Ellyt, always here

Метка: брухт

  • Спроби УАВтормет допомагати експортерам брухту до Придністров’я повинні кваліфікуватися як державна зрада – експерт

    Усі спроби Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» максимально сприяти та допомагати експортерам металобрухту налагодити та суттєво збільшити постачання сировини до проросійського анклаву Придністров’я повинні кваліфікуватися компетентними органами як державна зрада.

    Таку думку висловив президент Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков, коментуючи офіційний лист президента «УАВтормет» Володимира Бублея до в.о. голови Держмитслужби України Сергія Звягінцева із проханням роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту при його експорті до Придністров’я. Про це пише Мінпром.

    «Наразі українська металургія знаходиться у вкрай скрутному становищі. Чи не найболючішим є питання дефіциту металобрухту, без якого жодне підприємство галузі не може працювати. Мало того, що експорт цієї стратегічної сировини б’є усі рекорди, а державний бюджет не отримує від цього жодного зиску, адже Україна має із Євросоюзом зону вільної торгівлі, так асоціація брухтарів намагається пролобіювати та максимально спростити експорт брухту до проросійського анклаву, ніким не визнаного Придністров’я», – сказав він.

    За його словами, це не перший раз, коли «УАВтормет» займається лише питаннями експорту сировини. «Після широкомасштабного вторгнення перед брухтозаготівельною галуззю стоїть багато викликів. Це і нестача робочих рук, це і перелік наявних перероблюючих потужностей, це і, врешті-решт, притомне прогнозування здатності брухтарів забезпечити метпідприємства брухтом. До речі, «УАВтормет» досі не надала Кабміну дані формування балансу попиту-споживання брухту, що є обов’язковим за законом», – відмітив президент «Укрметалургпром».

    Він також нагадав, що у серпні, коли ЗМІ почали публікувати інформацію про відновлення поставок брухту до Придністров’я, «УАВтормет» поширила заяву, в якій засудила оприлюднення у інформаційному полі таких фактів. «Але при цьому не було висловлено жодного засудження дій експортерів-брухтарів, які фактично почали торгувати із агресором. В той же час, «Укрметалургпром» вже багато разів підкреслював, що постачання брухту до Придністров’я – це пряма торгівля з агресором та фінансування війни проти України. Це абсолютно неприпустимо, і тому я сподіваюся, що спеціальні служби кваліфікують усі ці дії та наміри як державна зрада», – констатував Олександр Каленков.

    Нагадаємо, що у вересні цього року «УАВтормет» у офіційному листі за підписом свого президента Володимира Бублея звернулася до Державної митної служби України із проханням офіційно роз’яснити порядок митного оформлення металобрухту (код УКТ ЗЕД 7204) при його експорті до проросійського анклаву Придністров’я (пункт призначення – м. Рибниця, отримувач вантажу – Молдавський МЗ).

    «Враховуючи значний інтерес підприємств-експортерів до даного питання та його безпосередній вплив на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, просимо надати офіційну відповідь в найкоротший можливий термін. Працюємо на Перемогу!», – констатував у листі Володимир Бублей.

  • Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає $400–500 додаткової вартості — операційний директор Метінвесту

    Експорт металобрухту з України набув безконтрольного характеру і потребує уваги уряду, оскільки продаж сировини за кордон обмежує виробництво готової продукції та позбавляє країну додаткових надходжень. Таку думку висловив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Форуму промисловців, організованого Forbes Ukraine.

    Він звернув увагу, що обсяги вивезення металургійної сировини зросли з 2–3 тис. тонн на рік до початку широкомасштабної війни до десятків тисяч тонн брухту щомісяця, що завдає суттєвих втрат українській економіці.

    «Україна з кожною експортованою тонною металобрухту втрачає 400–500 доларів додаткової вартості, які могла б заробити, якщо б цей металобрухт був перероблений на українських підприємствах і надійшов на внутрішній ринок або на експорт у вигляді готової продукції», — наголосив Мироненко.

    Він підкреслив, що це питання потребує термінового вирішення у співпраці з державою, оскільки переробка металобрухту всередині країни дозволила б створювати більше доданої вартості та підтримувати національну економіку в умовах війни.

  • Укрзалізниця пропонує продавати частину металобрухту за довгостроковими контрактами

    АТ «Укрзалізниця» пропонує брухтозаготівельним підприємствам укладати довгострокові договори на реалізацію металобрухту, щоб мати прогнозовані обсяги продажів вторсировини, зазначив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками галузі.

