Ellyt, always here

Блог

  • Українські аграрії вже засіяли понад мільйон га озими

    Станом на 15 вересня українські аграрії засіяли 1053,6 тис. га озимих культур. (далее…)

  • Rheinmetall купує суднобудівний завод NVL у межах розширення ВМС

    Rheinmetall AG придбає у Lürssen Group компанію Naval Vessels Lürssen BV & Co. KG з Бремена, що дозволить оборонному гіганту розширити свій асортимент морських боєприпасів (далее…)

  • Високі ціни на електроенергію роблять продукцію українських металургів неконкурентоспроможною — Каленков

    Вартість електроенергії в Україні є надзвичайно важливим фактором, який чинить критичний вплив на конкурентоспроможність продукції українських металургійних підприємств на світових ринках на всередині країни, зазначив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Енергетика України: стратегії відновлення та розвитку».

    Він нагадав, що у серпні ціна електроенергії для промисловості в Україні сягала 111 євро за МВт/год, що перевищувало показники країн Центральної та Східної Європи, що коливались на рівні близько 90 євро за МВт/год.

    «Але навіть в ті дні, коли наші підприємства, такі як до прикладу АрселорМітттал Кривий Ріг, хотіли би імпортувати якусь частку (електроенергії з інших країн — ред.), вони не могли цього зробити, тому що не було спроможності, яку моли б надати зі сторони Укренерго», — пояснив він.

    Каленков нагадав, що витрати на електроенергію займають значну частку собівартості підприємств гірничо-металургійного сектору, тож зростання цін, яке спостергігається в Україні в останні роки, суттєво впливажє на спроможність бізнесу і наладі підтримувати виробничцу діяльність.

    «Спроможності компаній виживати і далі працювати зараз під великим питанням. Частка електроенергії в собівартості продукції є різною у різних пвідприємств ГМК. Найбільшою вона, звичайно, є у виобників феросплавів, де вона може доходити до 60% для деяких видів продукції. Високою є частка електрики і для електрометалургів. Але зараз навіть для підприємств повного циклу, таких як АрселорМіттал Кривий Ріг, вона суттєво зросла. До широкомасштабної війни ця частка була блищько 7% від собівартості, а зараз — вже 20%. Це робить готову продукцію неконкурентоспроможною», — зауважив Каленков.

    Якщо держава не запропонує ефективні механізми, які дозволять збалансувати ситуацію, великі промислові споживачі електроенрегії, такі як АМКР, будуть змушені знижувати закупівлі електрики, що в кінцевому підсумку може спричинити ефект доміно і негативно вплине на суміжні сектори економіки.

    «Всі розуміють, що від споживачів залежить, буде попит чи не буде, і рівень цін. Якщо, наприклад, не дай Бог таке станеться, піде з ринку АрселорМіттал, зменшить до мінімуму своє виробництво, хоча і зараз цей обсяг менший, ніж міг би бути, це буде втрата попиту на електроенергію, і це буде чинити тиск на ціни та штовхатиме їх до зниження… І по енергетикам це теж вдарить. А чому це може бути ефект доміно? Тому що, наприклад, один комбінат от на підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг, він перевозить десь 8 млн тонн вантажів. В цьому році перевезення на Укрзалізниці впали на десь 10-12%. Без АМКР зникне ще часка вантажів. Що буде з іншими підприємствами, які працюють поруч, із місцевими бюджетами, теж легко передбачити», — пояснив Каленков.

    Він закликав урядові та регуляторні структури, долучені до регулювання роботи енергетичного сектору в Україні, запропонувати мезанізми підтримки енергоємних підприємств, які б допомгли збалансувати ситуацію, зменшивши постійно зростаючі витрати промислрвців на е/е. Зокрема, Каленков закликав державу забезпечити прозорість ринку, створити умови для укладання довгострокових контрактів з Енергоатомом, забезпечити доступ до імпорту електроенергії, включно з можливістю укладати довгострокові контракти на доступ до міждержавного перетину. Він також згадував про можливість запровадити робочі механізми компенсації для енергоємних виробництв за прикладом європейських країн. Наприклад, у Франції 25% атомної генерації продається за фіксовами зниженим тарифом, що сприяє зниженню загального рівня цін на ринку, і Україна, на думку Каленкова, могла б придивитися до такого досвіду.

  • Агентство відновлення та Асоціація виробників будтехніки Республіки Корея підписали меморандум про співпрацю 

    В Україні відкриють навчальний центр для підготовки операторів важкої техніки за підтримки Республіки Корея. (далее…)

  • Укрзалізниця прагне використати дефіцит металобрухту, як зброю, проти українських металургів – експерт

    Укрзалізниця прагне використати дефіцит брухту чорних металів на внутрішньому ринку України, у якості зброї, проти українських металургів, аби змусити їх купляти сировину на аукціонах за неринковою ціною та з непривабливими умовами постачання. Таку думку озвучив Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу, у статті Бізнес-порталу UAprom «Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт».

