Справжній ефект від введення універсального 10% мита в США можна буде оцінити лише через деякий час, оскільки нові умови торгівлі тільки почали діяти, і ніхто достеменно не знає, як складеться ринкова ситуація, зазначив генеральний директор “АрселоМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо в коментарі UAprom.
Водночас клієнти АМКР у Штатах вже намагаються зменшити власні втрати від торгової політики адміністрації Дональда Трампа, підштовхуючи компанію до зменшення цін на чавун, що є основним експортним товаром АМКР для американського ринку.
“Через мита наші споживачі в США будуть змушені платити на 10% більше, тож вони підштовхують нас до того, щоб ми зменшили ціну на чавун, який постачаємо. Водночас США не мають достатньо сировини всередині країни, тож вони так чи інакше будуть змушені закуповувати її в інших країнах і сплачувати додаткове 10% мито”, — зазначив Лонгобардо, додавши, що наслідки дій Трампа виробники відчують лише через деякий час.
Як зазначив топ-менеджер, наразі АМКР експортує до США тільки чавун, оскільки на інші товарні позиції, які виробляють на підприємстві, такі як арматура та катанка, в США діє додаткове антидемпінгове мито у понад 40%. “Це робить ринок США недоступним для нас по цих позиціях”, — пояснив він.
Раніше в українській промисловій компанія “Інтерпайп” зазначали, що стурбовані поверненням 25%-ого мита на сталь в США. Там вважають, що це не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.
Нагадаємо, 2 квітня Дональд Трамп оголосив про запровадження 10% тарифів на весь імпорт до США, а також підвищених тарифів на товари для низки країн, що мають незбалансовану торгівлю з США. Зокрема, щодо Китаю першопочатково застосовувалося мито у 34%, а до Європейського Союзу — 20%.
Однак уже 9 квітня Трамп залишив у дії лише універсальне мито і відтермінував запровадження підвищених тарифів на 90 днів для тих країн, які не вводили заходу у відповідь на дії США. В цю категорію не включили Китай, який висловив готовність «боротися до кінця» і почав дзеркально підвищувати мита на американські товари. В результаті обміну кількома раундами підвищень США та КНР довели мита на товари одне одного до рівня у 125%. Вони додаються до інших мит, які діяли на момент початку тарифної війни.