    Зокрема, УЗ пропонує покупцям контракти строком від 6 до 12 місяців із обсягом постачань від 30 тис. тонн металобрухту. Серед інших умов — проведення авансових платежів на рівні близько 40% від вартості закупівлі.

    Низка присутніх на нараді учасників ринку висловила цікавість до пропозиції УЗ, однак зазначалося що річні контракти є надто довгими. Лунала пропозиція скоротити їх строки, а також запропонувати варіанти на кілька місяців.

    «Реалізація (в межах довгострокових контрактів — ред.) і далі відбуватиметься на Prozorro.Продажі. Ми плануємо виставляти лоти, які будуть відвантажуватися у майбутніх періодах», — зазначив Шрамко в коментарі UAprom.

    Запровадження механізму довгострокових контрактів «дасть прогнозований обсяг для покупця, і прогнозований прибуток для УЗ», додав він. Наразі ініціатива знаходиться на етапі обговорення: залізничний оператор чекає від бізнесу оцінки щодо загальної потреби та обсягів брухту, які заготівельні підприємства готові купувати в УЗ.

    Серед інших питань, які виносились на обговорення під час наради, також було впровадження нових умов продажу сировини відповідно до договору поставки FCA, що, на думку покупців, має знизити загальну вартість металобрухту, який УЗ виставляє на торги.

    «Ми беремо на себе зобов’язання сказати, це ефективно чи ні. Тобто проведемо аналітику з урахуванням диференційованих цін на навантаження, змін кон’юнктури ринку та інших факторів», — зазначив Шрамко, додавши, що попередні результати такої оцінки планують обговорити із бізнесом у жовтні.

    Поки триватиме оцінка доцільності переходу до продажів на умовах FCA, УЗ також запропонувала представникам бізнесу повернутись до диференційованих цін на послуги навантаження. Наразі діє єдина ставка 1143 грн/тонну товару, однак покупці назвали таку вартість послуги зависокою. В УЗ вважають, що тимчасовим рішенням може стати запровадження діапазону ціни, яка може варіюватися від 300-400 грн/т до поточного рівня у понад 1,1 тис. грн. Ціна залежатиме від точки, в якій здійснюватиметься навантаження та технологій, які там використовують. «(Є) різні технології, різні депо, різні регіональні філії, де вантажать по різному», — пояснив Шрамко. УЗ планує представити попередні пропозиції з цього питання за 2 тижні.

    Нагадаємо, у травні цього року УЗ відновила продаж брухту після дворічної перерви. За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня компанія реалізувала 28,2 тис. тонн сировини.

  • Укрзалізниця реалізувала понад 28 тис. тонн металобрухту після 2-річної паузи

    За результатами торгів, які відбулися протягом червня-серпня поточного року, АТ «Укрзалізниця» реалізувала 28,2 тис. тонн металобрухту, повідомив член правління УЗ Євген Шрамко під час наради із представниками підприємств брухтозаготівельної галузі.

    УЗ відновила аукціони з продажу металобрухту в системі Prozorro.Продажі після того як у квітні уряд спростив для компанії процедуру розпорядження майном, дозволивши самостійно продавати його, якщо вартість не перевищує 500 млн грн.

    Перші результативні торги відбулися у червні. Загалом, за три місяці компанія провела 77 успішних аукціонів.

    Наразі до продажу готово ще 95,5 тис. тонн металобрухту, із яких на торги вже виставлено 22,6 тис. тонн. Додатково УЗ готує до продажу ще 131 тис. тонн брухту.

    Серед основних типів сировини, готової до продажу, представлені такі види (за ДСТУ): 3 (брухт сталевий товстий, 47,9 тис. т), 1 (брухт сталевий тонкий, 20,6 тис. т), 9 (брухт негабаритний змішаний для перероблення, 14,35 тис. т). Також пропонуються такі види: 2, 4, 6, 10, 12, 12, 300, 301, 304, 308, 309, 312.

    «Це якісний брухт, і його в наших лотах більша частина», — зазначив Шрамко. За його словами, УЗ буде докладати зусиль, щоб зберігати представлену пропорцію (див. слайд) та пропонувати ринку достатні обсяги якісної сировини.