    «Судячи за все, Укрзалізниця має намір використовувати дефіцит металобрухту в Україні, як зброю проти металургів, аби змусити їх приходити на аукціони та купляти сировину за невигідною ціною та умовами. Звісно, прямим текстом під час наради цього не було сказано, проте уся поведінка топ-менеджера УЗ та його відмова дослухатися до закликів бізнесу свідчить саме про це. В результаті, скоріш за все, компанія недоотримає запланований на це рік додатковий дохід від продажу брухту, попри отримання такої можливості ще на початку 2 кварталу цього року», – відмітив Володимир Головко.

    Видання нагадує, що у період із травня по серпень УЗ змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту, який був переважно високомаржинальним: осі, колеса, деталі кузовів. «Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», – пояснив Олександр Каленков, президент об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    За інформацією журналістів, у типовому контракті із переможцем «брухтового» аукціону УЗ в односторонньому порядку прописала умови EXW (Франко завод). Тобто, це означає, що Укрзалізниця передає брухт у розпорядження покупця на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе.

    Водночас, увесь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах поставки FCA (Франко перевізник), тобто, продавець відповідає за доставку товару до вказаного покупцем місця. Проте Укрзалізниця обіцяє лише розглянути можливість та повернутися із рішенням щодо умов відвантаження лише у жовтні.

    «Ще більш непохитною Укрзалізниця є у питаннях цін на брухт під час аукціонів. Саме їх неринковість бізнес називав головною перепоною для успішного проведення торгів. Виявилося, що УЗ й досі користується довідкою щодо цін, яку вона взяла в ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ще у квітні цього року. Хоча з того часу вартість брухту на ринку зменшилася приблизно на біля 2000 грн/т», — пише видання.

    Цікаво, що присутній начальник відділу кон’юнктурно-цінових досліджень УПЗЕ Іван Богданов підкреслював поточну неактуальність своєї квітневої довідки та пропонував різні варіанти надання УЗ актуальних довідок щодо цінової ситуації на ринку металобрухту. Натомість Євген Шрамко не проявив велику зацікавленість у цих пропозиціях – вочевидь, УЗ має намір й надалі продавати брухт орієнтуючись на ціни, які були у квітні.

    Як зазначають журналісти, рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%.

    «На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіці, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості», — пише видання.

  • Кабмін призначив голову Держгеокадастру

    Кабінет міністрів призначив головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитра Макаренка. (далее…)

  • Укрзалізницю чекає фіаско, якщо не змінить умови аукціонів із продажу металобрухту – ЗМІ

    Минулого тижня Укрзалізниця презентувала дуже слабкі результати перших аукціонів із продажу брухту чорних металів після їх розблокування. Причина – ігнорування будь-яких слушних закликів покупців щодо зміни умов торгів. Якщо УЗ й надалі буде демонструвати відсутність гнучкості, це призведе до чергового фіаско компанії отримати додатковий дохід. Про це пише Бізнес-портал UAprom у статті «Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт».

    Згідно даними Євгена Шрамка, члена правління Укрзалізниці, що відповідає за напрям «Ремонт і виробництво», протягом 4 місяців компанія змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту. «Ті лоти, які все ж вдалося продати УЗ, – це високомаржинальний брухт: осі, колеса, деталі кузовів. Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», – повідомив Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    Як пише видання, бізнес вже довгий час закликає УЗ виправити умови відвантаження брухту у типовому контракті, замінивши EXW (Франко завод) на FCA (Франко перевізник). Тобто, наразі Укрзалізниця передає брухт покупцю на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе. Водночас, бізнес хоче, аби УЗ, як продавець, відповідала за доставку товару до вказаного покупцем місця.

    Це було б і логічно, і зручно для самої УЗ, оскільки приховало б неринкові умови ціноутворення та постійні виставлення рахунків за нові послуги. Проте Укрзалізниця не виказала готовності до швидких змін, пообіцявши повернутися із рішенням щодо умов відвантаження лише у жовтні.

    Крім того, УЗ проявила ще менше зацікавленості до приведення цін на сам металобрухт до ринкового рівня, адже упродовж 4 місяців і до сьогодні намагається продавати сировину за вартістю, яка спостерігалася у квітні цього року. Хоча з того часу ціни на ринку брухту впали приблизно на 2000 грн/т.

    «Рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%. На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіки, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості», — констатує видання.

  • Україна завершила скринінг законодавства за розділом «Сільське господарство та розвиток сільських територій»

    В Брюсселі завершилися скринінгові зустрічі української делегації з Європейською Комісією за переговорним розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». (далее…)

  • У Держбюджет-2026 закладено 1,9 млрд грн для реалізації угоди про створення інвестфонду відбудови

    Кабінет міністрів заклав 1,9 млрд грн для реалізації угоди між Україною та США про створення Американсько — Українського інвестиційного фонду відбудови. (далее…)

  • В Україні з’явиться новий завод із виробництва кріплень для переходу на євроколії

    У Кременчуці Полтавської області збудують новий завод із виробництва кріплень для переходу на євроколії. (далее…)