На шахті «Ювілейна», що входить до рудника «Суха балка» групи DCH Steel, замінили 8 канатів скіпової підіймальної машини, виконали ремонти дозаторного пристрою, дробарки, двигуна скіпової машини. (далее…)
Блог
-
«Земельний банк» провів перші у 2025 році онлайн-аукціони з суборенди державних с/г земель
З початку 2025 року відбулися перші онлайн-аукціони з суборенди державних земель в рамках програми «Земельний банк». (далее…)
-
За три роки війни Метінвест спрямував 8,4 млрд грн на підтримку України
Протягом трьох років широкомасштабної війни Росії проти України Група Метінвест спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн, з яких 4,4 млрд грн — на потреби армії, повідомила пресслужба компанії.
«З першого дня повномасштабного вторгнення й через три роки потому ми продовжуємо боротьбу за Україну. Попри виклики воєнного часу, Метінвест зміг не лише вистояти, а й зберегти статус лідера з експорту, опори держави, одного з найбільших донорів ЗСУ. І все це – завдяки внеску кожного працівника Метінвесту – в Україні та закордоном. Нас єднає спільна мета – наближати перемогу всіма доступними засобами. А після неї – стати фундаментом для повоєнної відбудови», — зазначив Генеральний директор групи Юрій Риженков.
У повідомленні групи зазначається, що підприємства Метінвесту працюють із різним рівнем завантаженості, а деякі з них призупинили діяльність через воєнні ризики. Водночас попри труднощі воєнного часу, Метінвест інвестує в майбутнє. Так, 2025 року компанія планує спрямувати майже 5,7 млрд грн у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Передбачається, що інвестиції у виробництво «Каметсталі» становитимуть 2,5 млрд грн. Це рекордна сума за останні роки, значну частину якої спрямують на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску продукції підприємства.
Крім того, у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн, що становить 61% від загального обсягу відрахувань металургійних підприємств держави. Це робить компанію найбільшим платником податків ГМК.
З перших днів повномасштабного вторгнення Метінвест надає підтримку Силам оборони України в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. За цей час компанія стала одним із найбільших донорів ЗСУ серед приватних бізнесів, спрямувавши на потреби військових 4,4 млрд грн.
Щоб зміцнити обороноздатність країни, Метінвест налагодив сталеве виробництво для армії. Однією з найважливіших розробок є спеціальні мобільні укриття, які одночасно слугують бійцям і захистом від ворожого вогню, й польовим житлом. Наразі військові отримали 679 таких конструкцій. Окрім того, на їхній основі фахівці Метінвесту виготовляють командні пункти, а ще – збудовано перший в Україні підземний шпиталь, який врятував життя вже понад 1 000 українським воїнам. Компанія також освоїла виробництво захисних металевих екранів для військової техніки. Наразі бійці отримали 300 екранів. Метінвест за кресленнями також виготовив з української бронесталі щит для екіпажу ЗРК Patriot.
Крім того, Метінвест займається розмінуванням українських територій. Фахівці компанії налагодили виробництво протимінних тралів – спеціальних конструкцій, які кріпляться на танки для знешкодження протитанкових та протипіхотних мін. Наразі на фронт передали 30 тралів. Сталь Метінвесту також використовується для виготовлення пластин для бронежилетів, «ловців «Ланцетів», протитанкових їжаків, мінібастіонів та мобільних автомобілів-багі.
Метінвест спрямовує ресурси на закупівлю обладнання, амуніції й техніки для фронту. Військові отримали близько 7 700 розвідувальних дрони, 2 000 тепловізорів, 2 000 одиниць високоточної оптики спостереження, 450 систем резервного живлення, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 650 авто, зокрема й «швидкі», а для їхнього заправлення – 1,5 млн літрів пального. Компанія передала армії 31 500 аптечок і турнікетів, а також спрямувала на розвиток тактичної медицини в Україні в співпраці з благодійним фондом PULSE понад 25 млн грн.
Окрім того, спільно зі ЗСУ Метінвест працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій.
Компанія піклується про понад 8 000 своїх співробітників, які проходять службу в Силах оборони України, допомагаючи закривати основні потреби в амуніції, техніці, речах. А після повернення з фронту створює умови для комфортної адаптації ветеранів до цивільного життя. Для цього на підприємствах працює ціла екосистема, яка ґрунтується на принципах відповідальності, системності та внутрішньої справедливості.
Також надається допомога сім’ям евакуйованих шахтарів із Покровської вугільної групи. Їм надаємо фінансову допомогу (підйомні, компенсація оренди житла), безплатне розміщення в гуртожитках, а також допомогу для дітей (влаштування в дитячі садки та школи). Так само компанія раніше потурбувалася про працівників із Маріуполя та Авдіївки.
На початку повномасштабного вторгнення Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту «Рятуємо життя», який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн. Також серед важливих напрямів – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2 670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.
-
ЄС пропонує зменшити виплати по CBAM для імпортерів з країн, де вже діє податок на CO2
Європейська комісія пропонує низку послаблень в межах механізму CBAM, який почне діяти повною мірою в 2026 році, пише Reuters із посиланням на чернетку відповідного документа ЄК.
Carbon border adjustment mechanism передбачає встановлення додаткових платежів для компаній, які завозять в ЄС товари з високим вуглецевим слідом. Регуляція поширюється на виробників чавуну та сталі, цементу, алюмінію, добрив та електроенергії. Таким чином ЄС хоче урівняти європейських промисловців, які сплачують високі податки на вуглецеві викиди, із компаніями поза межами ЄС.
