Металургійні підприємства України просять уряд започаткувати постійний майданчик для діалогу з Євросоюзом стосовно запровадження CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання по відношенню до українських експортерів. Такі переговори, на їх думку, мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, що передбачає інтеграцію до спільного європейського ринку, а також особливі обставини, пов’язані з російською агресією проти України.
Про це йшлося під час круглого столу ГМК-Центру «Як СВАМ послабить економіку України», участь в якому взяли представники Групи «Метінвест», ArcelorMittal Кривий Ріг, профільних асоціацій та експерти з кліматичних питань.
Механізм CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року цей механізм буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.
«Важливо щоб Україну не розглядали як третю країну в проекції CBAM щодо ЄС, оскільки ми рухаємося до членства в ЄС, ми почали переговори. Україна взяла на себе зобов’язання по наближенню законодавства і інтеграції в спільний ринок, відповідно ця динаміка повинна враховуватись, коли ми говоримо про ті чи інші рішення Єврокомісії щодо CBAM. У нас унікальні обставини через війну і руйнування, але ми також рухаємося до спільного ринку, і це важливо брати до уваги», — зазначив представник проєктного офісу «Метінвесту» Андрій Кріль.
Він нагадав, що наразі діє перехідний період щодо запровадження CBAM, під час якого компанії, що імпортують товари в Європу, подають до ЄС звітність щодо викидів парникових газів. «CBAM це живе регулювання, багато які норми випрацьовуються саме зараз під час перехідного періоду на основі попередньої практики застосування», — зазначив він і додав, що йдеться як про методики верифікації звітів, так і розрахунок плати по CBAM.
Україні важливо брати участь у цих процесах, щоб впливати на розробку остаточного регулювання, переконана Ольга Семків, директор зі сталого розвитку «ArcelorMittal Кривий Ріг». «З огляду на те, що ми продовжуємо моніторинг відповідно до правил, докладаємо всі зусилля для того, щоб звітувати відповідно до того, що вимагає ЄС, хотілося би більше отримувати зворотного зв’язку від ЄС. Ми би хотіли, щоб цей діалог був налагоджений між ЄС та Україною… Нам є про що розказати, які нюанси ми визначили в процесі моніторингу», — зазначила вона.
Український бізнес мав багато планів щодо декарбонізації виробничих процесів, однак на їх реалізацію суттєво вплинуло широкомасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, тож зараз реалізація стратегій зменшення вуглецевих викидів у повному обсязі неможлива, зазначила Семків. У ситуації обмеженого доступу до міжнародного фінансування, а також складнощів із залученням іноземних підрядників в Україну прийнятним виглядає варіант щодо виключення України з-під дії CBAM, вважає Семків.
Мінекономіки вже розпочало відповідний діалог з ЄС, підтвердив під час круглого столу торговий представник України Тарас Качка. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту з третіх країн.
Україна як держава не відмовляється від кліматичних зобов’язань та приєднається до європейських норм, коли стане членом ЄС, додав президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. Водночас Україні, на його думку, потрібен перехідний період, який мали країни ЄС. «Ринок викидів вуглецю в Європі існував вже давно, принаймні в металургії, і бізнес мав багато безкоштовних квот на викиди. Це є певною формою субсидування. Мова і про інші можливості, якими користувалися європейські компанії. Ми теж хочемо мати якийсь перехідний період, де ми матимемо змогу користуватися цими привілеями. Перемовини треба вести в цьому ключі», — сказав Каленков. Він висловив сподівання, що Європа піде на зустріч Україні в цьому питанні, оскільки вже продемонструвала солідарність, знявши низку обмежень на постачання українських товарів до ЄС.
Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.