Ellyt, always here

Блог

  • Доступ до зовнішнього фінансуванні допоможе Метінвесту відновити та повністю завантажити металургійне виробництво — топ-менеджер

    Група Метінвест потребує повноцінного доступу до іноземних ринків капіталу для реалізації ключових проєктів з відновлення виробничих потужностей. За словами операційного директора компанії Олександра Мироненка, це дозволить збільшити завантаження металургійних комбінатів в Україні на 25% і таким чином вийти на довоєнні обсяги виробництва.

    «Ми чітко розуміємо, що зможемо наростити металургійне виробництво на ті 25%, на які ми зараз недозавантажені. Для цього нам потрібно відновити дві домені печі. А щоб їх відновити, потрібні кошти. Ми чекаємо, поки в нас з’явиться доступ до зовнішніх ринків фінансування, тому що мова йде про сотні мільйонів доларів», — зазначив Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    У гірничо-збагачувальному сегменті три з чотирьох ГЗК вже працюють на повну потужність. Водночас Інгулецький ГЗК залишається зупиненим, як зауважив представник Метінвесту, через високі тарифи на електроенергію, що робить його продукцію неконкурентною. За словами Мироненка, це питання потребує додаткового обговорення із урядовцями.

    «В нас є чіткий план, як відновити це виробництво, але нам потрібно подивитися разом (із державою — ред.), як ми можемо створити передумови для його запуску. Це додасть, як мінімум, ще 12 млн тонн залізорудної сировини на експорт, з якої держава зможе залучати кошти у вигляді податків, і створить близько 2 тис. робочих місць у Кривому Розі», — сказав Мироненко.

    Попри труднощі воєнного часу Метінвест зміг адаптуватися до нових умов, що дозволило компанії відновити поточні інвестиції в українські активи, які дозволяють підтрмувати їх роботу.

    «Цього року ми інвестували 20 млн дол. у відновлення доменної печі на Кематсталі. Будуємо установку згущення відходів на Північному гірничозбагачувальному комбінаті, яка забезпечить роботу комбінату на десятки років наперед. Наступного року також плануємо досить суттєву інвестиційну програму по відновленню українських фондів», — сказав топ-менеджер.

    Водночас у компанії наголосили, що згадані вище кроки можуть бути реалізовані у короткостроковій перспективі, тоді як масштабна модернізація металургійних потужностей під зелене виробництво запланована на етап післявоєнного відновлення України.

     

  • Данія виділяє додаткових $375 млн на відновлення України

    Україна та Данія запустили нову Програму Ukraine Transition Program на 2025–2028 роки з бюджетом 2,8 мільярда данських крон ($375 млн). (далее…)

  • Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає $400–500 додаткової вартості — операційний директор Метінвесту

    Експорт металобрухту з України набув безконтрольного характеру і потребує уваги уряду, оскільки продаж сировини за кордон обмежує виробництво готової продукції та позбавляє країну додаткових надходжень. Таку думку висловив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він звернув увагу, що обсяги вивезення металургійної сировини зросли з 2–3 тис. тонн на рік до початку широкомасштабної війни до десятків тисяч тонн брухту щомісяця, що завдає суттєвих втрат українській економіці.

    «Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає 400–500 доларів додаткової вартості, які могла б заробити, якщо б цей металобрухт був перероблений на українських підприємствах і надійшов на внутрішній ринок або на експорт у вигляді готової продукції», — наголосив Мироненко.

    Він підкреслив, що це питання потребує термінового вирішення у співпраці з державою, оскільки переробка металобрухту всередині країни дозволила б створювати більше доданої вартості та підтримувати національну економіку в умовах війни.

  • Україна отримає понад $246 млн від Японії на підтримку фіскального управління

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику в сумі 246,5 млн доларів по програмі SURGE (далее…)

  • Метінвест назвав CBAM однією з основних проблем для української металургії

    Ключовим викликом для металургійних компаній України є впровадження механізму CBAM (carbon border adjustment mechanism) з січня наступного року, що може призвести до запровадження додаткових мит на українську металопродукцію та зробить її менш конкурентною на європейському ринку, повідомив операційний директор компанії Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він позитивно оцінив поточну взаємодію компанії з урядом України, зокрема у вирішенні критичних питань для промислового сектору, таких як нові європейські регуляції у сфері екології.

    «Ми спільно з урядом працюємо над тим, щоби відтермінувати введення програми CBAM для українського виробника і дати нам можливість після війни відновитися, зробити інвестиції, перебудувати наші заводи і відповідати всім нормам, які від нас буде вимагати європейська співдружність з точки зору екологічності та зеленого виробництва сталі», — зазначив Мироненко.

