Блог

  • Україна за сім місяців скоротила експорт товарів на 3,5% – Держстат

    Україна у січні — липні 2025 року експортувала товарів на 23,3 млрд дол., що на 3,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року (далее…)

  • Укрзалізниця хоче дефіцитом змусити металургів купляти брухт

    Минулого тижня Укрзалізниця презентувала промисловим колам перші підсумки відновлення аукціонів із продажу брухту чорних металів. Результати травня-серпня поточного року виявилися, м’яко кажучи, слабкими. Причина – ігнорування будь-яких слушних закликів покупців щодо зміни умов торгів. Судячи за все, УЗ й надалі буде демонструвати відсутність гнучкості, що врешті-решт призведе до чергового фіаско компанії отримати додатковий дохід.

    Під час робочої наради Євген Шрамко, член правління Укрзалізниці, що відповідає за напрям «Ремонт і виробництво», повідомив, що протягом 4 місяців компанія змогла реалізувати усього 28,2 тис. т металобрухту, провівши 77 аукціонів.

    Вочевидь, аби згладити негатив, він повідомив, що на торги виставлено 22,6 тис. т брухту на 200 млн грн. А усього УЗ підготувала до продажу 95,5 тис. т металобрухту, додатково готується ще 131 тис. т сировини. І взагалі Укрзалізниця планує зайняти 8% ринку брухту за підсумками поточного року.

    Більш того, щоб продемонструвати клієнтоорієнтованість та збільшити зацікавленість покупців, Євген Шрамко пообіцяв запровадити строкові контракти на продаж брухту. «Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю», — рекламував сервіс УЗ її топ-менеджер.

    Проте бізнес не випромінював стільки оптимізму. «Ті лоти, які все ж вдалося реалізувати Укрзалізниці, — це високомаржинальний брухт: осі, колеса, деталі кузовів. Однак, на аукціони, де виставляється звичайний, негабаритний брухт, обсяг якого найбільший, покупці не приходять. І тому є дві причини: непривабливі умови відвантаження та неринкова ціна», — повідомив Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств Укрметалургпром.

    Дійсно, під час зустрічі бізнес озвучив наполегливий запит щодо зміни умов відвантаження у типовому контракті із переможцем «брухтового» аукціону. Наразі у документах УЗ у односторонньому порядку прописала умови EXW (Франко завод). Тобто, це означає, що Укрзалізниця передає брухт у розпорядження покупця на своєму режимному майданчику, який він повинен самостійно або за додаткову плату УЗ вивезти до себе.

    Водночас, увесь брухтозаготівельний ринок України працює на умовах поставки FCA (Франко-перевізник), тобто, продавець відповідає за доставку товару до вказаного покупцем місця. І, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    Проте вже на першому гострому питанні уся клієнтоорієнтованість Укрзалізниці скінчилася. Євген Шрамко пообіцяв бізнесу вивчити цю проблему та повернутися із рішенням у жовтні, а поки що запропонував потенційним покупцям диференційовані ціни на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/т, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою.

    В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «Є різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», – пояснив Євген Шрамко.

    Ще більш непохитним член правління Укрзалізниці виявився, коли справа дійшла до цін на брухт під час аукціонів. Саме їх неринковість бізнес називав головної перепоною для успішного проведення торгів. Виявилося, що УЗ й досі користується довідкою щодо цін, яку вона взяла в ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ще у квітні цього року. Хоча з того часу вартість брухту на ринку зменшилася на біля 2000 грн./т.

    Цікаво, що присутній начальник відділу кон’юнктурно-цінових досліджень УПЗЕ Іван Богданов підкреслював поточну неактуальність своєї квітневої довідки та пропонував різні варіанти надання УЗ актуальних довідок щодо цінової ситуації на ринку металобрухту. Натомість Євген Шрамко не проявив велику зацікавленість у цих пропозиціях – вочевидь, УЗ має намір й надалі продавати брухт орієнтуючись на ціни, які були у квітні.

    «Судячи за все, Укрзалізниця має намір використовувати дефіцит металобрухту в Україні, як зброю проти металургів, аби змусити їх приходити на аукціони та купляти сировину за невигідною ціною та умовами. Звісно, прямим текстом під час наради цього не було сказано, проте уся поведінка топ-менеджера УЗ та його відмова дослухатися до закликів бізнесу свідчить саме про це. В результаті, скоріш за все, компанія недоотримає запланований на це рік додатковий дохід від продажу брухту, попри отримання такої можливості ще на початку 2 кварталу цього року», — каже Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу.

    До речі, рівень додаткового виторгу від продажів металобрухту, запланований Укрзалізницею на 2025 рік, становить 1,8 млрд грн. І станом на зараз цей план виконаний у кращому випадку на 10%. На наступний, 2026 рік УЗ встановила собі більш скромну планку – 1,5 млрд грн. Проте в Кабміні вважають, що компанія має щорічно отримувати не менш ніж 5 млрд грн. від реалізації брухту. Такий орієнтир був озвучений на останній закритій нараді в Мінекономіці, присвяченій проблемам ГМК. Про це ellyt.com/ повідомило поінформоване джерело, знайоме з обговореннями на нараді. Однак з таким підходом до клієнтів, який було продемонстровано минулого тижня, Укрзалізницю чекає чергове фіаско у намаганні залучити гроші для покриття своєї збитковості.