Згідно з інформацією, що міститься в чернетці документа, ЄС готовий спростити деякі правила застосування CBAM для компаній із країн, де вже діють схожі механізми. Зокрема, бізнесу буде легше отримати дозвіл на зменшення платежів по CBAM у випадку, якщо компанія вже сплачує вуглецевий податок в країні, де відбувається виробництво товару. За даними агенції, для цього Єврокомісія планує з 2027 року почати публікувати середньорічні ціни на викиди CO2 в інших країнах.
Також ЄК хоче спростити регулювання, виключивши з-під дії CBAM низку малих імпортерів. Йдеться про запровадження порогового значення для обсягу імпорту на рівні 50 тонн. Тобто підприємства, які продають в ЄС менше 50 тонн продукції на рік, не підпадатимуть під дію CBAM. Однак у разі перевищення цієї позначки почне стягуватися вуглецевий податок.
Ця модель має замінити існуючі правила CBAM, згідно з якими всі фізичні особи або компанії, які імпортують товари, на які поширюється CBAM, вартістю понад 150 євро, повинні будуть сплачувати збір з наступного року.
У документі зазначається, що зміни допоможуть зменшити бюрократичну тяганину для бізнесу і різко скоротять число імпортерів, на яких поширюється вуглецевий збір. Наразі їх налічується близько 200 тис.
Комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра заявив цього місяця, що аналіз ЄК показав, що 20% компаній, на які поширюється CBAM, виробляють 97% всіх викидів, на які ЄС встановлює податок.
-
Грошові перекази в Україну сягнули $9,6 млрд у 2024 році – НБУ
У 2024 році, за попередніми даними, в Україну з усього світу було перераховано близько 9,6 млрд дол., включаючи перекази через офіційні та неофіційні канали. (далее…)
-
Компанії, що займаються дослідженнями та розробками можуть стати резидентами Дія.City
Тепер усі компанії, що займаються R&D (дослідженнями та розробками), можуть стати резидентами Дія.City (далее…)
-
Україна у березні отримає новий транш від ЄС у €3,5 млрд – фон дер Ляєн
Україна у березні отримає новий транш від ЄС у €3,5 млрд.
-
З початку великої війни партнери надали Україні $115 млрд прямої бюджетної підтримки – Свириденко
За три роки широкомасштабної війни партнери надали Україні 115 млрд доларів прямої бюджетної підтримки, зокрема від США надійшло 30 млрд доларів. (далее…)
-
Уряд ухвалив постанову про використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії
Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка дасть можливість ефективно використовувати кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (далее…)
-
Рада ЄС схвалила 16 пакет санкцій проти Росії
Рада ЄС ухвалила 16-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів до третіх роковин початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Нові санкції стосуються російського тіньового флоту, банківської системи та низки російських ЗМІ, що використовуються для поширення пропаганди.
«Немає жодних сумнівів у тому, хто є агресором, хто має платити та відповідати за цю війну. Кожен санкційний пакет позбавляє Кремль коштів на ведення війни. Оскільки ведуться переговори щодо припинення агресії Росії, ми повинні поставити Україну в найсильнішу можливу позицію. Санкції дають важелі впливу», — зазначила Кая Каллас, високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки
Новий санкційний пакет запроваджує обмежувальні заходи щодо 48 фізичних та 35 юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Також під санкції потрапили 74 нових судна тіньового флоту нафтових танкерів, які РФ використовує для обходу санкцій. Вони підпадають під заборону на доступ до портів та заборону на надання широкого спектру послуг, пов’язаних з морським транспортом.
Крім того, Рада ЄС встановила два нові критерії, які дозволять ЄС накладати обмежувальні заходи на фізичних та юридичних осіб, які володіють або експлуатують судна тіньового флоту Путіна, а також тих, хто підтримує або отримує вигоду від військово-промислового комплексу Росії.
ЄС вперше ввів заборону на транзакції для кредитних або фінансових установ, створених за межами Росії, які використовують «Систему передачі фінансових повідомлень» (SPFS) Центрального банку Росії, створену для нейтралізації ефекту обмежувальних заходів. Також заборона на надання спеціалізованих послуг з обміну фінансовими повідомленнями встановлюється щодо 13 регіональних банків, які вважаються важливими для російської фінансової та банківської систем.
ЄС також посилив експортні обмеження на передачу товарів і технологій подвійного призначення щодо 53 нових компаній, що безпосередньо підтримують військово-промисловий комплекс Росії в її агресивній війні проти України. Зокрема, розширюється список товарів обмеженого доступу, до якого увійшли хімічні прекурсори хлорпікрину та інших засобів боротьби з масовими заворушеннями, програмне забезпечення, пов’язане з верстатами з числовим програмним управлінням (ЧПУ), хром сполуки та контролери, що використовуються для керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА).
Нові обмеження були також запроваджені щодо імпорту первинного алюмінію, який приносить Росії значні доходи.
«Третина цих організацій є російськими, тоді як інші розташовані в третіх країнах (Китай, включаючи Гонконг, Індію, Казахстан, Сінгапур, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та Узбекистан) і були залучені до обходу торговельних обмежень або займалися закупівлею чутливих товарів, необхідних, наприклад, для БПЛА та ракет, які використовуються для російських військових операцій», — зазначили в Раді ЄС.
В межах нового пакету Рада ЄС також призупинила дію ліцензій ЄС на мовлення восьми російських ЗМІ: EADaily / Eurasia Daily, Fondsk, Lenta, NewsFront, RuBaltic, SouthFront, Фонд стратегічної культури і Красная звезда / ТВзвезда.