Блог

  • «Не чекаємо завершення війни». У Метінвесті розповіли про пріоритетні інвестпроєкти

    Попри виклики воєнного часу і об’єктивні обмеження, які на бізнес накладає війна, Метінвест не чекає її завершення, а намагається інвестувати у розвиток і модернізацію своїх підприємств, наскільки це можливо, зазначив операційний директор групи Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    Він заважив, що вже у квітні на металургійному комбінаті Каметсталь зупинять доменну піч на капітальний ремонт, що дозволить довести агрегат до сучасних вимог у галузі. Крім того, у Кривому Розі компанія почали перший етап масштабної перебудови Північного гірничо-збагачувального комбінату. Йдеться про будівництво установки згущення, що є підготовчим етапом для впровадження технології флотації. В майбутньому також планується встановлення нової обпалювальної машини. Разом ці нові технології та обладнання дозволять виробляти на ПівнГЗК окатки більш високої якості для європейських споживачів.

    «Це буде продукт з високою доданою вартістю і це буде «зелений» продукт, який ми зможемо експортувати як на наш майбутній завод в Італії, так і для інших споживачів в Європі»,- сказав Мироненко і додав, що Метінвест також має програму розвитку металургійних активів.

    Важливим проєктом з огляду на ситуацію останніх років також є будівництво власної генерації. Цього року компанія інвестує у цей напрям 20 млн дол.

    «Загалом плануємо будувати власну генерацію на 20 МВт, 10 з них вже запустили на Каметсталі, і ці установки вже фактично працюють. Ще 10 плануємо побудувати в Кривому Розі. Цей проект маємо завершити до кінця травня, і таким чином матимемо суттєву економію та можливість маневру під час відключень чи пікових значень на тарифи на електроенергію. Так ми зможемо бути більш конкурентними і знижувати нашу собівартість», — зазначив операційний директор групи.

    Він також звернув увагу на те, що українські виробники потребують державної підтримки, зокрема, в тому, що стосується забезпечення сприятливих умов торгівлі на зовнішніх ринках, включно з оптимальними митними ставками та виключеннями із екологічного оподаткуання, такого як CBAM В Європі.

    За словами Мироненко постійне зростання тарифів, до якого вдаються державні монополії, також суттєво послаблює позиції українських виробників у світі.

  • Експорт Китаю в березні зріс на 12,4%

    Китайський експорт різко зріс у березні 2025 року після того, як підприємства поспішили з поставками до набрання чинності останніх американських тарифів. (далее…)

  • Металобрухт потрібен в Україні — операційний директор Метінвесту

    Стрімке зростання експорту металобрухту викликає занепокоєння, оскільки він є стратегічною сировиною і міг би використовуватися для збільшення виробництва сталі всередині країни, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business Wisdom Summit.

    За підсумками 2024 року Україна експортувала 293,2 тис. тонн брухту чорних металів, що на 60,7% більше за показник 2023 року. Зростання продовжилось і в 2025 році. За даними Державної митної служби, у березні було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. т.

    «Ми бачимо, що відбувається збільшення експорту. Тобто ми робимо те, чого робити не маємо — стратегічну сировину задешево продаємо на експорт замість того, щоб використовувати її всередині країни і збільшувати власні обсяги виробництва сталі. Це проблема, оскільки експорт кожного місяця тільки зростає», — зазначив Мироненко.

    Він звернув увагу, що метою держави має бути збільшення частки продукції вищих переділів в загальному експорті і зазначив, що продаж однієї тонни брухту приносить 250 доларів, тоді як тонну сталі можна продати вже за 550-600 доларів.

    «Це стратегічне питання, яке треба вирішувати, обмежувати експорт стратегічної сировини, яка потрібна для власної металургійної галузі», — резюмував він.

    Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства стикаються з системною нестачею металобрухту на внутрішньому ринку, що негативно впливає на їхні виробничі плани.

    На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки України повідомило, що розглядає можливість повернення ліцензування брухтарів та введення нульової квоти на експорт.

     

  • В Україні за три роки роботи ринку землі вартість с/г угідь зросла до 54 тисяч грн за га

    За три роки функціонування ринку землі в Україні купили/продали близько 3% від загального обсягу сільськогосподарських угідь. (далее…)

  • Повернення Трампом 25% мита на сталь б’є по «Інтерпайпу» і клієнтах в США через дефіцит труб на ринку – топ-менеджер

    Українська промислова компанія «Інтерпайп» стурбована поверненням президентом США Дональдом Трампом 25%-ого мита на сталь, що не тільки б’є по групі, а й по американських споживачах сталевих труб, оскільки їх внутрішній ринок є дефіцитним.

    «Наші різьбові з’єднання дуже популярні на ринку США, зараз наша команда R&D закінчує розробку нового з’єднання саме під потреби наших клієнтів, кількість яких постійно зростає. Тому тарифи — це негативна для нас історія», — зазначив перший заступник генерального директора «Інтерпайпу» Денис «Морозов під час конференції Business Wisdom Summit 2025, пише Інтерфакс-Україна.

    За його словами, запроваджені США мита ставлять під загрозу обсяги виробництва на трубному заводу «Інтерпайп Ніко Тьюб» у місті Нікополь, яке офіційно визнане зоною бойових дій. Наразі він опинився наче у лещатах: з одного боку рашисти нещадно обстрілюють місто щодня, з іншого – мито Трампа. «Але люди працюють та виробляють продукцію, зокрема, для США та ЄС. Стійкість українців дійсно вражає», — підкреслив Морозов.

    І додав, що незважаючи на загрозу мит та квот, в «Інтерпайпі» є можливості для збереження та зростання на американському та європейському ринку. По-перше, ключовий фактор – це R&D компанії: розробка, освоєння та виробництво нових видів трубної продукції. За три роки, поки була безмитна торгівля із ЄС, група зробила багато інвестицій, опанувала приблизно 250 нових видів продукції. «Інтерпайп» має розробляти та пропонувати таку продукцію, яку не виробляють конкуренти.

    По-друге, «Інтерпайп» планує продовжувати інвестиції. «Наприклад, у Нікополі побудований новий термовідділ вартістю $40 млн, який дозволяє пропонувати клієнтам у США нові продукти із ще більшою доданою вартістю», — сказав Морозов.

  • «Каметсталь» у другій половині квітня розпочне капремонти основних виробничих агрегатів

    Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», у другій половині квітня 2025 року розпочне капітальні ремонти основних виробничих агрегатів. (далее…)

  • НКЦПФР додала до списку сумнівних інвестпроєктів ще 5 кейсів

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) включила до списку ненадійних інвестиційних проєктів ще 5 кейсів. (далее…)

  • ОГТСУ у 2024 році отримав майже 3 млрд грн чистого прибутку 

    ТОВ «Оператор ГТС України» у 2024 році отримало 2,8 млрд грн чистого прибутку. (далее…)

  • USDA підвищило на 3,2% прогноз експорту Україною пшениці у 2024/25 МР

    Міністерство сільського господарства США (USDA) збільшило прогноз експорту Україною пшениці на 0,5 млн тонн — до 16,0 млн тонн (далее…)