    Водночас запровадження CBAM матиме вплив не тільки на експортні спроможності українських виробників, а й на внутрішній ринок, зауважив Мироненко. Очікується, що після впровадження CBAM частина виробників втратить доступ до ринку ЄС через додаткові екологічні мита. Це своєю чергою може спричинити значний наплив такої продукції на вільні від екологічних регуляцій ринки, зокрема і на український, особливу цікавість до якого мають турецькі виробники прокату.

    «Це призведе до суттєвого напливу турецької продукції до України», — зауважив Мироненко. Це, за його словами, суттєво обмежить можливості українських компаній працювати на домашньому ринку.

    «Ми повинні захищати власного виробника і ті робочі місця, які він створює», — наголосив операційний директор Метінвесту, додавши, що діалог з урядом з цього питання також триває.

     

  • «Нафтогаз» імпортував в Україну близько 400 млн куб. м американського LNG

    Група Нафтогаз в партнерстві з польським ORLEN в межах підготовки до зими 2025-2026 вже поставила в Україну близько 400 млн куб. м американського скрапленого газу. (далее…)

  • Метінвест закінчив I півріччя зі збитком в $58 млн

    Група Метінвест завершила перше півріччя 2025 року з чистим збитком 58 млн дол., тоді як у першому півріччі 2024 року отримала чистий прибуток у 179 млн дол., свідчить звіт компанії.

    У січні-червні виручка Метінвесту скоротилась на 13%, до 3,55 млрд дол. Скоригований показник EBITDA за відповідний період впав на 49% у річному обчисленні, до 339 млн дол.. При цьому EBITDA сегменту гірничодобувної промисловості знизився на 69%, до 169 млн дол., тоді як EBITDA металургійного сегменту зріс на 22%, до 213 млн дол..

    Серед основних причин, які вплинули на зниження показника EBITDA, вказані призупинка діяльності «Метінвест Покровськвугілля«, зниженням цін продажу на весь асортимент продукції і зниження обсягів продажів, включаючи зменшення продажів залізорудного концентрату, готової сталевої продукції власного виробництва та заготовок.

    Ці фактори були частково компенсовані збільшенням обсягів перепродажу, зменшенням транспортних витрат, головним чином через зменшення обсягів відвантаження (що призвело до зменшення витрат на вантажні перевезення та залізничні перевезення), а також тарифів. Також заходами з підвищення операційної ефективності, включаючи ініціативи з енергозбереження та ефективніше використання сировини (зокрема, коксу), зниженням витрат на сировину, головним чином завдяки зниженню цін на сляби, вугілля та кокс, покращенням результатів спільних підприємств і зменшенням інших витрат, включаючи позитивний вплив девальвації гривні відносно долара США.

    «Цей період став для нас серйозним випробуванням, оскільки ми почали працювати без українського коксівного вугілля. Коригування процесів закупівель для виробництва сталі вимагало від наших команд значного часу, енергії та відданості. Незважаючи на всі труднощі, ми досягли успіху, хоча шлях був складним. Актив групи з виробництва коксівного вугілля в США, United Coal, відіграв у цьому відношенні вирішальну роль. Наші американські колеги відновили поставки вугілля до України, як і до вторгнення», — зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.

    Додатковий тиск виник через спадний ринковий цикл, додав він. Тому вкрай важливо зосередитися на ефективності, особливо враховуючи, що бізнес-модель зазнала чергового удару від Росії. Постійні зусилля всієї групи щодо ретельного вивчення кожної дії в цьому динамічному середовищі принесли близько 15% прибутковості у звітному періоді: «Це чіткий доказ того, що ми не можемо дозволити собі зупинитися, чи то на висококонкурентному ринку, чи то під час воєнного часу».

    «Протягом тривалого періоду нам довелося призупинити більшість стратегічних інвестицій. Однак ми визнаємо, що прогрес неможливий без них. У 2025 році ми оцінили наші потенційні траєкторії розвитку. Серед інших результатів, це підтвердило кроки з модернізації нашого флагманського залізорудного активу, Північного ГЗК, починаючи з ініціативи з згущення відходів. Це також зміцнило нашу віру в зелений сталеливарний завод в Італії, який ми спільно досліджуємо з нашим партнером Danieli«, — відзначив гендиректор групи.

  • Попит України на дизельні авто у серпні зменшився на 9%

    У серпні 2025 року автопарк України поповнили 5 тис. авто з дизельними двигунами (далее…)

  • Мінрозвитку та DFC обговорили стан реалізації Американсько-українського інвестфонду відбудови 

    Перша заступниця міністра Альона Шкрум та заступниця міністра Марина Денисюк провели зустріч з представниками Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (далее…)

  • МВФ оцінив «дірку» у фінансуванні України: треба ще до $20 млрд до 2027 року – Bloomberg

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює, що потреби України у зовнішньому фінансуванні протягом 2026–2027 років можуть перевищити попередні розрахунки уряду (далее…)