Блог

  • Київський картонно-паперовий комбінат: власник з Австрії інвестує в безвідходне виробництво

    Як вітчизняне підприємство, що сповідує сучасні європейські цінності, Київський КПК прагне до безвідходного виробництва. Такий підхід ліг в основу стратегії сталого розвитку компанії, однією з яких є перетворення відходів, отриманих в процесі виробництва, у готову продукцію, здатну приносити додатковий дохід.

    Київський картонно-паперовий комбінат за сприяння власників з Австрії вкладає мільйони євро в оновлення і модернізацію основних фондів.

    Такі інвестиції дають змогу ККПК нарощувати ефективність діяльності.

    Київський картонно-паперовий комбінат

    Як зазначив гендиректор австрійської групи PMH (власник Київського картонно-паперового комбінату) д-р Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner), станом на 2025 рік комбінат значно скоротив обсяги відвантаження відходів на полігони завдяки встановленню обладнання для рециклінгу залишків виробництва. Це дозволяє скоротити потребу в ресурсах за рахунок використання матеріалів, які утворюються в результаті переробки макулатури.

    Зокрема, подрібнена плівка використовується як паливо, а один із ключових побічних продуктів – скоп – користується попитом у будівельній галузі. Київський картонно-паперовий комбінат пропонує клієнтам продукт «скоп волокнистий макулатурний», який широко використовується для виробництва будматеріалів і проведення дорожньо-ремонтних робіт.

    Скоп від Київського КПК – екологічний матеріал із широкими можливостями.

    Привабливість скопу полягає не лише в його відносній екологічній чистоті та теплоенергетичному потенціалі, а й у вмісті каоліну, який є цінною природною сировиною. Великі обсяги і дешевизна скопу є вагомим аргументом для того, щоб застосовувати його як наповнювач або в’яжучий компонент у цементних сумішах, а при поєднанні з портландцементом можна одержати композиційні матеріали.

    Київський картонно-паперовий комбінат

    Скоп паперового виробництва ККПК — готова сировина для будівельної індустрії

    Це робить його затребуваним матеріалом для виготовлення блоків, стінових панелей та конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону. Таким чином, використання скопу в будівельній індустрії не лише зменшує обсяги промислових відходів, а й сприяє розвитку економіки України, забезпечуючи вітчизняний ринок доступними матеріалами для післявоєнної відбудови.

    Важливо, що макулатурний скоп від ККПК повністю відповідає чинним в Україні медичним та екологічним критеріям безпеки. Це підтверджують відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

    Не лише плівка і скоп: на шляху до безвідходного виробництва Київський КПК реалізує ще один інноваційний проєкт

    Важливою ініціативою ККПК у 2024 році стало придбання сучасного шредера для переробки джгута. Це обладнання дозволяє сепарувати відходи й отримувати додатково два цінних вторинних матеріали:

    ·       паливо SRF;

    ·       металевий дріт.

    Київський картонно-паперовий комбінат

    Шредер відсортовує металобрухт безпосередньо у контейнер для транспортування

    Новий амбітний проєкт ККПК вже дає перші плоди.

    На його реалізацію австрійський власник витратив 710 тис. євро на придбання обладнання. Станом на сьогодні завод в Обухові вже переробляє понад 200 тонн джгута на місяць, повністю покриваючи власні потреби. А в осяжній перспективі Київський картонно-паперовий комбінат планує збільшити ці обсяги до 500 тонн.

    Отримана в результаті продукція користується широким попитом, адже скоп макулатурний та плівка у вигляді палива SRF підходять абсолютно всім промисловим підприємствам, зацікавленим у зниженні виробничих витрат. Доступність скопу та використання альтернативного палива для заміни первинних енергоресурсів дозволяють суттєво скоротити собівартість кінцевої продукції.

    Таким чином, Київський КПК задає новий вектор розвитку екосвідомого та ефективного бізнесу в Україні. Скорочення промислових відходів і перетворення їх у корисні матеріали не лише допомагає берегти довкілля, а й створює нові ринкові можливості як для виробника, так і для компаній-споживачів.

