Україна підготувала та подала свій перший інтегрований звіт щодо виконання Національного плану з енергетики та клімату (далее…)
Блог
-
Китай у січні-лютому знизив виробництво сталі на 1,5%
Обсяг виробництва сталі в Китаї за перші два місяці 2025 року знизився на 1,5% (далее…)
-
Київрада роздає ділянки під забудову довкола Київської фортеці попри її охоронний статус — ЗМІ
Київська міська рада ухвалює рішення, які дозволяють забудову територій довкола Київської фортеці, попри її статус пам’ятки архітектури національного значення, пише видання Ліга.
Зокрема, вали та рови Васильківського укріплення Київської фортеці 1832-1839 років внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини національного значення. Це найбільша збережена кам’яно-земляна фортеця в Європі. Вона розташована в Печерському районі Києва, на так званій Печерській височині, між вулицями Дмитра Дорошенка, Ігоря Брановицького та Євгена Коновальця.
Наразі йдеться про передачу земельних ділянок у буферній зоні пам’ятки під комерційну забудову. Наприклад, у листопаді 2022 року було продовжено договір оренди для будівництва житлового комплексу на провулку Новопечерському, 5. Також розглядається проєкт забудови на вулиці Ігоря Брановицького, 6, що може вплинути на схили оборонного валу фортеці.
За словами голови ГО «Спадщина Київ» Дмитра Перова, небезпека для фортеці безпосередньо полягає в тому, що земельна ділянка, запланована до передання, містить схил оборонного валу, що є частиною памʼятки національного значення. На передпроєктних пропозиціях, що сьогодні є на сайті профільного комунального підприємства, видно, що частину схилу зрізають для збільшення корисної площі ділянки, що є грубим порушенням пам’яткоохоронного та містобудівного законодавства, пише видання.
«Зараз відповідний проєкт рішення про будівництво на валах фортеці «мігрує» з одного порядку денного міської ради до іншого. Так триває вже рік. На останній повноцінній сесії ради 20 лютого депутати знову внесли його до розгляду. Але для ухвалення остаточного рішення знову забракло голосів. Попри всю «токсичність», секретаріат міської ради не відхиляє рішення або не намагається внести до нього правки. Тож початок будівництва тут може стати лише питанням часу», — йдеться у статті.
Експерти та активісти наголошують, що такі дії є незаконними і можуть призвести до руйнування історичної спадщини. Архітектори та депутати закликають до створення цілеспрямованої програми збереження Київської фортеці та внесення відповідних даних до Земельного кадастру, щоб унеможливити подальшу забудову.
-
«Каметсталь» завершила капремонт котла №6 ТЕЦ
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», завершив капітальний ремонт котла №6 теплоелектроцентралі. (далее…)
-
Список сумнівних інвестпроєктів поповнили ще 5 кейсів – НКЦПФР
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) включила до списку ненадійних інвестиційних проєктів ще 5 кейсів. (далее…)
-
Китайський бізнес цікавився українським титаном у 2022 році — СЕО Велта
Китайські компанії проявляли цікавість до закупівлі титанової сировини з України, однак до реальних постачань не дійшло через відмову українських контролюючих органів. Про це розповів Андрій Бродський, генеральний директор компанії «Велта», що займається видобутком та переробкою титанових руд, пише Silk Bridge.
«Ми з китайського ринку пішли ще до початку великої війни. У 2022 році у нас був невеликий запит з КНР. Ми подали документи до Держекспортконтролю, отримали відмову і більше не намагаємося це робити. Це був запит на 500 тонн продукції, це дрібниця», — пояснив він під час дискусії на Саміті експортерів.
Наразі основні споживачі компанії знаходяться в США та ЄС. Керівництво «Велти» також веде перемовини з чотирма потенційними інвесторами з США щодо спільних проектів у видобутку і переробці титану, які можуть бути реалізовані як у форматі участі в капіталі, так і через створення спільних підприємств. «Американці хочуть отримати прямий контроль або участь у проєктах, а не просто бути покупцями сировини», – говорив раніше Бродський виданню Форбс Україна.
