Метка: браккадрів

  • НБУ фіксує пожвавлення ринку праці в Україні

    В Україні триває пожвавлення ринку праці, йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді Національного банку за червень. Так, регулятор відзначив подальше зростання кількості нових вакансій і резюме у травні. В середньому вакансії зросли на 7% у річному обчисленні, а резюме – на 36% р/р.

    «Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й надалі обмежує діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями», — зауважили в НБУ.

    Згідно з оглядом, брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.

    Також НБУ звернув увагу на те, що очікування шукачів роботи та роботодавців щодо оплати праці наразі є зіставними, тож це обмежуватиме потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому. В цих умовах зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо).

    Крім того, НБУ зафіксував подальший виїзд українців за кордон. В огляді із посиланням на дані ООН йдеться, що з початку 2025 року з України виїхало додатково близько 100 тис. осіб. Загальна кількість українців за кордоном оцінується у 6,9 млн (станом на квітень-2025).

    Триває і процес внутрішнього переселення. За оцінкою Міжнародної організації з міграції, станом на березень 2025 року в Україні проживають 3,8 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) (їх кількість зросла на 188 тис. з початку 2025 року).

  • Перенавчання, робота з ветеранами, формування резерву. HR-директор Метінвесту розповіла про подолання кадрового голоду

    В умовах нестачі кваліфікованих працівників, яка виникла в Україні через війну та міграцію населення, Метінвест сфокусував зусилля на кількох напрямках, які дозволяють залучати людей на підприємства та підтримувати робочі процеси, розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук в інтерв’ю виданню «Ділова столиця».

    Вона зазначила, що до широкомасштабної війни в компанії працювали майже 111 тис. людей. Після втрати активів залишилося понад 50 тис. працівників, з яких майже 10 тис. пройшли через ЗСУ. Зараз в армії служать понад 8 тис. співробітників, а тисяча людей повернулися з війни й стали до роботи в компанії. Наразі на промислових підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тис. вакансій.

    Тож у цій ситуації компанія приділяє увагу перенавчанню працівників. Співробітники коштом компанії здобувають додаткові професії, що дають їм змогу виконувати різні завдання та компенсувати брак персоналу. Також Метінвест залучає нові кадри: «шукаємо працівників, пропонуючи вакансії як для чоловіків, так і для жінок, із досвідом роботи та без нього». «Також ми працюємо з ветеранами війни. Пропонуємо навчання та працевлаштування для колишніх військових, допомагаючи їм адаптуватися до мирного життя та інтегруватися в робочі процеси», — розповіла вона.

    За словами Петрук, Метінвест також зосередився на формуванні кадрового резерву на основні посади для українських підприємств, а на іноземних активах реалізував проєкт із розвитку талантів.

    Крім того, компанія, попри втрату контролю над низкою активів щороку проводить індексацію зарплат вище за прогнозований рівень інфляції. У травні 2024 р. компанія підвищила оклади працівникам виробничих і ремонтних підприємств в Україні в середньому на 15%. А за окремими дефіцитними професіями — до 30%. Тож середня заробітна плата виробничого персоналу зросла майже на 30% проти довоєнного періоду. «У вересні 2024 р. ми на 15% підвищили оклади адміністративно-управлінського персоналу та співробітників сервісних активів. Зараз середня зарплата в компанії становить майже 28 тис. грн, а за основними технологічними професіями — приблизно 35 тис. грн», — додала вона.

    На промислових підприємствах групи також діють два види премій, зазначила Петрук. «Це виробнича премія, що формує колективну відповідальність за результати роботи — виконання оперативного плану та підтримання якості продукції. Вона сприяє згуртованості колективу для досягнення виробничих показників в умовах воєнного стану та дефіциту кадрів. Друга — командна премія за ефективність, спрямована на досягнення операційних ефектів. Отже, весь виробничий та ремонтний персонал Групи зосереджений на виробництві та відвантаженні продукції належної якості з оптимальними місячними витратами», — розповіла вона.

    Водночас на торгівельних активах, у сфері логістики, ІТ, сервісного обслуговування та на іноземних підприємствах групи впроваджено систему мотивації за KPI, де показники адаптовані до специфіки кожного напряму діяльності. А керівна компанія та вищий менеджмент підприємств преміюються залежно від виконання щорічних цілей — як командних, так і функціональних.

    Раніше голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз розповідав, що нестача кваліфікованих працівників є значною проблемою для Метінвесту, і компанія «вже конкурує за людей з європейським ринком».

  • Метінвест: Ми вже конкуруємо за людей з європейським ринком 

    Нестача кваліфікованих працівників є значною проблемою для Метінвесту, тож керівництво групи планує реалізовувати інфраструктурні проекти у містах присутності, щоб заохотити українців, які виїхали за кордон, повертатись додому. Про це розповів голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз під час виступу на конференції “Україна 2050”. 

    На його думку, значна частина біженців не втратила зв’язку із батьківщиною, відчуває спорідненість із культурою та мовою, підтримує контакти із друзями та родичами в Україні, тож розглядає можливість повернутися. Але таким людям також потрібні відповідні стимули, до яких він зараховує належну інфраструктуру та умови життя в Україні. 

    “Звичайно, в містах, де є наші підприємства, ми будемо будувати школи, робити інфраструктуру, щоб люди вертались… Якщо дитина може нормально ходити в школу, якщо є парк в місті, є благоустрій, якщо там безпечно і є нормальне житло (це приваблює — ред.). Ми цими речами точно будемо займатися”, — констатував Водовіз. 

    Він також додав, що бізнес має конкурувати за людей, пропонуючи відповідні зарплати, враховуючи досвід роботи багатьох українців у країнах Європи. 

    “В нас не буде вже українських зарплат. І ми вже зараз закладаємо це в бізнес план. Ми вже конкуруємо (за людей — ред.) з європейським ринком. А коли війна закінчиться, це стане більш помітно”, — резюмував він.