Металеві конструкції показали себе як вкрай ефективний засіб захисту об’єктів критичної інфраструктури, враховуючи швидкість їх зведення, міцність та ремонтопридатність, повідомив під час конференції Українського центру сталевого будівництва доцент КНУБА Артем Білик, який працював над розробкою проєктних рішень інженерного захисту критичної інфраструктури для Генерального штабу ЗСУ.
При цьому важливим фактором є забезпечення власного виробництва сталей спеціального призначення та найбільш затребуваних металевих профілів, зазначив експерт.
«Потрібне нове, сучасне виробництво сталі з новим спектром. Це стосується сталей, які є зносостійкими, бронесталей. Україна повинна почати виробляти власну бронесталь. Це частина нашої національної безпеки. Замкнені ланцюжки життєвого циклу це те, що дозволяло вижити багатьом державам в минулому навіть в умовах протистояння сильнішому противнику. Наприклад, це Фінляндія у війні 1939 року. Висока автономність та самоорганізація дозволяла вижити в умовах критичних загроз», — зауважив Білик.
Разом з тим, на його думку, важливо використовувати металоконструкції не тільки для захисту, наприклад, енергетики, а й для підсилення житлових споруд та їх відновлення після влучань, захисту інших цивільних об’єктів.
«У нас є величезний запит на цивільну безпеку. На жаль, старі вимоги щодо бомбосховищ, укриттів, і навіть новий ДБН не покривають суспільного запиту на безпеку. Цей запит може забезпечити галузь металоконструкцій. Так само підземні конструкції, конструкції фортифікацій, підсилення існуючих будівель. Треба щось робити з панельними будівлями, які показали себе вкрай погано при влучаннях, і [ми бачимо, що] необхідно їх підсилювати, виділяти захищені простори. Це великий виклик, але і можливість для галузі», — резюмував він.
Нагадаємо, у жовтні Кабмін аносував виділення додаткових €86 млн на зведення систем захисту енергооб’єктів.