    «Там буде і більш привабливий і менш привабливий брухт. Коли ми переглянемо ціни навантаження (вартість навантаження товару за тонну; пропонується повернутися до диференційованих цін на відповідну послугу — ред.), менш привабливий може стати більш привабливим, тому що ціна, можливо, буде більш цікава, і він буде більш конкурентним», — зазначив Шрамко.

    За його оцінкою, за умови реалізації запропонованих обсягів металобрухту частка «Укрзалізниці» на ринку заготівлі може скласти 8%.

  • Заготівля металобрухту в Україні за роки незалежності впала в 6 разів — GMK-Center

    Обсяги заготівлі брухту чорних металів в Україні за роки незалежності скоротилися у 6 разів — до мінімальних показників під час широкомасштабної війни. При цьому, перспективи повернення до більш-менш суттєвого зростання галузі достатньо сумні. Про це пише аналітичний центр GMK-Center у статті «Зникаючий ресурс: виклики для української брухтозаготівлі».

    «Деіндустріалізація економіки стала головним фактором, що визначає стан ринку брухту в Україні. Це незворотний процес. Розрахунки аналітиків показують: колишні обсяги брухтозаготівлі залишилися в минулому, швидше за все, назавжди», — йдеться у статті.

    За даними GMK-Center, ріст брухтозаготівлі в Україні припав на другу половину 1990-х, у 2000 р. галузь досягла історичного максимуму в 11 млн т за рахунок утилізації радянської промислової спадщини, а потім, з 2001 р. спостерігався стійкий спад через низький рівень інвестицій в оновлення металофонду та фактичне зникнення цілих секторів українського машинобудування.

    заготівля металобрухту

    «Головним джерелом брухту в Україні в останні роки був амортизаційний брухт, на частку якого припадало до 75%. Іншими словами, ця галузь працювала і продовжує працювати на накопиченому ресурсі радянських часів. Цей ресурс не поповнюється належним чином через занижене споживання сталі в Україні», — підкреслюють у GMK-Center.

    Війна поглибила проблематику ресурсів і заготівлі брухту. Частина української території виявилася окупованою або ареною активних бойових дій. Зараз обсяг брухту в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, частково в Харківській і Сумській обл. близький до нуля. Раніше ці регіони забезпечували близько 1 млн т брухту на рік. Компенсувати втрачені обсяги підвищенням заготівлі в інших регіонах неможливо, оскільки потенціал генерації брухту на інших територіях обмежений. Радянська індустріальна спадщина здебільшого була зосереджена саме в промислових областях Сходу України.

    Активні бойові дії, падіння економіки, падіння і стагнація промислового виробництва, еміграція з країни і нестача персоналу, мобілізаційні процеси – впливають на брухтозаготівельну галузь негативно. Як результат, кількість учасників ринку скорочується. У 2009 р. в Україні налічувалося близько 1700 брухтозаготівельних компаній. Зараз, за експертними оцінками, їх залишилося не більше 100-120 з активною кількістю майданчиків для збору брухту від 250 до 300.

    «Тому, очевидно, українська брухтозаготівля буде і надалі перебувати на плюс-мінус нинішньому рівні», — зазначають у GMK-Center. І додають, що у гравців, що залишилися в галузі, немає доступного брухту через деіндустріалізацію та падіння економіки за 3,5 роки повномасштабної війни; немає перспектив утворення машинобудівного брухту, оскільки галузь скорочувалася 20 років, а через війну і геополітичні ризики має дуже слабкі перспективи; немає можливості активно працювати з військовим брухтом через законодавчі обмеження; немає потенціалу для збільшення збору брухту через обмеження потужностей самої галузі, яка сильно скоротилася і зменшилася під час війни.

  • Металурги в ЄС закликають обмежити експорт брухту на фоні різкого збільшення постачань в США

    Виробники сталі та алюмінію в ЄС закликають Брюссель запровадити експортні мита або обмеження на поставки металобрухту за межі блоку «в найближчі кілька тижнів», щоб зупинити різке збільшення постачань до Сполучених Штатів, викликане торговою політикою адміністрації Трампа, пише Reuters.

    Зазначається, що збільшення до 50% мита на імпортну сталь та алюміній в США призвело до різкого зростання попиту і цін на імпортний металобрухт в Штатах, оскільки він не обкладається додатковими зборами. Європейські виробники попередили, що подальше зростання експорту в США може призвести до нестачі брухту і негативно вплинути на процес декарбонізації в металургії.