  • ЄС запропонував Україні свою угоду щодо критичних матеріалів

    Європейський Союз запропонував Україні власну угоду щодо критично важливих матеріалів. (далее…)

  • ЄС та Україна працюватимуть над прискоренням впровадження вільної зони торгівлі – віцепрезидент ЄК

    Впровадження вільної зони торгівлі між ЄС та Україною – це дуже важлива фаза, яка дозволить Україні вбудуватися в єдиний ринок Європи, ми хочемо посилити цей напрям і прискорити його. (далее…)

  • ЄК допоможе створити резерви запасів газу для постачання Україні

    Європейська Комісія допоможе Україні у фінансуванні закупівель газу, зокрема через Ukraine Facility разом з партнерами-виконавцями. (далее…)

  • Три чверті компаній ЄБА працюватимуть в Україні незалежно від тривалості війни – опитування 

    Серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) 77% продовжать працювати в Україні, незалежно від того, чи завершаться цього року бойові дії. (далее…)

  • Україна через дунайські та одеські порти у січні експортувала 86% агропродукції – Коваль

    Завдяки роботі Українського зернового коридору у січні 2025 року експортовано 86% вітчизняної агропродукції через дунайські та одеські порти. (далее…)

  • За останніми оцінками відновлення України коштуватиме приблизно €500 млрд – Шмигаль

    За останніми оцінками відновлення України коштуватиме приблизно 500 млрд євро. (далее…)

  • Salzgitter почав будівництво електролізного заводу

    Німецький виробник сталі Salzgitter AG розпочав будівництво одного з найбільших в Європі заводів з виробництва зеленого водню (далее…)

  • На свердловині Укргазвидобування сталася аварія через китайські труби

    У лютому на одній зі свердловин «Укргазвидобування» у Харківській області сталась аварія, повідомляє «Нафторинок» із посиланням на власні джерела видання.

    Згідно з викладеною інформацією, під час спуску колони виробництва китайської TPCO (Tianjin Pipe Corporation Limited) попередньо стався її обрив. Зазначається, що через це колона розпалася на чотири окремі секції.

    «Під час спуску до газової свердловини колони, яка складалася із китайських обсадних труб із різьбленням Buttress, втратили вагу 30 тонн. Тобто, стався обрив колони», — повідомив співрозмовник видання.

    За його словами, після підняття розірваної колони з’ясувалося, що стався множинний відворот різьблення заводського кінця, а сама колона розкрутилася на чотири окремі секції.

    НафтоРинкок отримав підтвердження інциденту в «Укргазвидобуванні»

  • Мито Трампа посилить конкуренцію та напругу на решті світових ринків сталі

    Запроваджене адміністрацією Дональда Трампа 25% мито на імпорт сталі на алюмінію може викликати ланцюгову реакцію і спонукати інші країни запровадити власні захисні заходи у відповідь, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: китайська відповідь Трампу».

    Зазначається, що мита, встановлені Вашингтоном проти імпорту з будь-яких країн, спрямовані передусім проти дешевого металу з Китаю. Вони ставлять «огорожу» на шляху китайського прокату до США. Але в такому випадку ці обсяги просто «перетечуть» на інші ринки і, зокрема, європейський.

    «Можливо, що китайські гравці, які постачали до США і тепер зіткнуться з вищими тарифами, можуть спробувати постачати більше до Європи», – попередив фінансовий директор концерну Thyssenkrupp Й. Шульте.

    За даними Reuters, зараз це вже відбувається на турецькому ринку сталевих напівфабрикатів, звідки китайці видавлюють російських постачальників. Так, у лютому інформагентство зафіксувало кілька великих контрактів турецьких прокатників із виробниками з КНР, що «є серйозною проблемою для російських компаній».

    «У такому разі запровадження додаткових мит на сталевий імпорт із боку Євросоюзу – питання найближчого часу. І, як показує досвід 2018 року, загороджувальні заходи, швидше за все, поширюватимуться не лише на продукцію з КНР, а й із третіх країн», — йдеться у статті.

    Тоді під їхню дію потрапили й українські виробники. Зараз, коли Єврокомісія тимчасово скасувала всі мита на імпорт більшості українських товарів (виняток зроблено за низкою позицій в агросекторі, там встановлені квоти), повторення сценарію 7-річної давності начебто не загрожує вітчизняним металургам.

    Проте закриття європейського ринку слідом за американським створить додаткову напругу на решті майданчиків збуту, включаючи важливий для України близькосхідний регіон. Це спричинить посилення конкуренції, обвал сталевих цін та наростаючі збитки. Таким чином, найбільші негативні наслідки загрожують металургам із третіх країн, а не китайцям, які є головною метою мит ​​Трампа, резюмує автор публікації.