наукову сферу та наблизити їх діяльність до вимог сучасної високотехнологічної економіки. Один із таких напрямів — модернізація освітніх просторів та змісту освітніх програм.

    За даними Федорова, наразі в Україні оновлюють більше 200 закладів професійно-технічної освіти, чого не відбувалося десятиліттями. Профтехи отримають сучасне обладнання і майстерні для навчання молодих фахівців, яких потребуватиме Україна для майбутньої відбудови. Уряд також розвиває мережу STEM-лабораторій у школах, щоб стимулювати цікавість дітей до точних, природничих наук. В рамках цієї ініціативи понад 100 навчальних закладів отримають нове обладнання та розхідні матеріали для кабінетів хімії, фізики, біології, географії, математики.

    Плануються зміни у наповненні освітніх програм. Наразі уряд працює над оновленням концепцій окремих освітніх галузей, також планується оновлення змісту профтехосвіти, реформування старшої школи з додаванням нових дисциплін та оновленням існуючих, надання школярам свободи вибору спеціалізованих предметів, тощо.

    У вищій школі зміни передбачають перехід до більш гнучкої системи управління університетами, створення наглядових рад, які обиратимуть ректорів, надання ректорам і керівному складу більшої автономії у фінансових питаннях, підборі персоналу, більш вільному залученні бізнесу та інвесторів до освітніх процесів, тощо. Наразі пілотний проєкт реалізується у трьох вишах країни, і якщо він виявиться успішним, його планують масштабувати на всю країну.

  • НКЦПФР додала до списку сумнівних інвестпроєктів ще 3 кейси

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) включила до списку ненадійних інвестиційних проєктів ще 3 кейси. (далее…)

  • Forbes проведе форум про фінанси та інвестиції 

    Forbes Money – це форум про фінанси та інвестиції, який відбудеться у Києві, 30 травня. Подію організовує Forbes Ukraine. 

    На Forbes Money збираються ті, хто формує нові правила гри. Економічна влада, провідні інвестори, архітектори великих угод аналізують сценарії, вибудовують стратегії та показують інструменти, які працюють навіть у часи турбулентності. На учасників форуму чекають панельні дискусії, інтервʼю з лідерами ринку, практичні кейси та нетворкінг.  

    Цьогорічна програма форуму зосередиться на глобальних ризиках і можливостях для українського бізнесу. Серед ключових тем: геоекономічна стратегія українського бізнесу, адаптація компаній, нові інструменти для портфельних та приватних інвесторів та які сектори цікаві інвесторам у 2025-му році. 

    Серед спікерів і учасників форуму: 

    • Василь Даниляк, СЕО групи компаній ОККО; 
    • Сергій Тігіпко, засновник TAS Group;
    • Ігор Мазепа, СЕО інвестиційної компанії Concorde Capital;
    • Зоя Дроншкевич, Директорка з бізнес-розвитку компанії «Київстар», членкиня наглядових рад Helsi.me та Uklon;
    • Володимир Лавренчук, Директор NEQSOL Holding Україна, голова наглядової ради Ощадбанку
    • Олександр Паращій, Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital;
    • Андрій Усенко, СЕО та співзасновник «Твоє Коло», співвласник «КУА «Профіт»

    Не пропустіть можливість розібратися в нових інструментах для інвесторів, дізнатися про великі угоди та обговорити фінансові стратегії для зміцнення власного бізнесу! Квитки можна придбати за посиланням.