  • Кабмін затвердив проєкт Держбюджету на 2026 рік 

    Кабінет міністрів України ухвалив проєкт Державного бюджету України на 2026 рік. (далее…)

  • Укрзалізниця передасть в оренду 10 проммайданчиків, щоб зменшити збитки вагоноремонтного напряму

    «Укрзалізниця» планує передати в оренду 10 промислових майданчиків, щоб оптимізувати витрати та скоротити прогнозовані збитки вагоноремонтного напряму, які цього року можуть сягнути 600 млн грн. Про це повідомив член правління компанії Євген Шрамко.

    За його словами, після створення філії «УЗ Вагон-Сервіс», яка об’єднала понад 50 ремонтних підприємств, компанія отримала чітке уявлення про масштаби проблеми: кількість ремонтів зменшилась удвічі на фоні падіння обсягів перевезень на 40% та зменшення використання вагонів — на 60%.

    «Ми почали працювати з надлишковими виробничими майданчиками. Почали діалог з ринком, залучили фінансові інституції, міжнародних консультантів і вже отримали від ринку 13 заявок (на оренду майданчиків — ред.). Це і аграрії, і будівельники, і оборонка», — зазначив Шрамко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Серед запропонованих об’єктів — Дарницький вагоноремонтний завод (50 га землі, 60 000 м² виробничих приміщень, 30 км колії) та Подільське депо на Одещині (6 га землі, 7 000 м² приміщень, вантажопідйомні крани до 10 т).

    Шрамко підкреслив, що така модель дозволить УЗ знизити собівартість ремонтів і вантажних перевезень, створити нові можливості для бізнесу.

  • Ринок автобусів у серпні зріс на понад 60%

    У серпні 2025 року український автопарк поповнили 259 автобусів (включаючи мікроавтобуси) (далее…)

  • Уряд у жовтні запустить програму компенсації витрат на страхування воєнних ризиків для промисловості

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України готує до запуску державну програму компенсації витрат на страхування воєнних ризиків для промислових підприємств. Концепція програми вже погоджена з прем’єр-міністром та Верховною Радою, тож механізм може запрацювати досить швидко — вже у жовтні, повідомив заступник керівника Мінекономіки Андрій Телюпа під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    «Пропонуємо вже із жовтня запускати багатокомпонентну програму страхування воєнних ризиків, щоб дати змогу українським виробникам максимально покрити свої ризики і таким чином розвивати виробництво і мати змогу інвестувати», — зазначив Телюпа.

    Програма передбачає дві складові. Це страхування ризиків для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, де приватні страховики не працюють.

    «Можна буде подати заявку через Експортно-кредитне агентство, і у разі настання страхового випадку, якщо вже прилетить, то ми компенсуємо суму збитків. Зараз визначається максимальне значення (суми компенсації — ред.)», — пояснив Телюпа.

    Другий компонент — програма компенсацій для підприємств у всіх регіонах країни. У цьому випадку держава покриватиме частину витрат промислових підприємств на виплату страхових премій, знижуючи їх до 1%.

    «Майже всі великі компанії страхують (на решті територій України — ред.), але є проблема у великих преміях. Середня ставка від 1% до 5%. За оцінкою експертів, для бізнесу максимально прийнятним є 1% від вартості. Тому ми плануємо запустити компенсаційну модель страхування, коли держава по аналогії з програмою «5-7-9» буде компенсувати витрати на страхування до 1%. Тобто, якщо виробництво у Запоріжжі застрахувати коштує 5-7%, то держава буде компенсувати різницю в 4%», — пояснив урядовець.

    Він додав, що новий механізм дозволить бізнесу почуватися захищеним і активніше розвивати виробництво навіть в умовах воєнної загрози.

  • Міноборони визначатиме критично важливими підприємства ОПК

    До міністерства оборони України перейшли функції щодо визначення критичності підприємств оборонно-промислового комплексу та організації бронювання їх працівників (далее…)

  • Делегація США оглянула перші потенційні інвестиційні обʼєкти в Україні 

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев повідомив про перший візит з американськими партнерами на об’єкти, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України. (далее…)

  • Китай скорочує виробництво сталі третій місяць поспіль 

    Обсяг виробництва сталі в Китаї у серпні знизився на 0,7% у річному вимірі та на 2,9% порівняно з липнем — до  77,37 млн т. (далее…)

  • Міністр фінансів України оцінює дефіцит фінансування на 2026 рік у €16 млрд

    Україна у зв’язку із затягуванням війни наступного року потребує більше зовнішнього фінансування (далее…)