За його словами, наразі компанія розвивається у кількох напрямках. Перш за все це розширення видобутку і більш комплексного освоєння існуючих родовищ. Також «Велта» займається поглибленням переробки видобутої сировини. «Найближчим часом сподіваємося отримати близько 4 видів CRM (critical raw materials). Я думаю, це буде десь за 2 роки, а за рік ми сподіваємося розпочати будівництво», — зазначив Бродський.
«Крім того, ми ведемо роботи на основі розробок і тих патентів, які ми отримали в нашому R&D центрі. У нас чудові результати, але вони потребують дуже великих інвестицій, які ми якраз намагаємось залучити», — додав він.
-
АРМА поповнить Фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ на майже 1,8 млрд грн
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) перераховує майже 1,8 млрд грн російської ТОВ «РОЯЛ ПЕЙ ЮРОП» (далее…)
-
Залучення трудових мігрантів не має будуватись на «бухгалтерському підході» — Тарас Качка
Залучення трудових мігрантів з інших країн до роботи на українських підприємствах не має базуватись на сухому «бухгалтерському підході», вважає заступник керівника Міністерства економіки, торговий представник України Тарас Качка. Натомість будь-які ініціативи щодо особливостей функціонування ринку праці мають враховувати необхідність покращення якості робочої сили і загалом суспільства.
«Я не згоден з бухгалтерським підходом типу «якщо нам 100 мігрантів будуть дешевше обходитись і наша продукція буде дешевше». Вважаю, це абсолютно неправильним як по відношенню до українців, так і по відношенню до мігрантів. Оскільки ініціативи, які ми вже маємо, наприклад, проекти з розвитку активного довголіття, які реалізує Мінсоцполітики, і схожі програми, це приклад того, що разом із розвитком бізнесу покращується і якість українського суспільства. Ресурси вкладаються в навички, персонал. І це не питання доходів, це питання того, що покращується якість всього суспільства і нашого життя. І з цього треба виходити. Україна завжди була відкритою, думаю, і залишається відкритою до мігрантів, але це не може бути суто бухгалтерський метод», — зауважив Качка під час дискусії в межах Саміту експортерів, який організувало видання Forbes Україна.
Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков, що також брав участь в обговоренні, вважає, що наразі важливіше зосередитись на тому, «щоб наші люди повернулись додому, щоб нам не потрібні були мігранти, і українці могли працювати на наших підприємствах». Він також погодився із Тарасом Качкою, зазначивши, що держава і бізнес мають зосередитись на якості персоналу та реалізовувати різноманітні програми з розвитку робочої сили.
Своєю чергою гендиректор Кернел Євгеній Осипов вказав на те, що приплив мігрантів зазвичай спостерігається у країнах з високорозвиненою економікою, тож він вважав би позитивним сигналом цікавість до українського ринку з боку іноземної робочої сили. «Якщо країна стане такою, в яку люди захочуть приїжджати і працювати, то це дуже добре. Всі країни, які мають такий статус, добре розвиваються», — завершив топ-менеджер.
-
Приватизація принесла держбюджету України 174 млн грн за два місяці
У січні-лютому 2025 року Фонд державного майна України (ФДМУ) продав на приватизаційних аукціонах 46 об’єктів державної власності. (далее…)
-
Рада ЄС схвалила надання 3,5 млрд євро для України в рамках Ukraine Facility
Рада Європейського Союзу схвалила 3,5 млрд євро для України у межах фінансового інструменту Ukraine Facility, повідомило Мінстретсво фінансів україни. 400 млн євро із цієї суми надійде у якості гранта.
«Цей вагомий ресурс допоможе посилити стійкість нашої держави. Кошти спрямуємо на пріоритетні та важливі для людей бюджетні видатки», -зауважив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як зазначається, Україна виконала усі заходи, визначені Планом України, до кінця четвертого кварталу 2024 року, що в свою чергу відкрило можливість отримання третього регулярного траншу за інструментом.
Планом України було передбачено тринадцять індикаторів до кінця грудня 2024 року для залучення відповідного траншу. Реформаційні заходи охоплюють такі сфери, як боротьба з корупцією, бізнес-середовище, ринок праці, регіональна політика, енергетичний ринок, захист довкілля, управління державними фінансами і державними підприємствами.
Загалом до держбюджету вже надійшло 16,1 млрд євро у межах програми Ukraine Facility.