    Експорт алюмінієвого металобрухту до США у першому кварталі 2025 року зріс майже втричі у порівнянні з аналогічним періодом торік, склавши 6028 тонн, «перетворивши струмок на повінь», повідомила галузева асоціація European Aluminium, додавши, що США утримуються від експорту брухту. Загалом у першому кварталі ЄС експортував 345 тис. тонн брухту алюмінію.

    європейська сталеливарна асоціація Eurofer, своєю чергою, зазначила, що експорт брухту був зростаючою проблемою для виробників металу в ЄС ще до того, як Трамп ввів мита на імпортну сталь та алюміній, намагаючись стимулювати внутрішнє виробництво в США. Так, у 2023 році ЄС експортував рекордні 19 млн тонн брухту чорних металів, більшість до Туреччини, а також до Індії, Єгипту, Пакистану та США.

    «Брухт — це велика проблема», — сказав генеральний директор Eurofer Аксель Еггерт. «Ми просимо ввести експортне мито на брухт», — сказав він, підкресливши, що більшість країн-виробників, які не входять до ЄС, вже мають такі обмеження. Металобрухт має важливе значення для скорочення викидів вуглецю в металургійній промисловості. Переробка вторсировини, за даними Єврокомісії, дозволяє економити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і 80% для сталі.

    Металурги не можуть чекати, поки блок укладе торговельну угоду з Трампом, перш ніж почати діяти, заявив голова European Aluminium Пол Восс. Вірогідність того, що європейським офіційним особам вдасться досягти домовленостей з США до 9 липня, крайнього терміну, встановленого Трампом, є невисокою. Тож галузеві асоціації закликали запровадити експортні мита або ввести ліцензування експорту, оскільки «надзвичайні часи вимагають надзвичайних дій», зауважив Восс.

  • Дефіцит металобрухту змушує металургів реалізовувати немаржинальний напівфабрикат — гендиректор Запоріжсталі

    Дефіцит металобрухту в Україні змушує металургійні підприємства розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат замість продажу готової сталевої продукції, для виробництва якої необхідні значні обсяги брухту. На цьому наголосив в.о. генерального директора комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко під час візиту до Запоріжжя першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко.

    Як зазначили на підприємстві за підсумками візиту, керівник «Запоріжсталі» звернув увагу віцепрем’єрки на масовий експорт українського металобрухту за кордон, що, за його словами, і спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини в Україні. На його переконання, металобрухт може і буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в Україні. Зокрема, тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як одна тонна сталі з металобрухту приносить в скарбницю 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.

    Металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. А через його нестачу металурги змушені виробляти чавун замість більш маржинально продукції. Зазначається, що у чотиримісячному горизонті тільки одна «Запоріжсталь» замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

    «Для української економіки загальний від’ємний ефект складе приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки. Бюджет не отримає додаткових надходжень від сплати більш значних сум податкових та інших видів нарахувань, які можуть та повинні йти на укріплення обороноздатності держави, соціальну допомогу та підтримку ЗСУ», — підкреслив Тарас Шевченко.

    У спілкуванні з віцепрем’єркою він також звернув увагу на нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідність відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, потребу у встановленні мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень та інших питаннях, які мають важливе значення для збереження металургійного виробництва в Україні.

  • В Україні впадуть ціни на брухт після обвалу на світових ринках — експерт

    Український ринок брухту чорних металів неминуче чекає падіння цін після обвалу котирувань на всіх світових ринках, зазначив економіст Олексій Кущ, коментуючи останні тенденції на ринках commodities.

    «Квітень 2025 року став справжнім «ведмежим» місяцем для всіх світових бірж, в т.ч. тих, де торгують commodities. Зниження відбувалося по всім сировинним продуктам, помітно здешевлення нафти, але найбільше падіння зафіксовано в цінах на брухт», — сказав економіст, якого цитує «Апостроф».

    За його словами, здешевлення брухту відбувалося у всіх регіонах світу.

    «Але найбільший обвал цін відбувся у Туреччині, ринок якої напряму впливає на українські реалії. Менш ніж за місяць вартість брухту HMS 1/2 (80:20) впала майже на $70/т, тобто з $382/т CIF (на 27 березня) до $313/т CIF (на 22 квітня). Такий стрімкий темп падіння за такий короткий термін є рекордним протягом останніх 2-х років. При чому показово, що ставка на відскок після завершення Рамадану та Пасхи не спрацювала», — каже він.

