Блог

  • Saab планує налагодити виробництво в Україні на тлі зростаючого попиту

    Шведська компанія Saab планує налагодити виробництво в Україні, щоб підтримати розвиток незалежного оборонного потенціалу країни. (далее…)

  • Українські експортери брухту припинили сплачувати до бюджету будь-яке вивізне мито – ЗМІ

    Цьогоріч українські експортери брухту встановили декілька рекордів з фізичного обсягу вивозу сировини, отримавши можливість вивозити її без сплати будь-якого мита. Про це пише інтернет-видання Телеграф.

    «Якщо ще минулого року митниця збирала на користь держави символічні 3 євро з кожної тонни брухту, яку український бізнес прагнув поставити на територію Євросоюзу, з 1 січня збори до держбюджету від експорту стратегічної сировини склали круглий нуль», — пише видання.

    Крім того, зазначається, що українські експортери брухту вже давно навчилися уникати сплати до бюджету «загального» експортного мита на металобрухт у розмірі 180 євро/т, навчившись отримувати на митниці сертифікат походження EUR.1.

    «Цілком природно, що успіхи безмитної торгівлі не забарилися. Так, за інформацією Державної митної служби, Україна за 8 місяців 2024 року збільшила експорт металобрухту більш ніж наполовину. А у серпні цього року показники експорту досягли пікової позначки, що стало максимумом із грудня 2021 року», — зазначає ЗМІ, додаючи, що європейські країни-отримувачі українського брухту, наприклад Болгарія чи Польща, є лише «перевалочними базами» для подальшого реекспорту сировини в ті країни (Туреччина, Індія), на які працює мито 180 євро/т», — пише видання.

    «Таким чином, можна констатувати, що в режимі торгівлі українським брухтом назріли серйозні зміни: поточний стан справ у сфері експорту сировини вже давно не відповідає національним інтересам держави Україна, у галузі процвітають сірі схеми, підробка документів та корупція, внаслідок чого державний бюджет перестав отримувати хоч якісь кошти від вивезення брухту. І така ситуація виглядає відвертим знущанням зі здорового глузду, особливо коли держава намагається наповнити бюджет шляхом підвищення податків для населення», — констатує Телеграф, нагадуючи, що вже у першому читанні Верховна Рада підтримала підвищення низки ставок оподаткування, у тому числі військового збору з 1,5% до 5% і податків для ФОПів.

  • Турецький Kardemir планує продати майже 560 тисяч т сталі в IV кварталі

    Найбільший виробник довгомірної сталі в Туреччині Kardemir планує продати 558 тис. т сталі в IV кварталі 2024 року (далее…)

  • Україна і ЄС активізували роботу над укладенням угод про спільний контроль у ПП – Качка

    Україна і Європейська Комісія зрушили з місця роботу над укладенням угод про спільний контроль у пунктах пропуску. (далее…)

  • Суд дозволив «Українській біржі» відновити торги

    “Українська біржа” анонсувала відновлення торгів завдяки рішенню Шостого апеляційного адміністративного суду (далее…)

  • Банк фінансової інклюзії: НБУ представив плани запровадження нового типу фінустанови

    Національний банк України в разі прийняття законопроєкту №12044 Верховною Радою дозволить акціонерним товариствам отримувати обмежену банківську ліцензію. (далее…)

  • Мексика посилює правила експорту залізної руди

    Мексика, сімнадцятий найбільший виробник залізної руди у світі, вирішила посилити експорт залізної руди (далее…)

  • РФ зруйнувала всі ТЕС України – Зеленський 

    Росія, внаслідок атак, зруйнувала всі українські теплові електростанції та значну частину потужностей гідроелектростанцій. (далее…)

  • Уряд має дозволити підприємствам у зоні бойових дій бронювати 100% робітників — топ-менеджер Інтерпайпа

    Уряд України має дозволити бронювати 100% персоналу підприємствам, які офіційно включені до переліку територій активних бойових дій та визнані критичними для економіки країни. Таку думку висловив перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов.

    «Для промислових підприємств в містах, які розташовані у зонах бойових дій, має працювати інша логіка щодо процедури бронювання співробітників. Має бути можливість забронювати не 50% колективу, як дозволено зараз, а повністю весь штат», — зазначив він під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    У якості прикладу він навів трубний завод «Інтерпайп Ніко Тьюб», який розташований у місті Нікополь, що офіційно визнаний зоною активних бойових дій, оскільки щодня піддається обстрілам російської армії з лівого берега річки Дніпро.

    «Через ці обстріли в Нікополі залишилося працювати небагато людей. А ті, хто залишились, — справжні герої. Вони працюють, виробляють продукцію, забезпечують роботу усього підприємства, яке вже повернулося до довоєнних обсягів виробництва. Тому поточна система бронювання половини співробітників у таких містах, як Нікополь, не працює», — підкреслив Д.Морозов.

    Нагадаємо, за словами президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, на всіх підприємствах гірничо-металургійного комплексу України, які визнані критично-важливими для економіки, мобілізовано в середньому 20% працівників.

  • Здорожчання логістики та електрики погіршує позиції українських металургів на світових ринках — Каленков

    Підприємства гірничо-металургійного сектору України відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на перевезення вантажів, зокрема й залізничним транспортом, а також тарифів на електроенергію, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    За словами Каленкова, збільшення виробничих витрат позбавляє українські підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Зокрема, він зазначив, що вартість електроенергії для промислових споживачів суттєво зросла, і зараз металургійні підприємства змушені закуповувати її майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи.

    Крім того, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. До прикладу, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% у собівартості відповідної продукції. «Ми стаємо просто неконкурентоспроможними», — пояснив він.

    Каленков додав, що підприємства ГМК працюють в режимі виживання з 2022 року.
    «Ніхто з підприємств не отримує прибуток уже 2,5 роки. Більше того, ми зберігаємо трудові колективи, платимо зарплати. Тиск у собівартості це головне. І у компаній зараз навіть немає можливості взяти гроші на глобальному ринку через воєнні ризики. Тому перекритися до перемоги ми теж не можемо», — пояснив він.

    Іноді вартість логістики є настільки високою, що повністю зʼїдає дохідність у певних товарних групах, додав перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов, також присутній на заході. Він зауважив й високу вартість електрики, яку змушена платити компанія, яка оперує енергоємним електросталеплавильним виробництвом.

    Серед інших проблем, з якими стикаються українські металурги, говорили про воєнні ризики. Зокрема, за словами Каленкова у Покровську, який знаходиться під загрозою захоплення з боку російської армії, розміщено важливе для української металургії підприємство з видобутку коксівного вугілля, а його втрата суттєво послабить галузь. Без доступу до місцевого вугілля металургійні підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі — до 2-3 млн тонн на рік. Таке скорочення дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни, зауважив Каленков.

    За словами Морозова, близькість бойових дій негативно впливає на роботу трубного виробництва «Інтерпайп» в Нікополі, оскільки через обстріли і тривоги доводиться зупиняти виробничий процес. Разом із тим компанія намагається утримувати темпи виробництва.