Міністр енергетики України Світлана Гринчук провела зустріч з Регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Робертом Сомом (далее…)
Блог
-
Зростання ВВП України прискориться до 2% у другій половині року – Dragon Capital
Зростання реального ВВП України прискориться в другій половині року і сягне 2,0%. (далее…)
-
Інтерпайп закликає повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, а не лише в частині прайс-кепів
Українська промислова компанія Інтерпайп закликала Міністерство енергетики та НКРЕКП повністю лібералізувати ринок електроенергії в Україні, запровадивши усі інструменти вільного ринку: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Оскільки лише підвищення прайс-кепів призводить не до зниження ризиків, а до перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни.
Про це повідомив Василь Гончарук, директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго», енергопостачальника в структурі компанії Інтерпайп під час круглого столу «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК», організованому GMK Center.
«Якщо ми справді рухаємося в бік європейської лібералізації ринку, потрібно запускати всі її механізми: довгострокові контракти, прозору інформацію про стан системи, прогнозовані умови імпорту. Якщо ж працює лише підвищення прайс-кепів, це не зниження ризиків, а перекладання їх на промисловість, яка вже тримає навантаження війни», — сказав він.
За його словами, для Інтерпайпу доступна і конкурентна електроенергія — критично важливий фактор собівартості й конкурентоспроможності на світових ринках. «За нашими моделюваннями, після впровадження нових прайс-кепів вартість електроенергії для наших промислових активів зросте більш ніж на 26%. Це прямий удар по виробництву з високою доданою вартістю, експорту та, зрештою, надходженнях до бюджетів», — підкреслив Василь Гончарук.
Він нагадав, що під час обговорення підняття граничних цін у липні, було озвучено два основні аргументи на користь цього рішення: інтеграція в європейський ринок та залучення додаткового імпорту.
«Проте інтеграція в ринок ЄС — це не лише скасування цінових обмежень. У Європі працюють і довгострокові контракти — квартальні, піврічні, річні — які дозволяють планувати витрати й згладжувати ринкові коливання. В Україні таких інструментів поки що немає, і ми змушені працювати виключно на основі спотових цін», — підкреслив директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго».
Другий момент, за його словами, це відсутність відкритої інформації про баланс енергосистеми. «У європейських країнах учасники ринку мають доступ до прогнозів генерації, дефіцитів, профіцитів. У нас ці дані недоступні, що унеможливлює розуміння цінової логіки. Постачальники і трейдери фактично працюють у темряві, не знаючи, коли система в дефіциті, а коли — у профіциті», — сказав Василь Гончарук.
«Щодо імпорту. Без довгострокового доступу до міждержавного перетину імпорт залишається короткостроковим, непередбачуваним і, відповідно, дорогим. Ми не можемо укласти контракт із європейським постачальником хоча б на квартал — через відсутність довгострокового доступу до перетину. Це обмежує можливості для реального, не трейдерського, а кінцевого постачання е/е від імпорту», — констатував директор.
-
Зеленський підписав закон про санкції проти «тіньового флоту» Росії
Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо застосування санкцій до суден, повітряних суден (далее…)
-
ПриватБанк виграв у багатомільярдному судовому процесі проти Коломойського та Боголюбова
ПриватБанк здобув беззаперечну перемогу в багатомільярдному довготривалому судовому процесі проти колишніх власників (далее…)
-
Президент підписав закон про публічно-приватне партнерство
Президент Володимир Зеленський підписав закон про публічно-приватне партнерство. (далее…)
-
УЗ закупила арматуру на Prozorro Market зі зниженням ціни на 13%
АТ «Укрзалізниця» придбало понад 350 тонн арматурної сталі для потреб виробництва майже на 13% дешевше від очікуваної вартості (далее…)
-
Метінвест у 2024 році вклав в екопроекти понад $170 млн
Витрати Групи Метінвест на реалізацію екологічних проектів у 2024 році становили $170,5 млн, з яких $39,8 млн — капітальні інвестиції, $129,1 млн — поточні витрати та $1,5 млн — інші. Це на 2% більше, ніж у 2023 році, та на 5% більше, ніж у 2022 році, йдеться у публікації НВ Бізнес.
Як зазначили у Метінвесті, окремі підприємства групи оптимізують енергоспоживання та поступово переходять на альтернативні джерела енергії. «Наприклад, на Північному та Центральному ГЗК здійснено часткове заміщення природного газу біопаливом (лушпиння соняшника), що вже сприяє зниженню викидів CO₂», — зазначила пресслужба компанії.
Група також впроваджує системи адміністрування викидів CO₂, такі як MRV (моніторинг, звітність і верифікація), CBAM (механізм транскордонного вуглецевого коригування), ESRS (стандарти звітності сталого розвитку) та ETS (система торгівлі викидами).
«Ці системи дають змогу не лише відповідати європейським стандартам, а й оптимізувати виробничі процеси, знижуючи витрати на пальне та енергію», — коментують в компанії.
Там додають, що екологічні ініціативи дають підприємствам змогу не лише зменшувати вплив на довкілля, а й економити. Використання альтернативних джерел енергії, як-от біопаливо, скорочує витрати на енергоресурси, а системи моніторингу, такі як MRV чи ETS, надають інструменти для аналізу ефективності та прийняття управлінських рішень.
-
Кабмін звільнив Думу з посади голови АРМА
Кабінет міністрів України звільнив голову Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олену Думу. (далее…)
-
Українська технологія виявлення дронів незабаром з’явиться у Литві
Литва розглядає можливість застосування української акустичної технології для виявлення безпілотних літальних апаратів. (далее…)