    При цьому, як нагадав Олексій Кущ, український ринок завжди реагує на світові тенденції із запізненням.

    «Так, дійсно, ціни на брухт в Україні потроху повзли вниз, але стрімкого падіння не було. За різними прогнозами, обвал котирувань на брухт очікується приблизно у першій декаді травня», — відмітив економіст.

    Експерт вважає, що в травні як раз світові тенденції доберуться до українського ринку.

    «Хтось говорить, що буде «мінус» 1000 грн./т брухту, хтось – більш радикальний, прогнозує «мінус» 2000 грн./т. Але спільна думка така, що зростання цін не буде. Проте ніхто не знає, на якій позначці ринок знайде своє цінове дно. Тобто, він буде його активно шукати та провалюватися по ціні все глибше та глибше», — констатував Олексій Кущ.

  • В Україні зібрали понад півмільйона тонн металобрухту в І кварталі 2025 року

    Заготівельні підприємства України у січні-березні 2025 року зібрали 505,9 тис. тонн брухту чорних металів, що на 18,5% більше за показник аналогічного періоду минулого року, коли було зібрано 426,8 тис. тонн. Такі дані наводить асоціація УАВтормет.

    Протягом І кварталу поточного року на внутрішній ринок надійшло 401 тис. тонн вторсировини, що на 16,4% більше порівняно з І кв-2024. Технологічні запаси  брухту на металургійних комбінатах України станом на 1 квітня оцінюються у 20-25 тис. тонн.

    За три місяці з початку року експорт металобрухту з України зріс на 32% в річному обчисленні, склавши 80,9 тис. тонн, тоді як у І кв-2024 за межі країни реалізували 61,3 тис. тонн.

    У 2024 році в Україні було зібрано майже 1,75 млн тонн металобрухту. На початку поточного року УАВтормет прогнозував зниження заготівлі металургійної сировини на 5-17%, до рівня 1,45-1,65 млн тонн за підсумками 2025 р.

    металобрухт

  • «Укрзалізниця» пообіцяла провести 15 травня перший аукціон із продажу металобрухту після 2-х річної паузи

    «Укрзалізниця» планує 15 травня 2025 року відновити аукціони із продажу брухту чорних металів після 2-х річної паузи, виставивши на продаж 70 тис. т сировини. Про це бізнес-порталу UAprom повідомило поінформоване джерело на ринку.

    «Сьогодні, 15 квітня представники «Укрзалізниці» провели зустріч із бізнесом, зокрема, великими споживачами брухту – металургійними заводами, брухтопереробними підприємствами та невеличкими заготівельниками, стосовно відновлення реалізації металобрухту через аукціони Prozorro.Продажі. Зокрема, мова йшла про обсяги, умови продажу, ціноутворення, тощо. Під час цієї зустрічі, яка була ініційовано самою УЗ, член правління компанії Євген Шрамко повідомив, що перший аукціон планується провести вже 15 травня. Обсяг, що буде виставлений на продаж, — 70 тис. т», — сказав співрозмовник.

    За його словами, наступний аукціон відбудеться за місяць після першого, теж із обсягами у 70 тис. т.

    «Під час зустрічі Євген Шрамко запевняв бізнес, що усі бюрократичні перепони, що заважали продавати брухт упродовж цих двох років, вже вирішені. Наразі «Укрзалізниця» готова реалізовувати сировину, має на своїх складах більш ніж 200 тис. т металобрухту. При чому, документи на 159 тис. т вже готові», — підкреслило джерело.

    За словами співрозмовника, УЗ заявила, що готова відвантажувати споживачам по 20 тис. т брухту на місяць. «Зараз ремонтів майже немає. Тому це збільшить відвантаження та прискорить подальше різання вагонів на брухт. В УЗ розуміють, що продаж сировини – це додатковий дохід компанії, це робочі місця в «Укрзалізниці» та зменшення дефіциту брухту на внутрішньому ринку України», — підкреслив він.

    Нагадаємо, що на початку квітня Кабінет міністрів спростив процедуру розпорядження майном для АТ «Укрзалізниця». Відтепер компанія може самостійно, без погодження з урядом, ухвалювати рішення про відчуження майна, якщо його балансова вартість не перевищує 500 млн грн. Це дозволить розпочати реалізацію, зокрема, накопиченого металобрухту та щебеневої продукції.